Рішення

від 19.01.2024 по справі 923/142/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/142/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агросистема Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 71, код ЄДРПОУ 37930016) до Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт (73003, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695), Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» (73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 43569693)

про стягнення 34 180,95 грн., з якої 18 325,90 грн. пеня, 12 181,55 грн. інфляційні втрати, 3 673,50 грн. 3 % річних

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (далі Відповідач1) про стягнення 34 180,95 грн., з якої 18 325,90 грн. пеня, 12 181,55 грн. інфляційні втрати, 3 673,50 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» залишено без руху, запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів. Роз`яснено позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

05.01.2023 на адресу суду надійшла заява ТОВ "Агросистема Черкаси" про усунення недоліків від 15.12.2022 (вх. № 345/23).

Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України в строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України до 05.07.2023. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України до 14.07.2023.

24.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення співвідповідача (вх. № 25074/23) в якому просив суд залучити до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт».

Ухвалою суду від 28.07.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» про залучення співвідповідача від 24.07.2023 (вх. № 25074/23) задоволено. Залучено до участі у справі № 923/142/22 в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» (далі Відповідач2). Запропоновано відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України в строк до 17.08.2023.

Позовні вимоги із посиланням на статті 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтю 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» умов Договору поставки від 06.08.2020 № 115Р щодо оплати. Позовні вимоги ТОВ "Агросистеми Черкаси" до ТОВ "Херсонський порт" обґрунтовані Концесійним договором від 26.06.2020.

19.07.2023 на адресу суду надійшов відзив Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (вх. № 24527/23) в якому просило суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач1 зазначає, що 26.06.2020 між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт», Міністерством інфраструктури України, Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» було укладено Концесійний договір відповідно до умов якого, майно ДП «ХМТП», передається Концесіонеру, а саме ТОВ «Херсонський порт», а відтак, на думку державного підприємства, ТОВ «Херсонський порт» з 23.12.2021 стало правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», в тому числі в частині своєчасного виконання договору поставки тентів № 115Р від 06.08.2020 перед ТОВ «Агросистема Черкаси», в тому числі пені, інфляційних та 3 % річних за несвоєчасне виконання.

20.07.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив ДП «Херсонський морський торговельний порт» на позовну заяву про стягнення коштів (вх. № 24653/23) в якій позивач зазначає, що не надавав своєї згоди на заміну боржника у зобов`язанні за договором поставки № 115Р від 06.08.2020.

16.08.2023 на адресу суду надійшов від Відповідача2 Відзив на позовну заяву у справі № 923/142/22 в якій просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Херсонський порт» повністю.

ТОВ "Херсонський порт" зазначає, що як вбачається з оборотно-сальдових відомостей ДП «ХМТП», якими розшифровується сума кредиторської заборгованості, ТОВ «Херсонський порт» придбав та є правонаступником ДП «ХМТП» виключно стосовно зобов`язань по погашенню кредиторської заборгованості перед ТОВ «Агросистема Черкаси» у розмірі 35 727,95 грн. та яка виникла станом на дату підписання Акту приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості 23.12.2021. Будь-які інші зобов`язання поза межами вищезазначеної кредиторської заборгованості 35 727,95 грн., по відношенню до Позивача від ДП «ХМТП» до ТОВ «Херсонський порт» в порядку правонаступництва не переходили.

Крім того, Відповідач1 та Відповідач2 у відзивах на позов із посиланням на статті 258, 261, 267 Цивільного кодексу України заявили клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення суми пені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.04.2021 № 923/235/21 встановлені наступні обставини.

06.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" (надалі за текстом рішення Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (надалі за текстом рішення Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 115Р (надалі за текстом рішення Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов`язався поставити і передати у власність покупцю (відповідачу) товар (тенти), зазначений в специфікації, а покупець (відповідач) зобов`язався прийняти і оплатити на умовах даного договору такий товар.

Згідно п. 7.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року включно, а в частині гарантійних термінів та взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На підставі вказаного договору та специфікації в період 07.09.2020 по 14.09.2020 Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 249 976,80 грн. Весь переданий товар був прийнятий Відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Факт передачі товару підтверджується: видатковою накладною № РН-0000072 від 07.09.2020 на суму 166 651,20 грн., видатковою накладною № РН-0000075 від 14.09.2020 на суму 83 325,60 грн. та довіреностями № 219 від 07.09.2020 № 223 від 14.09.2020.

Крім цього Позивач надав відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000066 від 07.09.2020 та № СФ-0000068 від 14.09.2020, на підставі яких останній здійснював часткову оплату товару.

Також Позивач сформував на вказані вище партії товару податкові накладні № 4 від 07.09.2020 та № 6 від 14.09.2020. Зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН 30.09.2020 за № 9248948689 та № 9248954088, що підтверджено відповідними квитанціями.

За умовами п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем вартості поставленої партії товару протягом 30 робочих днів з дня поставки партії товару покупцю на підставі рахунку (рахунку-фактури) постачальника, при умові реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно вимог ПКУ та інших нормативних документів.

Відповідач зобов`язаний був повністю оплатити поставлений товар у строк не пізніше 27.10.2020, фактично в період з 07.09.2020 по даний час оплачено 55 000,00 грн.

За розрахунком Позивача заборгованість (основний борг) складає 194 976,80 грн.

Умовами п. 8.2 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару покупцем, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

За розрахунком Позивача, Відповідач зобов`язаний сплатити пеню за період з 20.10.2020 по 17.02.2021 в сумі 7 562,14 грн., а також індекс інфляції в розмірі 6 824,19 грн. за період з листопада 2020 року по січень 2021 року та проценти річні в сумі 1 890,53 грн. за період з 20.10.2020 року по 17.02.2021 року.

Разом з тим, судом прийнято до уваги аргументи Відповідача щодо помилковості нарахування Позивачем 43,16 грн. пені та 10,79 грн. з урахуванням 3% річних, а їх вірний розмір становить 7 518грн. 98 коп. та 1 879 грн. 74 коп., відповідно.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.04.2021 у справі № 923/235/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (адреса місцезнаходження: 73003, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок № 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01125695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" (адреса місцезнаходження: 18016, місто Черкаси, вулиця Волкова, будинок № 71; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 37930016) 194 976грн. 80 коп. основного боргу, 6 824грн. 19 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1879грн.74коп. з урахуванням 3% річних, 7 518 грн. 98 коп. пені, 3 167грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Судом при розгляді цієї справи, № 923/142/22, встановлено, що 26.06.2020 між Міністерством інфраструктури України, Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", Товариством з обмеженою відповідальністю "РИСОІЛ-ХЕРСОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЄКТНА КОМПАНІЯ РИСОІЛ-ХЕРСОН" було укладено Концесійний договір відповідно до умов якого, майно ДП «ХМТП», передається Концесіонеру, а саме ТОВ «Херсонський порт».

Відповідно до п.п. 8.7.7.1, 8.7.7.1.1 Договору концесії концесіонер є правонаступником щодо всіх прав та обов`язків первісного оператора, в тому числі таких, що випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів, та які зазначені у відповідних актах приймання-передачі, передбачених пунктами 8.7.7.3 та 8.7.4.5.

Згідно із пунктом "а" преамбули Концесійного договору від 26.06.2020 первісним оператором є: Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт".

Згідно із частинами другою, третьою статті 33 Закону України «Про концесію» від 03.10.2019 № 155-IX у концесіонера не виникає загального правонаступництва згідно з правами та обов`язками балансоутримувача. У виняткових випадках, за рішенням концесієдавця, умовами концесійного конкурсу може передбачатися повне або часткове правонаступництво концесіонера за правами та обов`язками балансоутримувача. Обсяг правонаступництва, а також умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов`язків балансоутримувача визначаються умовами концесійного конкурсу та концесійним договором.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України «Про концесію» від 03.10.2019 № 155-IX під правами та обов`язками балансоутримувача розуміються права та зобов`язання такого балансоутримувача за договорами, судовими процесами, у тому числі в порядку міжнародного комерційного арбітражу, відкритими виконавчими провадженнями, ліцензіями, документами дозвільного характеру, а також за дебіторською та кредиторською заборгованістю балансоутримувача. Концесіонер має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих балансоутримувачу, у межах строку їх дії до отримання документів дозвільного характеру на концесіонера, але не більше шести місяців.

Суд не приймає довід ТОВ "Херсонський порт" щодо того, що товариство є правонаступником ДП "ХМТП" виключно стосовно зобов`язань по погашенню кредиторської заборгованості перед ТОВ "Агросистеми Черкаси" у розмірі 35 727,95 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається із Акту про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкта концесії від 23.12.2021 складеного між ТОВ «Херсонський порт» та ДП «ХМТП»: передано ТОВ «Херсонський порт» зобов`язання, що виникає з договору поставки тентів № 115Р від 06.08.2020 з ТОВ «Агросистема Черкаси» (п.п. 156 п. 4 Акту).

Отже ТОВ «Херсонський порт» з 23.12.2021 стало правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», зокрема, з виконання усіх зобов`язань перед ТОВ «Агросистема Черкаси», що виникли з Договору поставки тентів № 115Р від 06.08.2020, в тому числі пені, інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне його виконання.

Суд не приймає довід Позивача щодо того, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом, оскільки в даному випадку боржник у зобов`язанні був замінений безпосередньо в силу дії норм частин третьої, четвертої статті 33 Закону України «Про концесію» від 03.10.2019 № 155-IX та Концесійного договору від 26.06.2020.

Отже, Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" не є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що заборгованість за поставлений товар, встановлена рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.04.2021 № 923/235/21, ТОВ "Херсонський порт" повністю не погашена.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором поставки від 06.08.2020 за періоди з 18.02.2021 по 04.02.2022 складає 3 673,50 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором поставки від 06.08.2020 за періоди з лютого 2021р. по грудень 2021р. складає 12 181,55 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 Договору від 06.08.2020 при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару покупцем, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, згідно із пунктами 7, 8 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантин на усій території України було встановлено з 12.03.2020.

Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення суми пені за періоди з 18.02.2021 по 04.02.2022. А відтак, відповідно до пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, строк нарахування штрафних санкцій відповідно до норм частини шостої статті 232 Господарського кодексу України не обмежується 6 місяцями.

Суд не приймає доводи відповідачів про настання позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256, пункту 1 частини другої статті 258, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020. У подальшому карантин неодноразово продовжувався.

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Відтак враховуючи пряму норму Закону строки позовної давності продовжено з моменту прийняття Законів і до теперішнього часу.

Отже з урахуванням того, що позовну заяву подано 11.02.2022, позовні вимоги про стягнення пені за період з 18.02.2021 по 04.02.2022 заявлені в межах продовженої позовної давності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ "Агросистеми Черкаси" до ДП "ХМТП", як заявленого до неналежного відповідача.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистеми Черкаси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський порт" про стягнення 18 325,90 грн. пені, 12 181,55 грн. інфляційних втрат, 3 673,50 грн. 3 % річних.

Згідно із частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат ТОВ «Агросистема Черкаси», які воно понесло та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 22.04.2022 між адвокатом Стратілатовим Костянтином Геннадійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» було укладено Договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) (далі Договір від 22.04.2022).

Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 Договору від 22.04.2022 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених цим договором надавати адвокатські послуги (правову допомогу) та здійснювати захист і представництво законних прав та інтересів замовника у всіх спорах, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків замовника. Робота виконавця, зазначена в цьому договорі оплачується замовником в розмірі встановленому окремою угодою, що є додатком до цього договору.

22.04.2022 між адвокатом Стратілатовим Костянтином Геннадійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» було укладено Угоду про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги (додаток до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 22.04.2022).

Відповідно до вищевказаною угоди робота (послуги) виконавця з надання правової (професійної правничої) допомоги в суді першої інстанції у спорі замовника з Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» про стягнення коштів за договором поставки № 115Р від 06.08.2020 (справа № 923/142/22) оплачується замовником в розмірі 7 000,00 грн. протягом 90 календарних днів з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

08.09.2023 між адвокатом Стратілатовим Костянтином Геннадійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» складено Акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 22.04.2022, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

22.04.2022 - надання усної консультації 1 год.;

15.12.2022 складання заяви про усунення недоліків 2 год.;

16.06.2023 складання повідомлення про усунення недоліків 1 год.;

16.06.2023 складання заяви про докази сплати судових витрат 1 год.;

20.07.2023 складання відповіді на відзив ДП «Херсонський морський торговельний порт» - 4 год.;

24.07.2023 складання клопотання про залучення співвідповідача 1 год.;

24.07.2023 надання усної консультації щодо заперечення ДП «Херсонський морський торговельний порт» - 1 год.;

17.08.2023 надання усної консультації щодо відзиву ТОВ «Херсонський порт» на позовну заяву 1 год.;

08.09.2023 складання клопотання про приєднання доказів сплати судових витрат, складання детального опису робіт 2 год.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

18.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання ДП "ХМТП" про зменшення витрат по сплаті правової допомоги (вх. № 32266/23) в якому просив суд зменшити витрати на правову допомогу по справі до 100,00 грн.

ДП "ХМТП" зазначає, що витрати від 15.12.2022 «складення заяви про усунення недоліків 2 год»; 16.06.2023р. «складання повідомлення про усунення недоліків 1 год»; 16.06.2023р. «складання заяви про докази сплати судових витрат 1 год», не є обов`язковими та неминучими, адже вони пов`язані з недоліками складення позовної заяви та подання її до суду, та не залежали від іншої сторони, і їх могло не бути, якщо б Позивач більше ретельно і якісно підготувався би до подання позову.

Витрати 20.07.2023 року «складення відповіді на відзив ДП «Херсонський морський торговельний порт» 4 год», є явно завищеними та не відповідають складності справи. Справа, що розглядається стосується стягнення інфляційних, 3%-річних та пені по договору поставки № 115Р від 06.08.2020 року з приводу якого вже є рішення суду про стягнення основної заборгованості, отже справа не є складена, адже стосується лише стягнення додаткових витрат в зв`язку з знеціненням ціни договору. Звертаю увагу також на те, що відповідь на відзив Позивача складається лише з двох аркушів та стосується двох питань застосування строків давності та правонаступництва відповідача за договором без згоди кредитора. Тому підготування цього документа протягом 4 (чотирьох годин) є занадто завищеним часом.

Витрати: « 24.07.2023 року надання усної консультації щодо заперечення ДП «Херсонський морський торговельний порт» на відповідь на відзив 1 год та 17.08.2023 надання усної консультації щодо відзиву ТОВ «Херсонський порт» на позовну заяву 1 год», також не є обов`язковими та неминучими, адже Господарським процесуальним кодексом України передбачено подання відповіді на відзив, у разі отримання відзиву ТОВ «Херсонський порт» (ст. 166 ГПК України), водночас Позивач не скористався своїм правом подати заяву по суті справи, а щодо «заперечення на відповідь на відзив від ДП «ХМТП», то взагалі процесуальний Закон не передбачає вчинення жодних дій Позивачем, в разі отримання заперечення на відповідь на відзив, тому вказані витрати щодо консультування також не є обов`язковими і неминучими.

Витрати від 08.09.2023 року складення клопотання про приєднання доказів сплати судових витрат, складення детального опису робіт 2 год., взагалі не відносяться до правової допомоги адже є процесуальними діями представника для отримання відшкодування витрат в судовому порядку. Такі послуги також не є «неминучими та обов`язковими» і одночасно є завищеними за часом на виконання робіт.

ТОВ "Херсонський порт" у своєму відзиві на позовну заяву зазначило про неспівмірність витрат на професійну допомогу.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно із якими, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Окрім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи доводи ДП "ХМТП" викладені у клопотанні про зменшення витрат по сплаті правової допомоги, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., що підлягають відшкодуванню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський порт".

На підставі викладеного, суд вважає за можливе здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський порт" у розмірі 4 000,00 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" - відмовити повністю.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистеми Черкаси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський порт" - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» (73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 43569693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросистема Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 71, код ЄДРПОУ 37930016) 18 325,90 грн. (вісімнадцять тисяч триста двадцять п`ять гривень 90 коп.) пені, 12 181,55 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 55 коп.) інфляційних втрат, 3 673,50 грн. (три тисячі шістсот сімдесят три гривні 50 коп.) 3 % річних, витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.)

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 19 січня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов