Ухвала

від 15.01.2024 по справі 757/55180/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/55180/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/327/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000549 - прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 368, КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62023000000000549 від 26.06.2023, до 30.01.2024.

Роз`яснено підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Визначено строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 30 січня 2024 року включно.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з працівниками Львівської митниці Держмитслужби України;

5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено в межах строку досудового розслідування до 30 січня 2024 року включно.

Звільнено підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти в залі суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000549 - прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги. Захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , також подано доповнення до апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023, у випадку якщо суд прийде до переконання про необхідність застосувати запобіжний захід у кримінальному провадженні застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання, або нічного домашнього арешту.

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000549 - прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 30.11.2023 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Дніпропетровськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 745 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 999 580,00 гривень.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з працівниками Львівської митниці Держмитслужби України;

5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною. Слідчий суддя ухвалюючи судове рішення не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а лише копіюють в повному обсязі клопотання сторони обвинувачення, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апелянт вказує на те, що жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не був доведений. ОСОБА_7 не має сенсу переховуватись від органів слідства. Крім того, жодних доказів які б прямо підтверджували причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, не наведено. Підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальнихризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але в жодному випадку не припущення детектива (прокурора).

Також апелянт зазначає, про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 . За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7 вчинив дії спрямовані на незаконне збагачення шляхом прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди. Однак за текстом письмового повідомлення про підозру взагалі не зазначено які дії вчиняв ОСОБА_7 щодо митного оформлення начебто вантажу ОСОБА_11 , окрім того, що вантажі проїхали через митні пости Краковець та Рава-Руська, до яких ОСОБА_7 не має жодного відношення оскільки здійснює свою службову діяльність на митному пості Мостиська. Все кримінальне провадження складається із заяв та показів свідка ОСОБА_11 , протоколів та постанов складених із останнім, документів долучених останнім та невідомого походження скріншотів із телефону.

Також є не зрозумілим за що ОСОБА_11 начебто передавав ОСОБА_7 грошові кошти, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження на територію України заїхали 2 машини із гуманітарною допомогою, які заїхали відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягали оподаткуванню та сплаті митних платежів.

Апелянт також зазначає, що розмір застави, слідчим формально обгрунтовано, але не аргументовано розмір застави 745 прожитковий мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 999 580, 00 грн., окрім того, що є суспільний резонанс, матеріальний стан тощо. Проте, вказаний розмір застави перевищує установлений ст. 182 КПК України розмір від 80 до 300 прожитковий мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину. Майновий стан ОСОБА_7 унеможливлює внесення такої великої застави.

Жодним чином не обгрунтовано та недоведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

Крім того апелянт зазначає, що слідчий суддя не врахував, відсутність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність у нього родини, утриманців: дружини ОСОБА_12 , доньки ОСОБА_13 2020 року народження та доньки ОСОБА_14 2013 року народження; наявність постійного місця роботи; позитивну характеристику; репутацію; майновий стан підозрюваного, а саме: дохід у сумі за 2023 рік склав 157896,64 грн.; відсутність судимостей та незадовільний стан здоров`я.

Виходячи з зазначеного та оцінюючи в сукупності обставини справи, апелянт вважає, що прокурор та слідчий не довели суду належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано суворим.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема щодо способу вчинення злочинів, їх тяжкості, очевидну наявність наведених ризиків.

Апелянт вказує на те, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що на даний час він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також апелянт зазначає, що враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події та вчиненням злочину у період дії воєнного стану, матеріальний стан підозрюваного та те, що застава у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, апелянт вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 745 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 999 580,00 гривень.

Визначення розміру застави, серед іншого, обґрунтоване сумою отриманої ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 22 090 та 16 300 доларів США, що в сумі за курсом Національного банку України на момент вчинення кримінальних правопорушень становить 1 400 715 грн., а також сумою готівкових коштів, вилучених у ОСОБА_7 під час особистого обшуку, а саме 24 070 доларів США, 3 100 злотих та 22 328 грн., що в сумі за курсом Національного банку України на момент вчинення повторного кримінального правопорушення становить 926 336 грн.

Крім того, розмір застави обґрунтований і сумою готівкових коштів, вилучених за місцем мешкання ОСОБА_7 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 57 100 доларів США, та 5 850 Євро, що в сумі за курсом Національного банку України на момент вчинення повторного кримінального правопорушення становить 2 310 435 грн.

Незважаючи на викладене, судом прийнято рішення про застосування стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосування якого достатньою мірою не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків, забезпечення попередження ризиків, наслідком чого може стати порушення прав та законних інтересів інших учасників процесу у кримінальному провадженні.

Крім того, 15.01.2023 у судовому засіданні захисник ОСОБА_15 подав доповнення до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , в яких просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023, у випадку якщо суд прийде до переконання про необхідність застосувати запобіжний захід у кримінальному провадженні інший, більш м`який запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання або нічного домашнього арешту.

В обґрунтування поданих доповнень вказує на те, що долучені до клопотання докази містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків, вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Зазначає, що об`єктивність показів свідка викликає сумніви, а тому і позиція сторони обвинувачення також.

Наголошує на тому, що перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом унеможливлює його реалізовувати своє право на захист в повному обсязі, оскільки тактика захисту особи передбачає в тому числі переміщення містом проживання підозрюваного з метою звернення до установ, організацій, органів влади з певними заявами та запитами.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту з доповненнями та заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги захисника відмовити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника з доповненнями слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в повній мірі не дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000549, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Державної митної служби України від 03.07.2023 № 641-о ОСОБА_7 з 04.07.2023 переведено на посаду державного інспектора оперативного відділу № 2 Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, шляхом укладення контракту про проходження державної служби.

Наказом Буковинської митниці Держмитслужби від 23.11.2020 № 616-о ОСОБА_7 присвоєно спеціальне звання - радник митної служби IІI рангу.

Згідно з п. 1.2 Положення про Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Держмитслужби, затвердженого наказом Львівської митниці № 115 від 03.07.2023 (далі - Положення про Управління), Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці є митним органом, який входить до складу Львівської митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань покладених на митницю.

Наказом Львівської митниці Держмитслужби України № 115 від 03.07.2023 затверджено та введено в дію Положення про Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Держмитслужби.

Відповідно до Положення про Управління, до складу Управління входять структурні підрозділи, відповідно до затвердженої структури Митниці, в тому числі оперативний відділ № 2, до якого призначено ОСОБА_7 .

Згідно з Положенням про Управління основними завданнями Управління є:

п. 2.20 - здійснення контролю за дотриманням громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

п. 2.22 - проведення заходів із боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на митній території України, зокрема здійснення аналітично-пошукової роботи, спрямованої на виявлення способів і механізмів переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з порушенням законодавства України з питань митної справи, а також попередження таких порушень; здійснення аналізу зовнішньоекономічних операцій та товаропотоків з метою виявлення порушень митних правил та чинників, які негативно впливають на стан дотримання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до положення про оперативний відділ № 2 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, відділ № 2 є структурним підрозділом Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.

Основним завданням, відповідно до Положення, є забезпечення в межах свої повноважень реалізації державної митної справи шляхом забезпечення протидії митним правопорушенням, а також боротьби з правопорушенням під час застосування митного законодавства, та проведення заходів із забезпечення протидії митним правопорушенням на території України, в тому числі шляхом проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), на всій митній території України.

Відповідно до посадової інструкції державного інспектора оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці 04.07.2023 (далі - посадова інструкція), з якою ОСОБА_7 ознайомлений 04.07.2023, до основних посадових обов`язків останнього, окрім іншого, входить також приймати участь у проведенні спеціальних заходів та операцій із запобігання незаконному переміщенню товарів, та інших предметів правопорушень, у тому числі шляхом проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), на всій митній території України, у тому числі в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смути, а також ініціювати та складати протоколи про порушення митних правил.

Згідно з розділом 4 «Права» посадової інструкції ОСОБА_7 , окрім іншого, наділений також правом здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством та цією посадовою інструкцією, Положенням про Управління та Відділ № 2.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді державного інспектора оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, здійснюючи функції представника влади, на час вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) був службовою особою.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу. Безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно з п. 1 Положення про Державну митну службу України (далі - Держмитслужба), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (далі - Положення про Держмитслужбу), Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Відповідно до п. 4 Положення про Держмитслужбу, Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

п.п. 3 - забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

п.п. 4 - забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи на всій території України, у тому числі у вільних митних зонах, територіальному морі, пунктах пропуску через державний кордон, прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах, виключній (морській) економічній зоні України та прилеглій зоні України;

п.п. 5 - забезпечує та здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

п.п. 25 - організовує та здійснює провадження у справах про порушення митних правил, контролює дотримання вимог законодавства під час провадження у справах про порушення митних правил;

п.п. 26 - запобігає та протидіє контрабанді, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил на митній території України;

п.п. 28 - організовує та провадить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність та здійснює контроль за її провадженням оперативними підрозділамиДержмитслужби та її територіальних органів, які ведуть боротьбу з контрабандою;

п.п. 32 - забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів;

п.п. 33 - організовує та проводить верифікацію (встановлення достовірності) документів про походження товарів з України та здійснює у випадках, визначених міжнародними договорами, видачу сертифікатів про походження товару з України та надання статусу уповноваженого (схваленого) експортера;

п.п. 68 - здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з п. 7 Положення про Держмитслужбу, Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України до митних органів належать центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Отже, ОСОБА_7 , постійно обіймаючи посаду в органі, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції та будучи наділеним відповідними повноваженнями, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на час вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) був працівником правоохоронного органу.

Згідно з п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» (надалі - Закон) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності, з обов`язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено", завіреного печаткою митника. Установи та організації незалежно від форми власності, що здійснюють декларування митним органам, у разі відмови декларування вантажів гуманітарної допомоги позбавляються права на декларування митних вантажів.

Відповідно до ст. 9 Закону товари (предмети) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, підлягають заходам офіційного контролю згідно зі статтею 319 Митного кодексу України в установленому законодавством порядку. Зазначені заходи офіційного контролю проводяться першочергово та безкоштовно. Митне оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, завершується тільки після проведення необхідних заходів офіційного контролю. Органи, які безпосередньо проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, забезпечують оперативне безкоштовне та якісне проведення таких заходів. Кожен такий орган в одноденний строк після звернення до нього отримувача гуманітарної допомоги з товаросупровідними документами щодо проведення відповідних заходів для митного оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги зобов`язаний, за потреби, здійснити відбір зразків товарів (предметів) та не пізніше чотирьох днів безкоштовно оформити всі документи, передбачені законодавством під час здійснення та за результатами здійснення зазначених заходів щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Керівник органу, який безпосередньо здійснює відповідні заходи, може прийняти мотивоване рішення (із зазначенням конкретних підстав) про подовження зазначеного строку, але не більш як на 30 днів. Митні органи зобов`язані забезпечити оперативне безкоштовне проведення митного оформлення гуманітарних вантажів, а також їх цілісність під час перетину митного кордону України. За порушення вимог, передбачених цією частиною щодо митного оформлення та проведення необхідних заходів офіційного контролю, у тому числі строків їх проведення, посадові особи відповідних органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю. Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Частиною 1 ст. 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.

Відповідно до абз. 1 пункту 3 розділу VII (Реалізація заходів з управління ризиками під час митного контролю та/або митного оформлення) Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 посадові особи митниці (митного поста) Держмитслужби, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_7 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику є суб`єктами, на яких поширюються законодавство у сфері запобігання корупції.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Разом із цим, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді державного інспектора оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, здійснюючи як працівник органу, що реалізує державну митну політику правозастосовні та правоохоронні функції, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував цими вимогами і з використанням наданої йому влади та службового становища, умисно вчинив прохання службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, та одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а також вчинив аналогічні дії повторно за таких обставин.

Так, упродовж тривалого часу ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) здійснює діяльність, пов`язану з будівництвом житлових і нежитлових будівель, а також усуненням наслідків військової агресії російської федерації. З метою реалізації гуманітарної допомоги у товариства виникла необхідність у ввезенні на територію України будівельних матеріалів.

В травні 2023 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, представник ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» ОСОБА_11 під час спілкування через месенджер «Signal» зі своїм знайомим з Іспанії на ім`я ОСОБА_16 дізнався від останнього абонентський номер оператора мобільного телефону працівника Львівської митниці ОСОБА_7 , а саме НОМЕР_1 .

За рекомендацією ОСОБА_16 даний митник міг надати ОСОБА_11 консультацію щодо процедури ввезення на територію України будівельних матеріалів.

24.05.2023 ОСОБА_11 з метою отримання практичних порад із зазначеного питання через месенджер «Signal» здійснив дзвінок зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , та домовився зустрітись з ним 25.05.2023.

Наступного дня, 25.05.2023 близько 08.30 год, ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 на території готелю «Галіція», що розташований за адресою: Львівська область, місто Львів, Кільцева дорога. Під час зустрічі ОСОБА_11 розповів ОСОБА_7 , що у ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» виникла необхідність у ввезенні на територію України будівельних матеріалів з метою їх використання у відновленні будівель та споруд та поцікавився, як це можна буде робити правильно та швидко.

Під час цієї зустрічі у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на прохання та одержання від представника ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» ОСОБА_11 неправомірної вигоди за своє сприяння у ввезенні на територію України таких будівельних матеріалів під виглядом гуманітарної допомоги. З метою реалізації свого злочинного умислу, керуючись мотивами власного незаконного збагачення, під час розмови з ОСОБА_11 . 25.05.2023 ОСОБА_7 повідомив останньому про свою можливість сприяти у швидкому ввезенні будівельних матеріалів під виглядом гуманітарної допомоги за умови надання йому неправомірної вигоди в розмірі 2-х відсотків від вартості ввезеного товару.

18.06.2023, близько 16.00 год, в ході зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 , яка відбулася за ініціативою останнього біля готелю «Галіція», що розташований за адресою: Львівська область, місто Львів, Кільцева дорога, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, повторно повідомив умову, за якої він буде сприяти ввезенню на територію України будівельних матеріалів під виглядом гуманітарної допомоги, а саме надання йому неправомірної вигоди в розмірі 2-х відсотків від вартості ввезеного товару.

Усвідомлюючи протиправний характер дій митника, ОСОБА_11 26.06.2023 звернувся із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань та в подальшому дав згоду на участь у документуванні протиправної діяльності працівника Львівської митниці ОСОБА_7 .

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 під час численних розмов та переписок через месенджер «Signal» повідомив ОСОБА_11 , що ввезення будівельних матеріалів повинно буде здійснювати під виглядом гуманітарної допомоги через благодійну організацію, яку знайде ОСОБА_11

17.07.2023 близько 11.30 год, на виконання вказівки ОСОБА_7 , отриманої 18.06.2023 під час попередньої зустрічі, ОСОБА_11 , перебуваючи біля АЗС «Shell» за адресою: Львівська область, с. Сокільники, Кільцева дорога, передав ОСОБА_7 документи щодо товару (рукавиць), який за порадою останнього під виглядом гуманітарної допомоги планувався ввозитись на територію України.

У подальшому, 17.08.2023 о 20.04 год, ОСОБА_11 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 , зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 через месенджер «Signal» направив на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , фотографію транзитної митної деклації форми Т1 щодо товару, який за сприяння останнього повинен був завозитись на територію України під виглядом гуманітарної допомоги.

Цього ж дня, 17.08.2023 близько 21.46 год, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, організував зустріч з останнім у закладі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 , під час якої повідомив ОСОБА_11 алгоритм дій, за яких він буде сприяти ввезенню на територію України товару під виглядом гуманітарної допомоги та зазначив документи, які потрібно буде додатково йому надіслати, у тому числі лист Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області щодо надання благодійної допомоги від благодійної організації «Благодійного Фонду «Добра справа Запоріжжя» та Меморандум про співпрацю і партнерство між Бердянською міською військовою адміністрацією Бердянського району Запорізької області та благодійною організацією «Благодійного Фонду «Добра справа Запоріжжя». При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 , що згодом підкажіть йому повний перелік необхідних документів для ввезення товару, як гуманітарна допомога, зорієнтує щодо конкретного пункту пропуску в зоні діяльності Львівської митниці, через який необхідно буде завозити товар на митну територію України та повідомить про необхідну за це суму неправомірної вигоди.

18.08.2023 о 00.25 год, ОСОБА_7 зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 через месенджер «Signal» направив на абонентський номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_11 , повідомлення щодо необхідності надання йому переліку товару (рукавиць), та о 10.10 год скерував повторне нагадування щодо надання йому фото переліку рукавиць.

Цього ж дня, 18.08.2023 о 12.36 год, ОСОБА_7 , продовжуючи вчинення своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне збагачення шляхом прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище, через месенджер «Signal» здійснив дзвінок зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 на абонентський номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_11 та наголосив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 7 відсотків від вартості ввезеного на територію України товару під виглядом гуманітарної допомоги.

Того ж дня, 18.08.2023 о 22.12 год, ОСОБА_7 зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 через месенджер «Signal» направив на абонентський номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_11 , повідомлення щодо необхідності під`їзду транспортного засобу з товаром ближче до державного кордону України та очікування його подальших вказівок.

Діючи на виконання вказівок та нагадувань ОСОБА_7 , 18.08.2023 об 11.37 год, о 22.20 год, о 22.22 год, ОСОБА_11 зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 через месенджер «Signal» направив на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , скани та фото раніше названих ОСОБА_7 документів, а саме: перелік рукавиць з фото, ціною, вагою тощо; лист від 17.08.2023 № 01-13/936-1 начальника Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області ОСОБА_17 на керівника благодійної організації «Благодійний фонд «Добра справа Запоріжжя» ОСОБА_18 щодо надання благодійної допомоги, а саме рукавиць; меморандум про співпрацю і партнерство від 03.07.2023 між Бердянською міською військовою адміністрацією Бердянського району Запорізької області та благодійною організацією «Благодійний фонд «Добра справа Запоріжжя».

Далі, 21.08.2023 о 18.22 год. ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, під час телефонної розмови з останнім через месенджер «Signal» знову нагадав ОСОБА_11 про алгоритм дій при ввезенні товару на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, необхідні для цього документи та про потребу надання йому за таке сприяння неправомірної вигоди у вигляді певних відсотків від вартості ввезеного товару. Також ОСОБА_7 вказав про необхідність проходження митного оформлення транспортного засобу з вантажем на митному посту «Краківець» Львівської митниці, про що цього ж дня о 21.16 год додатково написав ОСОБА_11 у повідомленні через месенджер «Signal».

21.08.2023 о 20.44 год. ОСОБА_7 , продовжуючи вчинення своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне збагачення шляхом прохання та одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, через месенджер «Signal» зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 направив на абонентський номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_11 , повідомлення із зазначенням конкретних відсотків неправомірної вигоди, а саме: «Вийде 13 % буде норм Вийде 14 % буде взагалі люкс», яке після прочитання ОСОБА_11 відразу видалив.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 у серпні 2023 року, за невстановлених під час досудового розслідування точного часу та обставин, залучив до злочинної діяльності невстановлених на даний час працівників Львівської митниці, які за вказівкою ОСОБА_7 та за наданий ним певний відсоток неправомірної вигоди повинні були пропустити на територію України зазначений ОСОБА_7 транспортний засіб, який буде ввозити товар під виглядом гуманітарної допомоги.

Діючи на виконання вказівки ОСОБА_7 , 24.08.2023 об 11.58 год, ОСОБА_11 через месенджер «Signal» зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 направив на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , повідомлення із зазначенням загальної вартості товару, який за сприяння останнього планувався ввозитись на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, а саме: « 157815 $».

28.08.2023 об 11.06 год. вантажний автомобіль марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_4 з причепом д.н.з. НОМЕР_5 за вказівкою ОСОБА_7 в`їхав у зону митного контролю на пункту пропуску «Краківець-Корчова» митний пост «Яворів» Львівської митниці, працівники якої, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, цього ж дня об 11.17 год пропустили вказаний вантажний автомобіль з товаром у вигляді рукавиць у кількості 506 коробок масою 12079 кг на територію України, без сплати обов`язкових митних платежів під виглядом гуманітарної допомоги.

Того ж дня, 28.08.2023 близько 13.52 год, під час телефонної розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_7 через месенджер «Signal» після наданого сприяння в`їзду автомобіля з товаром на територію України ОСОБА_7 підтвердив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 14 відсотків від загальної вартості ввезеного товару, що становить 22 094 доларів США.

31.08.2023 близько 15.00 год, ОСОБА_11 на виконання раніше висловленого прохання ОСОБА_7 щодо надання йому неправомірної вигоди через месенджер «Signal» здійснив дзвінок зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , для уточнення часу та місця зустрічі з останнім для передачі йому неправомірної вигоди. Під час розмови ОСОБА_7 повідомив, що перебуває на роботі, та вказав ОСОБА_11 про необхідність зустрітися з вказаного питання з його дружиною - ОСОБА_12 та відразу по закінченню їх розмови о 15.04 год через месенджер «Signal» направив ОСОБА_11 геолокацію місця призначеної зустрічі, якою була АЗС «Shell» у с. Сокільники Львівської області на Кільцевій дорозі.

Після цього, 31.08.2023 близько 15.22 год, ОСОБА_7 з метою одержання неправомірної вигоди у раніше визначеному ним розмірі (22 094 доларів США), здійснив телефонний дзвінок зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 на абонентський номер НОМЕР_6 , яким користувалась ОСОБА_12 , та повідомив останній щодо необхідності термінової зустрічі з ОСОБА_11 на території АЗС «Shell», що знаходиться у с. Сокільники Львівської області на Кільцевій дорозі, чим фактично залучив ОСОБА_12 до своєї злочинної діяльності, не повідомивши останній своїх дійсних намірів.

Цього ж дня, 31.08.2023 близько 15.31 год, ОСОБА_11 , на виконання вказівки ОСОБА_7 зустрівся з його дружиною ОСОБА_12 біля АЗС «Shell» за адресою: с. Сокільники, Львівська область, Кільцева дорога, де ОСОБА_11 за пропозицією ОСОБА_12 присів на заднє ліве пасажирське місце її автомобіля Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_7 , та поклав на кофту останньої грошові кошти в сумі 22 090 доларів США, чим передав ОСОБА_7 на його прохання неправомірну вигоду в сумі 22 090 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.08.2023 становить 807 800 грн, та відповідно до примітки 1 до статті 368 КК України є неправомірної вигодою в особливо великому розмірі, як така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, ОСОБА_7 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, у серпні 2023 року за невстановлених під час досудового розслідування точного часу та обставин, залучив до вчинення кримінального правопорушення (злочину) невстановлених працівників Львівської митниці та дружину ОСОБА_12 , яка була необізнана в його незаконних діях, та діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх правові наслідки, висловив прохання надати та 31.08.2023, одержав від представника ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) ОСОБА_11 через ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі 22 090 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.08.2023 становить 807 800 гривень 37 копійок та відповідно до примітки 1 до статті 368 КК України є неправомірної вигодою в особливо великому розмірі, як така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ввезення товару (рукавиць) 28.08.2023 автомобілем марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_4 з причепом д.н.з. НОМЕР_5 на територію України без сплати обов`язкових митних платежів під виглядом гуманітарної допомоги.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , продовжуючи свою умисну злочинну діяльність, 31.10.2023 отримав від ОСОБА_11 у месенджері «Signal» перелік товару (інвертори та допоміжне обладнення), та інформацію щодо транспортного засобу, яким вказаний товар планується перевозити через митний кордон без сплати обов`язкових митних платежів під виглядом гуманітарної допомоги.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , надав ОСОБА_11 усні вказівки стосовно підготовки документів для проходження митного контролю в пункті пропуску «Рава-Руська - Хребенне, Верхрата» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.

В подальшому, ОСОБА_7 , керуючись корисливим умислом, з метою власного збагачення, 08.11.2023 о 09.58 год, через месенджер «Signal», повторно висловив представнику ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) ОСОБА_11 прохання про необхідність надання йому неправомірної вигоди за сприяння у ввезенні товару (інвертори та допоміжне обладнання) на територію України без сплати обов`язкових митних платежів, під виглядом гуманітарної допомоги, у розмірі 13 відсотків від загальної вартості товару, що становить 16 300 доларів США.

09.11.2023 близько 11.50 год вантажний автомобіль марки «МАN» д.н.з. НОМЕР_8 з причепом д.н.з. НОМЕР_9 за вказівкою ОСОБА_7 в`їхав у зону митного контролю на пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне, Верхрата» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, працівники якої, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, цього ж дня пропустили вказаний вантажний автомобіль з товаром у вигляді інверторів та допоміжного обладнання у кількості 135 місць масою 4176 кг на територію України, без сплати обов`язкових митних платежів під виглядом гуманітарної допомоги.

09.11.2023 близько 12.00 год ОСОБА_7 через застосунок «Signal» здійснив дзвінок представнику ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) ОСОБА_11 та в ході розмови повідомив, що вказаний автомобіль пройшов митні формальності в пункті пропуску.

26.11.2023 ОСОБА_7 через месенджер «Signal» здійснив дзвінок представнику ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) ОСОБА_11 , та ініціював зустріч з ним 30.11.2023 у місті Львові.

У подальшому, 30.11.2023, приблизно о 13.27 год, ОСОБА_11 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Панська Гора», що за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, Кільцева дорога, на виконання вищезазначеного незаконного прохання ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_7 у свою чергу, продовжуючи свою протиправну діяльність та бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, одержав від представника ТОВ «СУПЕР-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 35672813) ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 16300 доларів США, що станом на 30.11.2023 згідно офіційного курсу Національного банку України становить 592915 гривень 76 копійок, та відповідно до примітки 1 до статті 368 КК України є неправомірної вигодою у великому розмірі, як така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ввезення товару (інвертори та допоміжне обладнання) 09.11.2023 автомобілем марки марки «МАN» д.н.з. НОМЕР_8 з причепом д.н.з. НОМЕР_9 на територію України без сплати обов`язкових митних платежів під виглядом гуманітарної допомоги.

Після цього, цього ж дня, 30.11.2023 після вказаних дій ОСОБА_7 затриманий старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

30.11.2023 о 13 годині 28 хвилин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

30.11.2023 о 20 годині 56 хвилин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.

01.12.2023 старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023 підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з`ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальнимиправопорушеннямипідтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 368 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують.

З урахуванням зазначеного, посилання слідчого у клопотанні та прокурора у апеляційній скарзі на наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 , заслуговують на увагу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Разом з цим, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження. Зокрема, ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків,інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

А отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.

Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків з метою ненадання ними показань органу досудового розслідування чи надання ними неправдивих показань, а також з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності як особисто так і через трертіх осіб.

До того ж існує ризик знищення або спотворення речей чи документів, які мають значення для справи, так як частина необхідних слідству документів заходяться у Львівській митниці Держмитслужби України. При цьому, підозрюваний має вільний доступ до зазначених документів, а тому може вжити заходів для їх знищення чи спотворення самостійно або через підлеглих йому працівників.

Також наявний ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за дані кримінальні правопорушення.

Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , даних про його особу, в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування до підозрюваноого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає слушними та достатньо обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються змістовними доводами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всупереч доводам захисників, матеріали провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою та стороною захисту, в судовому засіданні апеляційного суду, не доведені.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у межахвід вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Відтак, колегія суддів погоджується із доводами сторони захисту про те, що слідчим не аргументовано розмір застави, а відтак визначено надмірний розмір застави у сумі 1 999 580, 00 грн.

Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 1 665 400 гривень, що дорівнює 550 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб

На переконання колегії суддів, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000549 - прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , - задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, необхідно скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 січня 2024 року, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 1 665 400 гривень, що дорівнює 550 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000549 - прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 січня 2024 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,під варту в залі суду негайно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 1 665 400 гривень, що дорівнює 550 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 а, по справі №757/55180/23 в Київському апеляційному суді.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 , покласти наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з Львівська обл., Львівський р-н., с. Сокільники,без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з працівниками Львівської митниці Держмитслужби України;

5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , обов`язків до 30.01.2024 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4