Ухвала

від 22.01.2024 по справі 360/74/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/74/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, та грошових коштів за частину безпідставно отриманого грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16 січня 2024 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути ОСОБА_1 на користь Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області вартість предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, в розмірі 394,43 грн та суму частини безпідставно отриманого грошового забезпечення за березень 2022 року у розмірі 7164,72 грн, що загалом складає 7559,15 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною другою статті 79 КАС України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач не надав суду копії першої-третьої сторінок паспорту відповідача та сторінки з інформацією про його зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки - лицьовий та зворотний боки паспорту, довідку про зареєстроване місце проживання), довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків, та не повідомив суду про неможливість надання таких документів через їх відсутність у позивача.

Також судом встановлено, що претензію від 21 листопада 2023 року № 43.07-296 та позовну заяву з додатками направлено відповідачу на відому позивачу адресу електронної пошти (e-mail адресу) ІНФОРМАЦІЯ_1 Разом з цим, суду не надано документально підтвердженої інформації щодо належності зазначеної адреси електронної пошти (e-mail адреси) відповідачу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ціна позову складає 7559,15 грн, отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 2422,40 грн не сплачений.

До позовної заяви позивачем додано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що затверджений кошторис Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області на 2024 рік надійшов до позивача 05 січня 2024 року. Лише після цієї дати стало можливим виділення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для сплати судового збору за подання позовної заяви. 08 січня 2024 року відповідно до вимог пункту 3.5 розділу III Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, позивачем надано до УДКСУ в м. Рубіжному Луганської області кошторис на 2024 рік, у якому встановлені бюджетні асигнування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». 10 січня 2024 року позивачем направлено до фінансового управління центрального органу управління Служби судової охорони заявку на відкриття бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у загальній сумі 35000,00 грн з обґрунтуванням видатків. Станом на 15 січня 2024 року асигнування не призначено та на реєстраційний рахунок позивача грошові кошти ще не зараховані.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статі 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що непередбачення видатків у плані асигнувань установи для сплати судового збору не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

З урахуванням викладених вище обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Більше того, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на відсутність коштів для сплати судового збору в цьому випадку є недоречним. Наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 161 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно з частиною першою статті 162-1 Закону № 1402-VIII до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Відповідно до частини третьої статті 165 Закону № 1402-VIII співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Отже, служба в судовій охороні є державною службою.

Частиною восьмою статті 163 Закону № 1402-VIII передбачено, що співробітники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення.

Наказом Служби судової охорони від 01 листопада 2023 року № 264 затверджено Інструкцію із речового забезпечення у Службі судової охорони (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІ Інструкції у разі звільнення співробітників Служби з підстав, передбачених підпунктами 5-8, 10, 11 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами), вартість виданих їм предметів речового майна утримується з урахуванням строків носіння (експлуатації), які не закінчилися, що відображається в довідці-розрахунку на утримання вартості речового майна. Вартість речового майна вираховується з зазначених співробітників пропорційно часу, що минув з дати видачі речового майна включно до дати звільнення, зазначеної в наказі про звільнення.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що в разі звільнення працівника Служби судової охорони зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

В цьому випадку строки звернення до суду із цим адміністративним позовом встановлені частиною п`ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору, пов`язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями, що призвели до стягнення грошових коштів за вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, а також грошових коштів за частину безпідставно отриманого грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби 07 листопада 2023 року, отже, з 08 листопада 2023 року розпочався перебіг місячного строку звернення до суду з позовом, який сплив 08 грудня 2023 року.

Проте, до адміністративного суду позивач звернувся тільки 16 січня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

При цьому Інструкцією не передбачено можливості направлення претензії про сплату боргу відповідачу.

Тому направлення відповідачу претензії про сплату боргу в сумі 7559,15 грн від 21 листопада 2023 року № 43.07-296 не змінює моменту, з якого позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, тобто дату початку перебігу строку на звернення до суду з цим позовом, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.

До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Отже, на виконання вимог частини першої статті 123 КАС України позивач протягом десяти днів з дня вручення ухвали має право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, та грошових коштів за частину безпідставно отриманого грошового забезпечення залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн;

заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом;

першої-третьої сторінок паспорту відповідача та сторінки з інформацією про його зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки - лицьовий та зворотний боки паспорту, довідку про зареєстроване місце проживання), довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків; документально підтвердженої інформації щодо належності відповідачу адреси електронної пошти (e-mail адреси) - ІНФОРМАЦІЯ_1

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська