Рішення

від 22.01.2024 по справі 520/31648/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2024 року № 520/31648/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (ЄДРПОУ 32438205, вул. Рудика, буд. 6,м. Харків,61070) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA807000\2023\000230\2 від 10.05.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000240 від 10.05.2023р.;

- стягнути на користь ТОВ «ДЕБАНТ УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 32438205) суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (Код ЄДРПОУ 44017626).

В обґрунтування позову зазначив, що за приписами законодавства у рішенні про коригування заявленої митної вартості, відповідач повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, зазначити докладну інформацію і джерела, які використовуватися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи факт прийняття Харківською митницею (Відповідач) рішення UA807000\2023\000230\2 від 10.05.2023р. про коригування митної вартості товарів ввезених за митною декларацією, поданою від імені ТОВ Дебант Україна (Позивач) в рамках зовнішньоекономічного контракту між ТОВ Дебант Україна (покупець) та BRIGHT COLORS S/A/Zan Греція (продавець) № 1012Y20 від 10.12.2020р. на поставку товару та винесення картки відмови №UA807200\2023\000240 від 10.05.2923р.

Зокрема, Відповідачем у своєму рішенні було визначено наступне:

-«у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: безпідставне зменшення митної вартості товару; по даному підприємству декларантом надано рахунок на транспортні витрати, довідка на перевезення товару від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданого до митного оформлення CMR; декларантом не надано договір на здійснення транспортно-експедиційних послуг з перевізником, що свідчить про можливість не надання всіх складових до розрахунку митної вартості); декларантом надано документ щодо вартісних характеристик товару (комерційна пропозиція, без терміну дії тощо); в наданому банківському документі (платіжна інструкція) зазначена вартість товару, яка не відповідає вартості, яка зазначена у інвойсі наданому до митного оформлення; в наданій декларантом декларації країни відправлення код товару не відповідає коду товару, який зазначено у митній декларації що подана до митного оформлення тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема оформлений раніше у схожій кількості на схожих комерційних умовах у максимально наближений час за фактом митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор згідно графи 33 рішення ІІА807000\2023\000230\2 від 10.05.2022р. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильність визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021р. №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар 2) 3,15 дол. США\кг. (2,8459 ЕЦКАкг.). Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом доведено декларанту в електронному повідомленні. Також повідомлено, що: 1). Згідно п. 6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленому декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ; 2) Декларант має права, - викладені у пункті 3 статті 52 МКУ - щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначенню митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі. Визначеному митним органом відповідно до ч. 7 статті 55 МКУ; 3) Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.»

10,12.2020р. між ТОВ Дебант Україна (покупець) та BRIGHT COLORS S/A/Zan Греція (продавець) було укладено контракт № 1012\20 на поставку товару.

На виконання наведених вище положень контракту сторонами був оформлений інвойс 72-2023 від 04.05.2023 року, зокрема на «Барвник (пігмент) - білий, на основі лінійного поліетилену низької питомої густини, що містить неорганічні та органічні барвники, арт. BL1011S» в кількості 2500, 00 кг. Транспортно-експедиторські послуги з доставки вантажу з н.п. Кілкіс (Греція) у пункт призначення - н.п. Харків (Україна) склад Покупця були покладені в рамках Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно- експедиторського обслуговування №1702 від 17.02.2017 року на ФО-П ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 а\м SCANIA НОМЕР_2 \ НОМЕР_3 , із залученням ФО-П ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_4 (договір 627-П від 4 жовтня 2021р.) та ФО-П ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_5 (договір №330-Е від 10.05.2017р.).

Підприємством 10.05.2023р. вказані документи та платіжний документ по ним були додані до митного оформлення з МД № 23UA807200005225U2.

Декларантом сторони до митного органу було надано пояснення щодо правильності визначення митної вартості, а саме пояснено наступне: 10.05.2023 року стороною було подано до оформлення митну декларацію 23UA807200005225U2 по інвойсу 72-2023 від 04.05.2023 року згідно якого вартість «Барвник (пігмент) - білий арт. BL1011S» в кількості 2500, 00 кг на умовах поставки FCA Kilkis склала 2,45 EUR.kh Загальна сума транспортних витрат на партію складала 169689,00грн. до н.п. Харків (Україна). По поданій МД № 23UA807200005225U2 від 10.05.2023р. згідно інвойсу 72-2023 від 04.05.2023 року вартість «Барвник (пігмент) - білий, на основі лінійного поліетилену низької питомої густини, що містить неорганічні та органічні барвники, арт. BL1011S в кількості 2500, 00 кг. на умовах поставки FCA Kilkis складає 1,30 дол. США за кг., але сума транспортних витрат по завантаженню та вивантаженню автотранспортного засобу, за маршрутом н.п. Кілкіс (Греція) - н.п. Харків (Україна) через м\п Сірет - Порубне (Україна) становить 111017,00 грн. (довідка ФО-П ОСОБА_1 №1450 від 04.05.23р.). Вартість по інвойсу в порівнянні з попереднім оформлення залишилась незмінною, але різниця митної вартості відбулася за рахунок транспортних витрат, а саме попереднє оформлення пройшло у той період коли були труднощі із наймом перевізників і вантаж довелося транспортувати з Kilkis (Греція) через м\п Сірет - Порубне (Україна), що склало додаткову відстань по транспортуванню. З огляду на даний час транспорту, що їде до України стало набагато більше та ціни на транспортування певним чином стабілізувались та зменшились. Крім того, ця партія товару транспортувалася на паромі через м\п Сірет-Порубне, що внесло корективи у витрати по транспортування.

За Базисом поставки FCA «Інкотермс 2010» Позивач виконав усі свої зобов`язання і документально підтвердив такі складові митної вартості, як транспортні витрати, що спростовує твердження про нібито не включення до таких витрат певних складових, на які Відповідач посилається у відмові.

Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 р. по справі №К/800/39236/14, відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.02.2021 р. у справі № 805/5039/16-а, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість використовується для нарахування митних платежів, тому збільшення митної вартості призводить до збільшення розміру податків, належних до сплати з позивача.

Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що митний орган не вказав, який саме документ містить розбіжності, та які конкретно були розбіжності. Крім цього, у запиті митний орган не зазначив які саме розбіжності містилися в товаросупровідних документах, а тому декларант був позбавлений можливості усунути сумніви, які виникли у митного органу, на етапі консультацій перед винесенням рішення про коригування митної вартості.

До того ж, відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Тобто наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (ЄДРПОУ 32438205, вул. Рудика, буд. 6,м. Харків,61070) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про скасування рішення коригування митної вартості товарів,-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA807000\2023\000230\2 від 10.05.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000240 від 10.05.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебант Україна" (ЄДРПОУ 32438205, вул. Рудика, буд. 6,м. Харків,61070, ) суму судового збору у розмірі 2684,00грн ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 січня 2024 року.

Суддя Сагайдак В.В.