Рішення

від 22.01.2024 по справі 917/1995/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 Справа № 917/1995/23

Безрук Т. М. Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ

до Приватного підприємства «Будівельна компанія нова», м. Полтава

про стягнення 57 448,33 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До господарського суду Полтавської області звернулось Акціонерне товариство «Укргазвидобування» з позовом до Приватного підприємства «Будівельна компанія нова» про стягнення 57 448,33 грн збитків, які заподіяні внаслідок невидачі та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних з ПДВ за надані послуги згідно із договором надання послуг з обстеження та гідравлічної промивки артезіанських свердловин № 745/21 від 26.07.2021.

Ухвалою від 09.11.2023 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 09.11.2023 вважається вручена відповідачу 16.11.2023 (а.с. 114-117). Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 01.12.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Відповідач у заяві від 04.12.2023 (а.с.121) прохав суд встановити йому додатковий строк для подання відзиву.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідач не звертався до суду із заявами про поновлення чи про продовження процесуального строку на подання відзиву у порядку ст. 119 ГПК України. Також відповідач не надав до суду відзиву, як це передбачено ч. 4 ст. 119 ГПК України.

Разом з тим заявлене у заяві від 04.12.2023 (а.с.121) клопотання про встановлення додаткового строку для подання відзиву не відповідає вимогам ст. 119 ГПК України, оскільки встановлення додаткового строку не передбачено вказаною нормою. Також у заяві не обґрунтовано підстав для встановлення строку не вказано про поважність причин пропуску строку на подання відзиву. Суд враховує, що вказана заява підписана адвокатом, тобто особою яка в межах професійної діяльності має знати положення ст. 119 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви від 04.12.2023

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 109).

Ухвалою від 09.11.2023 суд відкрив провадження у справі № 917/1995/23, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с. 113).

Вказана ухвала суду надсилалась сторонам, зокрема:

позивачу в його електронний кабінет у підсистемі Електронний суд (довідка про доставку електронного листа від 10.11.2023, а.с. 118);

відповідачу на офіційну електронну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 111), що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 22.11.2023, а.с. 119) та

відповідачу - засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 111), ця ухвала повернулась до суду із довідкою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 104-107).

Відповідно до п. 5 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач не повідомив суду іншої адреси, ніж та, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 111, 120).

Відповідно до п. 2 та п. 3 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем Електронний кабінет, Електронний суд, зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Отже, ухвала від 09.11.2023 доставлена сторонам в установленому порядку.

Шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі "Новини" https://pl.arbitr.gov.ua/ (а.с. 124) 26.12.2023 суд повідомив сторони про відкриття провадження в цій справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Також представник відповідача ознайомлювався із матеріалами справи за заявою від 04.12.2023 (а.с.121).

Отже, відповідач належно повідомлений про розгляд цієї справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з перебуванням судді у відпустці, а також для забезпечення процесуальних прав сторін щодо подання сторонами доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі позивач, Замовник) та Приватним підприємством «Будівельна компанія нова» (далі відповідач, Виконавець) був укладений договір надання послуг з обстеження та гідравлічної промивки артезіанських свердловин № 745/21 від 26.07.2021 (далі - Договір; а.с. 41-47).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами надати послуги з обстеження та гідравлічної промивки артезіанських свердловин (далі-послуги), зазначені в п. 1.2 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги згідно з умовами цього Договору.

У Додатку № 1 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» (далі - технічне завдання; а.с.48), що є невід`ємною частиною цього Договору, сторони визначили технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна ціна договору, визначена в Додатку №2 «Договірна ціна вартості послуг» (а.с.48), що складений на підставі Додатків № 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 «Локальні кошториси вартості послуг» (виконаних в програмному комплексі АВК-5) (а.с.49-62), що є невід`ємними частинами цього Договору, та не може перевищувати 1 099 002 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 183 167 грн. 00 коп.

У п. 5.1 Договору визначено строки надання послуг: початок надання послуг: не пізніше 5 календарних днів з дати отримання Виконавцем листа-замовлення Замовника для обстеження та гідравлічної промивки артезіанських свердловин. Строк надання послуг: згідно таблиці № 1 Технічного завдання (Додаток №1 цього Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору здача-приймання наданих послуг по договору здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг після їх надання Виконавцем. Не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним Виконавець направляє на підписання Замовнику два примірника актів здачі-приймання наданих послуг.

Розрахунки з Виконавцем за надані послуги проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами кожного акту здачі-приймання наданих послуг та отримання рахунку. До рахунку додається акт здачі-приймання наданих послуг (п. 4.1, 4.2 Договору).

Згідно із пп. 6.3.6 п. 6.3 Договору Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ в України).

В підтвердження надання виконавцем послуг на загальну суму 344 690,00 грн., в тому числі ПДВ 57 448,33 грн, та прийняття цих послуг Замовником, позивач надав такі акти (а.с.73-):

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 01.03.2022 р. за Договором №745/21 від 26.07.2021 р., Артезіанська свердловина №1 Розпашнівської УКПГ Машівського ЦВНГК, на суму 107 057,90 грн, в тому числі ПДВ 17 842,98 грн,

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 04.03.2022 р. за Договором №745/21 від 26.07.2021 р., Артезіанська свердловина №1 Степової УКПГ Краснокутського ЦВНГК, на суму 120 218,48 грн, в тому числі ПДВ 20 036,41 грн,

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 7 від 04.03.2022 р. за Договором №745/21 від 26.07.2021 р., Артезіанська свердловина № 2 Степової УКПГ Краснокутського ЦВНГК, на суму 117 413,62 грн, в тому числі ПДВ 19 568,94 грн.

Позивач сплатив відповідачу грошові кошти за надані послуги згідно з платіжним дорученням № 502911 від 16.04.2022 р. на суму 107 057,90 грн (в тому числі ПДВ 17842,98 грн), згідно з платіжним дорученням № 502912 від 16.04.2022 р. на суму 120 218,48 грн (в тому числі ПДВ 20 036,41 грн) та згідно з платіжним дорученням № 502913 від 16.04.2022 р. на суму 117 413,62 грн (в тому числі ПДВ 19 568,94 грн).

Отже, позивач сплатив відповідачу грошові кошти за надані послуги на загальну суму 344690,00 грн, в тому числі ПДВ 57 448,33 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на пп. 6.3.6. п. 6.3. Договору та приписи п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції станом на дату передачі Робіт), за правилом першої події, у відповідача виник обов`язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаними операціями.

Відповідачем не були зареєстровані податкові накладні з податку на додану вартість згідно вище зазначених Актів приймання виконаних будівельних робіт від 01.03.2022 р. та від 04.03.2022 р. за Договором.

Податкові накладні Виконавцем не зареєстровані в ЄРПН, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №2735006 від 10.08.2022, а також дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних ПП «Будівельна компанія нова» за період з 01.02.2022 по 10.08.2023 (а.с.97-104).

Як зазначає позивач в позовній заяві, оскільки Відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні з ПДВ на суму 17 842,98 грн, на суму 20 036,41 грн та на суму 19568,94 грн, позивач був позбавлений права включити зазначені суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 57 448,33 грн, внаслідок чого у позивача виникли збитки, що стало підставою для звернення до суду із позовом в цій справі.

При вирішенні спору в цій частині суд зазначає наступне.

У ст. 611 Цивільного кодексу України вказано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У ст. 224 Господарського кодексу України вказано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224).

Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, за змістом якого, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реестрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Позивач у позові посилається на п. 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у редакції Закону України № 1914-IX від 30.11.2021 ), де вказано, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Проте, позивач не врахував, що надалі в зв"язку із введенням воєнного стану в Україні до Податкового кодексу України були внесені наступні зміни.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. Надалі Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану в Україні і на сьогоднішній день воєнний стан в Україні не скасований.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 року було доповнено Підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" підпунктом 322, згідно якого, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей Закон набрав чинності 17.03.2022.

Отже, за положеннями Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 платники податків при придбанні товарів/послуг мали право формувати податковий кредит за відсутності факту реєстрації податкової накладної при наявності інших первинних документів.

Позивач мав первинні документи в підтвердження надання послуг - акти приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 01.03.2022, № 6 від 04.03.2022, № 7 від 04.03.2022.

Надалі Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022, підпункт 32-2 Підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладений у такій редакції:

«Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей закон набрав чинності 27.05.2022.

На сьогодні вказана норма не скасована та є чинною.

В Інформаційному листі Державної податкової служби України № 3/2022 від 21.06.2022 «Про окремі особливості подання податкової звітності, сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ, формування податкового кредиту, у зв`язку із змінами, які запроваджені Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» роз`яснено, що згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/ послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі первинні (розрахункові) документи). У подальшому такий ПК підлягає підтвердженню зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК(А). ПК, починаючи зі звітного періоду червня 2022 року, формується виключно на підставі ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Позивач у позові не обґрунтовує підстав, з яких він не застосовував вказані правові норми Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 та Закону України № 2260-ІХ від 12.05.2022 щодо спірних правовідносин.

Як наслідок, позивач не довів вчинення ним дій, які б могли запобігти виникненню збитків.

Позивач також не надав рішення податкового органу, які б свідчили про втрату ним можливості включення до податкового кредиту вказаних сум ПДВ у відповідності до положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 чи Закону України № 2260-ІХ від 12.05.2022.

Таким чином, позивач не довів належними доказами, що факту спричинення йому збитків, а також, що вказані збитки настали саме з вини відповідача, а не внаслідок бездіяльності позивача.

З огляду на викладене, у позові суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 22.01.2024

Суддя Т. М. Безрук