Постанова

від 17.01.2024 по справі 182/5/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 182/5/22

провадження № 61-10126св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед» (далі - ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед») про стягнення заборгованості за заробітною платою, визначення дати звільнення, зобов`язання видати наказ про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що 19 липня 2018 року ОСОБА_1 прийнята на роботу у Київську філію № 1 ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» на посаду директора з окладом 4 500,00 грн. На початку березня 2020 року керівник товариства Кучин А. Б. у телефонному режимі повідомив її про закриття філії та звільнення позивача. За весь період свого перебування у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_1 заробітну плату не отримувала. У день звільнення з нею не був проведений розрахунок та їй не було вручено трудову книжку і копію наказу про звільнення. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням надіслати їй трудову книжку та 05 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку отримала свою трудову книжку та з її змісту дізналася, що була звільнена ще 28 лютого 2020 року за власним бажанням. Натомість, жодних заяв з проханням її звільнити ОСОБА_1 не писала.

Позивач просила:

стягнути з ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» заборгованість по заробітній платі у сумі 90 219,89 грн;

визначити датою звільнення ОСОБА_1 дату видачі трудової книжки - 05 вересня 2021 року ;

зобов`язати ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» видати наказ, у якому визначити датою звільнення ОСОБА_1 з посади директора Київської філії № 1 ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» - 05 вересня 2021 року;

стягнути з ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 лютого 2020 року по 05 вересня 2021 року в сумі 84 823,99 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа переглядалася судами неодноразово.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що у відповідача перед нею дійсно існує зазначена в позові заборгованість по заробітній платі, наявність підстав для стягнення на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку, а також отримання нею трудової книжки 05 вересня 2021 року. Надані суду копії трудової книжки, індивідуальних відомостей про застраховану особу не доводять, що у відповідача перед позивачем дійсно існує заборгованість по заробітній платі станом на день звернення до суду з цим позовом, яку позивач просила стягнути з відповідача на свою користь.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» видати наказ, в якому визначити датою звільнення ОСОБА_1 05 вересня 2021 року. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою у розмірі 90 219,89 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки за період з 28 лютого 2020 року до 05 вересня 2021 року у розмірі 84 823,99 грн з утриманням необхідних податків та зборів.

Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача - ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечив останньому можливості реалізувати надані процесуальним законом права, виконати вимоги ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2022 року в частині надання доказів.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року задоволено частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року скасовано. Позов задоволено частково.

Визначено датою звільнення ОСОБА_1 з посади директора Київської філії № 1 ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» з 05 вересня 2021 року. Стягнено з ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» на користь ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою у розмірі 90 219,89 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки за період з 28 лютого 2020 року до 05 вересня 2021 року у розмірі 84 823,99 грн з утриманням необхідних податків та зборів.

В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця. Обов`язок щодо ведення, зберігання та повернення трудової книжки працівника покладено на роботодавця, тому саме ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» мав належними та допустимими доказами довести суду, що трудова книжка повернута ОСОБА_1 в день її розрахунку;

вина ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» щодо затримки у видачі трудової книжки не спростована. Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, якою у відповідача витребувано письмові докази, а саме: книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них; наказ № 2 від 28 лютого 2020 року про звільнення ОСОБА_1 ; акт № 1 від 28 лютого 2020 року про повний розрахунок заробітної плати з ОСОБА_1 ; відомості про виплату готівки у 2019 році та особову картку працівника ОСОБА_1 , не виконана. Відповідно до наданих відповідачем пояснень щодо виконання ухвали суду про витребування доказів, надати вказані документи не має можливості, оскільки після чергового обстрілу м. Нікополя 16 липня 2022 року, а саме будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій знаходиться офіс № 220 ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед», офісне приміщення та все, що в ньому знаходилось, в тому числі первинна, бухгалтерська та кадрова документація підприємства знищені. Надані відповідачем копії відомостей виплати заробітної плати готівкою, колегія суддів не прийняла як належний доказ, оскільки позивач ставив під сумнів, що у вказаних копіях документів міститься її особистий підпис, а перевірити ці обставини апеляційній суд не має можливості через відсутність оригіналів вказаних документів;

з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 28 лютого 2020 року затримав видачу трудової книжки до 05 вересня 2021 року, тому днем звільнення вважається день фактичної видачі трудової книжки 05 вересня 2021 року;

у зв`язку з порушенням трудових прав працівника, за період з 28 лютого 2020 року до 05 вересня 2021 року роботодавець несе відповідальність шляхом сплати останньому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 84 823,99 грн, який визначений відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року;

правові підстави для зобов`язання підприємства видати відповідний наказ відсутні, оскільки у суду не має таких повноважень. Крім того наказ про звільнення позивача вже виданий підприємством та він має бути змінений лише в частині дати звільнення на виконання рішення суду , яким ця дата змінена.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року заяву ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи по суті, суд не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу. За результатом розгляду апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 її позов задоволений частково. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про порушення прав позивача та не погодився лише із доводами ОСОБА_1 щодо зобов`язання видати новий наказ про звільнення, що не впливає на розподіл судових витрат по справі. Таким чином, підстави для стягнення на користь ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» з позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в апеляційному порядку, відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2023 року ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» подало касаційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року скасувати, у позові відмовити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» витрати на правничу допомогу у розмірі 7 375,00 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

судом апеляційної інстанції застосовані висновки, викладені у постановах Верховного суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2404цс15, Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 61-28733св18, Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі № 61-1564св20 безпідставно, оскільки вимоги про відповідальність за затримку розрахунку не є предметом спору у цій справі;

застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справах № 569/6979/20 та № 682/3060/16-ц було б обґрунтованим та законним, у випадку допущення работодавцем порушення трудового законодавства відносно звільненої особи, але таке порушення обов`язків ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» не допускало;

судом не враховано та не надано оцінки доказам виплати заробітної плати та видачі трудової книжки, які містяться в матеріалах справи. На підтвердження отримання позивачем заробітної плати відповідачем були надані платіжні відомості АТ «КБ «ПриватБанк» від 16 листопада 2018 року, від 30 листопада 2018 року, довідка з Пенсійного фонду України. Факт отримання повного розрахунку в день звільнення підтверджується актом, додатково складеним між позивачем і відповідачем від 28 лютого 2020 року про отримання повного розрахунку та відсутність претензій, копія якого міститься в матеріалах справи;

положення, щодо ведення трудових книжок, їх видачі при звільненні ОСОБА_1 , ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» не порушувалися, винні дії щодо затримки видачі трудової книжки не вчинялися, оскільки трудову книжку ОСОБА_1 отримала в день звільнення, тобто 28 лютого 2020 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них;

долучені до матеріалів справи листи ОСОБА_1 про видачу трудової книжки не надсилалися на адресу ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед», доказів направлення чи вручення цих листів відповідачу позивачем не надано, лист, який було отримано через ТОВ «Нова Пошта», є листом ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» до ОСОБА_1 щодо повернення товарно-матеріальних цінностей. Доказів того, що 05 вересня 2021 року через ТОВ «Нова Пошта» позивач отримала свою трудову книжку, позивачем не надано, а відповідно до поштової накладної № 59000723340621 здійснювалось пересилання документів. Тобто, позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт порушення роботодавцем її трудових прав;

судом апеляційної інстанції при визначенні розміру заборгованості із заробітної плати не враховані висновки Верховного Суду у справах № 242/3051/18 та № 242/3051/18, відповідно до яких офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній;

судом не враховано, що ненадання оригіналів документів на виконання ухвали суду обумовлене тим, що вказані оригінали, як і інші оригінали кадрової документації ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» були знищені під час обстрілу м. Нікополь 16 липня 2022 року. Обстріл м. Нікополь є загально відомим фактом, а знищення документації підтверджується відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які були надані відповідачем та містяться в матеріалах справи. Вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17 факт викрадення доказу не є підставою для визнання його не допустимим. За аналогією можна стверджувати, що факт знищення доказу, який існував на момент спірних правовідносин, також, не є підставою для визнання його недопустимим. Крім того, відповідач зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини шостої статті 95 ЦПК України у подібних правовідносинах, а саме у випадку знищення кадрової документації під час обстрілів, в умовах воєнного стану;

суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позивач пропустила строк звернення з позовними вимогами про визнання датою звільнення дату видачі трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Так, позивач звернулась до суду 04 січня 2022 року, із клопотанням про поновлення строку для звернення до суду не зверталась. В позовній заяві позивач стверджує, що трудову книжку отримала 05 вересня 2021 року, при цьому будучи звільненою 28 лютого 2021 року. Обставин, які є об`єктивно непереборними, пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду у період з 05 вересня 2021 року по 05 жовтня 2021 року позивач не надала.

Доводи касаційної скарги свідчать про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала додаткові пояснення щодо касаційної скарги ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед», підписані представником Журою Н. В.

У жовтні 2023 року ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» подало додаткові пояснення за підписом представника Смірнова А. А.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для доплати судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 182/5/22.

У вересні 2023 року матеріали цивільної справи № 182/5/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2023 року зазначено, що у касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на: неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2018 року у справі № 757/19004/15-ц, 30 жовтня 2019 року у справі № 503/361/16-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 288/1466/18, від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18, від 03 листопада 2021 року у справі № 387/326/20 та у справі № 127/22449/20, від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 95 ЦПК України у подібних правовідносинах, а саме, коли знищена кадрова документація в умовах воєнного стану (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 19 липня 2018 року прийнята на посаду директора Київської філії № 1 ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» на підставі наказу № 2 від 18 липня 2018 року.

Відповідно до запису в трудовій книжці 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до статті 38 КЗпП за власним бажанням на підставі наказу № 2 від 28 лютого 2020 року.

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОСОБА_1 за період з липня 2018 року по лютий 2020 року нараховувались суми, що враховані для пенсії та страхового стажу.

Відповідно до експрес-накладної перевізника «Нова пошта» 05 вересня 2021 року позивач отримала документи.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 05 травня 2020 року та 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» з заявами про видачу або надіслання трудової книжки та копії наказу про звільнення.

Відповідно до експрес-накладної перевізника «Нова пошта» 05 вересня 2021 року позивач отримала трудову книжку, направлену ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

У правовідносинах із роботодавцем працівник є менш захищеною і більш економічнослабкою стороною,тому поведінка власника або уповноваженого ним органу у таких правовідносинах повинна бути послідовною.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтями 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже, обов`язок по виплаті заробітної плати робітнику несе роботодавець.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що:

«системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18). […]

Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір. Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18).

Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 підтверджують лише його страховий стаж за період з 2005 року до 2016 року та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній за період з серпня 2013 року до червня 2018 року».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 387/326/20 (провадження № 61-2166св21), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «Верховний Суд вказав, що у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед», зокрема, про стягнення заборгованості за заробітною платою, визначення дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач обґрунтувала свої позовні вимоги, зокрема, тим, що перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед», проте, за весь період роботи у відповідача (з липня 2018 року по лютий 2020 року) вона не отримувала заробітну плату, заборгованість із заробітної плати складає 90 219,89 грн;

на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі та не видачі трудової книжки в день звільнення, позивач надала:

довідку з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), видану управлінням Пенсійного фонду України;

ксерокопію експрес накладної «Нова пошта» № 59000723340621, в якій зазначено: відправник: ОСОБА_2 , одержувач: ОСОБА_1 , тип відправлення: документи;

при відмові у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що у ТОВ «Укрстарлайн Інкорпорейтед» перед нею існує зазначена в позові заборгованість по заробітній платі, індивідуальні відомості про застраховану особу не доводять, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі;

проте, суд першої інстанції, вказавши, що індивідуальні відомості про застраховану особу не доводять, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі, залишив поза увагою, що розмір заборгованості по заробітній платі (90 219,89 грн), яку просила стягнути позивач, не співпадає з розміром суми заробітку для нарахування пенсії, вказаному в індивідуальних відомостях про застраховану особу - ОСОБА_1 (108 860,34 грн);

суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не звернув уваги, що доказів отримання ОСОБА_1 копії трудової книжки 05 вересня 2021 року позивачем не надано, як не надано доказів розміру заробітної плати, що офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 підтверджують лише страховий стаж позивача та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній;

отже, суди не з`ясували дату отримання позивачем трудової книжки, дійсний розмір заборгованості по заробітній платі;

викладене свідчить, що при вирішенні спору суди неповно встановили фактичні обставини справи, що є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень в оскарженій частині з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визначення дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у цій справі, то додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року також слід скасувати.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед» задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед» про визначення дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарлайн Інкорпорейтед» про ухвалення додаткової постанови скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в скасованих частинах втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук