Ухвала

від 22.01.2024 по справі 736/2877/23

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 736/2877/23

Номер провадження 2-о/749/5/24

У Х В А Л А

22 січня 2024 року м. Сновськ

Суддя Щорського районного суду Чернігівської області Чигвінцев М.С., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Камківська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Щорським РВ УМВС України в Чернігівській обл., уродженки с. Заріччя, Щорського району, Чернігівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Тереховка, Добрушського району, Гомельської області, Республіка Білорусь.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.293 ЦПК України).

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Сторонами окремого провадження є заявник та заінтересована особа.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявником у заяві вказані сторони по справі заявник та зацікавлена особа, натомість сторонами окремого провадження є заявник та заінтересована особа.

Крім того, заінтересованою особою заявник вказав Камківська сільська рада.

Статтею 1Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальна громада, це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

У відповідності до ст. 18- 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Таким чином, Камківська сільська рада не є юридичною особою, а тому не може бути заінтересованою особою у справі.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно роз`яснення, що міститься в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , метою встановлення факту смерті його бабусі ОСОБА_2 є отримання свідоцтва про смерть, встановленого законодавством України зразка для відкриття спадщини.

Водночас, як встановлено зі змісту заяви, заявником не додано відповідних письмових доказів, які б підтверджували неможливість використання свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданого 28.08.2023 компетентним органами іноземної держави, а саме Республікою Білорусь, яке підтверджує смерть ОСОБА_2 при вирішенні питань щодо оформлення спадщини та здійсненні інших юридично значущих дій тощо.

Суд вважає за необхідне одночасно звернути увагу заявника на те, що згідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Як передбачено у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

За пунктом 7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

10.01.2002 Верховна Рада України дала згоду на приєднання України до Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Конвенція набрала чинності для України 22.12.2003 і застосовується у відносинах з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України до Конвенції.

Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01 грудня 2022 року зупинено дію Мінської конвенції 1993 року.

Отже, наразі у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України передбачено застосування положень Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та їх засвідчення апостилем згідно з Конвенцією.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04 лютого 2023 року № 107 передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Разом з тим, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них ), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Натомість до заяви долучений документ, а саме свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , видане 28.08.2023 компетентним органами Республіки Білорусь, та не має перекладу українською мовою.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Камківська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви така заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М. С. Чигвінцев