УХВАЛА
22 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/3020/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області
у складі судді Чонгової С. І.
від 11.09.2020 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Шапран В. В.
від 14.11.2023
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІББ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1
про визнання недійсною додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.09.2020 у справі № 911/3020/19 позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду № 3 до договору суборенди земельної ділянки від 31.07.2018, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІББ".
Постановою від 14.11.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2020 у справі № 911/3020/19.
04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 у справі № 911/3020/19.
Ухвалою від 22.12.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом викладення належного обґрунтування виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: уточнення норми/норм права, яку невірно застосували/не застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої/яких викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, та який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень; уточнення доказів, які не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.
Скаржницю попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
02 січня 2024 року до Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій уточнено, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували правову позицію щодо застосування частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 щодо права на оспорення правочину учасником товариства незалежно від розміру частки в такому товаристві. Скаржниця також зауважує, що суди не дослідили та не дали належну оцінку обставинам та доказам, зокрема, не дослідили чи є в довіреності незаповнені поля для проставлення реєстраційного номера, чи затверджено на підприємстві порядок обліку та реєстрації довіреностей, чи ведеться на підприємстві реєстр чи журнал довіреностей; судами не перевірено заперечення та твердження ОСОБА_1 про зловживання правами ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД". Скаржниця також звертає увагу, що суду апеляційної інстанції було надано оригінал довіреності від 29.01.2018, виданої на її ім`я Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД", стосовно якої під час проведення експертизи було встановлено, що підпис директора Хисного М. М. був виконаний самим директором та підтверджено справжність відтиску печатки товариства, однак установити період часу виконання підпису директора Хисного М. М. не вдалося можливим, оскільки, як зазначив експерт, вказаний документ пройшов процес нанесення прозорої плівки (заламінування). При цьому як ОСОБА_2 так і Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД", заперечуючи проти видачі такої довіреності, не надали пояснень та доказів, які б підтверджували вибуття печатки з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" та/або незаконне проставлення такої печатки на довіреності, яку 29.01.2018 особисто підписав директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" Хисний М. М. ОСОБА_1 зазначає, що ані ОСОБА_2 ані Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" не надано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би заперечення проти видачі довіреності від 29.01.2018 інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" або рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" з приводу видачі довіреності; судами взято в якості доказу заперечення ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" щодо видачі довіреності, а в суді апеляційної інстанції поставлено під сумнів оригінал наданої на експертне дослідження довіреності від 29.01.2018 у зв`язку із тим, що документ був заламінований та достовірно не було можливості визначити період видачі такого документу не дивлячись на підтвердження оригінальності підпису директора Хисного М. М. та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД". Таким чином ОСОБА_1 вважає, що судами не досліджено доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, поданих нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІББ", та не зазначено причини відхилення таких доказів.
16 січня 2024 року на адресу Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" вважає, що скаржником пропущений строк для усунення недоліків, оскільки ухвала Верховного Суду від 22.12.2023 про залишення касаційної скарги без руху надіслана в Електронний кабінет представника ОСОБА_1 22.12.2023 о 19:06 (п`ятниця), то обчислення процесуальних строків починається з 23.12.2023 (наступний день після настання події, з якої має обчислюватись строк - субота). Таким чином строк для усунення недоліків, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД", сплив 01.01.2024, тоді як заява про усунення недоліків подана 02.01.2024. За наведених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/30220/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023.
З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді "(ЄДРСР) ст. 292 ГПК (1 ЕЦП судді) Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 22.12.2023 у справі № 911/3020/19 (суддя Губенко Н. М.) надіслано в електронний кабінет одержувача: Чернюк Олександр Олександрович. Документ доставлено: 22.12.23 19:06".
Чернюк Олександр Олександрович є повноважним представником ОСОБА_1 згідно із ордером серії АІ № 1481195 від 04.12.2023.
Частиною 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Водночас абзацом 2 згаданої статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином ухвала Верховного Суду від 22.12.2023 у справі № 911/3020/19 вважається врученою 25.12.2023 - наступний РОБОЧИЙ день за днем його відправлення, а отже строк на усунення недоліків касаційної скарги спливає 05.01.2024. Водночас, як зазначалося вище, заява про усунення недоліків подана до Суду 02.01.2024, тобто з дотриманням строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023.
17 січня 2024 року на адресу електронної пошти Суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Кур`ян Катерини Ігорівни надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19, підписані електронним цифровим підписом.
Розглянувши заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19, Суд дійшов висновку про залишення їх без розгляду з огляду на наступне.
29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
За змістом статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац 3 частина 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до частин 5-9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Згідно із абзацом 1 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України "Про електронні довірчі послуги", згідно зі статтею 1 якого автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Відповідно до частин 2-4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Отже, слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших осіб, передбачених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС), але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.
Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та презумпцію відповідності кваліфікованого електронного підпису власноручному, суперечить частині 1 статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших осіб, передбачених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Таким чином фізична особа (за виключенням адвокатів та інших осіб, передбачених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему "Електронний суд" створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 мав можливість подати заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису; 3) в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Проте, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду не особисто, а через адвоката - Кур`ян Катерину Ігоревну (ордер серії СВ № 1075059 від 17.01.2024) електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису.
Проте, як зазначалося вище, адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 зроблено висновок про те, що представник фізичних осіб - адвокат може звертатися до суду із позовними та іншими заявами, скаргами та іншими передбаченими законом процесуальними документами: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на вказаний документ, із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду.
Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини 2 вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Враховуючи те, що адвокат - Кур`ян Катерина Ігоревна зареєструвала електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, проте заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 від імені ОСОБА_2 подала не з використання вказаного сервісу, таке заперечення не може вважатися таким, що підписано у встановленому законом порядку.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 підлягають залишенню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІББ" справи не скористалося.
З огляду на виконання скаржницею у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 22.12.2023 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 294 цього Кодексу встановлено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 911/3020/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 лютого 2024 року о 12:10 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.
4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06 лютого 2024 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Витребувати з Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/3020/19.
6. Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАССФІЛД" проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 відхилити.
7. Заперечення ОСОБА_2 проти відкриття касаційного провадження у справі № 911/3020/19 залишити без розгляду.
8. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі осіб, які передбачені частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України. Інші особи, які не зазначені в цій нормі, реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 23.01.2024 |
Номер документу | 116445597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні