Рішення

від 22.01.2024 по справі 904/6248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6248/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (м. Дніпро)

про стягнення попередньої оплати за договором поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та договором поставки палива № 386 АП від 24.04.2023 у загальному розмірі 1 209 000 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі - відповідач) попередню оплату за договором поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та договором поставки палива № 386 АП від 24.04.2023 у загальному розмірі 1 209 000 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та договором поставки палива № 386 АП від 24.04.2023 в частині неповернення попередньої оплати за товар, який не було поставлено.

Також позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.103).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 04.12.2023 отримав 02.01.2024, що вбачається з поштового повідомлення № 0600239987025, отже завчасно (а.с.117).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 04.12.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115407293) надіслано судом 04.12.2023, зареєстровано в реєстрі 06.12.2023 та оприлюднено 07.12.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 04.12.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду - 02.01.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 17.01.2024 включно.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий тиждень господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у м. Дніпрі (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Отже, станом на 22.01.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 04.01.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 02.02.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі - постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки палива № 348 АП (далі - договір-1, а.с.17-24), за умовами пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти дизельне паливо (ДК 021:2015 код 09130000-9 - "Нафта і дистиляти") (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

У пунктах 9.1., 9.2. договору-1 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2023, а в частині оплати за отриманий товар - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У пункті 1.2. договору-1 сторони погодили, що асортимент, одиниця виміру, загальна кількість, ціна товару, що підлягає поставця за договором, узгоджується сторонами шляхом видачі з боку постачальника та прийняття з боку покупця, видаткової накладної на товар, що є частиною договору. Договір вважається таким, що не відбувся, якщо покупець відмовляється від прийому товару та видаткової накладної, що означає, що сторони договору не дійшли згоди з таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару. Прийняття покупцем товару або видаткової накладної на товар, означає його згоду на оплату товару за ціною, в асортименті та кількості, що вказані у видаткових накладних на товар.

У розділі 2 договору-1 сторонами були визначені умови щодо строків та порядку поставки товару, зокрема:

- постачання товару за договором здійснюється з використання паливних карт, смарт-карт, талонів на умовах DDP - розгалужена мережа АЗС по всій території України, перелік яких додається до договору та є його невід`ємною частиною, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору (пункт 2.1. договору-1);

- постачальник, після отримання заявки на товар, разом з видатковою накладною на товар, передає покупцеві за його вибором паливні картки, смарт-картки, талони, кількість, асортимент та графік постачання яких зазначається у відповідній заявці покупця, складеній у довільній формі та специфікації та у графіку постачання, які є невід`ємними частинами договору (пункт 2.2. договору-1);

- на підтвердження отримання паливних карток, смарт-карток, талонів сторони підписують відповідний акт приймання-передачі. Паливна картка, смарт-картка є власністю постачальника і видається покупцю у тимчасове користування. Покупець не вправі використовувати отримані паливні картки, смарт-картки в інших цілях, не пов`язаних з виконанням договору (пункт 2.3. договору-1);

- товар по талонам поставляється окремими партіями, кількість яких визначається покупцем. Кожна партія товару поставляється по заявці покупця. Обсяг заявки визначається покупцем самостійно, залежно від власної виробничої потреби (пункт 2.4.1. договору-1);

- для отримання товару (заправка пальним транспортного засобу на АЗС) довірена особа покупця пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне і на підставі вказаного, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості, яка позначена в талоні. При відпуску товару талон на пальне залишається в оператора, який в свою чергу надає покупцю чек, що є підтвердженням факту продажу-отримання покупцем товару відповідно до асортименту та кількості (пункт 2.4.2. договору-1);

- передача покупцю товару по паливним карткам, смарт-карткам здійснюється шляхом заправки транспортних засобів покупця у кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно, в межах ліміту, встановленого на плавній картці, смарт-картці (пункт 2.5.1. договору-1);

- підтвердженням фактичного отримання покупцем товару на автозаправній станції постачальника в асортименті, кількості та ціні є чек, що видається покупцю. У чеку, який видається покупцю повинні бути зазначені реєстраційні дані про постачальника, які мають співпадати із реєстраційними даними, зазначеними постачальником у договорі (пункт 2.5.3. договору-1);

- за результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі. Вказані документи надаються покупцю для підписання після 7-го робочого числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов`язується підписувати зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі протягом 5-ти робочих днів з моменту їх отримання (пункт 2.8. договору-1);

- право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати передачі товару покупцеві, що є датою підписання обома сторонами видаткових накладних на товар (пункт 2.9. договору-1);

- перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця, відбувається в момент переходу права власності (пункт 2.10. договору-1).

У розділі 3 договору-1 сторонами були визначені умови щодо ціни товару та порядку розрахунків, зокрема:

- ціна товару вказується у специфікації на товар та узгоджується шляхом підписання між сторонами накладних на товар. Загальна вартість договору складає 940 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (пункт 3.1. договору-1);

- розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку протягом 90-то банківських днів з моменту передачі товару покупцеві на умовах, визначених у пункті 2.6. договору (пункт 3.2. договору-1);

- оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у договорі (пункт 3.3. договору-1);

- покупець в обов`язковому порядку в платіжному дорученні вказує дату та номер договору, а також дату, номер рахунку на оплату наданого постачальником. Постачальник, незалежно від призначення платежу, вказаного покупцем у платіжних документах, зараховує отримані від покупця кошти в міру погашення вартості попередньо поставленого покупцю товару (пункт 3.4. договору-1);

- обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним з моменту списання коштів з рахунку покупця (пункт 3.7. договору-1).

Пунктом 6.9. договору-1 передбачено, що покупець і постачальник мають право розірвати договір достроково за взаємною згодою сторін.

Крім того, 24.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі - постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки палива № 348 АП (далі - договір-2, а.с.43-50), за умовами пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти дизельне паливо (ДК 021:2015 код 09130000-9 - "Нафта і дистиляти") (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

У пунктах 9.1., 9.2. договору-2 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2023, а в частині оплати за отриманий товар - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У пункті 1.2. договору-2 сторони погодили, що асортимент, одиниця виміру, загальна кількість, ціна товару, що підлягає поставця за договором, узгоджується сторонами шляхом видачі з боку постачальника та прийняття з боку покупця, видаткової накладної на товар, що є частиною договору. Договір вважається таким, що не відбувся, якщо покупець відмовляється від прийому товару та видаткової накладної, що означає, що сторони договору не дійшли згоди з таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару. Прийняття покупцем товару або видаткової накладної на товар, означає його згоду на оплату товару за ціною, в асортименті та кількості, що вказані у видаткових накладних на товар.

У розділі 2 договору-2 сторонами були визначені умови щодо строків та порядку поставки товару, зокрема:

- постачання товару за договором здійснюється з використання паливних карт, смарт-карт, талонів на умовах DDP - розгалужена мережа АЗС по всій території України, перелік яких додається до договору та є його невід`ємною частиною, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору (пункт 2.1. договору-2);

- постачальник, після отримання заявки на товар, разом з видатковою накладною на товар, передає покупцеві за його вибором паливні картки, смарт-картки, талони, кількість, асортимент та графік постачання яких зазначається у відповідній заявці покупця, складеній у довільній формі та специфікації та у графіку постачання, які є невід`ємними частинами договору (пункт 2.2. договору-2);

- на підтвердження отримання паливних карток, смарт-карток, талонів сторони підписують відповідний акт приймання-передачі. Паливна картка, смарт-картка є власністю постачальника і видається покупцю у тимчасове користування. Покупець не вправі використовувати отримані паливні картки, смарт-картки в інших цілях, не пов`язаних з виконанням договору (пункт 2.3. договору-2);

- товар по талонам поставляється окремими партіями, кількість яких визначається покупцем. Кожна партія товару поставляється по заявці покупця. Обсяг заявки визначається покупцем самостійно, залежно від власної виробничої потреби. Талони, що передаються замовнику є безстрокові (пункт 2.4.1. договору-2);

- для отримання товару (заправка пальним транспортного засобу на АЗС) довірена особа покупця пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне і на підставі вказаного, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості, яка позначена в талоні. При відпуску товару талон на пальне залишається в оператора, який в свою чергу надає покупцю чек, що є підтвердженням факту продажу-отримання покупцем товару відповідно до асортименту та кількості (пункт 2.4.2. договору-2);

- передача покупцю товару по паливним карткам, смарт-карткам здійснюється шляхом заправки транспортних засобів покупця у кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно, в межах ліміту, встановленого на плавній картці, смарт-картці (пункт 2.5.1. договору-2);

- підтвердженням фактичного отримання покупцем товару на автозаправній станції постачальника в асортименті, кількості та ціні є чек, що видається покупцю. У чеку, який видається покупцю повинні бути зазначені реєстраційні дані про постачальника, які мають співпадати із реєстраційними даними, зазначеними постачальником у договорі (пункт 2.5.3. договору-2);

- за результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі. Вказані документи надаються покупцю для підписання після 7-го робочого числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов`язується підписувати зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі протягом 5-ти робочих днів з моменту їх отримання (пункт 2.8. договору-2);

- право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати передачі товару покупцеві, що є датою підписання обома сторонами видаткових накладних на товар (пункт 2.9. договору-2);

- перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця, відбувається в момент переходу права власності (пункт 2.10. договору-2).

У розділі 3 договору-2 сторонами були визначені умови щодо ціни товару та порядку розрахунків, зокрема:

- ціна товару вказується у специфікації на товар та узгоджується шляхом підписання між сторонами накладних на товар. Загальна вартість договору складає 1 100 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (пункт 3.1. договору-2);

- розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку протягом 90-то банківських днів з моменту передачі товару покупцеві на умовах, визначених у пункті 2.6. договору (пункт 3.2. договору-2);

- оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у договорі (пункт 3.3. договору-2);

- покупець в обов`язковому порядку в платіжному дорученні вказує дату та номер договору, а також дату, номер рахунку на оплату наданого постачальником. Постачальник, незалежно від призначення платежу, вказаного покупцем у платіжних документах, зараховує отримані від покупця кошти в міру погашення вартості попередньо поставленого покупцю товару (пункт 3.4. договору-2);

- обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним з моменту списання коштів з рахунку покупця (пункт 3.7. договору).

Пунктом 6.9. договору-2 передбачено, що покупець і постачальник мають право розірвати договір достроково за взаємною згодою сторін.

Судом також встановлено, що у вказаних договорах сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, установлених законом для даного виду договорів, договори підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такі договори є правомірними, укладеними та такими, що породжують у сторін права та обов`язки щодо їх виконання.

Доказів визнання недійсними вказаних договорів-1,2 сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, до договорів-1,2 сторонами були підписані Специфікаціії, а саме:

1) Специфікація (додаток № 1 до договору № 386 АП від 07.04.2023), згідно з якою найменування товару: дизпаливо Energy у кількості 20 000 л на загальну суму 940 000 грн. 00 коп. (а.с. 25);

2) Специфікація (додаток № 1 до договору № 386 АП від 24.04.2023), згідно з якою найменування товару: дизпаливо Energy у кількості 25 000 л на загальну суму 1 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 51).

Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Так, у матеріалах справи наявні рахунки на оплату по договорам-1,2, а саме:

- рахунок-фактура № 0007/0001584 від 07.04.2023 за договором № 348 АП від 07.04.2023 на суму 940 000 грн. 00 коп. (а.с. 39);

- рахунок-фактура № 0007/0001891 від 24.04.2023 за договором № 386 АП від 24.04.2023 на суму 1 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 65).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання взятих на себе зобов`язань, позивачем була здійснена попередня оплата за договорами-1,2 в загальній сумі 2 040 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

- платіжним дорученням № 858 на суму 940 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу: "дизпаливо Energy за рахунком-фактурою № 0007/0001584 від 07.04.2023, у тому числі ПДВ 7% - 61 495 грн. 33 коп., без тендеру" (а.с. 40);

- платіжним дорученням № 1045 на суму 1 100 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу: "дизпаливо Energy за рахунком-фактурою № 0007/0001891 від 24.04.2023, у тому числі ПДВ 7% - 71 962 грн. 62 коп., без тендеру" (а.с. 66).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як зазначає позивач у позовній заяві, та що не спростовано відповідачем, на підставі договору № 348 АП від 07.04.2023, позивачем було отримано від ТОВ "Інтекс Інвест" скретч-картки на дизпаливо Energy у кількості 1000 скретч-карток номіналом 20 л, загальною кількістю 20 000 л на суму 940 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 0007/0001516 від 07.04.2023 та специфікацією № 0007/0001516-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0007/0001516 від 07.04.2023, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Однак у подальшому, Рішенням Дніпровської міської ради від 16.08.2023 № 27/40 "Про надання дозволу на безоплатну передачу з комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади автомобілів швидкої допомоги" - надано дозвіл на безкоштовну передачу з комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади у власність отримувачів - обласних військових адміністрацій, деокупованих територій, територіальних громад деокупованих територій та інших органів, що забезпечують захист територіальної цілісності України, автомобілів швидкої допомоги (а.с.69).

На підставі рішення Дніпровської міської ради, КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради було зобов`язано передати дизельні автомобілі швидкої медичної допомоги підприємства Peugeot boxer та Ford transit на користь Збройних Сил України та територіальним громадам Херсонської області, у зв`язку з чим у підприємства по договору № 348 АП від 07.04.2023 виник залишок, невикористаних скретч-карток на 7 000 л дизпалива Energy.

Відповідно до листа КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради вих. № 533 від 22.08.2023, який отримано ТОВ "Інтекс Інвест" 28.08.2023 вх. №259, підприємство повідомило про повернення скретч-карток на об`єм 7 000 л та просило прийняти рішення про повернення передоплати за договором на рахунок підприємства.

Згідно з накладною на повернення № 0007/0004417 від 28.08.2023 та Специфікації №0007/0004417-С, які підписані уповноваженими представниками сторін, КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради передало, а ТОВ "Інтекс Інвест" отримало скретч-картки на дизпаливо Energy у кількості 350 скретч-карток номіналом 20 л, загальною кількістю 7 000 л на суму 329 000 грн. 00 коп. (а.с.74-75)

23.10.023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 611 від 23.10.2023, в якій просив добровільно повернути на рахунок КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради суму попередньої оплати за фактичне непоставлене дизельне паливо у розмірі 329 000 грн. 00 коп. (а.с.76-78). Дана претензія була отримана відповідачем 31.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900811081871 (а.с.82).

Як зазначає позивач, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради, на підставі договору № 386 АП від 24.04.2023, було отримано від ТОВ "Інтекс Інвест" скретч-картки на дизпаливо Energy у кількості 1 250 скретч-карток номіналом 20 л, загальною кількістю 25 000 л на суму 1 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 0007/0001777 від 24.04.2023 та специфікацією № 0007/0001777-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0007/0001777 від 24.04.2023, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Як уже зазначалось вище, на підставі рішення Дніпровської міської ради, КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради було зобов`язано передати автомобілі швидкої медичної допомоги підприємства Peugeot boxer та Ford transit на користь Збройних Сил України та територіальним громадам Херсонської області, у зв`язку у підприємства по договору № 386 АП від 24.04.2023, виник залишок, невикористаних скретч-карток на 20000 л дизпалива Energy.

Відповідно до листа КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради вих. № 534 від 22.08.2023, який отримано ТОВ "Інтекс Інвест" 28.08.2023 вх. №258, підприємство повідомило про повернення скретч-карток на об`єм 20 000 л та просило прийняти рішення про повернення передоплати за договором на рахунок підприємства.

Згідно з накладною на повернення № 0007/0004416 від 28.08.2023 та специфікацією №0007/0004416-е, які підписані уповноваженими представниками сторін, КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради передало, а ТОВ "Інтекс Інвест" отримало скретч-картки на дизпаливо Energy у кількості 1000 скретч-карток номіналом 20 л, загальною кількістю 20 000 л на суму 880 000 грн. 00 коп. (а.с.72-73).

23.10.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 612, в якій просив добровільно повернути на рахунок КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради суму попередньої оплати за фактичне непоставлене дизельне паливо у розмірі 880 000 грн. 00 коп. (а.с.79-81). Дана претензія була отримана відповідачем 31.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900811081871 (а.с.82).

Як зазначає позивач, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, позивач посилається на те, що у зв`язку з істотними змінами обставин, які передували укладенню договорів поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та № 386 АП від 24.04.2023, а саме: переданням дизельних автомобілів швидкої медичної допомоги Peugeot boxer та Ford transit на користь Збройних Сил України та територіальним громадам Херсонської області, у позивача виник неотоварений залишок талонів на 20 000 л дизельного палива та на 7 000 л дизельного палива. Вказані талони на дизельне паливо були повернуті позивачем відповідачу 28.08.2023, який, відповідно, прийняв дані талони, про що сторонами було складено накладні на повернення № 0007/0004416 від 28.08.2023 та № 0007/0004417 від 28.08.2023 та специфікації до вказаних накладних. Як зазначив позивач у позовній заяві, представником відповідача було повідомлено представника позивача про те, що питання повернення попередньої оплати за товар буде вирішено у порядку черги. При цьому, за відсутності у покупця КП "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради талонів на дизельне паливо, позивач не має можливості отримувати товар від відповідача за укладеними договорами. Таким чином, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та договором поставки палива № 386 АП від 24.04.2023 в частині неповернення попередньої оплати за товар, який не було поставлено. Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі шляхом подання позову.

Крім того, суд зазначає, що вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002, положення частини 2 статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина 5 статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.

Обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Судом встановлено, що позивач скористався правом, наданим йому частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, а саме: звернувся до відповідача із вимогою щодо повернення суми попередньої оплати. Вказана вимога була отримана відповідачем 31.10.2023 (а.с.82).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вказане, граничним строком для повернення позивачу попередньої оплати за договрами-1,2 в загальній сумі 1 209 000 грн. 00 коп. є 01.11.2023.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження поставки позивачу товару на суму здійсненої ним попередньої оплати у сумі 1 209 000 грн. 00 коп. відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати. Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.

Більше того, у відповідності з положеннями частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи те, що позивач здійснив попередню оплату товару за договорами поставки № 348 АП від 07.04.2023 та № 386 АП від 24.04.2023 на суму 1 209 000 грн. 00 коп., а відповідач не поставив позивачу оплачений товар, повернення попередньої оплати не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний повернути позивачу 1 209 000 грн. 00 коп. суму попередньої оплати.

Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченої позивачем попередньої оплати в загальній сумі 1 209 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 18 135 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення попередньої оплати за договором поставки палива № 348 АП від 07.04.2023 та договором поставки палива № 386 АП від 24.04.2023 у загальному розмірі 1 209 000 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код 39821153) на користь Комунального підприємства "Автопідприємство санітарного транспорту" Дніпровської міської ради (вулиця Надії Алексєєнко, будинок 88А, м. Дніпро, 49008; ідентифікаційний код 01995663) 1 209 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 18 135 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.01.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко