Рішення

від 25.12.2023 по справі 333/4006/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/4006/22

Провадження № 2/333/531/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2022 рокуОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує наступними обставинами.

З 2010 по березень 2016 року позивачка перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), в яких народилося 2 (двоє) спільних дітей: донка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком обох спільних дітей є відповідач, запис про нього як про батька обох дітей внесений до відповідних актових записів про народження та Свідоцтв про народження обох дітей.

З березня 2016 року фактичні сімейні відносини між сторонами припинилися. Позивачка та відповідач проживають окремо. Спільні діти позивачки та відповідача проживають разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають на її утриманні.

13 квітня 2016 року між позивачкою та відповідачем укладено Договір про сплату аліментів на дітей, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за умовами якого відповідач, як батько обох спільних дітей, зобов`язався сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання двох малолітніх дітей в твердій грошовій сумі по 2 400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) на місяць на кожну дитину. Аліменти повинні сплачуватися відповідачем два рази на місяць, рівними частками по 1 200,00 грн (одна тисяча двісті гривень 00 копійок) на кожну дитину не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця та 1 200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок не пізніше 20-го числа кожного поточного місяця. Проте, в порушення досягнутих домовленостей сторін вищевказаного договору щодо розміру, строків та повноти сплати аліментів, відповідачем умови договору не виконувалися, аліменти протягом 2016-2018 року сплачувалися відповідачем позивачці не в повному обсязі та несвоєчасно (з порушенням строків та розміру, встановлених у Договір про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 року), а з лютого 2018 року відповідач взагалі припинив сплату аліментів.

За період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів за вищевказаним договором на обох дітей у розмірі всього 263 590,00 грн., в тому числі: на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі 132 000,00 грн., які позивачка в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 року, в тому числі строків та розмірів сплати аліментів на обох дітей, виникненням заборгованості зі сплати аліментів у розмірі всього 263 590,00 грн., в тому числі: на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі 132 000,00 грн., позивачка в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання двох дітей за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у вищевказаному розмірі та, з огляду на систематичність порушення умов договору відповідачем, невиконанням батьківських обов`язків по утриманню дітей, як стороною вищевказаного Договору, істотністю завданої цим шкоди, заборгованості зі сплати аліментів, позивачка в позовній заяві просить розірвати Договір про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 982 з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, в позовній заяви позивачка пред`являє до відповідача вимогу про стягнення на її користь додаткових витрати на утримання двох спільних дітей у розмірі 36 904,11 грн., які були витрачені позивачкою одноособово протягом 2019-2021 р.р. на забезпечення дітей ліками та лікуванням, харчуванням, одягом, на оплату навчання з метою розвитку здібностей дітей.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлений судом своєчасно і належним чином, від представника надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав суду відзив.

Відповідач, в особі свого представника, не погоджуючись із позовними вимогами, у Відзиві на позовну заяву посилався на п.2.5. Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р., яким передбачена зокрема, але не виключно, можливість сплачувати аліменти у будь-який інший зручний для відповідача (батька) спосіб, в тому числі, але не виключно шляхом передачі готівки позивачці під розписку. Також представник відповідача зазначає про те, що відповідач, сплачував аліменти готівкою, передавши позивачці кошти без розписки та поповнював її картку через термінал самообслуговування. Проте, відповідачем, в особі свого представника, не надано доказів на підтвердження сплати відповідачем аліментів готівкою або будь яким іншим способом

Відповідачем, сума заборгованості по аліментам за Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн, в тому числі: на утримання ОСОБА_3 у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання ОСОБА_4 у розмірі 132 000,00 грн., яка розрахована позивачкою, не заперечувалася, докази сплати та контррозрахунок не надавався.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяви представника позивачки, відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 22 грудня 2011 року, актовий запис № 1313 та копії Свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 20 січня 2015 року, актовий запис № 72 батьками обох дітей є: мати ОСОБА_1 (позивачка) та батько ОСОБА_2 (відповідач).

Спільні діти позивачки та відповідача, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та фактично проживають разом із позивачкою (матір`ю) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями Довідок про реєстрацію місця проживання особи № 04-28/3-2942 від 03.03.2021, № 04-28/3-3080 від 05.03.2021, № 04-28/3-3079 від 05.03.2021, Довідкою про місце проживання ОСМД «Надія-2021» від 22.11.2021.

Місце проживання відповідача (батька обох дітей) ОСОБА_2 з27.03.2008 р. було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним записом у паспортному документі відповідача. З 2016 року відповідач змінив місце проживання та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 , а з 05 жовтня 2019 року по 05 квітня 2020 року фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією Договору оренди житлового приміщення від 05.10.2019р. З 01.08.2023 р. відповідач зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2023/005887073 від 02.08.2023

Частиною першою ст. 189 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Нормами сімейного законодавства встановлюється порядок укладення договору про сплату аліментів на дитину та зазначаються правові наслідки у разі невиконання такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2016 року між позивачкою та відповідачем укладено Договір про сплату аліментів на дітей, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 982, копію якого додано до позовної заяви та яка міститься в матеріалах справи.

За умовами п.1.1 вищевказаного Договору, відповідач ОСОБА_2 (батько) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, сплачувати на користь позивачки ОСОБА_1 (матері) аліменти на утримання двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розділом 2 Договору сторонами узгоджено розмір, порядок та строки сплати аліментів. Розмір аліментів визначений в твердій грошовій сумі: щомісяця в розмірі 2 400,00 грн. на утримання ОСОБА_3 та в розмірі 2 400,00 грн. на утримання ОСОБА_4 , до досягнення кожним із них повноліття (п. 2.1, 2.2. Договору). Аліменти повинні сплачуватися відповідачем два рази на місяць, рівними частками, а саме не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця та не пізніше 20-го числа кожного поточного місяця по 1 200,00 грн. на кожну дитину. Аліменти сплачуються шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на відкритий на ім`я Матері картковий рахунок (п. 2.4. Договору)

Як зазначає позивачка в позовній заяві, в порушення досягнутих домовленостей сторін вищевказаного договору щодо розміру, строків та повноти сплати аліментів, відповідачем (батьком) умови договору не виконувалися, аліменти протягом 2016-2018 року сплачувалися не в повному обсязі та несвоєчасно (з порушенням строків та розміру, встановлених у вищевказаному Договорі), а з лютого 2018 року по день звернення позивачки до суду відповідач взагалі припинив сплату аліментів. З лютого 2018 року у відповідача (батька обох дітей) утворилась заборгованість по сплаті аліментів на обох дітей.

На підтвердження розміру заборгованості по аліментам, неустойки (пені) позивачкою, в особі свого представника, складено Детальний розрахунок заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за весь час прострочення оплати аліментів на кожну дитину окремо, а саме на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться у Додатках № 1 та №2 до Позовної заяви відповідно.

Згідно вищевказаного розрахунку заборгованість відповідача по сплаті аліментівза Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року складає всього 263 590,00 грн, в тому числі: на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - 131 590,00 грн. та на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - 132 000,00 грн.

Крім того, позивачка зазначає, що до подання позовної заяви до суду, а саме 08.11.2021р. у зв`язку з невиконанням Відповідачем (батьком обох дітей) своїх обов`язків, ухиленням від сплати аліментів, що полягає як в прямій відмові від надання утримання, так і різних діях (бездіяльності) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів, наявністю заборгованості по аліментам, позивачкою цінним листом з описом вкладенням та повідомленням на всі відомі їй адреси місця проживання відповідача, направлено Вимогу (претензію) про оплату заборгованості та неустойки за Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. Розмір заборгованості відповідача по аліментам на двох дітей станом на 08.11.2021 р. складав всього 218 152,71 грн.

В матеріалах справи міститься копія вищевказаної Вимоги (претензії) від 08.11.2021 р. про оплату заборгованості та неустойки за Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. разом з копією опису вкладення у цінний лист із датованим 08.11.2021 штампом Укрпошти, фіскальним чеком від 08.11.2021р. та накладною Укрпошти № 6901600659838 операція «приймання» від 08.11.2021 р., роздруківкою відстеження Трекінгу відправлень із сайту Укрпошта з перевіркою статусу відстеження відправлення за № 6901600659838 з позначкою «Відправлення вручено: особисто 11.11.2021». Проте, ні заборгованість зі сплати аліментів, ні неустойка (пеня) за весь час прострочення оплати аліментів на кожну дитину, відповідачем не сплачено.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по виплатах аліментів, аналізуючи наведені докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що позивачкою доведена наявність заборгованості відповідача по аліментам за Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн, в тому числі: на утримання ОСОБА_3 у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання ОСОБА_4 у розмірі 132 000,00 грн., тому вимоги про стягнення заборгованості по аліментам підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, то суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою-другою статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідальність Батька (відповідача) за порушення умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 року, в тому числі строків та розмірів сплати аліментів, передбачена п.3.1 цього Договору, зокрема Батько (відповідач) зобов`язується сплатити неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року N 3, передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі N 362/4462/16-ц, відповідно до якого, оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Нормами Сімейного кодексу України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1ст. 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Судом встановлений факт неналежного виконання аліментних зобов`язань відповідачем ОСОБА_2 та наявність заборгованості по сплаті аліментів згідно умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований, має постійний офіційний дохід, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми виплачених доходів та утриманих податків за період з ІІ кварталу 2016 року по ІІІ квартал 2022 року наданими Державною податковою службою України.

Згідно інформації, наданої Пенсійним фондом України у формі індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-7 по ОСОБА_2 , відповідно до бази даних застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості стосовно відповідача протягом 2016-2021 років надходили від наступних страхувальників: ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ЗАВОД МАЛОГАБАРИТНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (код ЄДРПОУ 37407480), ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІДЙОМНО-ПЕРЕВАНТАЖУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 42893170)

Крім того, відповідач є власником корпоративних прав, що підтверджується роздруківками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції, які надано позивачкою в додатках до позовної заяви та наявні в матеріалах справи. Зокрема, наступних: відповідач єдиний власник, бенефіціар ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ЗАВОД МАЛОГАБАРИТНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (код за ЄДРПОУ 37407480), дата створення 04.11.2010, розмір статутного капіталу 963 575,00 грн.; відповідач єдиний власник, бенефіціар ТОВ «ПО «ЗАВОД МАЛОГАБАРИТНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (код за ЄДРПОУ 39046147), дата створення 08.01.2014, розмір статутного капіталу - 41 670,00 грн.; відповідач є власником частки статутного капіталу в розмірі 30 375,00 грн. ТОВ «НСК ПРОФІ» (код за ЄДРПОУ 41257350), дата створення 04.04.2017, розмір статутного капіталу - 67 500,00 грн.; відповідач є власником частки статутного капіталу в розмірі 80 000,00 грн. ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІДЙОМНО-ПЕРЕВАНТАЖУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ» (код за ЄДРПОУ 42893170), дата створення 18.03.2019, розмір статутного капіталу - 100 000,00 грн. тощо.

Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що відповідач має заборгованості зі сплати аліментів згідно умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн, оскільки відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені), передбаченої статтею 196 Сімейного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до положень частини дев`ятої статті 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

При розрахунку пені за заборгованістю за аліментами суд виходить із положень, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц.

Відтак, суд розраховує суму пені за наступною формулою:

?р= (А1 х 1 % х Q1) (A2 х 1 % х Q2) ……… (An х l % х Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Суд погоджується з розміром неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зробленим позивачем.

Отже, загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року складає всього 263 590,00 грн. в тому числі: неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 131 590,00 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі 132 000,00 грн.

Враховуючи те, що позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі всього 263 590,00 грн., в тому числі: неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 131 590,00 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі 132 000,00 грн., розмір пені, який просить стягнути позивачка, дорівнює розміру заборгованості зі сплати аліментів, тому вимога про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі заборгованості зі сплати аліментів.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання двох спільних дітей, то суд виходить з наступного.

Позивачка, зазначає, що розмір витрачених одноосібно позивачкою додаткових витрати на утримання двох спільних дітей складає 36 904,11 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, квитанціями, чеками. Так з березня 2016 року Позивач та Відповідач проживають окремо. У зв`язку з ухиленням відповідачем від сплати аліментів з лютого 2018 року, власних коштів, необхідних для нормального розвитку дітей, Позивачу не вистачає. З 2018 року по день звернення до суду, та зокрема, і у період розгляду судом позовної заяви, воєнних дій на території нашої держави, значно змінилася економічна ситуація, кошти знецінилися внаслідок інфляції, постійне подорожчання усіх груп товарів для дітей, комунальних платежів, значні кошти витрачаються на продукти харчування, одяг, взуття, а у випадку захворювання також і на ліки, предмети першої необхідності, збільшилися витрати на утримання дітей з урахуванням їх віку та стану здоров`я, духовного та культурного розвитку, розвитку здібностей дітей. До 29.07.2022 року позивачка була офіційно працевлаштована у ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна». Але, у зв`язку з початком 24 лютого 2022 року військової агресії російської федерації проти України, введенням в Україні згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану та його продовженням (останній раз до 19 лютого 2023 р), знаходженням Запорізької області з першого дня війни у безпосередній близькості (майже 30 км) до лінії зіткнення та зони активних бойових дій, робота підприємства - роботодавця фактично паралізована та на деякий час призупинилася. З березня 2022 року по липень 2022 року позивачка знаходилася у відпустці без збереження заробітної плати, а з 29.07.2022 р. звільнилася із займаної посади. Весь цей час позивачка фактично утримувала себе та дітей за рахунок допомоги батьків-пенсіонерів. Інших доходів позивачка не має, що підтверджується копією Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 1-2 квартал 2022 року та копією Наказу № 19-К від 29.07.2022 про звільнення з займаної посади, копії яких містяться в матеріалах справи. Позивачка відповідально ставиться до своїх батьківських обов`язків, виховує дітей та усіма можливими способами забезпечує дітей, піклується про стан здоров`я, відвідує з дітьми лікарів, забезпечує харчуванням, одягом, одноосібно здійснює оплату за навчання, підтримує та забезпечує інтелектуальний, культурний, соціальний розвиток дітей шляхом відвідування спортивних секцій (айкідо, гімнастика), занять з англійської мови, музичної школи, додаткових занять, в тому числі у 2021 році занять з підготовки до школи і т.і.

Відповідач, в особі свого представника адвоката Вишнякової І.О. у відзиві на позовну заяву, заперечуючи позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дітей, зазначає про те, що згідно п. 1.2.1. Договору про сплату аліментів на дітей мати зобов`язується використовувати всі отримані за даним Договором аліменти виключно на утримання дітей. Під утриманням потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дітей, зокрема потреб у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дітей, реалізації їх здібностей. Тобто, витрати на харчування, оплату навчання, лікування, придбання одягу не є додатковими витратами на утримання дітей, а є складовими частинами аліментних витрат на утримання дітей. Оскільки забезпечення дитини харчуванням, отриманням базової (повної) загальної середньої освіти, лікуванням та одягом є прямим обов`язком батьків та є забезпеченням її базових потреб, то вони не можуть бути оцінені як такі, що викликані особливими обставинами. Також зазначає, що з положення ч. 1 ст. 185 СК України випливає, що відповідач зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, а не компенсувати їх у повному обсязі. Крім того, на думку представника відповідача, позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму витрат (які на думку позивачки є додатковими), що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки Частинами 1 та 2 ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Забезпечення дитини харчуванням, отриманням базової (повної) загальної середньої освіти, лікуванням та одягом є прямим обов`язком батьків та є забезпеченням її базових потреб, то вони не можуть бути оцінені як такі, що викликані особливими обставинами.

У постанові від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 КЦС ВС вказав, що придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами. «Ці витрати поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною»

Отже, з аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:

а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі, б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками, в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там) г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на свою дитину, лише при обов`язковій умові, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним - сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 36 904,11 грн., суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, оскільки забезпечення дітей харчуванням, отриманням базової (повної) загальної середньої освіти, лікуванням та одягом є прямим обов`язком батьків та є забезпеченням базових потреб. Необхідність в додаткових витратах на дітей , що викликана особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) не доведена позивачкою.

Щодо позовних вимог про розірвання договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 року.

Умови Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. відповідачем не виконуються. В порушення досягнутих домовленостей сторін щодо розміру, строків та повноти сплати аліментів, Відповідачем аліменти протягом 2016-2021 років не сплачувалися ні в установлені Договором строки, ні в установленому Договором розмірі.

Станом на 01.09.2022 року відповідач має заборгованість перед позивачкою по аліментам за період з лютого 2018 року по 01.09.2022 року, що виникла на підставі Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. у розмірі всього 263 590,00 грн, в тому числі: на утримання ОСОБА_3 у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання ОСОБА_4 у розмірі 132 000,00 грн. Цей факт встановлений судом.

Нормами сімейного законодавства встановлюється порядок укладення договору про сплату аліментів на дитину та зазначаються правові наслідки у разі невиконання такого договору.

Частиною 1 ст. 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Договір містить усі істотні умови, які необхідні для укладення такого виду договору, умови надання коштів на утримання дітей, їх розмір, що відповідає інтересам дітей та є обов`язковими для сторін договору. Цей договір укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений.

Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що у разі невиконання Батьком своїх обов`язків за даним договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. У зв`язку з невиконання Батьком (Відповідачем) своїх обов`язків за Договором, ухиленням від сплати аліментів на дітей, з метою вчинення виконавчого напису нотаріуса, Позивачка звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса. У вчиненні виконавчого напису на договорі про сплату аліментів на дітей, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. 13 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 982, позивачці відмовлено. В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 23.11.2021 р. про вчинення виконавчого напису на договорі про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 рок та копія Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.11.2021 р., виданої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В.

Відповідно до ч.1,2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стороні, що вимагає зміни або припинення спірного договору про сплату аліментів, при неотриманні згоди іншої сторони надано право звернутися до суду з позовом про зміну або розірвання договору.

Так, наявність заборгованості зі сплати аліментів відповідача за Договором про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. підтверджує систематичність порушення умов договору відповідачем та істотність завданої цим шкоди, оскільки позивачка значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договору, зокрема, але не виключно, на виконання відповідачем, як батьком спільних дітей, розподіл батьківських обов`язків по їх утриманню та сплати аліментів на двох дітей у встановленому у Договорі розмірі та строки .

При цьому, встановлений частиною другою статті 189 СК України порядок стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса не може бути перешкодою для звернення за захистом порушених прав до суду. Окрім того, законодавець передбачив додаткову можливість спрощеного стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса саме в інтересах дітей з метою спрощення процедурних питань, але в жодному разі цим правом не обмежив право на судовий захист.

Така правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 27.11.2019 при розгляді справи N 456/1836/16-ц.

Суд вважає, що систематичне не виконання відповідачем ОСОБА_2 умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р., наявність заборгованості по сплаті аліментів згідно умов Договору про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн., яка встановлена судом, є порушенням.

Отже, позовні вимоги щодо розірвання Договору про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 982 підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На виконання вимог ч.1 ст.134, п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору - позовною заявою Позивачем надано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок),які Позивач вже фактично понесла та розмір витрат які Позивач очікувала понести в зв`язку із судовим розглядом позовної заяви, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів.

Відповідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, на підтвердження понесених Позивачем витрат в зв`язку із судовим розглядом позовної заяви та витрат на правову допомогу до першої заяви по суті- позовної заяви Позивачем додано наступні документи: копія довідки приватного нотаріуса від 23.11.2021 р. про сплату Позивачем 1500,00 грн. за нотаріальні дії під час звернення до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на Договорі про сплату аліментів на дітей від 13.04.2016 р. та отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії; копія Договору № 17/11-2021 ПД про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021; копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 001624 від 29.03.2018 р.; копія Ордеру на надання правничої (правової допомоги);

Вартість послуг правничої допомоги, порядок розрахунків між сторонами згідно умов Договору № 17/11-2021 ПД про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 р. регулюється розділом 7. Виплата винагороди (гонорару), компенсація витрат та порядок розрахунків між сторонами цього договору.

Зокрема, п.7.1 вищевказаного Договору визначено, що за надання правової допомоги Клієнт (Позивач) зобов`язується виплатити АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО винагороду (Гонорар) у розмірі, встановленому домовленістю між сторонами.

7.2. Сторони домовились, що загальна вартість наданих послуг правової (правничої) допомоги за цим Договором становить 6 000,00 грн(шість тисяч гривень 00 копійок). Обсяг наданих послуг і виконаних робіт за цим Договором та їх загальна вартість визначається в акті прийому - передачі наданих послуг.

У разі збільшення об`єму наданих АДВОКАТСЬКИМ БЮРО/Адвокатом послуг правової (правничої) допомоги загальна вартість наданих послуг може бути збільшена, про що в порядку п.11.4 цього Договору складається додаткова угода.

На виконання п.7.2.1 Договору № 17/11-2021 ПД про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 р. у зв`язку зі збільшенням об`єму наданих АДВОКАТСЬКИМ БЮРО/Адвокатом послуг правової (правничої) допомоги, 16.05.2023 р. між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1, якою сторони дійшли згоди та вирішили змінити п. 7.2. Розділу 7. Договору та викласти його у наступній редакції:

«7.2. Сторони домовились, що загальна вартість наданих послуг правової (правничої) допомоги за цим Договором становить 11 100,00 грн (одинадцять тисяч сто гривень 00 копійок). Обсяг наданих послуг і виконаних робіт за цим Договором та їх загальна вартість визначається в акті прийому - передачі наданих послуг.»

Сторони дійшли згоди та вирішили змінити п. п.п. 7.3.2. п. 7.2. Розділу 7. Договору та викласти його у наступній редакції:

«7.3.2. Наступна оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом після кожного етапу надання послуг/виконаних робіт та/або окремого завдання або доручення Клієнта на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати надання рахунку. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок АДВОКАТСЬКОГО БЮРО»

Проте, оскільки сам розрахунок є орієнтовним і подальша вартість послуг правничої допомоги може коливатись, в залежності від кількості судових засідань та поданих/підготовлених документів, у відповідності до абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази, що підтверджують розмір витрат, які Позивач поніс в зв`язку із судовим розглядом позовної заяви надано представником позивачки адвокатом Солтіс І.В. разом із Заявою (клопотання) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.

ВС КАС у постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 дійшов висновку: якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов`язковим. Оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а отже є визначеним.

Отже, фактично понесені Позивачем судові витрати, зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, складають всього 12 500,00 грн ( дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок). Із них: 11 100,00 грн. - вартість послуг правничої допомоги; 1500,00 грн.,- витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачкою в особі свого представника, разом із Заявою (клопотанняя) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подано докази, які підтверджують здійснення Позивачем відповідних витрат на правничу допомогу адвоката, а саме копії рахунків на оплату послуг правової допомоги та копії платіжних інструкцій на підтвердження оплати таких послуг Позивачем, копії банківських виписок із рахунку АБ «СОЛТІС ІРИНИ»: копія Додаткової угоди № 1 від 16.05.2023 р. до Договору № 17/11-2021 ПД про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 р.; копії рахунків АБ «СОЛТІС ІРИНИ» № 3 від 26.10.2022 р. на суму 1500,00 грн., № 4 від 07.11.2022 р. на суму 400,00 грн., № 5 від 18.11.2022 р. на суму 1500,00 грн., № 6 від 19.12.2022 р. на суму 700,00 грн., № 7 від 15.05.2023 р. на суму 1500,00 грн., № 8 від 15.06.2023 р. на суму 1500,00 грн., № 9 від 11.08.2023 р. на суму 2000,00 грн., № 10 від 14.08.2023 р. на суму 2000,00 грн.;

- копії платіжних інструкцій про оплату послуг правової допомоги Позивачем № @2PL277492 від 26.10.2022 на суму 1500,00 грн., № NC-8170838 від 07.11.2022 на суму 400,00 грн., №33468675 від 21.11.2022 на суму 1500,00 грн., - №36537505 від 19.12.2022 на суму 700,00 грн., №@2PL722139 від 16.05.2023 р. на суму 1500,00 грн., №@2PL162036 від 15.06.2023 р. на суму 1500,00 грн., N @2PL937180 від 13.08.2023 на суму 2000,00 грн., N@2PL707507 від 15.08.2023 на суму 2000,00 грн.;

- копії Виписок з банківського рахунку АБ «СОЛТІС ІРИНИ» про надходження оплати послуг правової допомоги за 26.10.2022 р. на суму 1500,00 грн., за 07.11.2022 р. на суму 400,00 грн., за 21.11.2022 р. на суму 1500,00 грн., за 19.12.2022 р. на суму 700,00 грн., за 16.05.2023 р. на суму 1500,00 грн., за 15.06.2023 р. на суму 1500,00 грн., за 13.08.2023 р. на суму 2000,00 грн., за 15.08.2023 р. на суму 2000,00 грн.

- копія Акту приймання- передачі послуг від 14.08.2023 р. про надання правової (правничої) допомоги згідно умов Договору № 17/11-2021 ПД про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 р.

Згідно пункту 3 частини першої ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів

Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1073,60 ? грн з відповідача в дохід держави.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір.

На підставі вищевикладеного, статей 141, 180-182, 184, 185, 191, 192, 196 СК України, ст.ст 8,11 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по сплаті аліментів за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок), в тому числі: на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 131 590,00 грн. та на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 132 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання двох дітей за період з лютого 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі всього 263 590,00 грн (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок), в тому числі: неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 131 590,00 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 132 000,00 грн.

Розірвати Договір про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 982 з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу адвоката всього в розмірі 12 500,00 грн.( дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок ).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в дохід держави судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок за вимогу про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в дохід держави судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок за вимогу про стягнення неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в дохід держави судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок за вимогу про розірвання договору про сплату аліментів на дітей від 13 квітня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складений та оголошений о 10 год. 00 хв. 04 січня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова