Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/764/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 910/764/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер"

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 р. (повний текст складено 31.05.2023 р.)

у справі № 910/764/23 (суддя - Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний експрес"

про стягнення 64167,65 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний експрес" про стягнення 64167,65 грн збитків за втрачений товар.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що у процесі митного оформлення згідно з договором-дорученням про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів № 2 від 22.04.2021 р. відповідачем було втрачено товар за міжнародною накладною № 7974058131, у зв`язку з чим позивачем понесені збитки у розмірі фактичної вартості товару у розмірі 64167,65 грн (що еквівалентно 1630,40 євро).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 р. у справі № 910/764/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання згідно з договором-дорученням про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів № 2 від 22.04.2021 р., однак в порушення п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України не повернув позивачу товар згідно з міжнародним відправленням № 7974058131.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/764/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/764/23.

До суду 10.07.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/764/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/764/23 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (документа) на відповідні електронні адреси, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

22.04.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" (далі - виконавець) укладено договір-доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів № 2 (далі - договір-доручення).

Відповідно до п. 1 договору-доручення в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов`язується: за обумовлену плату (додаток № 1) і в обумовлений термін надавати послуги (додаток №1) по митному оформленню міжнародних експрес-відправлень замовника в Київській митниці Держмитслужби; дії, пов`язані з наданням послуг митного оформлення міжнародних експрес-відправлень (МЕВ) замовнику, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 2.1 договору-доручення виконавець зобов`язаний: здійснювати послуги митного оформлення МЕВ у порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативними актами; нараховувати митні платежі у відповідності до чинного законодавства України; на прохання замовника надавати документ на право здійснення митно-брокерської діяльності виконавця; зберігати конфіденційність інформації, що мають документи замовника; доводити до відома замовника вимоги митного законодавства України, знайомити його при необхідності з цими документами, надавати консультації про перелік необхідних документів для брокерських послуг, попереджувати замовника про встановлені заборони чи обмеження щодо розпорядження товарами у випадках, якщо митне оформлення не завершено; надавати передбачені цим договором послуги в терміни, узгоджені з замовником.

У відповідності до п. 41 договору-доручення митні платежі (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) мають бути сплачені до того моменту, як до митниці будуть пред`явлені необхідні документи на товари та інші предмети.

Митні платежі (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) можуть бути сплачені виконавцем за попередньою усною домовленістю з замовником (п. 4.2 договору-доручення).

Пунктом 4.2 договору-доручення сторони погодили, що відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе виконавець.

Сторони несуть юридичну та матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору (п. 6.1 договору-доручення).

Згідно з п. 6.3 договору-доручення виконавець несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних, заявлених ним у документах, що подаються до митниці для оформлення.

Відповідно до п. 6.6 договору-доручення виконавець несе відповідальність в розмірі фактичних збитків, які не можуть перевищувати вартість послуг виконавця в разі несвоєчасного чи неякісного виконання своїх зобов`язань.

Договір діє протягом 1 року з 22.04.2021 р. по 22.04.2022 р. (п. 9.1 договору-доручення).

25.01.2022 р. позивач оплатив рахунок (інвойс) № 105322 від 25.01.2022 р., виставлений чеською компанією IMFsoft, s.r.o. на купівлю апаратури для аналізу диму: LAMBDA controller LCP80 в кількості 10 штук загальною вартістю 1630,40 Євро, що підтверджується банківською випискою.

Даний товар був відправлений чеською компанією IMFsoft, s.r.o. по міжнародній мережі ARAMEX за № 7974058131.

Однак вказаний товар не був отриманий позивачем.

03.08.2022 р. представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про перебування міжнародного відправлення № 7974058131.

У відповідь, листом № 58 від 09.08.2022 р. відповідач повідомив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" (міжнародний експрес-перевізник та офіційний представник ARAMEX International LLC в Україні) отримав по міжнародній мережі ARAMEX відправлення № 7974058131 для передачі його кінцевому отримувачу в м. Житомирі. 05.07.2022 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" зробили всі необхідні процедури з митного оформлення відправлення № 7974058131 та внесли за отримувача всі передбачені законодавством платежі в сумі 9972,00 грн для його випуску із зони митного контролю. Однак фізичне місце перебування відправлення не вдалося встановити. Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" зробили все можливе для того, щоб відправлення було знайдене, але станом на 09.08.2022 р. місце перебування відправлення залишається невідомим, а тому воно офіційно вважається втраченим. На даному етапі Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" продовжує проводити заходи по з`ясуванню місця перебування відправлення та його доставки за місцем призначення.

Факт проведення процедури митного оформлення міжнародного відправлення № 7974058131 підтверджується листом № 7.8-3/28.9/8.19/12728 від 09.08.2022 р. Київської митниці щодо оформлення міжнародного відправлення № 7974058131, відповідно до якого митним органом 05.07.2022 р. оформлено товари, що надійшли по лінії експрес-перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" за інвойсом № 105322 від 25.01.2022 р., за митною декларацією типу ІМ40АА № UA100290/2022/366047.

11.12.2022 р. представник позивача повторно звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про перебування міжнародного відправлення № 7974058131.

У відповідь 21.12.2022 р. листом № 77 відповідач повідомив про те, що міжнародне відправлення № 7974058131 надійшло в Україну 14.02.2022 р., проте було помилково оформлено відповідачем як ТР-81 № 619006 замість декларування вантажу за декларацією у режимі ІМ-40. В подальшому, 05.07.2022 р. міжнародне відправлення № 7974058131 було переоформлено як вантажно митну декларацію № 366047, при цьому відповідачем на підставі договору-доручення було сплачено за отримувача (ТОВ "Котлозавод "Крігер") суму обов`язкових платежів у розмірі 9972,00 грн. Після митного оформлення вантаж було переміщено з митного складу до зони сортування для доставки одержувачам по території України. Однак, зважаючи на те, що співробітники офісу відповідача практично не працювали через військові дії на території України, контроль за переміщенням всіх вантажів на ЦСС був ослаблений. У зв`язку з цим, місцезнаходження міжнародного відправлення № 7974058131 відповідачу не відоме.

Здійснення 05.07.2022 р. митного оформлення міжнародного відправлення № 7974058131 підтверджується копію вантажної митної декларації № 366047.

22.12.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 214 з вимогою сплатити на рахунок Товариства з обмеженою вдповідальністю "Котлозавод "Крігер" суму вартості втраченого вантажу LAMBDA controller LCP80 в кількості 10 штук у розмірі 1630,40 євро.

У відповідь, відповідач листом № 79 від 29.12.2022 р. повідомив позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" на виконання умов укладеного договору-доручення здійснено всі необхідні процедури з митного оформлення відправлення та сплачено за позивача всі передбачені законодавством платежі у загальному розмірі 9972,00 грн, у зв`язку з чим відповідач просив позивача сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" вказану суму обов`язкових платежів.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору частково виконав свої зобов`язання за укладеним договором-дорученням, однак не повернув позивачу товар за міжнародного відправлення № 7974058131, у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати вартість втраченого товару.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

За ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Як передбачено ч. 1 ст. 1004 ЦК України, повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, 22.12.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 214 з вимогою про сплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" суму вартості втраченого вантажу LAMBDA controller LCP80 в кількості 10 штук у розмірі 1630,40 євро.

У відповідь відповідач листом № 79 від 29.12.2022 р. повідомив позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" на виконання умов договору-доручення здійснено всі необхідні процедури з митного оформлення відправлення та сплачено за позивача всі передбачені законодавством платежі у загальному розмірі 9972,00 грн, у зв`язку з чим відповідач просив позивача сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" вказану суму обов`язкових платежів.

Також відповідач повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Експрес" є міжнародним експрес-перевізником, який у своїй діяльності керується Конвекцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, згідно з п. 3 ст. 22 якої відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. Отже, всі інші вимоги щодо матеріальної компенсації є такими, що не відповідають встановленій законодавчій нормі.

Правовідносини, які виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, а також правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування та митного оформлення товарів.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк; декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; експрес-перевізник - перевізник, який на виконання угоди (угод) з іноземним оператором про обмін міжнародними експрес-відправленнями здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень з використанням будь-якого виду транспорту, забезпечує приймання, обробку, пред`явлення таких відправлень митним органам для митного контролю та митного оформлення, видачу одержувачам (повернення відправникам), а також використовує інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи для відстеження проходження міжнародних експрес-відправлень протягом усього часу переміщення від відправника до одержувача, електронну систему обліку та зберігання відправлень; митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; повірений - особа, яка діє на підставі договору доручення з експрес-перевізником і здійснює пред`явлення міжнародних експрес-відправлень митному органу за місцезнаходженням одержувача (відправника).

Згідно з ч. 3 ст. 233 Митного кодексу України митний орган, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданих експрес-перевізником відповідно до вимог статті 194-1 цього Кодексу загальної декларації прибуття та митної декларації, передбаченої частиною першою статті 94 цього Кодексу, яка одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станції, та направляє його під митним контролем до митного органу призначення.

Статтею 266 Митного кодексу передбачені обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, відповідно до якої декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

З наведених норм законодавства вбачається, що митне оформлення товару базується на додержанні учасниками зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства про обов`язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

При цьому, декларантом може бути: 1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач; 2) митний брокер; 3) експедитор; 4) перевізник.

Відповідно до ст. 416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.

За статтею 417 Митного кодексу України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний експрес" - є експрес-перевізником та офіційним представником ARAMEX International LLC в Україні, який також здійснює митно-брокерську діяльність на підставі свідоцтва № 000899/00 від 15.01.2009 р. та на підставі договору-доручення від 22.04.2021 р. здійснює функції митного брокера позивача, тобто надає позивачу послуги з митного оформлення міжнародних експрес-відправлень.

На виконання умов укладеного договору-доручення відповідачем було здійснено всі процедури з митного оформлення міжнародного відправлення № 7974058131, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вантажної митної декларації № 366047, згідно з якою 05.07.2022 р. товар за міжнародним відправленням № 7974058131 пройшов митний контроль та митне оформлення на Київській митниці.

Отже відповідач виконав у повному обсязі передбачені умовами укладеного договору-доручення обов`язки щодо надання послуг з декларування та митного оформлення товару.

З умов укладеного між сторонами договору-доручення, зокрема п. п. 6.1, 6.3, 6.6 вбачається, що відповідач несе юридичну відповідальність за неналежне виконання ним умов договору в частині здійснення декларування та митного оформлення товару, правильності нарахування та оплати митних платежів, а також вірності даних, внесених ним до документів, що подаються для митного оформлення вантажу.

При цьому, умовами укладеного договору-доручення не передбачений обов`язок відповідача, як митного брокера, щодо забезпечення схоронності вантажу під час проходження процедури митного оформлення та обов`язок здійснювати відшкодування вартості втраченого або пошкодженого вантажу, переданого йому для митного оформлення.

Так, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1630,40 євро, вартості втраченого товару, фактично є збитками позивача, завданими перевізником внаслідок незабезпечення схоронності прийнятого до перевезення вантажу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, серед іншого, у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

У відповідності до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як передбачено ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 22 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (далі - Конвенція) визначено межі відповідальності стосовно затримки багажу та вантажу.

Відповідно до п. 3 вказаної Конвенції відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. У цьому випадку перевізник зобов`язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.

Як було встановлено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний експрес» не є перевізником за укладеним договором-дорученням, а є виконавцем послуг з декларування товарів і транспортних засобів.

Однак, позивач не заявляє вимоги до відповідача, як до перевізника, про притягнення останнього до відповідальності за втрату вантажу у відповідності до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено факту невиконання або неналежного виконання відповідачем, як митним брокером, своїх обов`язків за договором-дорученням, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені у позові та вже оцінені судом вище.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 р. у справі № 910/764/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 р. у справі № 910/764/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко