Рішення

від 22.01.2024 по справі 520/30547/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 січня 2024 р. справа № 520/30547/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" (вул. Центральна, с. Мартинівка, Красноградський район, Харківська область, 63350, код ЄДРПОУ 30767795) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Біленського О.О. у відпустці в період з 22.12.2023 по 19.01.2024 включно.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач має у власності транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 з причепом ГКБ 8350, номерний знак НОМЕР_2 . Позивач вказаним автотранспортом перевозив власний вантаж (зібраний з поля товарний соняшник) для власних потреб на власний елеватор, що підтверджується накладною внутрігосподарського призначення №2160 від 12.09.2023 форми ВЗСГ-8 та подорожним листом №4821 вантажного автомобілю від 12.09.2023. Вказане свідчить, що здійснення 12.09.2023 руху цього транспортного засобу під керуванням водія (працівника позивача) не було пов`язане з перевезенням вантажу на комерційній основі. Зазначене виключає в цих правовідносинах статус позивача, як автомобільного перевізника. Позивач не має статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Під час перевезення власного вантажу позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався. Отже, позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні ст. 60 Закону №2344, а тому за встановлених обставин притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством. Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи. Відповідно до пункту 3, 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що він належить та використовується позивачем. На момент проведення перевірки встановлено відсутність товарно-транспортної накладної встановленої форми. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт №АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023. За результатами розгляду акту №АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023. Зважаючи на зазначене, Відділом правомірно було винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві. Позивач наголосив на тому, що визначеним законодавством документом на вантаж у випадку перевезення суб`єктом господарювання на власному транспортному засобі власного вантажу для власних потреб є накладна внутрішньогосподарського призначення за формою ВЗСГ-8, яка була пред`явлена водієм під час перевірки документів. Таким чином, до позивача не може бути застосовано відповідальність, що передбачена ст. 60 Закону №2344.

Від представника відповідача до суду надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що відповідно до приписів пунктів 11.1, 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 єдиним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Таким чином, основні вимоги, яким повинні відповідати належним чином заповненні товарнотранспортні накладні. Натомість, все мотивування позивача будується навколо здійснення водієм перевезення вантажу для власних потреб і при цьому позивач зазначає про внутрігосподарську накладну №2160, яка не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, а саме вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська", ідентифікаційний код юридичної особи - 30767795, місцезнаходження юридичної особи: вул. Центральна, с. Мартинівка, Красноградський район, Харківська область, 63350, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.30 Відтворення рослин; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 02.20 Лісозаготівлі; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 10.11 Виробництво м`яса; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 52.10 Складське господарство; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Судом встановлено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку №НР 000937 від 08.09.2023, 12.09.2023 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д м-29 «Харків-Красноград-Перещепіно», 86 км.

12.09.2023 у ході проведення рейдової перевірки на а/д м-29 Харків-Красноград-Перещепіно 86 км., Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті був зупинений та перевірений транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" на праві приватної власності, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт №АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023.

Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" (п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.08.2010), під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною, передбаченою п. 11.1 Наказу МТЗУ №363 від 14.10.1997, чим порушив ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - абз. 3 ч. 1: перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме товарно-транспортної накладної встановленої форми, передбаченої п. 11.1 Наказу МТЗУ №363 від 14.10.1997.

Копія акту перевірки №АР 026139 від 12.09.2023 вручена водію транспортного засобу, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі акту.

21.09.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" направлено Повідомлення за вих. №72210/38/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт №АР 026139 від 12.09.2023.

03.10.2023 заступником директора з транспорту ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" надані письмові пояснення щодо розгляду справи про порушення згідно акту №АР 026139 від 12.09.2023, відповідно до яких ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" 12.09.2023 здійснювала внутрішньогосподарське перевезення зерна з поля на елеватор. ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням ТТН, а тому, до ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не має бути застосована відповідальність, що передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону №2344-ІІІ. Крім того зазначено, що на момент перевірки водій ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" ОСОБА_1 мав при собі накладну №2160 від 12.09.2023 форми ВСЗГ-8 відповідно до наказу Мінагрополітики №929 від 21.12.2007.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023, якою на ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний «транспорт» накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно зі статтею 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

З метою організації контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну можна оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізниката/або експедитора. замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" здійснено внутрішнє вантажне перевезення власним транспортним засобом марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та використовується позивачем у своїй господарській діяльності.

За результатами рейдової перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , службовими особами відповідача встановлено відсутність у водія на час перевірки товарно-транспортної накладної.

Суд зауважує, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону №2344-ІІІ).

Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В розумінні вимог статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіп ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуває у власності ТОВ "Агрофірма "Пісчанська".

Отже, з огляду на обсяг наданих доказів, відповідно до яких власником транспортного засобу є позивач, який здійснював перевезення вантажу водієм, що працює на ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (наказ №42-К від 11.03.2013), тобто позивачем використовується наймана праця, то очевидним є висновок про те, що саме ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" і є суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Більш того, перевезення вантажів дорогами загального користування для власних потреб неможливе, з огляду на завдання, яке постає перед особами, що перевіряють - організація безпечної праці, ефективний контроль за роботою водіїв транспортних засобів та безпека руху.

Суд звертає увагу що законодавцем не передбачено заборона визначення у товаро-транспортній накладній одного і того самого підприємства в якості перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача.

З огляду на викладене, відповідач правомірно визначив позивача суб`єктом, який має нести відповідальність, оскільки позивач у розумінні приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» в даному випадку був перевізником.

Як зазначалось судом вище, згідно зі статтею 48 Закону №2344-III водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну.

Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Із системного аналізу наведених положень Закону №2344-ІІІ, Правил №363, вбачаються основні вимоги, яким повинні відповідати належним чином заповнені товарно-транспортні накладні, а накладна внутрішньогосподарського призначення №2160 від 12.09.2023, яка надана водієм при перевірці та додається позивачем до справи, не є належним документом.

Суд зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах.

Так, згідно п. 2.7. "Складання Накладної (внутрігосподарського призначення) (форма №ВЗСГ-8)" передбачено, що спеціалізовану форму "Накладна (внутрігосподарського призначення)" (форма №ВЗСГ-8), згідно з додатком 8, рекомендується застосовувати для відпуску продукції, товарно-матеріальних цінностей зі складів сільськогосподарських підприємств відділенням, фермам, бригадам та іншим виробничим підрозділам, при реалізації за готівку своїм працівникам, а також для оприбуткування продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, що надійшли з виробництва та придбані за готівку.

У Накладній (внутрігосподарського призначення) вказують назву продукції, код синтетичного обліку, одиницю виміру, кількість відпущених (прийнятих) цінностей, ціну, суму, підписи відповідальних осіб, які здійснили господарську операцію і т.д.

Отже, форма "Накладна (внутрігосподарського призначення)" (форма №ВЗСГ-8) заповнюється для відпуску продукції, товарно-матеріальних цінностей зі складів сільськогосподарських підприємств відділенням, фермам, бригадам та іншим виробничим підрозділам, при реалізації за готівку своїм працівникам, а також для оприбуткування продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, що надійшли з виробництва та придбані за готівку, а не під час автотранспортного перевезення вантажу, оскільки згідно з пп. 11.1 Правил №363 товарно-транспортна накладна це основний документ на перевезення вантажів, який є єдиним для всіх учасників транспортного процесу, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, обліку виконаної роботи, та є одним із документів, який можуть використовувати для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" (вул. Центральна, с. Мартинівка, Красноградський район, Харківська область, 63350, код ЄДРПОУ 30767795) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.