Рішення

від 15.01.2024 по справі 204/9462/23

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 204/9462/23

Номер провадження 2/235/26/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 січня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Юриної К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 03.05.2007 р. між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб. Сімейне життя не склалося.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23.03.2015 р. шлюб між ними було розірвано.

У шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з 01.08.2011 р. позивач з відповідачкою проживають окремо. Приблизно з 01.08.2015 р. відповідачка ОСОБА_2 жодних контактів з дитиною не підтримує. Свої батьківські обов`язки щодо участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , 2010 р. н. не виконує.

На теперішній час жодних контактів з нею немає. Позивач самостійно займається вихованням та забезпеченням дитини.

Зазначене підтверджується характеристикою з навчального закладу, який відвідує дитина, копія якої додається до позову.

23 березня 2015 року рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шлюб між громадянами було розірвано (справа № 235,1323/15-ц), а неповнолітнього ОСОБА_4 залишено проживати разом із мамою. Але для дитини не були створені нормальні умови для проживання та розвитку, ОСОБА_2 була направлена в Краматорський центр реабілітації алко- та наркозалежних людей, тому позивач, батько дитини, ОСОБА_1 забрав малолітнього сина до себе.

З 2015 року по теперішній час ОСОБА_2 стала проживати окремо від сина, займалася виключно своїм життям, взагалі перестала цікавитися своїм сином, не виявляє жодного бажання займатися вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітнього ОСОБА_4 не надавала і на теперішній час не надає.

Колишня дружина позивача - ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про їх дитину, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, про стан здоров`я, не займається його навчанням та розвитком, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, відповідачка самоусунулася від виховання.

Родина позивача проживає у приватному будинку, умови проживання якого відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в кімнатах чисто, присутні необхідні меблі та побутова техніка, для малолітнього ОСОБА_4 передбачена окрема кімната зі спальним місцем, місцем для навчання та розвитку. Створені необхідні умови для проживання, навчання та виховання дитини (акт обстеження умов проживання від 24 травня 2023 року служби у справах дітей Удачненської селищної ради). Відповідачка змінила прізвище на ОСОБА_5 після укладення шлюбу, проживає у місті Павлоград Дніпропетровської області, з сином не спілкується, не бажає налагодити контакт зі своєю дитиною. З 2015 року по теперішній час до ОСОБА_4 не навідувалась.

Позивач зазначає, що наведені факти є підставою для позбавлення відповідачки ОСОБА_6 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 не бажає змінюватися, не виявляє інтересу до дитини, застосування такого заходу як позбавлення батьківських прав є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини. З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідачка може та повинна сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх своїх доходів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області передано на розгляд до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за підсудністю.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочате підготовче провадження.

Ухвалою суду від 06.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області надала заву про розгляд справи без її участі та висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Відповідачку було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи шляхом надіслання на її адресу судових повісток-повідомлень, телефонограмою та розміщено інформацію про судові засідання на сторінці Красноармійського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Однак, відповідачка в судове засідання не прибула, про наявність поважних для цього причин суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про народження батьками зазначені: мати ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 (а.с.10). Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2015 року по справі № 235/1323/15-ц (набрало законної сили 15.04.2015 року) - шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано (а.с.9).

Згідно довідки ОСББ «Пушкіна-12 м. Родинське» від 22.02.2023 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживає з січня 2015 року (а.с.5).

Згідно Акту обстеження житлових умов від 24.05.2023 року, складеного комісією служби у справах дітей Удачненської селищної ради за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Новосергіївка, вул. Центральна, буд.26 проживає неповнолітній ОСОБА_3 , 2010 року народження разом з батьком та мачухою, яку називає мама, для дитини створені належні умови, будинок відремонтований, мебльований. Житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з 5 кімнат, будинок зі шлакоблоку, теплий, вікна пластикові, кімната для ОСОБА_4 окрема, письмовий стіл, ліжко, шафа, одяг, взуття по сезону, душ, туалет внутрішні. Хлопець давно проживає з татом, навчається в Удачненській ЗОШ І-ІІІ ступенів на достатньому рівні, проживає зі старшим братом. За адресою проживають без реєстрації: ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_8 - співмешканка, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_9 - син, ОСОБА_10 - ВПО (а.с.6).

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 навчається в Удачненській ЗОШ І-ІІІ ступенів з першого класу. Загальний фізичний розвиток без відхилень. Навчається учень в основному на 6-9 балів, має середній і достатній рівень навчальних досягнень. Інформацію сприймає добре, може повністю її відтворити, добре розвинене логічне мислення. Хлопець розумний, здібний. Проте на уроках інколи працює не на повну силу, лінується працювати систематично. Назар - хлопець дуже активний, бере участь у всіх шкільних і класних заходах. Артистичний, жвавий, може навіть захопити тих, хто з ним поруч. Доручення класу і класного керівника виконує добре. Фізично працювати любить, якщо його це цікавить - виконує швидко і добросовісно. Дуже гарно малює. У спілкуванні зі школярами і дорослими стриманий, ввічливий, обережний у висловлюваннях. На зауваження реагує адекватно і намагається швидко виправитися. У класі ОСОБА_4 спілкується з усіма однокласниками, має багато друзів і товаришів як старших так і менших себе. Його всі поважають за веселу вдачу і м`який характер. До думок і зауважень оточуючих ставиться з розумінням. На зауваження зі сторони старших реагує позитивно і відразу ж виправляється. У сім`ї хлопчик проживає разом з татом. Часто ходить до бабусі і допомагає їй по господарству. Прислухається до порад і зауважень старших у родині, дуже поважає їх. Мати хлопчика, ОСОБА_2 , жодного разу за шість років не з`являлася в навчальному закладі і у вихованні дитини участі не брала. Батько цікавиться навчанням і поведінкою сина, приділяє багато уваги його вихованню (а.с.13).

Органом опіки та піклування при виконкому Удачненської селищної ради до суду надано висновок від 25.05.2023 року № 47 про доцільність позбавлення батьківських прав. В даному висновку зазначено, що Службою у справах дітей Удачненської селищної ради розглянуто та вивчено документи, представлені громадянином ОСОБА_1 , який виховує малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено, що громадянка ОСОБА_2 , 1975 р. н. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за цією адресою не проживає з січня 2015 року.

Встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з серпня 2004 року. Від подружнього життя у батьків народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння між батьками, відсутність спільних інтересів

23 березня 2015 року рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шлюб між громадянами було розірвано (справа № 235,1323/15-ц), а неповнолітнього ОСОБА_4 залишено проживати разом із мамою. Але життя неповнолітнього з матір`ю не склалося, ОСОБА_2 була направлена в Краматорський центр реабілітації алко- та наркозалежних людей, тому батько ОСОБА_1 забрав малолітнього сина до себе.

З 2015 року по теперішній час ОСОБА_2 стала проживати окремо від сина, займалася виключно своїм життям. ОСОБА_12 взагалі перестала цікавитися своїм сином ОСОБА_4 . Мати не виявляє жодного бажання займатися вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки не надавала.

Зі слів громадянина ОСОБА_1 колишня дружина ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням та розвитком, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини, самоусунулася від виховання.

Родина ОСОБА_1 проживає у приватному будинку, умови проживання якого відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в кімнатах чисто, присутні необхідні меблі та побутова техніка, для малолітнього ОСОБА_4 , передбачена окрема кімната зі спальним місцем, місцем для навчання та розвитку. Створені необхідні умови для проживання, навчання та виховання дитини (акт обстеження умов проживання від 24 травня 2023 року служби у справах дітей Удачненської селищної ради). 3і слів громадянина ОСОБА_1 колишня дружина проживає у місті Павлоград Дніпропетровської області, з сином не спілкується, не бажає налагодити контакт зі своєю дитиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. Г1 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками або наркоманами. При цьому, ухилення від виховання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, членами комісії встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина, відсутності з її боку будь-якої участі у вихованні дитини, ненадання матеріальної допомоги, свідоме самоусунення від забезпечення всебічного розвитку дитини.

Комісія з питань захисту прав дитини при виконкомі Удачненської селищної ради вирішила рекомендувати органу опіки та піклування виконавчого комітету Удачненської селищної ради затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частини 1 статті 151 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Статтею 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, крім іншого, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, що знайшло повне відображення в поведінці відповідача.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) у параграфі 100 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulinger and Shuruk v. Switzerland), ([ВП], заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року).

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany), [ВП], заява № 25735/94, п. 50, ЄСПЛ 2000-VIII, та у справі «Марсалек проти Чехії» (Marsalek v. the Czech Republic), заява № 8153/04, п. 71, від 4 квітня 2006 року).

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Частинами 4, 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В даній справі висновок органу опіки та піклування обґрунтований, не суперечить інтересам малолітньої дитини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Сукупністю досліджених доказів встановлено і доведено позивачем, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні свого малолітнього сина: не піклується, не забезпечує належних умов для проживання, не працює, не займається вихованням дитини, навіть, не намагається з ним контактувати. Усунувшись у повній мірі від виховання дитини, відповідачка не здійснює жодного заходу для встановлення способу своєї участі у її вихованні.

Судом не встановлено будь-яких поважних причин, через які відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не проявляє до нього належної батьківської турботи. Тривалість невиконання відповідачем батьківських обов`язків стосовно дитини свідчить про свідоме нехтування нею цими обов`язками, тому суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав задля захисту інтересів дитини є доцільним та необхідним.

Аргументи, наведені на переконання щодо позбавлення батьківських прав, є достатніми для виправдання застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню, оскільки це є в інтересах малолітніх дітей. Проте як, відмова у задоволенні позову, може привести до тяжких наслідків.

Враховуючи викладене позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Дитина у віці до 14 років, відповідно до ст.6 СК України, вважається малолітньою.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Статтею 169 СК України передбачено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Частина 4 цієї статті передбачає, що суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Таким чином, відповідач не позбавлена права поновити батьківські права.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати свої неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, у зв`язку з чим суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У силу положень ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, згідно вимогам ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання на утримання сина ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 79, 150, 151, 152, 155, 164, 165, 166, 167, 169, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 81, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 23 червня 2023 року, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . РНОКПП НОМЕР_2 . Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП НОМЕР_1 . Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, адреса: Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд.53, код ЄДРПОУ 43991050.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2024 року.

Суддя Хмельова С.М.