Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/15471/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/15471/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код: 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, ідентифікаційний код: 43483611)

про стягнення 1 491 744, 12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестерова І.Г.

від відповідача: Швидкий Д.Д.

У судовому засіданні 17.01.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" про стягнення 1 491 744,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача перед позивачем за порушення умов грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором № 1704-03024 від 16.09.2021 у розмірі 1 002 141,85 грн. Крім того, позивач просив стягнути на його користь штрафні санкції за порушення зобов`язань по оплаті наданих послуг, а саме: пеню у розмірі 182 392,73 грн, інфляційні втрати у розмірі 261 332,57 грн та 3% річних у розмірі 45 876,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15471/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.11.2023.

31.10.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив про безпідставність позовних вимог а тому просив суд відмовити у позові повністю.

Цією ж датою представником відповідача подано заяву про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 01.11.2023 відкладено підготовче засідання на 22.11.2023.

03.11.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" позивачем подано заперечення щодо подовження строку на надання відзиву на позов (вказане заперечення зареєстроване 06.11.2023).

У підготовчому засіданні 22.11.2023 судом було встановлено про не порушення відповідачів строків щодо подачі відзиву, та проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.12.2023.

Протокольною ухвалою від 213.12.2023 зарито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 17.01.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом заслухано пояснення представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі та представника відповідача, який проти вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія «Укренерго" (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" (надалі - користувач/відповідач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 1704-0324 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга)

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 2.4. договору).

За умовами п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуг. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуг. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринку (далі - сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Відповідно до п. 2.8 договору користувач має повернути погоджений та оформлений належним чином (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акта надання послуги протягом 5 календарних днів з дати отримання. У разі неотримання ОСП у зазначений термін підписаного користувачем акта надання послуги або заперечень щодо прийняття послуг такий акт вважається погодженим, а послуги - прийнятими користувачем. При цьому примірник акта надання послуги повертається ОСП не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У п. 2.9 договору визначено, що оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (п. 2.10 договору).

Відповідно до п. 3.2.1. договору користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Згідно п. 3.3.2. договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.

Оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП (п. 2.11 договору).

Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком. У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 договору сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за змістом та реквізитами з документом на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу та підписаних кваліфікованим електронним підписом, сторони зобов`язані надавати одна одній оригінали цих документів за вимогою однієї зі сторін.

Згідно з п. 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі.

Розділом 10 договору сторони погодили умови обміну інформацією в рамках Договору, зокрема:

- планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі (п. 10.1);

- акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 10.5);

- сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.6).

За умовами п. 12.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За доводами позивача, на виконання умов договору позивачем надано послуги відповідачу у грудні 2020, січні-листопаді та лютому 2022, яку відповідач не оплатив.

Так, зокрема позивач зазначає, що відповідно до акту надання послуги за 2020-2021 року від 25.01.2022 фактичний обсяг наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2020 року становив 1206,000 МВт.*год., та фактичний обсяг наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень-листопад 2021 року становив 19771,000 МВт.*год., загальною вартістю 970 828,33 грн.

За твердженням позивача, даний акт був направлений відповідачу за допомогою послуги кур`єрської доставки, що підтверджується накладною № U000006131726 від 27.01.2022, (завірена копія якої додана до позовної заяви).

Також позивач зазначає, що відповідно до акту надання послуги за січень 2022 року від 31.01.2022 фактичний обсяг наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2022 року становив 407,000 МВт.*год., загальною вартістю 30 344,29 грн. Вказаний акт разом з рахунком-фактурою був направлений відповідачу за допомогою послуги кур`єрської доставки, що підтверджується накладною № U000006180819 від 11.02.2022, (завірена копія якої додана до позовної заяви).

В силу приписів п. 2.8 договору вказані акти є таким, що вважаються погодженими, а послуги - прийнятими користувачем.

Крім цього, відповідно до акту надання послуги від 28.02.2022 фактичний обсяг наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2022 року становив 13,00 МВт.*год., загальною вартістю 969,23 грн. Вказаний акт був доставлений відповідачу 11.03.2022 в програмі «АСКОД онлайн».

Однак, як вказує позивача, відповідач в порушення умов п. 2.7. договору не оплатив за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного), у зв`язку з чим в останнього, станом на 31.08.2023, існує заборгованість у розмірі 1 002 141,85 грн.

Крім цього, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штрафних санкцій за невчасну оплату наданої послуги на загальну суму 498 602,27 грн, з яких 182 392,73 грн - пеня, 261 332,57 грн - інфляційні втрати та 45 876,97 грн - 3 % річних.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що нарахування заборгованості з обсягів наданих відповідачу послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсягах експорту електричної енергії є незаконним.

Так, відповідач зазначає, що абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування ЕС та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Згідно з ч. 11 ст. 2 Закону «Про ринок електричної енергії» суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.

Встановлення плати за надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, виходячи з обсягу експорту та/або імпорту, є за своєю природою таким, що з урахуванням структури плати має розцінюватися як захід, який є подібним до мита, встановлення якого не відповідає нормам статті 41 Договору про заснування ЕС та не є виправданим відповідно до пункту 2 цієї статті.

Крім іншого, з посиланням на правову позицію Великої палати Верховного Суду у Постанові від 03.08.2022 по справі № 910/9627/20, відповідач вважає, що нарахування позивачем плати за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсягах експорту електричної енергії за 2020, 2021, 2022 роки є незаконним. За відсутності участі НЕК «Укренерго» у механізмі компенсації внутрішніх передач електроенергії за доступ до транскордонного потенціалу та його використання з користувачів стягується плата на основі запланованого імпорту та експорту (за передачу електричної енергії та за диспетчеризацію електроенергії). Такі платежі не призначені для покриття виключно витрат, пов`язаних з транскордонними потоками. Таким чином, вони рівнозначні платежам, які за своїм змістом еквівалентні митним зборам, що не відповідає напрацьованому законодавству Енергетичного Співтовариства.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.5 Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Відповідно до п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуг. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пунктів 2.5.; 2.7 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період грудень 2020 січень-листопад 2021 та січень-лютий 2022 р. на момент розгляду справи настав.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору належним чином виконано зобов`язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та надано послуги відповідачу протягом грудня 2020 січня-листопада 2021 та січня-лютого 2022 р, проте, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 1 002 141,85 грн (заборгованість за надані послуги у грудні 2020 та січні-листопаді 2021 у розмірі 970 828,33 грн, заборгованість за надану послугу січні 2022 у розмірі 30 344,29 грн та заборгованість за надану послугу у лютому 2022 у розмірі 969,23 грн).

Доказів оплати відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 1 002 141,85 грн. відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Фактично відповідач у поданому відзиві не навів жодних підстав щодо відсутності в останнього обов`язку оплачувати послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період грудень 2020, січень-листопад 2021 та січень-лютий 2022.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за електричну енергію для врегулювання небалансів у сумі 1 002 141,85 грн визнається судом обґрунтованою та задовольняється судом повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 876,97 - 3% річних та 261 332,57 грн. - інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за договром, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 182 392,73 грн

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2. договору, передбачено, договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено розрахунок в порушення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зокрема не враховано, що нарахування пені можливо в розмірі, не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, та в подальшому відповідними Указами Президента продовжено строк його дії та триває по сьогоднішній день.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Так, судом взято до уваги, що НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Відповідно до п. 2.1. укладеного сторонами договору, останні визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Враховуючи, господарські правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, серед іншого, регулюються положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), яка містить пряму вказівку про скасування відповідальності у вигляді зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині нарахування пені за період, який входить в період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.

Враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, що розрахована позивачем після з 24.02.2022.

В той же час, судом здійснено розрахунок пені, за період до 24.02.2022, який не входить у період дії воєнного стану, з урахуванням умов договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», й встановлено, що до стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 645,76 грн.

Відповідно до ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Наведені відповідачем у відзиві заперечення щодо позовних вимог не беруться судом до уваги, як такі що не стосуються предмету спору у даній справі та спростовуються встановленим вище обставинами.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, ідентифікаційний код: 43483611) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код: 00100227) заборгованість за надану послугу у розмірі 1 002 141 грн 85 коп., 3 % річних у розмірі 45 876 грн 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 261 332 грн 57 коп., пеню у розмірі 1 645 грн 76 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 19 664 грн 96 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.01.2024

Суддя Л. Г. Пукшин