Рішення

від 12.01.2024 по справі 363/1061/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.01.2024 Справа № 363/1061/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря Бобрової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач звернулась до нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий будинок за адресою: АДРЕСА_2 державним нотаріусом відмовлено, оскільки з невідповідністю правовстановлюючих документів. За таких обставин позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки іншим шляхом захистити свої порушені права не може.

27.03.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.12.2023 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, до суду направлено клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 19.12.2006 року, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19.12.2006 року зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 прізвище не змінювала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 31.08.2021 року, актовий запис №881.

Відповідно до ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, яка складається з: житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

З копії спадкової справи №35/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 28.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою зареєстрованою під №96 про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Шило О.С. від 15.11.2022 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з неможливістю з`ясувати тип нерухомого майна, а саме житловий будинок або квартира.

15.11.2022 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельну ділянку площею 0,0559 га, кадастровий номер 3221888301:16:222:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до п.2 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 статті 3Закону Українивід 01липня 2004року «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовленого 29.09.2022 року бюро технічної інвентаризації вказаний житловий будинок побудовано у 1986 році.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1986 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК УкраїнськоїРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавці), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, позивач не може захистити своє порушене право, як спадкоємець в позасудовому порядку, а тому звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Отже, суд вважає, що матеріалами справи доведено, належне володіння спадкодавцем майном, яке набуто на законних підставах, не є самочинним будівництвом та були усі необхідні документи відповідно до законодавства, яке діяло на момент володіння цим майном спадкодавцем, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статей 331,1216, 1217, 1218, 1220, 1297 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності на спадкове майно за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488, 07330, Київська область, Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19).

Суддя О.Д.Рудюк