Ухвала

від 12.01.2024 по справі 760/387/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/387/24

2-з/760/7/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 січня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши клопотання ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету /далі - НАУ/ (код ЄДРПОУ: 01132330; адреса: 03058, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 1; e-mail: post@nau.edu.ua) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від здійснення повноважень на посаді,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

08.01.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 08.01.2024, за підписом позивача, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національного авіаційного університету від 24.11.2023 № 494/од, за підписом голови комісії з реорганізації в.о. ректора Володимира Шульги, про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національного авіаційного університету від 24.11.2023 № 495/од про відсторонення від здійснення повноважень на посаді у частині, яка стосується ОСОБА_1 ;

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2024 суддю Зуєвич Л.Л. визначено також для розгляду заяви про забезпечення позову, яка була подана позивачем одночасно з позовом.

В заяві про забезпечення позову позивач в порядку ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ставить питання про зупинення дії наказу Національного авіаційного університету від 24.11.2023 № 495/од про відсторонення від здійснення повноважень на посаді у частині, яка стосується ОСОБА_1 .

Обґрунтування заяви про забезпечення позову

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема, вказується, що щодо ОСОБА_1 , безпідставно, незаконно і протиправно застосоване відсторонення від здійснення повноважень на посаді, яке призвело до порушення конституційних прав та гарантій на працю.

Зазначається, що відповідно до оскаржуваного наказу, ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень на посаді, однак їй слід перебувати на робочому місці, яке визначено за іншою адресою, ніж знаходиться університет.

Як стверджує заявник, її робочим місцем згідно оскаржуваного наказу визначено Державний музей авіації ім. О.К. Антонова, каб. 32, за адресою: м. Київ, вул. Медова, 1 .

Разом з тим, звертається увага, що Державний музей авіації, згідно із статутом останнього не є учбовим закладом, тобто для ОСОБА_1 там немає відповідної роботи.

Також, зазначається, що заявнику незрозуміло, які «окремі доручення» голови комісії з реорганізації, в.о. ректора НАУ вона має виконувати, якщо це не передбачено трудовим договором.

Крім того, вказується, що в оскаржуваному наказі заначено, що ОСОБА_1 на час відсторонення має перебувати на визначеному робочому місці (у Державному музеї авіації) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими, зі слів заявника, її не ознайомили.

Окрім того, в заяві наголошується, що ОСОБА_1 , є доктором юридичних наук (2006 рік), професором (2013 рік.), академіком Академії наук вищої школи України (2019 вік) та має загальний науково-педагогічний стаж більше 40 років, а оскаржуваний наказ перешкоджає здійсненню нею науково-педагогічної діяльності.

Враховуючи викладене, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (ч. 6-8 ст.153 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що без застосування заявлених ним заходів забезпечення позову ефективний захист порушених прав буде неможливим.

Суд зазначає, що встановлення обставин правомірності дій відповідача, його оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи, а вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вбачається, що захід забезпечення позову про який ставить питання позивач (зупинення дії наказу Національного авіаційного університету від 24.11.2023 № 495/од про відсторонення від здійснення повноважень на посаді у частині, яка стосується ОСОБА_1 ), фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (визнання протиправним та скасування наказу Національного авіаційного університету від 24.11.2023 № 495/од про відсторонення від здійснення повноважень на посаді у частині, яка стосується ОСОБА_1 ), а отже наразі не може бути застосований.

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від здійснення повноважень на посаді, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Л. Л. Зуєвич