Ухвала

від 22.01.2024 по справі 759/1545/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/1975/24

ун. № 759/1545/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Київської міської Ради, третя особа: Приватний нотаріус Габрієль Лілія Євгенівна про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2024 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вищевказана цивільна справа, яку 19.01.2024 передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Крім того, обов`язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача. При цьому, вартість майна повинна визначатися саме на момент пред`явлення позову. Жодного документу про оцінку спірного майна, який би містив актуальну на момент звернення до суду його оцінку, до позовної заяви не додано. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, як вже було згадано, такий обов`язок покладається на позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З квитанції № Z843-B53Q-TL5E від 17.01.2024 року вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Разом з тим, жодних доказів щодо дійсної вартості спірного майна позивачем суду не надано.

За змістом ч.2 ст.176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15140 грн 00 коп.).

Враховуючи, що у суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити для позивача розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 15140 грн 00 коп.

Внаслідок чого, позивачеві необхідно сплатити решту суми судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, а саме 13928 грн 80 коп., який необхідно перерахувати на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях, які зазначені за відповідним посиланням: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.

Крім сплати судового збору, позивач не звільнений від обов`язку зазначити обставини з посиланням на докази щодо дійсної вартості майна та вказати відповідну ціну позову у позовній заяві.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 175, ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Київської міської Ради, третя особа: Приватний нотаріус Габрієль Лілія Євгенівна про визнання права власності на квартиру залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебігати з дня отримання позивачем ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Ул`яновська