Постанова

від 22.01.2024 по справі 320/9433/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9433/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ КАРЗ Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл Карз Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.07.2022 № 7106660/40945195 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 22 від 18.05.2022 до податкової накладної № 19 від 18.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.07.2022 № 7106661/40945195 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 23 від 18.05.2022 до податкової накладної № 20 від 18.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 22 від 18.05.2022 до податкової накладної № 19 від 18.05.2022, поданою позивачем за датою фактичного подання 14.07.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 23 від 18.05.2022 до податкової накладної № 20 від 18.05.2022, поданою позивачем за датою фактичного подання 14.07.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.11.2016, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); інші: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

З метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 18.05.2022 № 22 до податкової накладної від 18.05.2022 № 19 та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 18.05.2022 № 23 до податкової накладної від 18.05.2022 № 20, позивач надіслав відповідні розрахунки коригування відповідачу 1, проте отримав квитанції від 14.07.2022, що документи прийнято, проте реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податків відповідає пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з наведеним, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання рекомендацій податкового органу, позивачем надані пояснення та копії первинних документів щодо здійснення господарської операції за спірними розрахунками коригування від 18.05.2022 № 22 та № 23, що підтверджується повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена від 20.07.2022 № 1, а саме: пояснення, договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки по рахунку, податкові накладні від 18.05.2022 № 24 та № 25, інвойс, оборотно-сальдові відомості по рахункам № 281 та № 361, декларацію по податку на додану вартість за травень 2022 року; додаток № 1 до декларації по податку на додану вартість за травень 2022 року; уточнюючий розрахунок до декларації по податку на додану вартість за травень 2022 року; лист № 23/ЗПІ/10-36-18-02 від 07.02.2022.

У пояснення до зупинених розрахунків коригування від 18.05.2022 № 22 та № 23, позивач зазначив, що 18.05.2022 ним відвантажено контрагенту ТОВ «Інвестагро-Україна» товар по видатковим накладним № 72 на суму 202629,52 грн. та № 73 на суму 197212,76 грн., у зв`язку із чим за першою подією, складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 18.05.2022 № 19 на суму 202629,52 грн. та № 20 на суму 197212,76 грн., які зареєстровані в ЄРПН за №№ 9089930843, 9089930843. Однак з`ясувалось, що вказані податкові накладні є помилковими, оскільки виписані на неплатника податку на додану вартість (100000000000), тоді як ТОВ «Інвестагро-Україна» (386465723013 (ЄДРПОУ 38646571)).

Ураховуючи наведене позивач сформував розрахунки коригування від 18.05.2022 № 22 та № 23 до податкових накладних від 18.05.2022 № 19 та № 20, які були надіслані контролюючому органу на реєстрацію, а також сформовані правильні податкові накладні від 18.05.2022 № 24 та № 25 на відповідні суми (покупець ТОВ «Інвестагро-Україна» (386465723013 (ЄДРПОУ 38646571)), проте реєстрація по ним зупинена.

На підтвердження взаємовідносин та здійснення господарських операцій з ТОВ «Інвестагро-Україна» (покупець) позивач (продавець) надав наступні первинні документи:

договір купівлі-продажу (поставки) мастильних матеріалів від 31.03.2022, за умовами якого продавець продає, а покупець купує мастильні матеріали згідно з накладним до договору;

видаткову накладну від 18.05.2022 № 72 на загальну суму 202 629,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 33771,59 грн.) на товар: олива Vector 10W40 E4/E7 208л, олива моторна MobilDelvacXHPESP 10W-40 208L, олива моторна MobilDelvacXHPESP 10W-40 20L, олива AralTurboral 10W-40 60L, моторна олива AVENOATFDXVI (rot) 60 л., моторна олива AVENODXSPremium5w-30 (rot) 200 л.;

видаткову накладну від 19.05.2022 № 73 на загальну суму 197 212,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 32868,79 грн.) на товар: моторна олива AVENOFSLowSAPS5w305л., моторна олива AVENOFSLowSAPS5w4060л., олива трансмісійна AVENOGearExtra 80w90 1л., AVENOGreaseLI-HDEP2 400гр., моторна олива AVENOSemiSynth 10w40 1 л., моторна олива AVENOUniversalUHPD 10w40 60 л., моторна олива AVENOWIV-MultiLL 5w30 60 л., моторна олива AVENOUniversalPerformance 10w40 200 л., моторна олива AVENOTurboDiesel 10w40 60 л.;

товарно-транспортні накладні від 19.05.2022 № 1 та № 19;

виписку по рахунку, якою підтверджено оплату товару ТОВ «Інвестагро-Україна» (ЄДРПОУ 38646571)18.05.2022 на відповідні суми 202 629,52 грн. та 197 212,76 грн.;

оборотно-сальдову відомості по рахунках 361 та 281, в яких відображені відповідні господарські операції;

податкові накладні від 18.05.2022 № 24 та № 25 на відповідні суми 202 629,52 грн. та 197 212,76 грн.

Натомість, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.07.2022 № 7106660/40945195 позивачу відмовлено в реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 22 від 18.05.2020. Аналогічно, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.07.2022 № 7106661/40945195 позивачу відмовлено в реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 23 від 18.05.2020 (далі - спірні рішення).

Підставою для відмови у реєстрації розрахунків коригування у спірних рішеннях зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із такими спірними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, внаслідок чого, рішеннями за результатами розгляду скарг щодо спірних рішень, від 04.08.2022 № 29504/40945195/2 та № 29502/40945195/2, скарги позивача залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За приписами підпункту а) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з доводами позивача, які не спростовані відповідачами належними та допустимими доказами, за першою подією, ним було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 18.05.2022 № 19 на суму 202629,52 грн. та № 20 на суму 197212,76 грн., які зареєстровані в ЄРПН за №№ 9089930843, 9089930843.

Дослідивши зазначені податкові накладні судом встановлено, що у графі «Отримувач (продавець)» зазначено: «Неплатник», «індивідуальний податковий номер 100000000000».

Разом із тим, виявивши помилки у податкових накладних від 18.05.2022 № 19 та № 20 (щодо даних отримувача (покупця)), він одразу сформував та направив контролюючому органу розрахунки коригування від 18.05.2022 №№ 22, 23, зазначивши вірні дані про отримувача (покупця) - ТОВ «Інвестагро-Україна» (ІПН 386465723013, ЄДРПОУ 38646571), а також правильні податкові накладні від 18.05.2022 № 24 на суму 202629,52 грн. та № 25 на суму 197212,76 грн.

У свою чергу, відповідачі не подали до суду будь-яких доказів існування такого отримувача товару, як «Неплатник», «індивідуальний податковий номер 100000000000», а також здійснення позивачем господарських операцій з таким покупцем.

Натомість, позивач подав до суду документальне підтвердження (первинні документи) здійснення господарських операцій купівлі-продажу мастильних матеріалів (за номенклатурою товарів, вказаних у помилкових податкових накладних від 18.05.2022 №№ 19, 20 та на відповідні суми) з контрагентом ТОВ «Інвестагро-Україна» (ІПН 386465723013, ЄДРПОУ 38646571).

Реєстрація розрахунків коригування від 18.05.2022 №№ 22, 23 до податкових накладних від 18.05.2022 № 19 та № 20 була зупинена.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Абзацом 1 пункту 3 Порядку № 1165 встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Разом із тим, відповідачами не надані суду належні та допустимі докази перевірки поданих позивачем на реєстрацію розрахунків коригування на відповідність ознакам безумовної реєстрації.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У свою чергу, додатком 1 до Порядку № 1165 затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких відноситься наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 2 до Порядку № 1165 затверджено Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, а саме:

1. Обсяг постачання, зазначений платником податку на додану вартість (далі - платник податку) в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

2. Платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн. гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

4. Площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності - не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов`язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п`яти осіб.

6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень.

Разом із тим, податковим органом не надано належних та допустимих доказів перевірки позивача на наявність показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість.

З урахуванням наведених положень Порядку № 1165, суд уважає, що у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у нього сумнівів, пов`язаних із легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Поряд із цим, метою зупинення реєстрації розрахунку коригування є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Так, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку № 520).

Разом із тим, у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом встановлено, що оскільки позивачу не було визначено конкретного переліку документів, необхідного для підтвердження операцій, здійснених за спірними розрахунками коригування, ним на власний розсуд подавалися податковому органу усі наявні у нього документи, для підтвердження здійснених операцій за спірними розрахунками коригування, а також документи для підтвердження можливості їх здійснення в межах своєї господарської діяльності.

Відтак, податковий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних сумнівів щодо здійснених коригувань, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити (підтвердити) платнику податків у своїх поясненнях та, які саме документи надати.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Натомість, у порушення наведених вимог, спірні рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток до Порядку № 520), проте підкреслення документів (як того вимагає форма рішення), які, на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить.

Аналогічно, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Більше того, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування не зазначено, яка саме наявна у нього податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації розрахунках коригування та, які документи необхідно надати позивачу для її спростування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, факт зупинення реєстрації розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує самого факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складаються розрахунки коригування/податкові накладні.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами по операціям за спірними розрахунками коригування щодо наявності підстав для їх реєстрації, які, із незрозумілих суду причин, не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Водночас, спірні рішення містять лише загальні твердження про ненадання платником податку копій первинних документів. Тобто, викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача 2, не вистачало для здійснення реєстрації спірних розрахунків коригування, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем первинні документи не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Також, у спірних рішеннях не вказано, які саме надані документи складені з порушенням законодавства, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірних розрахунків коригування.

Більше того контролюючий орган не вказав, чому наданих позивачем документів недостатньо для реєстрації спірних розрахунків коригування, які документи були взяті ним до уваги, а які відхилені та причини їх неприйняття, чи містили документи дефекти, тощо. Отже така позиція контролюючого органу не може бути визнана судом обґрунтованою.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що податковий органом, як при зупиненні реєстрації спірних розрахунків коригування, так і при прийнятті спірних рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані, і, що вони мали б підтвердити або спростувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, в якій також зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних деклараційна підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо конкретного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження вчинення господарських операцій.

Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на вищевказані повідомлення позивача та додані до них документи, прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, після надання позивачем документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства та зазначено додаткову інформацію: неможливо ідентифікувати транспортні засоби якими здійснювались перевезення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством розрахунки коригування до податкових накладних, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані розрахунки коригування датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ КАРЗ Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 22.01.2024)