Рішення

від 22.01.2024 по справі 910/16957/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2024Справа № 910/16957/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"

до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод"

про стягнення 541695,13 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" про стягнення 541695,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням філією відповідача зобов`язань за договором №301000102 від 10.03.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху.

10.11.2023 та 14.11.2023 через систему електронний суд від позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16957/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) .

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.11.2023 була направлена судом до електронного кабінету Дочірнього підприємства "Аромат". Також ухвала про відкриття провадження справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження філії "Сумський молочний завод".

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Зі змісту пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії ухвали про відкриття провадження справі до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Згідно із повідомленням про доставку електронного листа ухвала суду від 15.11.2023 отримана відповідачем 16.11.2023.

Отже, згідно із п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Окрім того, ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано філією "Сумський молочний завод" 27.11.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" на виконання умов договору здійснив у липні 2023 року постачання відповідачу електричної енергії в обсязі 188479 кВт*год, що підтверджується листом АТ "Сумиобленерго" №53/10898 від 24.08.2023.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 ДП "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" позивачем виставлено відповідачу рахунок № 1020176-2307-1 від 31.07.2023 за спожиту у липні 2023 року електричну енергію на суму 1241695,13 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату спожитої у липні 2023 року електричної енергії, а саме у сумі 700000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 541695,13 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми", яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 839.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п.1.2.15 Правил, для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документ.

10.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №301000102 (надалі - договір) до умов якого ДП "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" приєдналося заявою - приєднанням від 10.03.2022, обравши комерційну пропозицію.

Згідно із п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

У п.3.4 договору визначено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні.

У додатку №1 до договору, яким є заява - приєднання, зазначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 10.03.2022, а оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії - АТ "Сумиобленерго".

Відповідно до п.п.1 пункту 6.2 договору відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

У пп.2 п.7.2. договору, постачальник зобов`язується обчислювати та виставляти рахунки споживачу, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

У п.5.10. договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно із п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно комерційної пропозиції №1У до договору, оплата електричної енергії, у тому числі за послугу з розподілу, здійснюється споживачем до початку звітного розрахункового періоду у формі 100% попередньої оплати заявлених споживачем обсягів споживання на найближчий наступний звітний розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку з донарахуванням по середньодобовому споживанню до 01 числа місяця.

Оплата рахунка постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 ДП "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" за спожиту у липні 2023 року електричну енергію було нараховано 1241695,13 грн та виставлено відповідачу рахунок № 1020176-2307-1 від 31.07.2023. Факт отримання відповідачем рахунку підтверджується відміткою про отримання та підписом на рахунку в графі "уповноваженого представника" відповідача.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у липні 2023 році у кількості 188479 кВт*год підтверджується листом АТ "Сумиобленерго" №53/10898 від 24.08.2023 (оператора системи).

Згідно із довідкою нарахувань та оплат по активній електроенергії відповідач здійснив оплату електричної енергії у сумі 700000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 541695,13 грн.

Отже, на момент звернення до суду з позовом, у відповідача наявна заборгованість за спожиту активну електричну енергію за липень 2023 року на суму 541695,13 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності», "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 839 від 14.06.2018.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Спір у даній справі виник у зв`язку із не оплатою відповідачем спожитої електричної енергії у липні 2023 році.

Як підтверджено матеріалами справи позивачем виставлено відповідачу рахунок №1020176-2307-1 від 31.07.2023 за спожиту електричну енергію у липні 2023 року на суму 1241695,13 грн.

Відповідно до п.4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно із п.4.14 ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у липні 2023 році підтверджується листом АТ "Сумиобленерго" №53/10898 від 24.08.2023.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

За змістом п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом п.4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У комерційній пропозиції №1У до договору сторони погодили, що оплата електричної енергії, у тому числі за послугу з розподілу, здійснюється споживачем до початку звітного розрахункового періоду у формі 100% попередньої оплати заявлених споживачем обсягів споживання на найближчий наступний звітний розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку з донарахуванням по середньодобовому споживанню до 01 числа місяця.

Оплата рахунка постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позивач 02.08.2023 виставив відповідачу та останній отримав рахунок № 1020176-2307-1 від 31.07.2023 на оплату спожитої у липні 2023 року електричної енергії в обсязі 188479 кВт*год на суму 1241695,13 грн. У рахунку №1020176-2307-1 від 31.07.2023 вказано строк оплати до 09.08.2023.

Отже, строк оплати за спожиту електричну енергію у липні 2023 року є таким, що настав.

Відповідно до наданої позивачем у матеріали справи довідки нарахувань та оплат по активній електроенергії відповідач здійснив часткову оплату електричної енергії у сумі 700000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 541695,13 грн.

Доказів оплати заборгованості у сумі 541695,13 грн матеріали справи не містять.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконане зобов`язання в частині оплати за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості у зазначеній сумі відповідачем не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 541695,13 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

У свою чергу відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів на спростування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн відповідачем суду не надано.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн по договору про постачання електричної енергії споживачу №301000102 від 10.03.2022.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн по договору про постачання електричної енергії споживачу №301000102 від 10.03.2022 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аромат" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10, ідентифікаційний код 30737268) в особі філії "Сумський молочний завод" (40009, Сумська область, місто Суми, вулиця Білопільський Шлях, будинок 15, ідентифікаційний код 26438113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (40004, Сумська область, місто Суми, вулиця Реміснича, будинок 35, ідентифікаційний код 41884537) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 541695,13 грн та судовий збір в сумі 8125,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.01.2024.

Суддя С.О. Турчин