Постанова

від 17.01.2024 по справі 917/291/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/291/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

за участю представників сторін:

від позивача Дутка І.М., ордер серія АА №1376268 від 22.11.2023

від відповідача-1 Позняк С.М., довіреність від 20.11.2023

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", с. Покровська Багачка Полтавської області (вх.2007 П)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 (суддя Солодюк О.В.)

за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", с.Покровська Багачка Полтавської області

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "Ручки-Агро", с. Ручки Полтавської області

2) Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради, с. Петрівка-Роменська Полтавської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" (надалі - СПОП "Обрій") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га та зобов`язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути земельну ділянку ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" є правонаступником реорганізованого КСП ім. Ілліча, з огляду на наявні в матеріалах справи документи та те, що відповідачі не заперечували та не ставили під сумнів того, що позивач є правонаступником КСП ім. Ілліча. Зазначений факт також підтверджується судовим рішенням у справі №917/580/19;

- місцевим господарським судом безпідставно враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/21, оскільки такі висновки не є подібними та не стосуються до спірних правовідносин у справі №917/291/21;

- положення законодавства не містять обов`язкової вимоги щодо необхідності складання передавального акту для підтвердження переходу прав та обов`язків від реорганізованого підприємства до правонаступника. Навпаки, таке правонаступництво є універсальним та виникає з моменту утворення правонаступника щодо всіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства;

- факт одночасного існування права оренди ПП «Ручки-Агро» та право постійного користування землею у Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" на земельну ділянку з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, підтверджується письмовими поясненнями ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, рішенням Петрівсько-Роменської сільської ради від 18.01.2019 «Про припинення права постійного користування на земельні ділянки КСП ім.Ілліча» та матеріалів технічної документації ПП «Форас Ленд».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду; витребувано матеріали справи №917/291/21 у Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023: поновлено Сільськогосподарському приватно-орендного підприємству "Обрій" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21; встановлено учасникам справи строк до 14.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу; призначено справу до розгляду на "23" листопада 2023 р. о 11:55 год.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 17.11.2023 від Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Однак, при розкриванні поштового відправлення, в якому направлено відзив на апеляційну скаргу, встановлено факт відсутності підпису сільського голови Валентини Бугайової, про що складено акт відділу документального забезпечення та контролю № 13-35/917/291/21 від 17.11.2023.

Крім того, 21.11.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Ручки-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останнє заперечило проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у вказаному документі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2023 о 11:00 год.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 05.12.2023 від Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, який містять підпис сільського голови.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023, у зв`язку з технічними проблемами в роботі ЄСІТС, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 відбудеться "17" січня 2024 р. о 12:10 год.

Судове засідання 17.01.2024 відбувалось в режимі відеоконференції за участю представників Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" та Приватного підприємства "Ручки-Агро".

Позивач в судовому засіданні 17.01.2024 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач-1 в судовому засіданні 17.01.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач-2 в судове засідання 17.01.2024 не з`явився.

Третя особа в судове засідання 17.01.2024 не з`явилась, в процесі розгляду апеляційної скарги надала клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, зборами уповноважених колгоспників колгоспу ім. Ілліча Гадяцького району від 21 листопада 1992 року прийнято рішення реорганізувати колгосп ім. Ілліча в Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча, яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками, що підтверджується копією виписки із протоколу № 3.

Згідно виписки із протоколу № 1 зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча Гадяцького району від 21 листопада 1992 року вирішено прийняти статут Колективного сільськогосподарського підприємства ім.Ілліча.

На підставі рішення № 14 від 13 вересня 1995 року Ручківської сільської ради Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року. Відповідно до вказаного акту Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча надано в постійне користування 894,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

30 червня 1998 року Гадяцькою районною державною адміністрацією видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Колективного сільськогосподарського підприємства Імені Ілліча (далі - КСП ім. Ілліча), про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за номером 122. Відповідно до цього ж свідоцтва Колективне підприємство Імені Ілліча 6 липня 1998 року внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з ідентифікаційним кодом 03771554.

Із виписки з протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19 лютого 2000 року вбачається, що було прийнято рішення про реорганізацію КСП ім.Ілліча шляхом його перетворення в Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій.

Рішенням Ручківської сільської ради від 14.01.2000 погоджено реорганізацію КСП ім. Ілліча в підприємство іншої форми власності.

Відповідно до розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 63 Про перереєстрацію КСП ім. Ілліча в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій зареєстровано статут сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, утвореного в наслідок реорганізації КСП ім.Ілліча. Видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій.

В пункті 1.1 вказаного статуту зазначено, що Сільськогосподарське приватно - орендне підприємство Обрій створено шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства їм. Ілліча і є його правонаступником.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 25 лютого 2000 року, а також свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 399005 від 6 лютого 2009 року, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій є приватним підприємством та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі під ідентифікаційним кодом 03771554, який відповідає ідентифікаційному коду КСП ім. Ілліча - 03771554.

Як зазначає Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій, земельна ділянка кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га входить до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, у зв`язку із чим перебуває в його постійному користуванні.

Проте, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2021 №244506645, вбачається, що на земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 зареєстровано право оренди Приватного підприємства Ручки-Агро, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 (запис 29832658 від 29.04.2017). Орендодавцем зазначеної земельної ділянки виступає Петрівсько-Роменська сільська об`єднана територіальна громада в особі Петрівсько-Роменської сільської ради.

Згідно вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007, останній укладено між Приватним підприємством Ручки-Агро (орендар) та Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) згідно п.п.1,2,8 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ручківської сільської ради площею 236,5884 га, строком до 31.12.2017 року.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 30.05.2007 Гадяцька районна державна адміністрація передала, а Приватне підприємство Ручки-Агро прийняло земельну ділянку площею 236,5884 га, яка знаходиться на території Ручківської сільської ради.

До вищевказаного договору неодноразово вносились зміни на підставі відповідних додаткових угод.

Додатковою угодою від 06.10.2017 про поновлення договору оренди землі, яка була укладена між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавець) та Приватним підприємством Ручки-Агро (орендар), сторони виклали умови договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 у новій редакції, зокрема:

- п.1. орендодавець згідно наказу від 05.10.2017 №10353-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5320486200:00:002:0218, 5320486200:00:003:0048, 5320486200:00:002:0217, 5320486200:00:002:0220, 5320486200:00:003:0049 та вищевказану спірну ділянку 5320486200:00:001:0028, які розташовані за межами населених пунктів Ручківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.;

- п.2 в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 233,4182 га, у тому числі ріллі 19,9999 га, 46,6998 га, 26,0000 га, 35,9008 га, 87,0990 га, 17,7187 га;

- п.8 договір укладено терміном на 7 років, починаючи з 01 січня 2018. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 04.06.2018 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007, зокрема до п.2 договору, який викладено в наступній редакції: «В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 215,6995 га ріллі, у тому числі: 19,9999 га ріллі, кадастровий номер 5320486200:00:002:0218; 46,6998 га ріллі кадастровий номер 5320486200:00:003:0048, 26,0000 га ріллі, кадастровий номер 5320486200:00:002:0217; 35,9008 га ріллі, кадастровий номер 5320486200:00:002:0220, 87,0990 га ріллі, кадастровий номер 5320486200:00:001:0028».

Пунктом 3 рішення Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Про початок реорганізації Березовлуцької сільської ради, Ручківської сільської ради та Середняківської сільської ради шляхом об`єднання до Петрівсько-Роменської сільської ради від 10.01.2018 вирішено почати процедуру реорганізації Ручківської сільської ради шляхом приєднання до Петрівсько-Роменської сільської ради, а в пункті 4 цього ж рішення зазначено, що Петрівсько-Роменська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ручківської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність від 21.12.2018 №8952-СГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області передано із державної власності, а Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради прийнято у комунальну власність 183 земельні ділянки загальної площею 2 908,3781 га згідно із переліком, зазначеним в додатку до вказаного акту.

Зокрема, відповідно до додатку до акту приймання-передачі від 21.12.2018 серед іншого в пункті 138 значиться земельна ділянка кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак, як зазначає позивач, з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, виконаної Приватним підприємством ФОРАС-ЛЕНД на підставі договору №331-ТД/019 від 30.07.2019, вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, перетинається із земельними ділянками, що надавалися у постійне користування КСП ім. Ілліча згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406.

Позивач зазначає, що на одну і ту ж земельну ділянку під кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га одночасно існує право оренди Приватного підприємства Ручки-Агро, що виникло на підставі договору оренди від 30.05.2007р. та право постійного користування Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406 (№ 57) від 26.12.1995.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га та зобов`язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути земельну ділянку ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій".

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 у позові відмовлено повністю.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вже зазначалось вище, на підставі рішення Ручківської сільської ради № 14 від 13 вересня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року. Відповідно до вказаного акту Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча надано в постійне користування 894,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Згідно з випискою з протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19 лютого 2000 року прийнято рішення про реорганізацію КСП ім. Ілліча шляхом його перетворення в Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій.

Відповідно до розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 63 Про перереєстрацію КСП ім. Ілліча в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій зареєстровано статут сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, утвореного в наслідок реорганізації КСП ім. Ілліча. Видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій.

В пункті 1.1 вищевказаного статуту зазначено, що Сільськогосподарське приватно - орендне підприємство Обрій створено шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства їм. Ілліча і є його правонаступником.

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" вважає себе правонаступником реорганізованого КСП ім. Ілліча, зв`язку із чим позивач набув право користування земельними ділянками, що входять до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, в тому числі і земельною ділянкою кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в даній справі №917/291/21 дійшов висновку, що перетворення КСП ім. Ілліча у СПОП Обрій не відбулось, і останнє не набуло право постійного користування земельними ділянками згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із вищевказаною позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Пунктом 1 рішення Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської від 18 січня 2018 року Про припинення права постійного користування на земельні ділянки КСП ім. Ілліча вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками площею 752,8 га на території Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, що зазначені в державному акті на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, виданого Ручківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26.12.1995.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій звернулося із позовом до Господарського суду Полтавської області про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08 серпня 2019 року у справі №917/580/19 позов Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій задоволено: визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано пункт перший Рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області б/п від 18 січня 2019 року Про припинення права постійного користування на земельні ділянки КСП ім. Ілліча щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 752,8 га на території Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (до 10.01.2018 Ручківська сільська рада), що зазначені в державному акті на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, виданий Ручківською сільською радою народних депутатів та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26.12.1995.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №917/580/19 рішення Господарського суду Полтавської області від 08.08.2019р. у справі №917/580/19 залишено без змін, у зв`язку із чим останнє набрало законної сили.

Під час розгляду справи №917/580/19 судами було встановлено, зокрема наступне:

- Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча" (КСП ім. Ілліча), як юридична особа не припиняло своєї діяльності, внаслідок ліквідації та було реорганізовано у Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій";

- СПОП "Обрій" є правонаступником усіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, та відповідно з 25.02.2000р. набуло право користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406 який було зареєстровано за КСП ім. Ілліча 26.12.1995р. (код ЄДРПОУ 03771554), тобто, майнове право постійного користування земельними ділянками, реорганізованого шляхом перетворення КСП ім. Ілліча (код 03771554), перейшло до СПОП "Обрій" (код 03771554);

- КСП ім. Ілліча не припиняло своєї діяльності, а було перетворено у Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій", яке набуло всіх прав та обов`язків свого попередника та не втратило прав на постійне користування земельними ділянками на території Петрівсько - Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. В юридичній науці принцип правової визначеності розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що повторне надання оцінки обставинам, які вже були встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, є неприпустимим та суперечить принципу правової визначеності як складової права на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В той же час, в даному випадку, місцевий господарський суд під час вирішення спору в даній справі №917/291/21 порушив принцип правової визначеності шляхом ігнорування преюдиційних обставин, встановлених судами під час розгляду справи №917/580/19, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" набуло всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, в тому числі і право постійного користування земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зауважує про помилковість позиції суду першої інстанції, що обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Полтавської області від 8 серпня 2019 року у справі № 917/580/19 є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 року у справі № 907/29/19 правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Апеляційний господарський суд зазначає, що встановлення судами у рішеннях по справі №917/580/19, факту набуття Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Обрій" всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, в тому числі і права постійного користування земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406, не може вважатись правовою оцінкою, оскільки остання передбачає висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин, що відсутнє у даному випадку.

Так, висновок судів про набуття Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Обрій" всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, в тому числі і права постійного користування земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406, став тією обставиною (фактом), який зумовив прийняття рішення про задоволення позовних вимог Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" у справі №917/580/19.

Вищевказаний висновок щодо правонаступництва Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Обрій" всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча був зроблений судами у справі №917/580/19 шляхом встановлення юридичних фактів, тобто життєвих обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обставину набуття Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Обрій" всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, в тому числі і права постійного користування земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406 встановленою та такою, що не потребує доведенню, зважаючи на положення ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (частина 1 статті 22 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час передачі спірної земельної ділянки в постійне користування).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час передачі спірної земельної ділянки в постійне користування) право власності або право постійного) користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності або право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина 2 вказаної норми).

Пунктом 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Поряд з цим обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005р.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому, Конституційний Суд України вказав на наступне:

- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;

- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди, до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;

- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Згідно з пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, виконаної Приватним підприємством ФОРАС-ЛЕНД на підставі договору №331-ТД/019 від 30.07.2019, земельна ділянка, кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, перетинається із земельними ділянками, що надавалися у постійне користування КСП ім. Ілліча згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406.

Із пояснень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вих.1149 від 29.10.2021 та листа Відділу №5 управління у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №102/0/398-21-0.2015 від 28.10.2021, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028, площею 87,0990 га входить до державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406.

В той же час, незважаючи на наявність у Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 (яка входить до акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406), вказана земельна ділянка була передана в оренду Приватному підприємству "Ручки-Агро", що вбачається із змісту договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року та додаткових угод до нього, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та визнається учасниками судового процесу.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що 25.02.2000 року відбувся перехід від КСП ім. Ілліча до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій права постійного користування земельними ділянками згідно акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003406 (до якого входить і земельна ділянка кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, площею 87,0990 га), договір оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року порушує речові права позивача та є таким, що укладено із порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим вказаний правочин підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приймаючи до уваги, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, земельна ділянка кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, площею 87,0990 га за загальним правилом підлягає поверненню на користь Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради (як власника вказаної земельної ділянки) з огляду на положення ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що повернення земельної ділянки кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 на користь Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради не відновить порушене речове право Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" як постійного землекористувача вищевказаної ділянки.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у численних справах, основною складовою права на судовий захист, є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, в силу положень ст.55 Конституції України звернення до суду з позовом, незалежно від його обґрунтованості, є суб`єктивним правом особи, що є проявом конституційного принципу забезпечення доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника

Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Одже, спосіб захисту має бути ефективним, відповідати змісту порушеного права та забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Колегія суддів зазначає, що ефективним способом захисту слід вважати такий, що спричиняє необхідні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект для відновлення порушених прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо. При цьому, суд може встановити спосіб захисту, не передбачений ні договором, ні законом, якщо він ефективний.

Як вже зазначалось вище, позивач просить зобов`язати Приватне підприємство "Ручки-Агро" повернути Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій" земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська область, Гадяцький район, с/рада Ручківська.

Наявні в матеріалах справи документи та пояснення Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій свідчать, що метою поданого позову є відновлення речового права позивача щодо постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га., яка дотепер перебуває у фактичному володінні Приватного підприємства "Ручки-Агро".

В свою чергу, застосування реституції як наслідку недійсності договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007, в даному випадку, не призведе до відновлення порушеного права Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, оскільки позивач не є стороною вищевказаного правочину, а земельна ділянка з огляду на положення ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України за загальним правилом підлягає поверненню на користь Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради.

За таких обставин, приймаючи до уваги мету даного позову, повернення спірної земельної ділянки кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га безпосередньо Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству Обрій є ефективним способом захисту останнього.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на завдання та основні засади господарського судочинства, з метою відновлення права Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій на мирне володіння своїм майном, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності правових підстав для зобов`язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій" земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наведені вище обставини є підставою для задоволення позовних вимог Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій.

Разом з тим, Приватне підприємство "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменська сільська об`єднана територіальна громада в особі Петрівсько-Роменської сільської ради подали заяви про застосування строку позовної давності до заявлених Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Обрій вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі в обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності зазначають про те, що договір оренди землі було укладено 30.05.2007 року, а позовна заява була подана 25.02.2021 року, строк позовної давності сплив. Відповідачем-2 також було зазначено, що 29.04.2017 внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством "Ручки-Агро". Зазначені обставини на думку відповідачів є підставою для відмови в задоволенні позову.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає про відсутність правових підстав для застосування строку позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом в даній справі 26.02.2021 року (згідно відбитку потового штемпелю АТ «Укрпошта»).

Як зазначає Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій", останнє не є стороною оспорюваного договору оренди землі від 30.05.2007 року, не знало про його укладання та проведення державної реєстрації права оренди за відповідачем-1, і позивач дізнався про наявність його порушеного речового права лише з моменту отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, виконаної Приватним підприємством ФОРАС-ЛЕНД на підставі договору №331-ТД/019 від 30.07.2019 з якої вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, перетинається із земельними ділянками, що надавалися у постійне користування КСП ім.Ілліча згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №003406.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вищевказані доводи позивача підтверджується матеріалами справи, а останні не містять доказів, які би спростовували вищевказані посилання Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій щодо моменту, коли останній дізнався про наявність його порушеного речового права.

Що стосується посилання відповідача-2 на те, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" через взаємопов`язану особу із ПП «Ручки-Агро», директора та засновника Московця Івана Васильовича знав (міг знати) про укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України.

Зміст заяви свідка ОСОБА_1 від 07.10.2021 також не підтверджує того, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Обрій було обізнано, до моменту отримання технічної документації із землеустрою, про факт передачі в оренду Приватному підприємству "Ручки-Агро" спірної земельної ділянки, оскільки обізнаність про певний факт фізичної особи не дає підстав для висновку, що про такий факт була обізнана саме юридична особа.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" у певний період часу орендувало спірну земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги факт обізнаності позивача про порушення його речового права лише з моменту отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, виконаної Приватним підприємством ФОРАС-ЛЕНД на підставі договору №331-ТД/019 від 30.07.2019, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" не пропустило строк позовної давності на звернення до суду із даним позовом, який було подано 26.02.2021 року.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання місцевого господарського суду на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верхового Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19, оскільки у справі №907/29/19 досліджувалось питання можливості перетворення колективного сільськогосподарського підприємства у фермерське господарство, в той же час у даній справі №917/291/21 спірними є правовідносини щодо можливості перетворення колективного сільськогосподарського підприємства у сільськогосподарське приватно-орендне підприємство, що не може свідчити про тотожність правовідносин.

До того ж, як вже зазначалось вище, суд першої інстанції безпідставно вдався до самостійної переоцінки обставин щодо наявності/відсутності факту переходу прав та обов`язків від КСП ім. Ілліча до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій, зважаючи на наявність преюдиційних обставин, встановлених в рішенні Господарського суду Полтавської області від 08.08.2019р. та постанові Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №917/580/19.

Доводи відповідачів, що до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Обрій не перейшло від КСП ім. Ілліча право користування земельними ділянками на підставі акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №003406, з огляду на відсутність в матеріалах справи передавальних актів (балансів), не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції, зважаючи на вищевикладене.

Інші доводи відповідачів спростовуються даною постановою апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Як вбачається із позовної заяви Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", останнє просить стягнути солідарно з відповідачів судовий збір за подання позовної заяви.

В той же час, аналіз положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» дає змогу дійти висновку, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в частині вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року покладається на обох відповідачів. Що стосується судового збору за вимогу про зобов`язання повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, судовий збір покладається на Приватне підприємство "Ручки-Агро", як на сторону в володінні якої перебуває зазначена земельна ділянка.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 у справі №917/291/21 - скасувати.

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладений Приватним підприємством "Ручки-Агро" (вул. Т.Шевченка, буд. 40, с. Ручки, Гадяцького району, Полтавської області, 37336, ЄДРПОУ 33268457) на підставі якого зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська область, Гадяцький район, с/рада Ручківська, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 29832658 від 29.04.2017.

Зобов`язати Приватне підприємство "Ручки-Агро" (вул. Т.Шевченка, буд. 40, с.Ручки, Гадяцького району, Полтавської області, 37336, ЄДРПОУ 33268457) повернути Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій" (вул. Шкільна, буд.1, Покровська Багачка, Хорольського району, Полтавської області, 37812, ЄДРПОУ 03771554) земельну ділянку кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська область, Гадяцький район, с/рада Ручківська.

Стягнути з Приватного підприємства "Ручки-Агро" (вул. Т.Шевченка, буд. 40, с.Ручки, Гадяцького району, Полтавської області, 37336, ЄДРПОУ 33268457) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" (вул. Шкільна, буд.1, Покровська Багачка, Хорольського району, Полтавської області, 37812, ЄДРПОУ 03771554) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 34917,16 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 52 375,74 грн.

Стягнути з Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради (вул. Соборна, 35, с.Петрівка-Роменська, Гадяцького району, Полтавської області, 37333, ЄДРПОУ 21051183) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" (вул. Шкільна, буд.1, Покровська Багачка, Хорольського району, Полтавської області, 37812, ЄДРПОУ 03771554) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1135,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1702,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

СуддяР.А. Гетьман

СуддяО.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2024 року