Ухвала

від 17.01.2024 по справі 917/1786/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

17.01.2024 Справа № 917/1786/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про стягнення 1 600 000,00 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін : відповідно до протоколу судового засідання,

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1786/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 1 600 000,00 грн вартості частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас".

Представником відповідачки за допомогою системи «Електронний суд» за вх. № 16361 від 19.12.2023 року надане суду клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого останній просить суд :

-призначити у справі комплексну судову товарознавчу та економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім.засл.проф. Бокаріуса;

-на вирішення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи поставити таке питання: яка ринкова вартість 80% частки учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріас», код ЄДРПОУ 31758446, станом на 27.10.2021 року.

В обґрунтування клопотання представник відповідачки покликається на те, що матеріали справи не містять належного та допустимого доказу того, що ринкова вартість частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріас», яку ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 , на момент передачі становила саме 1 600 000, 00 грн., оскільки між сторонами не укладено письмового договору купівлі-продажу вказаної частки, в той час як акт приймання-передачі частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріас» від 27.10.2021 року містить лише номінальну вартість частки.

У підготовчому судовому засіданні 17.01.2024 року представник відповідачки підтримав дане клопотання.

Представником позивачки за допомогою системи «Електронний суд» за вх. № 16403 від 20.12.2023 року надані заперечення на клопотання про призначення судово експертизи.

В обґрунтування заперечень представник позивачки покликається на наступне:

- ОСОБА_2 не надала разом з відзивом на позов складений на її замовлення висновок експерта щодо зазначеного у клопотання питання, не повідомила про неможливість подання такого;

-відсутні передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України умови для призначення судом експертизи;

-єдиним доказом на підтвердження позовних вимог в частині узгодження сторонами вартості частки позивачкою наданий акт приймання-передачі частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріас» від 27.10.2021 року, інших домовленостей щодо ціни продажу частки, в тому числі за ринковою вартістю, між сторонами не існує.

У підготовчому судовому засіданні 17.01.2024 року представник позивачки підтримав дані заперечення.

При вирішенні даного клопотання суд виходив з наступного.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України"). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

При цьому недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Частиною 1 ст.101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права самостійно звернутися до експерта з метою отримання висновку експерта, який як передбачено положеннями п. 6 ст. 101 ГПК України має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Отже, за змістом наданого клопотання, представником відповідачки не наведено як доводів щодо наявності суперечливостей наявних у справі доказів, оцінку яких може бути здійснено господарським судом лише шляхом призначення відповідної судової експертизи, так і не вказано обставин, за результатом дослідження яких господарський суд може дійти однозначного висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів, на підтвердження обставин, які підлягають встановленню, за результатом проведення експертних досліджень за відповідним клопотанням останнього.

З огляду на викладене, суд не вбачає доцільним призначення експертизи у справі з підстав, визначених заявником, тому у задоволенні відповідного клопотання про призначення експертизи слід відмовити.

Керуючись статтями 99, 177, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі.

2. Ухвалу надіслати учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

3. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua

Повний текст ухвали підписано 22.01.2024 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає (стаття 235 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.В.Ківшик