Ухвала

від 23.01.2024 по справі 908/171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2024 Справа № 908/171/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» про забезпечення позову у справі № 908/171/24

за позовом Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (70050, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Кам`яне, вул. Зарічна, 97, ідентифікаційний код 19266077)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор Трейд ЛТД» (70002, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 22, кв. 38, ідентифікаційний код 43015146)

про стягнення суми

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 118/08-07/24 від 22.01.2024) Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 0103 від 01.03.2023 у розмірі 1 918 845,70 грн, а саме: 1 283 058,23 грн основного боргу, 541 956,95 грн пені, 37 363,11 грн 3 % річних, 56 467,41 грн інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.01.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/171/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

22.01.2024 до Господарського суду Запорізької області від Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 1483/08-08/24).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2024, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Давиденко І.В.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що 01.03.2022 між ФГ «Кривохатько В.В.» та ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» укладено Договір поставки № 0103. ТОВ «Алкор Трейд ЛТД», всупереч п. 3.2 Договору, не провів в повному обсязі оплату за поставлений Товар, в результаті чого у ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» перед ФГ «Кривохатько В.В.» виникла непогашена заборгованість у сумі 1 283 058,23 грн, з яких 855 533,15 грн. заборгованість за Товар поставлений 01.03.2023 та 427 525,08 грн заборгованість за Товар поставлений 14.04.2023. Оскільки ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» прострочило суму грошового зобов`язання у вигляді оплати ФГ «Кривохатько В.В.» вартості товару за Договором поставки № 0103 від 01 березня 2023 року у сумі 1 283 058,23 грн, позивач просив суд стягнути з боржника господарські санкції: пеню в розмірі 541 956,95 грн; 3% річних - 37 363,11 грн; інфляційні втрати - 56 467,41 грн. На сьогодні, існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, нерухоме та рухоме майно, які належать ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» в межах суми позову, невжиття яких може в подальшому ускладнити або навіть унеможливити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення такого рішення. В обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову зазначаю, що відповідач ухиляється від обов`язку сплатити ФГ «Кривохатько В.В.» заборгованість по оплаті товару, поставленого за Договором поставки № 0103 від 01.03.2023 в сумі - 1 283 058,23 грн, яка виникла ще навесні 2023 року. Зважаючи на те, що товар поставлений покупцю ще на весні 2023 року, є обґрунтовані підставі вважати що боржник уже виробив олію із купленого насіння соняшника та реалізував її, оскільки попит на соняшникову олію є досить значним, та відповідно отримав прибуток та мав змогу оплатити заборгованість, однак цього не зробив, що також вказує на умисне ухилення ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» від сплати заборгованості. Також, як вбачається із Витягу з ЄДРПОУ від 18.01.2024, статутний капітал ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» становить 1 500 000 грн. Заявник вважає, що сума заборгованості та розмір господарських санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача перевищує розмір статутного капіталу боржника, тому сума позову є доволі значною, у зв`язку з чим позивач має обґрунтовані побоювання щодо утруднення виконання судового рішення в майбутньому. Позивач вказав, що ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» має наявну заборгованість перед іншими кредиторами, також через несплату вартості поставленого товару - насіння соняшника. У поведінці відповідача спостерігається тенденція щодо ухилення від невиконання умов договорів поставки в частині оплати вартості поставленого товару, що дає підстави вважати його недобросовісним покупцем. Претензія від 23.11.2023 про сплату заборгованості за договором поставки, яка надсилалась ФГ «Кривохатько В.В.» на адресу ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» за місцем його реєстрації вручена не була, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, що, на думку позивача, вказує на те, що відповідач не забезпечує належне отримання поштової кореспонденції за місцем своєї реєстрації, та не знаходиться за місцем свої юридичної (офіційної) адреси що додатково створило перешкоди позивачу вручити таку претензію. Враховуючи поведінку відповідача та фактичні обставини справи, позивач має обґрунтовані побоювання, що після подання ним позову про стягнення грошових коштів, відповідач зможе в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, що є беззаперечним, рівно як і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Водночас такий захід забезпечення позову як арешт грошових коштів означає, що кошти залишаться у власності боржника, заморозиться лише їх рух, з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника та уникнення виконання судового рішення у майбутньому. При цьому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову. Застосування такого заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Адекватність такого заходу забезпечення позову полягає у тому, що такі дії забезпечать збалансованість інтересів сторін, оскільки нададуть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведуть до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадять тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. Позивач зазначив, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме та рухоме майно не позбавляє ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» права користуватися таким майном, тому жодним чином не перешкоджає його господарській діяльності та не порушує принцип співмірності, передбачений ч. 4 ст. 137 ГПК України. Доцільність вжиття такого заходу забезпечення позову як арешт нерухомого та рухомого майна боржника полягає у тому, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу та знаходяться на усіх його рахунках для задоволення вимог позивача, є накладення арешту на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише у межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів, у зв`язку із чим, застосування такого заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі. Ухилення боржника від сплати заборгованості за договором поставки протягом тривалого часу, наявність заборгованості перед іншими кредиторами, не знаходження відповідача за адресою своєї реєстрації, інші факти про які зазначено вище, викликають у позивача обґрунтовані та достатні підстави вважати, що такі дії відповідача направлені на ухилення від виконання зобов`язань, а відповідач зможе в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, що є беззаперечним, рівно як і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому ускладнить або унеможливить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

У зв`язку з чим, позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках в банках та/або фінансових установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкор Трейд ЛТД» в межах суми 1 918 845,70 грн;

- накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкор Трейд ЛТД» в межах суми 1 918 845,70 грн.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання суду відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України , наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд встановив, що заявник не надає суду доказів належності боржнику майна, на яке може бути накладено арешт.

На обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в частині необхідності накласти арешт на грошові кошти, заявник у своїй заяві посилається на те, що статутний капітал ТОВ «Алкор Трейд ЛТД» становить 1 500 000 грн, заявник вважає, що сума заборгованості та розмір господарських санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача перевищує розмір статутного капіталу боржника, тому сума позову є доволі значною, у зв`язку з чим позивач має обґрунтовані побоювання щодо утруднення виконання судового рішення в майбутньому, також зазначає, що у поведінці відповідача спостерігається тенденція щодо ухилення від невиконання умов договорів поставки в частині оплати вартості поставленого товару, що дає підстави вважати його недобросовісним покупцем, також претензія відповідачу за місцем його реєстрації вручена не була, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Суд зазначає, що вищевикладене не є підтвердженням того, що боржник вчиняє дії що свідчать про ухилення від виконання рішення суду у майбутньому.

Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти чи майно, яке є у боржника на момент пред`явлення заяви до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів чи відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язань.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, предметом заявленого позову є вимога позивача про стягнення заборгованості. У той же час заявляючи вимоги про накладення арешту в тому числі на майно заявник не обґрунтував зв`язку між обраними заходами до забезпечення позову і предметом позову, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

За таких обставин, заявником не надано суду переконливих доказів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що заявником (позивачем) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,00 грн, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» про забезпечення позову у справі № 908/171/24 відмовити.

Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 23.01.2024.

Суддя І.В. Давиденко