Рішення

від 23.01.2024 по справі 910/17444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2024Справа № 910/17444/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова компанія «Три-А» (вул. Поштова, буд. 27/29, офіс 41, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063; ідентифікаційний код 39343120)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (вул. Бойчука Михайла, 18-А, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 43859214)

про стягнення 1 266 628, 13 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Промислова компанія «Три-А» (далі за текстом - ТОВ «АПК «Три-А», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (далі за текстом - ТОВ «Таймкол», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019 (далі за текстом - Договір оренди) в розмірі 838 718,86 грн, нарахованих інфляційних втрат - 358 697,73 грн та 3 % річних - 69 211,54 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Договір оренди укладено з Державним підприємством «Юрковецький спиртовий завод» (далі за текстом - ДП «Юрковецький спиртовий завод»), зобов`язання за яким перейшли до ТОВ «Таймкол» на підставі укладеного договору купівлі - продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Юрковецький спиртовий завод» від 23.12.2022 (далі за текстом - Договір купівлі - продажу) як до правонаступника у відповідності до статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

За прострочення виконання грошового зобов`язання Позивачем також нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення вимог з огляду на наступне:

- Актом приймання-передачі об`єкта приватизації від 17.02.2023 не включено до переліку усіх складових, які включено до пункту 1.1. Договору купівлі - продажу, в тому числі і борги державного підприємства;

- Продавцем за Договором купівлі - продажу не передано згідно переліку кредиторської та дебіторської заборгованості, матеріали судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, торгових марок, первинної бухгалтерської документації ДП «Юрковецький спиртовий завод»;

- Відповідачем виконано обов`язок, покладений на нього пунктом 6.1 та 6.4.1 Договору купівлі - продажу (отримано дозвіл АМК України та погашено борги ДП «Юрковецький спиртовий завод» із заробітної плати перед бюджетом);

- Відповідач не є повним правонаступником всіх прав та обов`язків ДП «Юрковецький спиртовий завод», в тому числі і зобов`язань останнього за Договором оренди;

- Позивачем не надано документів, які підтверджують, що Договір оренди дійсно укладено у відповідності до вимог чинного законодавства;

- Позивач не здійснює діяльність щодо здавання майна в оренду, а тому укладення Договору оренди виходить за межі його господарської діяльності;

- задля укладення між сторонами Договору оренди ДП «Юрковецький спиртовий завод» необхідна згода Фонду державного майна України, яке є засновником вказаного підприємства, а такий правочин є значним у зв`язку з чим Договір оренди підписано особою, яка не мала повноважень на його підписання;

- ДП «Юрковецький спиртовий завод» не міг виконувати зобов`язання за Договором оренди з огляду на дії форс-мажорних обставин - карантинні обмеження при тому, що орендованим майном вказане державне підприємство не могло користуватися;

- з моменту укладення Договору купівлі - продажу Позивачем не було передано Відповідачу обладнання, що є предметом Договору оренди.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2023 позовну заяву ТОВ «АПК «Три-А» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду інформації щодо офіційної адреси місцезнаходження Позивача.

21.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.08.2023.

08.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

22.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

02.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ДП «Юрковецький спиртовий завод» до ТОВ «АПК «Три-А» за участю третьої особи ТОВ «Таймкол», в якій ДП «Юрковецький спиртовий завод» просить суд залучити ДП «Юрковецький спиртовий завод» до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та просить суд визнати недійсним договір оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства «Юрковецький спиртовий завод» залишено без розгляду.

Крім того суд вказує, що у відзиві на позовну заяву Відповідач просить суд здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження оскільки ціна позову становить більше 1 мільйона гривень, має важливе значення для Відповідача, є складною та потребує дослідження документів в суді.

Розглянувши клопотання Відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення оскільки ціна позову, яка не перевищує п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб не свідчить про складність справи, а Відповідачем зазначено про необхідність дослідження оригіналу Договору оренди з огляду на існування у сторони сумнівів щодо його укладення в силу відсутності повноважень особи підписанта, що в свою чергу виходить за межі заявлених вимог та фактично не входить до предмету доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.12.2019 між Позивачем (Орендодавець) та ДП «Юрковецький спиртовий завод» (далі за текстом - Орендар) укладено Договір оренди, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування наступне майно (обладнання): паровий котел марки ДЕ 10/14, заводський номер 64422 та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди Орендодавець протягом 5-ти календарних днів з дня набрання чинності цим Договором передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З моменту підписання зазначеного акта починається обчислення строку оренди за Договором.

За користування орендованим майном Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату в розмірі 30 000 грн (пункт 3.1 Договору).

В подальшому орендна плата за договором збільшена сторонами за погодженням додатковою угодою № 1 від 31.12.2019 до суми 100 000 грн щомісячно.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оренди плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа наступного за звітним, на поточний рахунок Орендодавця на підставі виставленого Орендодавцем відповідного рахунку перерахування орендної плати.

Договір оренди вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 5.1 Договору оренди).

Згідно Акту приймання-передачі майна (обладнання) від 01.12.2019 ТОВ «АПК «Три-А» передано, а ДП «Юрковецький спиртовий завод» прийнято у користування паровий котел марки ДЕ 10/14, заводський номер 64422.

Вказаний акт підписано стороною Орендаря та Орендодавця, чиї підписи скріплено печатками товариств.

На підтвердження факту наявності заборгованості у ДП «Юрковецький спиртовий завод» до матеріалів справи надано підписані сторонами без зауважень Акти надання послуг за Договором оренди:

№ 9 від 31.12.2019 - оренда котла за грудень 2019 на суму 30 000 грн;

№ 1 від 31.01.2020 - оренда котла за січень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 3 від 29.02.2020 - оренда котла за лютий 2020 на суму 100 000 грн;

№ 7 від 31.03.2020 - оренда котла за березень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 9 від 31.04.2020 - оренда котла за квітень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 11 від 31.05.2020 - оренда котла за травень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 13 від 30.06.2020 - оренда котла за червень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 15 від 31.07.2020 - оренда котла за липень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 17 від 31.08.2020 - оренда котла за серпень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 19 від 31.09.2020 - оренда котла за вересень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 21 від 31.10.2020 - оренда котла за жовтень 2020 на суму 100 000 грн;

№ 23 від 30.11.2020 - оренда котла за листопад 2020 на суму 100 000 грн;

№ 25 від 31.12.2020 - оренда котла за грудень 2020 на суму 100 000 грн;

Суд вказує, що зазначені акти надання послуг на загальну суму 1 230 000 грн підписані представниками сторін без зауважень та претензій, а підписи скріплені відповідними печатками товариств.

При цьому суд звертає увагу сторін на те, що частина Актів надання послуг підписані директором ДП «Юрковецький спиртовий завод» (без зазначення прізвища та ініціалів), а частина підписана в.о. директора Бобром О.Г., підписи яких на переконання суду є візуально схожими.

Позивачем до матеріалів справи також додано Акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди за період січень 2020 - липень 2023, в якому сторонами погоджено здійснення Орендарем платежів з оренди на суму 391 281, 14 грн та існування боргу за таким договором в розмірі 838 718, 86 грн, при тому що сума за оренду у такому акті вказана 1 200 000 грн, проте розрахунки та сума кінцевого сальдо обрахована вірно.

На підтвердження здійснення Орендарем часткової оплати Позивачем також надано картку рахунку 361 за 01.01.2019-09.11.2023.

Згідно доводів Позивача за користування орендованим майном ДП «Юрковецький спиртовий завод» сплачено 391 281, 14 грн, а остання оплата здійснена 06.01.2021.

Інших первинних документів щодо здійснення орендних платежів до матеріалів справи не надано.

Так, Позивач зазначає, що у ДП «Юрковецький спиртовий завод», правонаступником якого є Відповідач, існує прострочена заборгованість в розмірі 838 718, 86 грн у зв`язку з чим за період з 09.02.2021 по 09.11.2023 здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

В подальшому згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» - єдиний майновий комплекс ДП «Юрковецький спиртовий завод» включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

Згідно вказаного наказу, органом приватизації ДП «Юрковецький спиртовий завод» визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

На підставі наведеного, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 31.01.2022 № 164 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «Юрковецький спиртовий завод».

Згідно пунктів 1-2 наказу № 164, прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «Юрковецький спиртовий завод», код за ЄДРПОУ 05459186, шляхом продажу на аукціоні з умовами.

Зазначені обставини встановлено в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 07.07.2022 у справі № 10/189-09 про банкрутство ДП «Юрковецький спиртовий завод».

Даною ухвалою, яка набрала законної сили 07.07.2020 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень закрито провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство ДП «Юрковецький спиртовий завод» з огляду на вказані вище обставини.

На підставі наказу від 10.07.2023 № 1250 Фондом державного майна України прийнято рішення про припинення ДП «Юрковецький спиртовий завод».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату ухвалення даного рішення ДП «Юрковецький спиртовий завод» перебуває в стані припинення.

Так, за результатами електронного аукціону № UA-PS-2022-10-01-000003-3, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, згідно оформленого протоколу (інформації на сайті https://prozorro.sale/api/cbd2-protocol/U-PS-2022-10-01-000003-3/download) обрано переможця - ТОВ «Таймкол», з яким Регіональним відділенням Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях укладено Договір купівлі - продажу з умовами.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях від 23.02.2023 № 151 затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Юрковецький спиртовий завод». Переможцем визначено - ТОВ «Таймкол». Приватизація вважається завершеною.

Вказані документи містяться у публічному доступі на сайті оператора електронного майданчика за посиланням https://sale.uub.com.ua/auction/UA-PS-2022-10-01-000003-3/?.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору єдиний майновий комплекс ДП «Юрковецький спиртовий завод», як об`єкт приватизації та предмет цього договору включає в себе усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права.

Згідно пункту 2.1 Договору купівлі - продажу право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації, а в частині нерухомого майна після державної реєстрації за Покупцем права власності на таке нерухоме майно відповідно до закону, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

Пунктом 3 вказаного договору визначено, що Покупець який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України.

Передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання - передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками. Справжність підписів уповноважених осіб Сторін на даному акті засвідчується печаткою (пункт 4.2. Договору купівлі - продажу).

Крім того, пунктом 6.4 Договору купівлі - продажу визначено, що з моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: погасити протягом 6-ти місяців борги ДП «Юрковецький спиртовий завод» із заробітної плати, перед бюджетом, у розмірі що складеться на дату переходу до покупця права власності на ЄМК ДП «Юрковецький спиртовий завод»; не звільняти працівників ДП «Юрковецький спиртовий завод» з ініціативи Покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком визначених Договором) протягом 6-ти місяців.

Суд вказує, що Договір купівлі - продажу також містить Додаток № 1 «Перелік нерухомого майна, що входить до складу Об`єкта приватизації» та Додаток № 2 «Перелік транспортних засобів, що входять до складу Об`єкта приватизації».

Так, Позивач зазначає, що в силу положень статті 28 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» Відповідач є правонаступником майнових прав та обов`язків ДП «Юрковецький спиртовий завод» на підставі Договору купівлі - продажу.

Згідно доводів Відповідача зобов`язання ДП «Юрковецький спиртовий завод» за Договором оренди, а саме зобов`язання зі сплати боргу по орендним платежам до нього як до правонаступника не перейшли, а відтак відсутні підстави для їх стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору купівлі-продажу Відповідачем отримано рішення АМК України № 55-р від 02.02.2023 про надання згоди на концентрацію та підписано Акт приймання-передачі від 17.02.2023 об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Юрковецький спиртовий завод».

Так, згідно доводів Відповідача зобов`язання з погашення заборгованості із заробітної плати перед бюджетом виконано в повному обсязі, а згідно Акту приймання-передачі від 17.02.2023 Продавець за Договором купівлі - продажу передав, а Покупець (Відповідач) прийняв ЄМК ДП «Юрковецький спиртовий завод» з урахуванням переліку нерухомого майна та транспортних засобів, що входять до складу Об`єкта приватизації.

Відповідачем звертається увага суду на те, що зобов`язання з оплати заборгованості за Договором оренди згідно Акту приймання-передачі від 17.02.2023 не передавалося Продавцем Покупцю, а відтак відбулося не повне правонаступництво, що виключає можливість покладення на Відповідача додаткових обов`язків, які виникли у ДП «Юрковецький спиртовий завод» за час здійснення ним господарської діяльності, в тому числі під час запровадження процедури розпорядження майном.

З поміж викладеного Відповідач також посилається на невідповідність умов Договору оренди вимогам чинного законодавства та посилається на факт не укладання останнього.

При цьому суд зазначає, що сторонами не надано до матеріалів справи доказів визнання Договору оренді недійсним чи встановлення факту неукладення останнього, а відтак такі доводи Відповідача є безпідставними та необґрунтованими в силу меж заявлених позовних вимог.

Також суд вказує, що Позивачем до позовної заяви додано Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про продаж об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Юрковецький спиртовий завод», яке також містить в публічному доступі, з якого вбачається, що станом на 30.06.2022 у державного підприємства прострочена кредиторська заборгованість відсутня.

Натомість наявна поточна кредиторська заборгованість - 37 529 970, 17 грн., в тому числі: заборгованість по заробітній платі 556 000, 00 грн.; податки з заробітної плати 397 000, 00 грн.; фінансова допомога (позика) 3 531 570, 17 грн.; інша кредиторська заборгованість 33 048 692, 14 грн. ( електроенергія 74 477, 87 грн., ПММ 3 735 325, 62 грн., матеріали (меляса) 15 936 532, 77 грн., послуги 3 202 294, 06 грн., допоміжні 24 576, 00 грн., матеріали (фракція) 26 519, 18 грн., акцизний податковий збір 10 031 456, 52 грн., лікарняні, військомат 15 097, 25 грн., матеріали 2 412, 87 грн.).

Позивачем до позовної заяви також додано бухгалтерську довідку щодо кредиторської заборгованості ДП «Юрковецький спиртовий завод» станом на 16.02.2023 окремо по кожному контрагенту (кредитору) за підписом в.о. директора О.Г. Бобро вказаного державного підприємства.

При цьому суд вказує, що така бухгалтерська довідка не додавалась до Інформаційного повідомленні про об`єкт приватизації, тобто не була складовою частиною інформації про об`єкт приватизації для учасників аукціону.

З поміж викладеного вище, при дослідженні судом спірних правовідносин та матеріалів справи, з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено наступне.

Позивач вже звертався до Господарського суду Вінницької області з позовом до ДП «Юрковецький спиртовий завод» (справа № 10/189-09(902/454/21)) про стягнення заборгованості за тим же самим Договором оренди, однак з вимогами про стягнення орендних платежів в загальному розмірі 463 276,00 грн. за період з 31.08.2020 по 31.12.2020.

Суд вказує, що вимоги по орендній платі за позовом у справі № 910/17444/23 заявлено за період з грудня 2019 по грудень 2020.

Так, Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.12.2021 у справі № 10/189-09 (902/454/21, залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 встановлено наступне:

- укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019 не містить передбачених ГК України умов щодо вартості майна з урахуванням її індексації; строку, на який укладається договір оренди; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна;

- за умовами п. 3.2 договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця за звітним, на поточний рахунок Орендодавця на підставі виставленого Орендодавцем відповідного рахунку перерахування орендної плати; підставою для перерахування Орендарем орендної плати є виставлення Орендодавцем рахунку;

- матеріали справи не містять доказів виставлення Позивачем відповідних рахунків Відповідачу для перерахування орендної плати за вказаним договором;

- Позивачем не надано належних доказів на підтвердження виникнення у Відповідача зобов`язання по оплаті оренди обладнання за договором № 01/12-1 від 01.12.2019 оскільки умовами договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019 року не передбачено здійснення перерахування Орендарем орендної плати на рахунок Орендодавця на підставі оформленого між сторонами акту надання послуг;

- договір оренди обладнання № 01/12-1 та акт приймання-передачі майна (обладнання) до цього договору, укладені між Позивачем та Відповідачем 01.12.2019, в зв`язку з чим, за умовами цього договору, послуги оренди мали б надаватися з грудня 2019, а орендна плата сплачуватись щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця за звітним. Разом з тим, перший акт надання послуг № 17 від 31.08.2020 на суму 100 000,00 грн, підписано сторонами через вісім місяців після оформлення відповідного договору та акту приймання-передачі майна, що на переконання суду, не відповідає наведеним вище умовах вказаного договору;

- судом критично оцінюється твердження Позивача про прийняття Відповідачем в оренду парового котла марки ДЕ 10/14, заводський номер 64422 за актом приймання-передачі майна (обладнання) від 01.12.2019;

- Позивачем не надано доказів, які підтверджують необхідність збільшення розміру орендної плати з 30 000,00 грн, в т.ч. ПДВ до 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ, через місяць після укладення договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2019, а також не наведено обставин, які зумовили внесення відповідних змін до цього договору, а таке погодження Відповідача збільшення розміру орендної плати під час перебування останнього в процедурі розпорядження майном, свідчить про неефективне використання майнових активів боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство;

- відповідно до відзиву ДП «Юрковецький спиртовий завод» б/н від 29.06.2021 на позов, повідомляється, що за вказаним вище договором за оренду Відповідач розрахувався частково, на загальну суму 89 332,14 грн, а відтак ним визнається сума боргу в розмірі 410 668,00 грн.

З огляду на зазначене, суд вказує, що оцінка Договору оренди здійснена судом під час розгляду справи № 10/189-09(902/454/21), однак докази його недійсності та визнання неукладеним відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Суд зазначає, що враховуючи відсутність доказів визнання недійсним чи неукладеним Договору оренди, об`єкт оренди за таким договором є таким, що переданий Орендарю у користування з дати підписання Акту приймання-передачі від 01.12.2019, а вказаний документи є достатньою підставою для встановлення даної обставини.

При цьому суд звертає увагу сторін на презумпцію правомірності правочину згідно частини 1 статті 204 ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається (частина перша статті 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

З огляду на положення пункту 3.2 Договору оренди суд зазначає, що зобов`язання Орендаря з оплати за користування об`єктом оренди виникає в силу користування майном та у строки визначені Договором, тобто до 10-го числа місяця наступного місяця за звітним.

Відтак згідно умов Договору оренди оплата є фіксованою та щомісячною.

При цьому, на переконання даного складу суду, відсутність рахунку на оплату, не є підставою для неоплати та допущення неналежного виконання умов договору з боку Орендаря, оскільки знову ж таки сторонами погоджено фіксований розмір орендної плати та обов`язок її сплачувати щомісяця.

Суд звертає увагу Відповідача на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, а саме підписані між сторонами Акти надання послуг за період грудень 2019 грудень 2020 суд дійшов висновку, що за вказаний період майно перебувало у користуванні ДП «Юрковецький спиртовий завод» оскільки належні докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а аргументи Відповідача не є підтвердженими доказами.

Однак, враховуючи поведінку Позивача при розгляді справи № 10/189-09(902/454/21), судом критично сприймається заявлення даного позову з огляду на наступне.

По - перше у справі № 10/189-09(902/454/21) Позивачем не було надано Акти надання послуг за грудень 2019 липень 2019, однак враховуючи дати таких документів останні існували станом на дату подання позову проте з невідомих суду причин не були надані суду.

По - друге у справі № 10/189-09(902/454/21) ДП «Юрковецький спиртовий завод» визнавав суму заборгованості за орендними платежами за Договором оренди в розмірі 410 668,00 грн. станом на дату подання відзиву (29.06.2021).

При цьому суд звертає увагу сторін, що за спірний період кінцевий платіж мав бути сплачений Орендарем не пізніше 10.01.2021 (оренда за грудень 2020), а відтак заборгованість з орендних платежів мала б відповідати сумі заявленій у справі № 10/189-09(902/454/21) та № 910/17444/23, однак вбачається зворотне.

Така поведінка сторін Договору оренди викликає у суду сумніви щодо їх доброчесності.

Крім того суд звертає увагу на відсутність належних доказів часткової оплати ДП «Юрковецький спиртовий завод» заборгованості за Договором оренди (в сумі 391 281, 14 грн станом на 06.01.2021 згідно доводів Позивача) при тому що знову ж таки у справі № 10/189-09(902/454/21) ДП «Юрковецький спиртовий завод» станом на дату 29.06.2021 підтвердив факт оплати ним суми в розмірі 89 332,14 грн.

Суд вказує, що надана Позивачем картка рахунку не є первинним документом, який підтверджує рух коштів та здійснення Орендарем оплати за Договором оренди, а фактично вже є зведеним обліковим документом.

У постанові від 10.02.2020 по справі № 909/146/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18).

За змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд (постанова Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №916/2492/21).

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на положення частини 4 та 7 статті 75 ГПК України, якими визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Що стосуються заявлених Позивачем вимог саме до Відповідача з огляду на укладення останнім у ході приватизації Договору купівлі - продажу, суд зазначає наступне.

Стаття 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначає, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Ця норма Закону підлягає застосуванню в поєднанні з нормою частини другої статті 191 ЦК України (підприємство як єдиний майновий комплекс), в якій зазначається, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, приватизація - це майновий правочин, змістом якого є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного та комунального майна. Згідно з приватизаційним законодавством, право власності на приватизований об`єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Подібні за містом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020, справа № 473/1433/18.

Як встановлено судом вище, в даних правовідносинах процедура приватизації державного майна завершена, жодна із сторін не ставить під сумнів правильність процедури приватизації.

При цьому суд звертає увагу Відповідача, що суть позовних вимог та спірних правовідносин не стосуються процедури приватизації, а відноситься до наслідків укладання Договору купівлі - продажу в процедурі приватизації.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент процедури приватизації) об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 20 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 № 432, Розділу «Підготовка до проведення електронного аукціону» орган приватизації після укладення з оператором електронного майданчика договору про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації через свій особистий кабінет опубліковує в реєстрі перелік об`єктів, що підлягають приватизації, та/або зміни до нього протягом п`яти робочих днів з дати його затвердження та/або внесення змін до такого переліку.

Інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, зокрема включає:

- щодо єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів - найменування підприємства і інформацію про приватизацію підприємства (структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу, балансову вартість (вартість активів) або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс підприємства (реєстраційний номер об`єкта та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

- щодо усіх типів об`єктів - інформацію про оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації (далі - інформаційне повідомлення) з інформацією в обсязі, передбаченому частиною третьою статті 21 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Так, частиною 3 статті 21 вказаного закону визначено перелік інформації, яка обов`язково зазначається в інформаційному повідомлення, а також зазначено вказано про можливість внесення інших відомостей (за рішенням державного органу приватизації).

З наданого Інформаційного повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про продаж об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Юрковецький спиртовий завод» вбачається, що станом на 30.06.2022 у вказаного підприємства відсутня прострочена кредиторська заборгованість.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що сума боргу за Договором оренди в розмірі 838 718, 86 грн згідно доводів Позивача станом на 09.02.2021 рахувалась як простроченою, така заборгованість у випадку її реальності та беззаперечності мала б бути врахована Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, бути на обліку у державного підприємства, включена до Об`єкта приватизації та відповідно передана правонаступнику в силу положень статті 28 Закону України « Про приватизацію державного та комунального майна», тобто Відповідачу.

Суд вказує, що підстави віднести до поточної заборгованості суму заборгованості за Договором оренди відсутні, оскільки така заборгованість згідно доводів Позивача утворилась станом на січень 2021 та відповідно продовжує існувати і далі з огляду на пред`явлення даного позову з метою захисту порушеного права Позивача.

Так, враховуючи відсутність інформації про існування на балансі у ДП «Юрковецький спиртовий завод» кредиторської заборгованості (згідно даним регіонального відділення Фонду державного майна України) за Договором оренди суд дійшов висновку, що зобов`язання за останнім до Відповідача не перейшли, оскільки такий обов`язок був відсутній і у ДП «Юрковецький спиртовий завод» станом на дату укладання Договору купівлі - продажу, а відтак обов`язок зі сплати заявлених коштів у Відповідача - відсутній.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 4.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Приймаючи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо наявності правових підстав для стягнення з Відповідача заборгованості, а з наданих Позивачем доказів із урахуванням заперечень Відповідача не вбачається за можливе встановити беззаперечний факт існування у Орендаря боргу за Договором оренди з огляду на суперечність та неоднозначність наданих суду доказів, а відтак і можливості встановити порушення суб`єктивного права Позивача в частині заявлених вимог.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, за сукупністю досліджених судом доказів, суд дійшов висновку щодо недоведеності Позивачем підстав для стягнення орендної плати за договором з Відповідача у зв`язку з чим суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 23.01.2024

Суддя Антон ПУКАС