Постанова

від 23.01.2024 по справі 179/1719/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1220/24 Справа № 179/1719/23 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства «Агростар» на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Агростар», ОСОБА_2 , третя особа: Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні2023року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Агростар» (далі СФГ Агростар), ОСОБА_2 , третя особа: Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Одночасно з позовом подала заяву про його забезпечення шляхом: заборони СФГ «Агростар» вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельних ділянок: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га; заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним, державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію будь-яких речових прав на земельні ділянки, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, у тому числі реєстрацію права власності чи іншого речового права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га до винесення остаточного рішення у справі.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено СФГ «Агростар» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельних ділянок: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельних ділянок: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га

В апеляційній скарзі відповідач СФГ Агростар посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що ОСОБА_2 , укладаючи спірні договори оренди з ними, діяв від імені ОСОБА_1 на законних підставах, а саме, будучи уповноваженою особою на підставі виданої нотаріальної довіреності. Вказували, що в заяві про забезпечення позову заявник не навела жодної конкретної обставини, яка б вказувала на можливість саме СФГ Агростар вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельних ділянок. Зазначали, що безпідставне застосування до СФГ Агростар заходів забезпечення позову та встановлення судом порядку виконання вказаних заходів шляхом направлення ухвали до органів державної виконавчої служби, призвело до накладення на них фінансового зобов`язання у вигляді необхідності сплати виконавчого збору в розмірі 26800 грн. в межах відкритого виконавчого провадження, при цьому питання щодо застосування зустрічного забезпечення, в контексті понесених ними витрат, судом першої інстанції визначено недоцільним.

Учасники справи своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник лише щодо права оренди земельних ділянок, тому такий захід забезпечення позову відповідає принципу співмірності і не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Положеннями ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт,чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом СФГ Агростар, ОСОБА_2 , третя особа: Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Предметом договору оренди земельної ділянки є належні їй на праві власності земельні ділянки: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га

Забезпечення позову в даній справі шляхом заборони відповідачу СФГ «Агростар» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельних ділянок: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га; заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, приймати рішення та вносити інші записи про речове право оренди земельних ділянок: кадастровий номер 1222385300:01:002:0320 площею 6,02 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0014 площею 6,4128 га, кадастровий номер 1222355100:01:001:0571 площею 5,6299 га, не порушує прав відповідача на користування ними.

Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги, що суд постановив неправомірне судове рішення, колегія суду не бере до уваги, з вищенаведених підстав.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерське) господарства «Агростар» залишити без задоволення.

Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров