Постанова

від 30.05.2024 по справі 520/30547/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 р. Справа № 520/30547/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 22.01.24 року по справі № 520/30547/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська", звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 520/30547/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду необргрунтованим та прийнятим із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 520/30547/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 є незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач має у власності транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 з причепом ГКБ 8350, номерний знак НОМЕР_2 . Позивач вказаним автотранспортом перевозив власний вантаж (зібраний з поля товарний соняшник) для власних потреб на власний елеватор, що підтверджується накладною внутрігосподарського призначення №2160 від 12.09.2023 форми ВЗСГ-8 та подорожним листом №4821 вантажного автомобілю від 12.09.2023. Вказане свідчить, що здійснення 12.09.2023 руху цього транспортного засобу під керуванням водія (працівника позивача) не було пов`язане з перевезенням вантажу на комерційній основі. Зазначене виключає в цих правовідносинах статус позивача, як автомобільного перевізника. Позивач не має статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Під час перевезення власного вантажу позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався. Отже, позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні ст. 60 Закону №2344, а тому за встановлених обставин притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська", ідентифікаційний код юридичної особи - 30767795, місцезнаходження юридичної особи: вул. Центральна, с. Мартинівка, Красноградський район, Харківська область, 63350, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.30 Відтворення рослин; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 02.20 Лісозаготівлі; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 10.11 Виробництво м`яса; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 52.10 Складське господарство; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Судом встановлено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку №НР 000937 від 08.09.2023, 12.09.2023 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д м-29 «Харків-Красноград-Перещепіно», 86 км.

12.09.2023 у ході проведення рейдової перевірки на а/д м-29 Харків-Красноград-Перещепіно 86 км., Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті був зупинений та перевірений транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" на праві приватної власності, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт №АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023.

Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" (п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.08.2010), під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною, передбаченою п. 11.1 Наказу МТЗУ №363 від 14.10.1997, чим порушив ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - абз. 3 ч. 1: перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме товарно-транспортної накладної встановленої форми, передбаченої п. 11.1 Наказу МТЗУ №363 від 14.10.1997. Копія акту перевірки №АР 026139 від 12.09.2023 вручена водію транспортного засобу, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі акту.

21.09.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" направлено повідомлення за вих. №72210/38/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт №АР 026139 від 12.09.2023.

03.10.2023 заступником директора з транспорту ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" надані письмові пояснення щодо розгляду справи про порушення згідно акту №АР 026139 від 12.09.2023, відповідно до яких ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" 12.09.2023 здійснювала внутрішньогосподарське перевезення зерна з поля на елеватор. ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням ТТН, а тому, до ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не має бути застосована відповідальність, що передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону №2344-ІІІ. Крім того зазначено, що на момент перевірки водій ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" Попов М.М. мав при собі накладну №2160 від 12.09.2023 форми ВСЗГ-8 відповідно до наказу Мінагрополітики №929 від 21.12.2007.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023, якою на ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний «транспорт» накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись з постановою відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн., за те, що на час перевірки у водія була відсутня товарно-транспортна накладна.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до ст. 1 Закону №2344 автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

У відповідності до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Автомобільний перевізник повинен виконувати вимогиЗакону України "Про автомобільний транспорт"та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону №2344-ІІІ).

Згідно зі ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та службовими особами відповідача встановлено відсутність у водія на час перевірки товарно-транспортної накладної.

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується позивачем. На момент проведення перевірки було встановленовідсутність товарно-транспортної накладної встановленої форми на вантаж.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт №АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Колегія суддів встановила, що 21.09.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" направлено Повідомлення за вих. №72210/38/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт №АР 026139 від 12.09.2023.

03.10.2023 заступником директора з транспорту ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" надані письмові пояснення щодо розгляду справи про порушення згідно акту №АР 026139 від 12.09.2023, відповідно до яких ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" 12.09.2023 здійснювала внутрішньогосподарське перевезення зерна з поля на елеватор. ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням ТТН, а тому, до ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" не має бути застосована відповідальність, що передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону №2344-ІІІ. Крім того зазначено, що на момент перевірки водій ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" Попов М.М. мав при собі накладну №2160 від 12.09.2023 форми ВСЗГ-8 відповідно до наказу Мінагрополітики №929 від 21.12.2007.

За результатами розгляду акту № АР 026139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023 за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком контролюючого органу, та зазначає наступне.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 3 частини першоїстатті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39та48цьогоЗаконув розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22, від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.

Тобто, положеннястатті 60 Закону № 2344-IIIне можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21).

З матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки, на момент складання акта про проведення перевірки № АР 026139 від 12.09.2023, у водія транспортного засобу КАМАЗ 5320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , була відсутня товарно-транспортна накладна встановленої форми на вантаж.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихНаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363,товарно-транспортна накладна(ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, товарно-транспортна накладна є документом, що призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

В ст. 908 Цивільного кодексу України видно, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що: по-перше, відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу; по-друге, послуги з перевезення вантажів надаються на договірних умовах, тобто на підставі відповідного договору укладеного між учасниками цих послуг, а саме - між замовником (вантажовідправник або вантажоодержувач) та перевізником; по-третє, договір про перевезення вантажів є двосторонньою угодою між перевізником та замовником (вантажовідправником чи вантажоодержувачем).

Колегія суддів погоджується з доводами про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортній засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-ІІІ), а не власник/користувач транспортного засобу.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а та від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22.

Тобто, положення ст. 60 Закону № 2344-ІІІ не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі №620/18215/21).

Таким чином, саме наявність договірних відносин між учасниками послуг перевезень вантажів, а не лише використання позивачем власного транспортного засобу та найманої праці водія відповідно до трудового законодавства, може свідчити про те, що позивач є автомобільним перевізником, а отже і суб`єктом відповідальності у розумінні вищенаведених вимог Закону № 2344-ІП,

Колегія суддів встановила, що позивач власним автотранспортом перевозив власний вантаж (зібраний з поля товарний соняшник) для власних потреб на власний елеватор, що підтверджується накладною внутрішньогосподарського призначення № 2160 від 12.09.2023 форми ВЗСГ-8 та подорожнім листом №4821 вантажного автомобілю від 12.09.2023 (а.с. 10-13).

Вказане свідчить, що здійснене 12.09.2023 р. позивачем використання свого транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , який працює у позивача водієм, не було пов`язане з наданням послуг з перевезення вантажів. Оскільки поєднання в одній особі позивача одночасно замовника, перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача виключає можливість укладення договору на послуги з перевезення вантажів, тобто виключає сам факт надання таких послуг. А отже, це свідчить про відсутність у позивача статусу автомобільного перевізника.

Також колегія суддів зазначає, позивач не має статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу.

Під час перевезення 12.09.2023 власного вантажу позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і сам такими послугами не користувався. Отже, позивач на момент проведення відповідачем перевірки не був автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону № 2344, а тому в межах спірних правовідносин позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, як наслідок, підстави застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що накладна внутрішньогосподарського призначення № 2160 від 12.09.2023, яка надана водієм при перевірці, не є належним документом, виходячи з наступного.

Нормами ч. 2 ст. 48 Закону № 2344 визначено перелік документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, який є не вичерпним, оскільки законодавець допускає можливість наявності іншого визначеного законодавством документа на вантаж. Таким іншим документом на вантаж у випадку перевезення позивачем, який є сільгосппідприємством, на власному транспортному засобі, власного вантажу під час збирання врожаю з поля на власний елеватор для власних потреб, є накладна внутрігосподарського призначення за формою ВЗСГ-8, складання якої передбачено Методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929.

Згідно п. 2.7. Методичних рекомендацій "Складання Накладної (внутрігосподарського призначення) (форма №ВЗСГ-8)" передбачено, що спеціалізовану форму "Накладна (внутрігосподарського призначення)" (форма №ВЗСГ-8), згідно з додатком 8, рекомендується застосовувати для відпуску продукції, товарно-матеріальних цінностей зі складів сільськогосподарських підприємств відділенням, фермам, бригадам та іншим виробничим підрозділам, при реалізації за готівку своїм працівникам, а також для оприбуткування продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, що надійшли з виробництва та придбані за готівку».

Синтаксичний аналіз вказаного пункту вказує на те, що сполучник «та» у фразі «надійшли з виробництва та придбані за готівку» вживається з метою утворення переліку самостійних умов, за яких у сільгосппідприємства виникає право на складання накладної внутрігосподарського призначення за формою ВЗСГ-8.

Місцем виробництва насіння товарного соняшнику є поле, на якому під час збору врожаю безпосередньо відбувається процес виробництва цього насіння шляхом зрізання, обмолоту та провіювання посівів соняшнику спеціальними сільськогосподарськими машинами.

Також, суд першої інстанції проігнорував той факт, що на момент перевірки у водія позивача, крім вказаної накладної внутрігосподарського призначення за формою ВЗСГ-8, на руках був подорожній лист № 4821 вантажного автомобілю від 12.09.2023 р.

З огляду на вищевикладене, до позивача не може бути застосована відповідальність, що передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону № 2344-ІП

В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не надав суду належні та допустимі докази які підтверджують ту обставину, що позивач на зазначеному транспортному засобі надавав будь - кому послуги з перевезення вантажів на замовлення або здійснював таке перевезення як суб`єкт господарювання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оспорювана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.10.2023 №034761 прийнята суб`єктом владних повноважень в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях протиправно, оскільки під час здійснення рейдової перевірки позивач здійснював перевезення власного вантажу, зібраного з поля товарний соняшник для власних потреб на власний елеватор, що підтверджується накладною внутрігосподарського призначення №2160 від 12.09.2023 форми ВЗСГ-8 та подорожним листом №4821 вантажного автомобілю від 12.09.2023, у зв`язку із чим позивач не є автомобільним перевізником та суб`єктом відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія суддів зазначає, що оскільки за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн., за подання апеляційної скарги - 4026 грн., а за результатом судового розгляду справи позовні вимоги задоволено, позивачу підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6710 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 по справі № 520/30547/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №034761 від 03.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" (ЄДРПОУ 30767795) витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко