Рішення

від 24.04.2024 по справі 910/16372/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024Справа № 910/16372/21

За позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради

до Акціонерного товариства "Київметробуд" м. Києва

третя особа Комунальне підприємство "Київський метрополітен" м. Києва

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 139090410,96 грн.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від прокуратури: Дергунов Д.С.,

від позивача: Івашова Г.Л.,

від відповідача: Липовенко Г.В.,

від третьої особи: Акімова А.В.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах Київської міської ради, Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів, 44370722,61 грн. процентів за користування коштами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28 вересня 2022 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 р., позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради грошових коштів у сумі 139090410,96 грн., 602347,37 грн. витрат по сплаті судового збору, у позові в іншій частині відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. рішення господарського суду м. Києва від 28 вересня 2022 р. (в частині задоволення позовних вимог), постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 р. скасовано, а справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, предметом нового розгляду справи стали позовні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради, Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення з Акціонерного товариства "Київметробуд" 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою суду від 12 липня 2023 р. позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишено без розгляду.

Отже, на розгляді суду залишились вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради.

Прокурор зазначав, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та відповідачем було укладено договір № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (підрядник) зобов`язався за завданням позивача (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

На виконання цього договору Комунальне підприємство "Київський метрополітен" платіжним дорученням № 7 від 20 грудня 2018 р. перерахував відповідачу аванс у розмірі 2587995000 грн., частину з яких у сумі 1700000000 грн. той використав не за цільовим призначенням, розмістивши кошти на депозит у банківській установі, та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139090410,96 грн.

Посилаючись на те, що одержання відповідачем безпідставного доходу відбулося за рахунок територіальної громади міста Києва, оскільки фінансування вищевказаного договору здійснювалося за рахунок коштів міського бюджету, прокурор на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.

Понесені ним витрати з оплати судового збору прокурор просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Позивач підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним. Також зазначав про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі-третя особа).

Третя особа, її представник у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором позов.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 605 від 26 липня 2016 р. № 605 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 585 від 23 квітня 2008 р. "Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі" замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену визначено Комунальне підприємство "Київський метрополітен".

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) 20 листопада 2018 р. між третьою особою та відповідачем укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., умови якого змінювалися додатковими угодами №№ 1 від 20 листопада 2018 р., 2 від 26 листопада 2018 р., 3 від 28 листопада 2018 р., 4 від 11 грудня 2018 р., 5 від 20 грудня 2018 р., 6 від 27 серпня 2019 р., 7 від 20 листопада 2019 р., 8, 9 від 24 грудня 2019 р.

За умовами вищевказаного договору з урахуванням додаткових угод до нього відповідач (підрядник) зобов`язався за завданням третьої особи (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а третя особа - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

Згідно п. 3.2., 13.1. договору договірна ціна є динамічною і становить 5981268736,07 грн. з урахуванням ПДВ.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Відповідно до умов п.п. 15.3., 15.4., 15.5., 15.6. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Граничний термін виконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати - 3-и місяці з моменту перерахування передоплати. Використання підрядником попередньої оплати, перерахованої замовником здійснюється протягом 3-ох місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів.

У випадку невиконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати в термін, визначений п.п. 15.4., 15.5. договору, підрядник до закінчення граничного терміну виконання зобов`язань повертає замовнику невикористану суму одержаної попередньої оплати.

Згідно п. 4.6.17 договору відповідач зобов`язаний використати одержану від замовника попередню оплату, на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт.

Строк дії договору відповідно до умов п.п. 19.1., 19.1.1. договору встановлений з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору, та закінчується 31 грудня 2021 р., але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в т.ч. гарантійних зобов`язань підрядника.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договору, додаткових угод.

Поясненнями прокурора, позивача, третьої особи, наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 7 від 20 грудня 2018 р., рахунком на оплату № 40 від 20 грудня 2018 р. стверджується факт здійснення третьою особою на рахунок відповідача попередньої оплати за договором у розмірі 2587995000 грн.

Також встановлено, що 25 квітня 2019 р. між відповідачем та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" були укладені два договори банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006.

За умовами договору банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1500000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016109 на строк до 28 жовтня 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.

За умовами договору банківського строкового вкладу №2019/ДК/028-006 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016110 на строк до 11 листопада 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.

Відповідно до умов п.п. 4.1., 5.2. указаних договорів банк нараховує проценти не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначеної в п. 1.3 договорів, за фактичну кількість днів користування грошовими коштами вкладника (враховуючи вихідні і святкові дні) в поточному календарному місяці на суму щоденного залишку на депозитному рахунку.

Банк виплачує проценти в день фактичного зарахування грошових коштів на депозитний рахунок одноразово з оплатою процентів авансом шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок вкладника, відкритий в Акціонерному банку "Укргазбанк". У випадку, якщо днем закінчення строку розміщення депозиту є вихідний або святковий день, виконання банком своїх зобов`язань по поверненню депозиту та переноситься на наступний за ним банківський день.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.

Заявлені прокурором вимоги обґрунтовані неналежним використанням (не за цільовим призначенням) відповідачем бюджетних коштів, одержаних за договором №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., розміщених на депозит у банківській установі та отримання від цього безпідставного доходу у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139090410,96 грн.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як убачається з інформації проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), за результатами якої було укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., закупівлі проводились за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету).

Наявними у матеріалах справи розпорядженнями Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів №№ 297 від 12 квітня 2018 р., 565 від 5 червня 2018 р., 613 від 14 червня 2018 р., 1586 від 6 грудня 2018 р., 1667 від 14 грудня 2018 р., 1730 від 20 грудня 2018 р., 437 від 11 травня 2018 р., 339 від 24 квітня 2019 р., 685 від 10 липня 2019 р., 911 від 22 серпня 2019 р., 986 від 9 вересня 2019 р., 1432 від 10 грудня 2019 р., 1523 від 19 грудня 2019 р. стверджується, що кошти спеціального бюджету м. Києва були виділені на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначені принципи бюджетної системи України, при цьому одним із основних принципів є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає у використанні бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

З метою визначення механізму фінансування капітального будівництва за рахунок коштів бюджету постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27 грудня 2001 р. затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі - Порядок).

Основною метою Порядку є забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (п. 1 Порядку).

При цьому, положення Порядку (п. 3) є обов`язковими для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Отже відповідні норми бюджетного законодавства розповсюджують свою дію на відповідача, який зобов`язаний їх дотримуватись, в т.ч. в частині використання отриманих бюджетних коштів.

Відповідно до п. 18 Порядку в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

За змістом пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Отже, Порядком установлено обов`язок підрядника використовувати аванс виключно на конкретно визначені цілі.

Аналогічний обов`язок відповідача щодо використання отриманого авансового платежу виключно за конкретним цільовим призначенням, встановлений також пунктом 4.6.17 договору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23 квітня 2014 р. "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в редакції, яка діяла на момент отримання та розміщення відповідачем бюджетних коштів за договором на депозитних рахунках в банківській установі, передбачено використання отриманих бюджетних коштів виключно з рахунків, відкритих в органах державного казначейства, та на цілі, визначені в укладених договорах.

Так, згідно з п. 2.1 указаної постанови, попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Казначейства у установленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Аналогічні вимоги містить постанова Кабінету Міністрів України № 1070 від 4 грудня 2019 р. "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", яка діє на даний час.

Отже, законодавством надано особливий статус коштам, які спрямовуються на виконання договорів про закупівлю робіт за бюджетні кошти, та чітко врегульовано порядок подальшого використання бюджетних коштів, отриманих підрядниками за відповідними договорами.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 119 Бюджетного кодексу України визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій).

Тобто, держава, установлюючи відповідні правила використання коштів з особливим статусом та відповідну заборону щодо їх нецільового використання, цим самим виключила можливість використання таких коштів на інші цілі, аніж ті, які передбачені в постановах Кабінету Міністрів України та договорі, в т.ч. - з метою отримання доходу, не пов`язаного із цільовим використанням коштів, у т.ч. прибутку їх отримувачами за договорами банківського вкладу.

Як встановлено судом на виконання умов договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. третьою особою на рахунок відповідача було перераховано відповідачу попередньої оплати у розмірі 2587995000 грн.

Правова природа цих коштів як бюджетних міста Києва визначена умовами договору між відповідачем та третьою особою, правомірність якого презюмується та в установленому порядку не оспорена, а також рішеннями позивача і його виконавчих органів, які стали підставою для закупівлі робіт із будівництва лінії метрополітену у відповідача.

Факт укладення договору про закупівлю будівельних робіт не особисто позивачем як органом місцевого самоврядування м. Києва, уповноваженого на розпорядження коштами відповідного місцевого бюджету, а заснованим ним комунальним підприємством, предметом діяльності якого є експлуатація існуючої та будівництво нової мережі метрополітену, не змінює та не спростовує джерел походження грошових коштів, необхідних для виконання таких робіт.

Про належність вказаних грошових коштів до бюджетних свідчить також факт отримання їх відповідачем з казначейського рахунку, відкритого в ГУ ДКСУ у Київській області.

За таких обставин доводи відповідача про недоведеність факту належності місцевому бюджету міста Києва грошових коштів, використаних для розрахунків на виконання договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. є необгрунтованими.

Надалі зазначені грошові кошти в період з 31 січня по 25 березня 2019 року перераховані відповідачем на поточний рахунок, відкритий в АБ "Укргазбанк", отримувач коштів - Тунельний загін № 4 Акціонерного товариства "Київметробуд".

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тунельний загін № 4 Акціонерного товариства "Київметробуд" не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом відповідача без статусу юридичної особи.

Отже, бюджетні кошти, отримані відповідачем за спірним договором як попередня оплата, фактично були перераховані відповідачем на власні рахунки, відкриті на ім`я свого відокремленого підрозділу.

Згодом у період з 31 січня по 25 березня 2019 р. Тунельним загоном № 4 акціонерного товариства "Київметробуд" зазначені грошові кошти повернуто на поточний рахунок відповідача, відкритий в АБ "Укргазбанк" з призначенням платежу "тимчасове повернення коштів за будівельні роботи та матеріали за договором".

Указані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, позивача, третьої особи, наявними в матеріалах справи банківськими документами стосовно руху бюджетних коштів з рахунків відповідача, копіями висновків експертів КНДІСЕ № 18437/20-71 від 19 серпня 2020 р., Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса" № 18545/18664/18665 від 30 березня 2021 р.

Указані висновки судових експертиз містять докладні описи проведених досліджень, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань

Матеріали, використані експертами під час проведення указаних експертиз у межах кримінального провадження № 4201900000002358 від 5 грудня 2019 р., узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, дослідженими судом.

Тому суд приймає ці висновки як належні докази у справі.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів належного використання авансових коштів у розмірі 2587995000 грн. для виконання робіт/придбання необхідних матеріалів, конструкцій за договором суду не надано.

Також не надано доказів наявності на рахунках відповідача у спірний період з часу одержання суми попередньої оплати за договором № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. інших грошових коштів, достатніх для виконання ним договорів банківського строкового вкладу від 25 липня 2019 р.

Тому доводи відповідача, що розміщені ним на депозитних рахунках №№ 26100198016109, 26100198016110 грошові кошти були власними тимчасово вільними є безпідставними.

Отже використання Акціонерним товариством "Київметробуд" бюджетних грошових коштів у розмірі 1700000000 грн. під час їх перерахування на виконання укладених з АБ "Укргазбанк" договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006 від 25 квітня 2019 р. було нецільовим.

Розмістивши всупереч умов договору та вимог законодавства отримані кошти місцевого бюджету із встановленим цільовим призначенням відповідач отримав за рахунок цих коштів відповідне майно (дохід) у вигляді процентів від їх розміщення.

Таким чином, відповідач безпідставно набув майно за рахунок іншої особи територіальної громади м. Києва, повноваження власника від імені належить здійснювати позивачу Київській міській раді.

Відповідно ст. 1212, ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Згідно з наявними у справі матеріалами загальний розмір виплачених відповідачу АБ "Укргазбанк" процентів за договорами банківського вкладу становить 139090410,96 грн., з яких 121643835,61 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-005 та 17446575,35 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-00.

Указані обставини підтверджуються проведеними прокурором розрахунками, банківською випискою з рахунку відповідача № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" за період 23 листопада 2018-14 листопада 2019 р., не заперечуються та визнаються сторонами.

Доказів повернення відповідачем позивачу сум безпідставно набутих у вигляді процентів на вклади грошових коштів потерпілому суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.

Заперечення відповідача щодо наявності передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для звернення прокурора в суд з указаним позовом, необгрунтовані, оскільки як вбачається з матеріалів справи представництво прокурора в суді зумовлене порушенням інтересів держави, які полягали у забезпеченні ефективного і цільового використання коштів місцевого бюджету.

Мета втручання прокурора у відносини сторін шляхом подання даного позову обумовлена необхідністю захисту публічного інтересу на справедливе та результативне використання бюджетних коштів, виділених на розбудову транспортної інфраструктури столиці України.

Наявне у справі листування прокурора з позивачем до часу його звернення в суд з указаним позовом підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави через зволікання позивача з вирішенням питання самостійного звернення в суд за захистом порушених прав.

Посилання відповідача з цього приводу є безпідставними.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати, стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25, код 01387432) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25, код 01387432) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 602347,37 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 9 травня 2024 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар