Постанова

від 22.01.2024 по справі 478/1215/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.01.24

22-ц/812/153/24

Справа №478/1215/23 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/153/24

Постанова

Іменем України

22 січня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Лівінського І.В., Локтіонової О.В.,

із секретарем Ковальсьским Є.В.,

розглянувши в порядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Казанківського районного судуМиколаївської областівід07грудня 2023 року, постановлену суддею Іщенко Х.В., в приміщенні суду першої інстанції, по цивільній справі №478/1215/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Агромир», треті особи: Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж Марина Василівна, Казанківська селищна рада Баштанського району Миколаївської області, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Агромир», треті особи: Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., Казанківська селищна рада Баштанського району Миколаївської області, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасувати його державну реєстрацію.

Позов мотивовано тим, що 27 листопада 2009 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі строком на 30 років.

Наприкінці травня 2023 року позивачу стало відомо, що вказаній земельній ділянці присвоєний інший кадастровий номер, після чого вона була відчужена ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19 травня 2023 року ОСОБА_3 .

Згодом, ОСОБА_3 передав в оренду зазначену земельну ділянку ПП «Агромир» за договором від 22 травня 2023 року.

Посилаючись на те, що на час укладання вказаних вище правочинів строк оренди землі за договором оренди, укладеним 27 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не сплив, а позивач має переважне право купівлі спірної земельної ділянки, як орендар, що належним чином виконує обов`язки за цим договором, права якого був позбавлений, ОСОБА_2 просив суд перевести на нього права та обов`язки покупця за договором купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4823681400:007:000:0096, припинивши відповідно права та обов`язки ОСОБА_3 , а також визнати недійсним договір оренди землі №177 від 22 травня 2023 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Агромир», скасувати рішення про його державну реєстрацію.

10 жовтня 2023 року ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області відкрито провадження за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

06 грудня 2023 року на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , в якій зазначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про скасування реєстрації договору оренди землі від 27 вересня 2009 року укладеного між ним та ОСОБА_2 .

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що договір оренди від 27 листопада 2009 року він не укладав, підпис у графі «Орендодавець» йому не належить.

Просив суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду із позовом ОСОБА_2 та об`єднати вимоги в одне провадження.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 27 вересня 2009 року, укладеного між ним і ОСОБА_2 , проведену Казанківським сектором реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 лютого 2010 року за №041049100135.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 за первісним позовом відмовити.

07 грудня 2023 року Казанківський районний суд Миколаївської області відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 з підстав передбачених ч. 2 ст. 193 ЦПК України.

Відмовляючи у прийняті зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первісний і зустрічний позов не пов`язані між собою і їх спільний розгляд призведе до затягування процесу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції щодо недоцільності спільного розгляду первинного позову разом із зустрічним.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Предметом первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 є правомірність укладення договору купівлі продажу земельної ділянки від 19 травня 2023 року, що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , під час дії договору оренди, укладеного з ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору вказаної земельної ділянки, яка після придбання її ОСОБА_3 була передана останнім в оренду ПП «Агромир» та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Предметом зустрічного позову є скасування державної реєстрації договору оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з підстав його неукладення.

Подання ОСОБА_1 зустрічного позову, виходячи з його змісту, має на меті довести відсутність у позивача права на спірну земельну ділянку, а відтак і відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Отже, заявлені вимоги ОСОБА_1 та вимоги ОСОБА_2 виникають з одних правовідносин, є взаємовиключними, в розумінні статті 193 ЦПК України, оскільки під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають обставини щодо укладення 27 листопада 2009 року договору оренди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, спільний розгляд вказаних позовів є доцільним.

На вказане належної уваги суд першої інстанції не звернув, не перевірив чи відповідає зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , зазначеному ним способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом відповідно до викладеної в позові вимоги,та помилково, посилаючись на те, що первісний позов є майновим, а зустрічний немайновим, дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 22.01.2024 р.