Ухвала

від 09.08.2024 по справі 333/4006/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/4006/22

Провадження № 2-др/333/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,

розглянувши заявупредставника відповідачаадвокатки ВишняковоїІрини Олександрівнипро ухваленнядодаткового рішенняу справіза позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору.

25 грудня 2023 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору, задоволено частково.

10.01.2024 року представник відповідача адвокат Вишнякова І.О. звернулася до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення із позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача - ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 10500 грн.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника, просить задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

25 грудня 2023 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Солтіс Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) по заборгованості за аліментами, стягнення додаткових витрат на дітей, розірвання договору, задоволено частково. Судом при ухваленні рішення у справі було вирішено питання про розподіл судових витрат.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача на підтвердження направлення цієї заяви позивачу та його представнику додано копію Опису вкладення та роздруківка листа, направленого засобами електронного звязку представнику позивача. Інших доказів не надано.

За текстом заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача зазначає про те, що на виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України у відзиві на позовну заяву Відповідачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу: 6 (шість) годин роботи адвоката із складання заяв по суті спору, клопотань/заяв з процесуальних питань, інших документів, пов`язаних з розглядом справи, 1000 грн / год., двох судових засідань в Комунарському районному суді м. Запоріжжя 1500 грн./судодень, всього 9000,00 грн. Як зазначає представник відповідача, сума витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.06.2023 р. складала 12000грн.

Проте, зі змісту акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) випливає, що відповідачу було надано наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи, на що було витрачено 1,5 години роботи адвоката; складання заяв по суті спору (відзиву на позовну заяву, направлення позивачці та до суду), на що було витрачено 2,5 години робити адвоката; складання заяв по суті спору (заперечення, направлення позивачці та до суду), на що було витрачено 2 години робити адвоката; складання заяв з питань, пов`язаних з розглядом справи (клопотання про приєднання доказів, направлення позивачці та до суду), на що було витрачено 1,5 години роботи адвоката; складання заяв з питань, пов`язаних з розглядом справи (заява про стягнення судових витрат, направлення позивачці та до суду), на що було витрачено 1,5 години роботи адвоката; представництво інтересів у 2 судових засіданнях, фактично відповідачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн (з урахуванням виключення оплати авансу у розмірі 1500,00 грн за судове засідання 15.06.2023 р.), які він і заявляє до стягнення.

За приписами ч.3,4,5 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач, в особі свого представника, адвоката Солтіс І.В, подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому зазначає, що відповідач в особі свого представника адвоката Вишнякової Ірини Олександрівни, не дотримався встановленого процесуальним законом порядку подачі таких доказів, а саме порядку їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (стороні позивача) та не додав до Заяви про ухвалення додаткового рішення доказів понесення витрат на правничу допомогу, що є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Також представник позивача зазначає про те, що заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань, тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань. Докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд має керуватися правилами статті 183 ЦП України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України. Заява про ухвалення додаткового рішення оцінюється судом на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та, у разі недотримання таких процесуальних вимог, застосовує відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України.

У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, представник позивача також зазначає про те, що статтею 137 ЦПК України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не якось іншої справи). Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, під час розгляду справи представником позивача до суду подавалися письмові клопотання із запереченнями проти стягнення із позивача витрат на правничу допомогу, посилаючись, в тому числі і на їх неспівмірність. Розмір витрат на правову допомогу, заявлених представником відповідача на думку преставника позивача, є неспівмірними із складністювідповідної роботи,її обсягомта часом,витраченим нимна виконанняробіт,є необгрунтованим, неспівмірним, явно завищеним та не підтвердженим належними доказами, що неодноразово зазначалося у поданих до суду процесуальних документах представником позивачки.

Як зазначає представник позивача, 21.01.2023 разом ізвідповіддю навідзив напозовну заяву, представником позивача до суду подано Клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, заявлених представником відповідача за текстом Відзиву на позовну заяву у вигляді попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у розмірі 9000,00 грн. Копія клопотання направлена і відповідачу.

В обгрунтування заперечення проти заявлених представником Відповідача витрат на правову допомогу, представником позивача, з посиланням на практику Європейського судуз правлюдини та правові позиції викладені Верховним Судом, зазначалося, зокрема, про те, що заявник маєправо накомпенсацію судовихта іншихвитрат,лише якщобуде доведено,що таківитрати булифактичними інеминучими,а їхнійрозмір обґрунтованим (рішення від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04);відшкодовуються лишевитрати,які маютьрозумний розмір (рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00) та те,що розмір витрат, які очікує понести відповідач та заявлений у відзиві на позовну заяву у розмірі 9000,00 грн, явно завищений та неспівмірний з обсягом наданих послуг.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмірсуми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат,проте жодногодоказу напідтвердження наданняпослуг правовоїдопомоги Відповідачу ненадано.Про строкита можливістьїх наданняжодним чиномне зазначено.Відсутність документальногопідтвердження наданняправової допомоги(договорунадання правовоїдопомоги,детального описувиконаних дорученьклієнта,акту прийому-передачівиконаних робіт,платіжних дорученьна підтвердженняфактично понесенихвитрат клієнтомтощо)є підставоюдля відмовиу задоволеннізаяви пророзподіл судовихвитрат узв`язкуз недоведеністюїх наявності (Правова позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20);

Пунтком 1.1Розділу 1Предмет Договорупередбачено,що адвокатбере насебе зобов`язаннянадавати правничудопомогу вобсязі таумовах,передбачених цимДоговором,а Клієнтзобов`язаний оплатитизамовлення упорядку тастроки,обумовлені Сторонами.Вищевказаний договірпередбачає наданняправової допомогиАдвокатом ВишняковоюІриною ОлександрівноюКлієнту ОСОБА_2 збудь-якихпитань.

Також неміститься жодногопосилання наоплату послугадвоката урозмірі 12000,00грн.саме занадання послугправової допомогисаме уцій справі№ 333/4006/22,що розглядаласяКомунарським районнимсудом м.Запоріжжяі уДовідці проотримання грошовихкоштів урозмірі 12000,00грн.від 15.06.2023р.,виданою адвокатомВишняковою ІриноюОлександрівною Клієнту ОСОБА_2 .

Представником відповідача до суду не подано Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також не надано до суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, на підтвердження понесених ним витрат, а відтак витрати відповідача (а не прибутки адвоката) мають бути підтверджені видатковим касовим ордером, оформленим у відповідності до вимог чинного законодавтва або, у випадку безготівкового розрахунку, платіжним дорученням, які суду не подані. Відповідачем також не надано до суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу. Отже, неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг.

До Клопотанняпро приєднаннядо матеріалівсправи доказівщодо понесенихсудових витратпредставником Відповідачадодано копіюДоговору пронадання правничоїдопомоги від12липня 2021р.,укладеного міжВідповідачем таАдвокатом ВишняковоюІриною Олександрівною.Проте жодниміз пунктіввищевказаного договоруне узгодженоміж сторонамирозмір ставкиза годину.Пунктом 3.1 розділу Цінадоговору Договору про надання правничої допомоги від 12 липня 2021 р. передбачено, що за правничу допомогу, передбачену в п.п 1.2.Договору Клієнт сплачує винагороду в розмірі, що визначається відповідними додатками до договору. Пунктом 4.1 розділу 4. Порядок розрахунків вищевказаного договору, також визначено, що розмір оплати праці Адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. Проте, жодних додатків до Договору про надання правничої допомоги від 12 липня 2021 р., зокрема тих, в яких узгоджена ціна договору та розмір винагороди адвоката, умови та порядок розрахунків, представником відповідача не надано та в матерілах справи відсутні.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

В іншій своїй постанові у справі №922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, заявлені представником відповідача до стягнення з позивача витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони-позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача, є надмірним тягарем для позивача, як матері двох дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 260, 261, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвокатки Вишнякової Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення із позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача - ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 10500 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова