Ухвала

від 22.01.2024 по справі 520/10755/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2024 року

м. Київ

справа №520/10755/23

адміністративне провадження № К/990/1648/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/10755/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Так, частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас, як вбачається зі змісту наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, предметом судового розгляду в суді першої інстанції були наступні позовні вимоги позивача: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відображення податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» по податку на прибуток в розмірі 5 284 662,46 грн. та пені в сумі 979 221,32 грн., по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7 237 243,76 грн. та пені в сумі 747 317,53 грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області вчинити дії щодо коригування даних в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» шляхом виключення із таких інтегрованих карток по відповідних податках зазначених сум податкового боргу і пені. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

У подальшому Другий апеляційний адміністративний суд, прийнявши відмову позивача від апеляційної скарги в частині вимог про скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі №520/10755/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо відображення податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» на загальну суму 742 202,24 грн., з них: по податку на додану вартість в розмірі 648 266,83 грн. та пені в сумі 93 811,21 грн., податку на прибуток у розмірі 124,20 грн.; зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області вчинити дії щодо коригування даних в інтегрованих картках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» шляхом виключення з таких інтегрованих карток податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 648 266,83 грн. і суми пені 93 811,21 грн., податку на прибуток у розмірі 124,20 грн., постановив ухвалу від 30.11.2023 про закриття апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою у відповідній частині.

Постановою ж від 30.11.2023 суд апеляційної інстанції скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відображення податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» по податку на прибуток в розмірі 5 284 538,26 грн. і пені в сумі 979 221,32 грн., по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6 588 976,93 грн. і пені в сумі 653 506,32 грн. та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області вчинити дії щодо коригування даних у відповідних інтегрованих картках платника податків позивача шляхом виключення з них зазначених сум податкового боргу і пені, а позовні вимоги у наведеній частині залишив без розгляду.

Отже, в розумінні приписів частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 як таке, що не було переглянуто в апеляційному порядку, не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо оскарження позивачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, Суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

У випадку оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які б слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Обов`язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

В той же час посилання у касаційній скарзі на порушення судом першої та (або) апеляційної інстанції норм процесуального права, як умови для скасування судових рішень, можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у разі обгрунтованості заявлених у такій скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами частини другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутні вказівки на жоден із пунктів, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстав для касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023.

Відтак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» у зазначеній частині підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Водночас згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі №520/10755/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Повернути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/10755/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

3. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді С.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер