Постанова

від 18.01.2024 по справі 908/14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/1/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.01.2024 Справа № 908/14/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

кредитори - 1/ КРОСТЕЛЛ ПАРТНЕРС ЛП (KROSTELL PARTNERS LP) (Командитне товариство), номер LP 21553; місце реєстрації: ЮНІТ 111441, другий поверх, 6 Маркет Плейс, Лондон, Фіцровія, W1W 8AF, Сполучене Королівство; адреса для листування: 02000, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23)

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЛІСАНДРА, код ЄДРПОУ 39786051 (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14Е)

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186)

Представники сторін не з`явились

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/14/23 про банкрутство ТОВ КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 500 000,00 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Микитьон В.В. Попереднє засідання призначено на 16.03.2023 о 10-00.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 70001 від 02.02.2023р.

Ухвалою суду від 04.04.2023р. віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора КРОСТЕЛЛ ПАРТНЕРС ЛП (KROSTELL PARTNERS LP) (Командитне товариство) у розмірі 500 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення; визнано кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЛІСАНДРА у розмірі 20 000 000,00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, та 5 368,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; зобов`язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства; дата проведення зборів кредиторів та комітету - до 17.04.2023р.; підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 20.04.2023р. о 12-30.

Ухвалою від 20.04.2023 відкладено підсумкове засідання на 23.05.2023р. об 11-30; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду протокольне рішення кредиторів про подальший рух справи.

Ухвалою від 23.05.2023 відкладено підсумкове засідання на 15.06.2023р. об 11-15; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду протокольне рішення кредиторів про подальший рух справи.

Ухвали суду розпорядником майна не виконані.

До суду 26.05.2023 надійшла заява арбітражного керуючого Микитьона В.В. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі №908/14/23.

Ухвалою від 15.06.2023 підсумкове засідання відкладено на 11.07.2023 о 10-15; зобов`язано комітет кредиторів надати суду кандидатуру арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Ухвалою від 11.07.2023 відкладено підсумкове засідання на 10.08.2023р. о 12-00; зобов`язано комітет кредиторів надати суду кандидатуру арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Ухвалою від 10.08.2023 відкладено підсумкове засідання на 26.09.2023р. о 10-30; зобов`язано комітет кредиторів надати суду кандидатуру арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Ухвалою суду від 26.09.2023 відкладено підсумкове засідання на 07.12.2023р. о 12-00; зобов`язано комітет кредиторів надати суду кандидатуру арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Ухвалою від 24.10.2023 задоволено заяву арбітражного керуючого Микитьона В.В. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 у справі № 908/14/23; відсторонено арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 у справі № 908/14/23; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 у справі № 90/14/23 арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1190 від 13.06.2013, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7575); зобов`язано арбітражного керуючого Микитьона В.В. в 5-денний термін з дня отримання даної ухвали передати призначеному розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 арбітражному керуючому Мартиненко Н.М. документацію щодо боржника; зобов`язано розпорядника майна виконати процедуру розпорядження майном відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; відкладено підсумкове засідання на 07.12.2023р. о 10-30; зобов`язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства та надати суду протокольні рішення.

Представники сторін, розпорядник майна у судове засідання 07.12.2023 не з`явились, ухвала суду 24.10.2023 розпорядником майна боржника не виконана.

Ухвалою від 07.12.2023 відкладено підсумкове засідання на 18.01.2024р. об 11-00; зобов`язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства та надати суду протокольні рішення.

У судове засідання 18.01.2024 кредитори, боржник, розпорядник майна, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.

До суду 18.01.2024 надійшло клопотання представника боржника про відкладення судового засідання посилаючись на те, що 09.01.2024 року через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС ТОВ «Комерційна компанія» отримала доступ до справи № 908/14/23, але на цей час ще не всі матеріали завантажені до електронного кабінету. Також заявник посилається на воєнний стан, який введено на всій території України.

Суд залишає без задоволення клопотання представника боржника, у зв`язку з відсутністю процесуальних строків для відкладення судового засідання. Крім того, у представника боржника було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання суду необхідних, на його думку, додаткових документальних доказів по справі.

Суд зауважує, що в період воєнного стану Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство. Крім того, залізничне сполучення Київ-Запоріжжя працює.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі Цихановський проти України (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ Смірнова проти України (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), Карнаушенко проти України (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи.

Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

До суду 18.01.2024 надійшли клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.; протоколи зборів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ від 12.01.2024; заява арбітражного керуючого Мартиненко Н.М. на участь у справі; звіт розпорядника майна про проведену роботу, матеріали інвентаризації майна боржника.

Я вбачається із протоколу №2 зборів комітету кредиторів кредиторами прийнято рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором вирішено призначити арбітражного керуючого Мартиненко Н.М., яка виконувала функції розпорядника майна боржника та надала суду відповідну згоду.

Вивчивши подані документи та наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

За приписами ч.1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Судом установлено, що за результатами інвентаризації інвентаризаційною комісією встановлено:

1. Товарно-матеріальних цінностей на складах, у незавершеному виробництві та готовій продукції, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі - не виявлено;

2. Грошових коштів у касі, цінних паперів, бланків суворої звітності - не виявлено;

3. Основних засобів, незавершених ремонтів основних засобів, нематеріальних активів, фінансових вкладень - не виявлено;

4. Дебіторська заборгованість відсутня; кредиторська становить 20 505 368,00 грн.

Згідно відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.01.2024 року за ТОВ «Комерційна компанія» рахується приватна спільна часткова власність 85/100 ЛОК «Гуцульщина» Івано-Франківської області с.Яремче, вул.Петраша Івана,будинок бза номером запису 67 в книзі.

04.01.2024 року розпорядником майна проведено Аналіз №б/н від 04.01.2024 року ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА, ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПОЛОЖЕННЯ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ.

За результатами аналізу встановлено, що підприємство не звітувало по фінансовим та статистичним звітам, не має можливості спростувати або підтвердити платоспроможність підприємства, будь-яких фінансових документів розпорядник майна Мартиненко Н.М. не надавалось.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, що на кожну гривню його зобов`язань у 2021 році припадало 0,00, в 2022 році припадало 0,00 грн. оборотних активів, а в 2023 року 0,00 грн. На підприємстві кількість оборотних коштів дляпогашення своїх боргів та значення цього показника не приблизилося до його граничної величини 0,00.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2021 рік - значення коефіцієнту складало 0,00 грн, в 2022 році складало 0,00 грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт фінансової автономії за 2021 рік - значення коефіцієнту складало 0,00 грн, в 2022 році складало 0,00грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт фінансової залежності в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році складав 0,00грн.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році складав 0,00 грн.

Коефіцієнт Вівера в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році - 0,00 грн.

Рентабельність основної діяльності в 2020 році складала 0,00 грн, в 2021 році складала 0,00 грн, а в 2022 році складала 0,00 грн.

Рентабельність власного капіталу в 2021 році складала 0,00 грн, в 2022 році складала 0,00 грн, та в 2023 році складала 0,00 грн.

Всі розраховані коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства мають надкритичне значення, що говорить фінансову нестабільність та залежність підприємства від кредиторів.

Про скрутне фінансове становище вказує неможливість підприємства хоча б частково погашати свої борги.

Така ситуація говорить про тяжкий фінансовий стан підприємства, про повну неплатоспроможність.

Ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві неможливо виявити.

Підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність та рекомендовано застосувати процедуру банкрутства.

Отже, викладене свідчить про те, що до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ неможливо застосувати відновлювальні процедури з огляду на недостатність реальних активів, за рахунок яких можливо здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до ч.4 статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності, цей суб`єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

Відповідно до статті 1 КУзПБ під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строком на дванадцять місяців.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції кредиторів належить прийняття рішення про: звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; частиною 8 ст. 48 встановлено, що до компетенції комітету кредиторів належить рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого.

Виходячи з положень ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів.

12.01.2024 року відбулися збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.

Згідно із ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Господарський суд вважає за необхідне, скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, слід здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Керуючись статтями 2, 58, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника боржника Чепурківського С.В. про відкладення судового засідання залишити без задоволення.

Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186).

Припинити повноваження розпорядника майна боржника Мартиненко Н.М.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186) - банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ призначити арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1190 від 13.06.2013, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7575).

Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Зобов`язати ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства у строк до 18.01.2025.

Враховуючи наявність у суді обмеженої кількості знаків поштової оплати, суд вважає можливим використати альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме: шляхом направлення даної ухвали на електронні адреси сторін.

Постанова набирає законної сили у день її винесення 18.01.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 256-259 ГПК України.

Постанову складено та підписано-22.01.2024.

Суддя О.О. Юлдашев