Рішення

від 23.01.2024 по справі 922/4780/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024м. ХарківСправа № 922/4780/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовної провадження справу за позовом за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури Харківської області (адреса: 61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 23) в інтересах держави в особі:

1) Харківської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64);

2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062, адреса: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14);

до Товариства обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (код ЄДРПОУ 35855917, адреса: 63209, Харківська область, Харківський район, с. Новоселівка, вул. Воскресінська, буд. 233);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5);

про стягнення пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язання за договором поставки в розмірі 5318,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ», в якій просить суд стягнути з відповідача в Державний бюджет України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 пеню за період з 19.03.2022 до 21.03.2022 включно в розмірі 5318,24 грн, а також просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 2684,00 грн (реквізити отримувача: код ЄДРПОУ 02910108; юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001; розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару у строки, визначені тристороннім договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022, що був укладений у зв`язку з потребою в задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану між Харківською обласною військовою адміністрацією (Замовником), Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Платником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (Постачальником), шляхом приєднання Замовника та Постачальника до договору на постачання продовольчих товарів, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), який оприлюднений на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб. Прокурор зазначає, що відповідно до положень п. 6.1 договору на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 у зв`язку з затримкою поставки товару відповідач має сплатити на рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості непоставленого товару за кожен день затримки, що становить 5318,24 грн.

Також прокурор у позовній заяві просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), з посиланням на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної особи, яка є стороною тристороннього договору на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022, зокрема є платником відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічний закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі № 922/4780/23, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено прокурору та позивачам строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповідей на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповідей на відзив для подання до суду заперечень на ці відповіді на відзив.

Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство «Українська залізниця», яка є стороною тристороннього договору на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022, а саме: платником за договором, та встановлено 3-й особі строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду пояснень щодо позовної заяви та строк 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду пояснень щодо відзиву.

Зазначену ухвалу суду відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ст. 120, 242 ГПК України направлені прокурору, позивачам та 3-й особі в електронному вигляді до їх зареєстрованих Електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а відповідачу, враховуючи, що станом на момент відкриття провадження у справі він не мав свого зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, копію ухвали було направлено в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, яка зазначена в позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Прокурор, позивачі та 3-я особа отримали копію ухвали суду від 20.11.2023 про відкриття провадження у справі № 922/4780/23 в електронному вигляді в їх зареєстрованих Електронних кабінетах в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС 22.11.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Відповідач копію зазначеної ухвали суду отримав в паперовому вигляді 28.11.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600234544869.

21.11.2023 за вх. № 31881 від 2-го позивача - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, в яких 2-й позивач повністю підтримує позовні вимоги та погоджується з доводами прокурора, вважає їх обґрунтованими та законними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказані письмові пояснення, враховуючи, що вони подані з дотриманням вимог чинного законодавства, були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

30.11.2023 за вх. № 32880 від 1-го позивача - Харківської обласної військової адміністрації через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли додаткові письмові пояснення щодо позовної заяви, в якому 1-й позивач зазначає, що Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, за результатами якої складено відповідний Акт ревізії. Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації подав до Північно-східного офісу Держаудитслужби заперечення на вказаний Акт, з якими останній не погодився, надавши свої Висновки про неприйняття аргументів, викладених у запереченнях. На підставі Акту ревізії, заперечень на цей Акт та Висновків про неприйняття аргументів, викладених у запереченнях, Північно-східним офісом Держаудитслужби складено Вимогу «Про усунення виявлених порушень» від 22.05.2023 за № 202008-11/2191-2023 та надіслано її Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації. Не погодившись із висновками, викладеними в Акті ревізії та складеній на його підставі Вимозі, Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держаудитслужби. Харківським окружним адміністративним судом було порушено адміністративну справу за вказаним позовом № 520/15564/23, розгляд якої не завершений та наразі триває. Як вважає 1-й позивач у цих додаткових письмових поясненнях, Північно-східним офісом Держаудитслужби під час проведення вказаної ревізії не встановлено жодних збитків інтересам Харківської обласної військової адміністрації та АТ «Укрзалізниця», заподіяних під час виконання своїх зобов`язань контрагентами за договором на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 12.03.2022 (витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т.), у зв`язку з чим, на думку 1-го позивача, у правових відносинах, викладених у позові у справі № 922/4780/23, відсутні ознаки нездійснення або здійснення неналежним чином компетентним органом захисту інтересів держави. Вказані додаткові письмові пояснення, враховуючи, що вони подані з дотриманням вимог чинного законодавства, були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

08.12.2023 за вх. № 33834 від 3-ї особи - АТ «Українська залізниця» через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, в якому 3-я особа підтримує позовні вимоги прокурора, зокрема з посиланням на те, що відповідно до п. 6.1 договору на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022, у разі затримки поставки товару або постачання не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день затримки. Тому, як вважає 3-я особа, наявні всі правові підстави для стягнення з ТОВ «МК РІАЛ» пені за договором на постачання продовольчих товарів у сумі 5318,24 грн за неналежне виконання договірних зобов`язань. Також 3-я особа у наданих письмових поясненнях зазначає, що внаслідок невиконання ТОВ «ТБ «МК РІАЛ» своїх зобов`язань держава в особі замовника своєчасно не отримала критично важливі товари, необхідні для забезпечення нагальних потреб її функціонування в умовах воєнного стану, а також певний час у рамках воєнного стану була позбавлена можливості розпоряджатися значною сумою бюджетних коштів, які безпідставно утримувались Відповідачем, у той час як могли бути використані на своєчасне виконання функцій держави, у тому числі, для укріпленням обороноздатності держави в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Відтак стягнення із відповідача штрафних санкцій у передбаченому Договором розмірі сприятиме відновленню порушених майнових інтересів держави. Вказані письмові пояснення, враховуючи, що вони подані з дотриманням вимог чинного законодавства, були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

13.12.2023 за вх. № 34293 від відповідача - ТОВ «МК РІАЛ» через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами прокурора, викладеними в позовній заяві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з посиланням, зокрема на те, що прокурором не доведено наявність в діях Харківської обласної військової адміністрації ознак нездійснення або здійснення неналежним чином компетентним органом захисту інтересів держави. Враховуючи, що відзив на позовну заяву був поданий відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах встановленого судом строку, вказаний відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

15.12.2023 за вх. № 34360 від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій прокурор заперечує проти доводів відповідача, викладених в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням, зокрема на те, що Харківська обласна військова адміністрація оскаржила висновки ревізії Держаудитслужби, що не є предметом спору у даній справі, але не вживала належних заходів на захист порушених інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ «МК РІАЛ», хоча їй було достеменно відомо про таке порушення. Враховуючи, що відповідь на відзив подана прокурором з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах встановленого судом строку, вказану відповідь на відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

20.12.2023 за вх. № 35037 від відповідача - ТОВ «МК РІАЛ» через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив прокурора, в яких відповідач не погоджується з твердженням прокурора про те, що посилання відповідача на адміністративне оскарження Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією порядку проведення ревізії та винесення вимоги про усунення порушень Північно-східним офісом Держаудитслужби, не стосується предмету доказування у даній справі. Відповідач зазначає, що проведена Північно-східним офісом Держаудитслужби ревізія відбулась без законодавчо встановлених підстав для її проведення, такі обставини тягнуть за собою визнання протиправною та скасування оскаржуваної Вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.05.2023 № 202008-11/2191-2023 "Про усунення виявлених порушень", сформованої за наслідками такої ревізії, а отже відсутня необхідність переходити до перевірки наявності порушень законодавства, викладених у висновках Акту ревізії та в оскаржуваній вимозі. Відтак, на думку відповідача, його посилання на адміністративне оскарження порядку проведення ревізії та винесення вимог Північно-східного офісу Держаудитслужби, стосується предмету доказування у даній справі, оскільки йде мова про наявність порушення умов договору поставки з боку відповідача, яке згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду 520/15564/23 від 26.09.2023, є не доведеним. Враховуючи, що заперечення відповідача на відповідь на відзив прокурора подані з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах встановленого судом строку, вказані заперечення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Крім того, від відповідача - ТОВ «МК РІАЛ» через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 922/4780/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/15564/23 (вх. № 34260 від 12.12.2023). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/15564/23 задоволено адміністративний позов Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування Вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.05.2023 № 202008-11/2191-2023 "Про усунення виявлених порушень". Визнано протиправною та скасовано зазначену Вимогу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 520/15564/23. Як вважає відповідач у клопотанні про зупинення провадження у справі, однією з підстав позовних вимог Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації у справі № 520/15564/23 є також непогодження Департаменту з висновками Держаудитслужби стосовно правових відносин, які описані в позовній заяві Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова у справі № 922/4780/23, а відтак, на думку відповідача, питання наявності чи відсутності порушеного права ТОВ «МК РІАЛ», як постачальника за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022, входить до предмету розгляду у справі № 520/15564/23, тому відповідач просить зупинити провадження у справі № 922/4780/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/15564/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 35198 від 21.12.2023), в яких прокурор не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 922/4780/23, з посиланням на те, що предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» зобов`язання за тристороннім Договором, а предметом позову - стягнення пені з ТОВ «МК РІАЛ» до Державного бюджету України за таке невиконання, тоді як предметом спору у адміністративній справі № 520/15564/23 є Акт ревізії та Вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.05.2023 № 202008-11/2191-2023 «Про усунення виявлених порушень», а предметом позову є оскарження Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації порядку проведення ревізії Північно-східним офісом Держаудитслужби та складення Акту та Вимоги за результатами такої ревізії. Тобто, як вважає прокурор, адміністративна справа № 520/15564/23 не є пов`язаною зі справою, що розглядається - № 922/4780/23, оскільки вони мають абсолютно різні предмети спорів та предмети позовів, а отже не можуть бути взаємозалежними та взаємопов`язаними для встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи № 922/4780/23 без остаточного рішення у справі № 520/15564/23. При підготовці до подання до суду позову прокурором були зібрано всі належні, допустимі та достовірні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду саме у справі № 922/4780/23. Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 № 201620-22/1 та Вимога "Про усунення виявлених порушень" від 22.05.2023 № 202008-11/2191-2023, складена Північно-східним офісом Держаудитслужби на підставі вищезазначеного Акту не є доказами у справі № 922/4780/23, а отже питання щодо правомірності чи протиправності порядку проведення ревізії Північно-східним офісом Держаудитслужби та складення Акту і Вимоги за результатами такої ревізії, яке вирішується в судовому порядку при розгляді справи № 520/15564/23, не стосується предмету судового розгляду у справі № 922/4780/23, тому не є підставою для зупинення провадження у цій справі, безпідставне зупинення провадження у даній справі приведе до затягування судового процесу, що, в свою чергу, є порушенням принципу процесуальної економії.

26.12.2023 (вх. № 35569/23) від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідача, в яких останній просив позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, обласної державної адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до ТОВ «МК РІАЛ» про стягнення внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів пені у розмірі 5 318,24 гривень задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у задоволенні клопотання відповідача ТОВ «МК РІАЛ» про зупинення провадження у справі № 922/4780/23 відмовлено.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

В умовах воєнного стану у зв`язку з утворенням Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі?, згідно указів Президента Украі?ни від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Украі?ні», № 68/2022 «Про утворення віи?ськових адміністраціи?», ст. 4 Закону Украі?ни «Про правовии? режим воєнного стану», до неі? переи?шли повноваження обласноі? державноі? адміністраціі?.

Обласні віи?ськові адміністраціі? є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєннии? стан, для забезпечення діи? Конституціі? та законів Украі?ни, забезпечення разом із віи?ськовим командуванням запровадження та здіи?снення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадськоі? безпеки і порядку, захисту критичноі? інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

У зв`язку із потребою у задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, у придбанні необхідних продовольчих товарів, Харківською обласною військовою адміністрацією здіи?снено закупівлю товару у ТОВ «МК РІАЛ».

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до абзацу третього підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 02 березня 2022 року № 185 «Деякі питання здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» акціонерне товариство «Украі?нська залізниця» уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є віи?ськові адміністраціі? та/або центральні органи виконавчоі? влади, зі здіи?снення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн. (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3 5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Так, з урахуванням положень статті 634 ЦК Украі?ни та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів Украі?ни, Харківською обласною віи?ськовою адміністрацією (далі - Замовник), АТ «Укрзалізниця» (далі - Платник) та ТОВ «МК РІАЛ» (далі - Постачальник) укладено договір на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для і?х фасування.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК Украі?ни договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладении? лише шляхом приєднання другоі? сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своі? умови договору.

Так, задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об?єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів та інше, здійснюється військовими адміністраціями та/або центральними органами виконавчої влади шляхом укладення тристоронніх договорів, чинні редакції яких оприлюднюються на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» https://uz.gov.ua в розділі «Закупівлі» та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб.

Наказом Харківської обласної військової адміністрації від 06 березня 2022 року № 01-В «Про організацію здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації» уповноважено формувати заявки та підписувати документи для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації керівника апарату обласної військової адміністрації Белявцеву Вікторію.

Відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами) та від 20.03.2022 №328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно-гігієнічними товарами в умовах воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 328), із змінами, внесеними постановами КМУ від 24.03.2022 №359, від 26.03.2022 №373, від 09.04.2022 №424, від 26.04.2022 №482, від 03.05.2022 №528, від 01.07.2022 №752, від 22.07.2022 №817, від 27.08.2022 №954, від 07.11.2022 №1240 укладались тристоронні договори на постачання продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, в яких Замовником виступала військова адміністрація та/або центральний орган виконавчої влади, Платником - Акціонерне товариство «Українська залізниця», та юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов цього договору на постачання продовольчих товарів (надалі - Договір) шляхом приєднання до його умов, іменована (-ий, -е) надалі - Постачальник (надалі разом - Сторони, а кожна окрема - Сторона).

На саи?ті АТ «Укрзалізниця» за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ оприлюднено договір на постачання продовольчих товарів, затверджении? рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) (договір).

Пунктом 11.2 Договору визначено, що відповідно до умов статті 634 ЦК Украі?ни цеи? Договір є договором приєднання і може бути укладении? лише шляхом приєднання Замовника та Постачальника до всіх умов Договору в цілому.

Доказом повного та беззаперечного прии?няття Замовником усіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Замовником на адресу Постачальника заявки, визначеноі? пунктом 1.1 цього Договору.

Доказом повного та беззаперечного прии?няття Постачальником всіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Постачальником на адресу Замовника письмового повідомлення про прии?няття заявки Замовника (рахунку на попередню оплату), визначеноі? пунктом 1.1 цього Договору.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що з моменту набрання чинності цей Договір має таку ж юридичну силу, як звичайний Договір на паперових носіях і не потребує підписання Сторонами

Згідно з умовами пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для і?х фасування (далі Товар), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються Замовником у заявках, Замовник зобов`язується прии?няти вказании? Товар, а Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору.

Харківська обласна державна адміністрація, обласна віи?ськова адміністрація звернулася до ТОВ «МК РІАЛ» із заявкою на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2022 №185) та постачання товарів: свинина у півтушах охолоджена 2 кат. (КОД ДК 021:2015 - 15113000-3) у кількості 40 000 кг.

У відповідь на заявку ТОВ «МК РІАЛ» виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату від 15.03.2022 №б/н на поставку свинини у півтушах охолодженої 2 кат в кількості 40 000, 00 кг за ціною 67, 40 грн, на суму 3 235 200, 00 грн з ПДВ.

Відтак, Постачальник зобов`язувався поставити Замовнику свинину у напівтушах охолоджену 2 кат у кількості 40 000, 00 кг на загальну суму 3 235 200,00 грн, Замовник - прийняти вказаний товар, Платник - своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору.

16.03.2022 на виконання підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Договору, Платником здіи?снено попередню оплату у розмірі 30 % вартості Товару на суму 970 560, 00 грн (дев`ятсот сімдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок) згідно рахунку №б/н від 15.03.2022 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 16.03.2022.

Пунктом 5.4 - 5.6 Договору визначено, що товар повинен бути поставлении? Замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньоі? оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково. Датою поставки Товару є дата прии?мання Замовником партіі? Товару та підписання Замовником відповідних документів.

Перехід права власності на Товар відбувається в момент прии?няття представником Замовника партіі? Товару. Доказом прии?няття партіі? Товару є акт прии?ому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинноі? звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства Украі?ни та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами.

Таким чином, з урахуванням здіи?сненоі? Платником 16.03.2022 попередньоі? оплати за рахунком №б/н від 15.03.2022, поставка товару Відповідачем мала відбутись у строк до 18.03.2022 включно, однак всупереч умовам договору та положенням чинного законодавства Украі?ни Відповідачем зобов?язання з поставки товару у визначені строки не виконано.

Згідно акту прийому-передачі продукції №2203/2022 від 22.03.2022, продукція була поставлена Замовнику 22.03.2022 у загальній кількості 40 000,741 кг свинини у напівтушах охолодженої 2 кат на загальну суму 3 235 259, 82 грн.

31.03.2022 на виконання підпункту 2.2.2. пункту 2.2. Договору, Платником здіи?снено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості Товару на суму 2 264 699, 82 грн (два мільи?она двісті шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень 82 копійки) згідно рахунку №б/н від 15.03.2022 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується платіжним дорученням № 448 від 31.03.2022.

Таким чином, фактичне виконання зобов`язання з поставки свинини у напівтушах відбулося 22.03.2022, хоча, з урахуванням здіи?сненоі? Платником 16.03.2022 попередньоі? оплати, поставка товару Відповідачем мала відбутись у строк до 18.03.2022 включно, однак всупереч умовам договору та положенням чинного законодавства Украі?ни Відповідачем зобов?язання з поставки товару не було виконано у належний строк, що свідчить про неналежне виконання Постачальником зобов`язання, покладеного на нього за договором.

Отже, Постачальник прострочив виконання зобов?язання та не поставив Товар Замовнику у визначений договором термін, тобто він є таким, що порушив зобов`язання за Договором, відтак підлягає притягненню до господарсько-правовоі? відповідальності.

Надаючи юридичну кваліфікацію зазначеним обставнам справи з урахуванням предмету позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

За своєю правовою природою укладений між Харківською обласною віи?ськовою адміністрацією, обласною державною адміністрацією та ТОВ «МК РІАЛ» Договір є договором поставки відповідно до ст. 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК Украі?ни визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), якии? здіи?снює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлении? строк (строки) товар у власність покупця для використання и?ого у підприємницькіи? діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімеи?ним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прии?няти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з аналізу вказаних норм права вбачається, що змістом виконання зобов`язання є вчинення боржником на користь кредитора певної обумовленої дії (або утримання від її вчинення), яка і становить предмет зобов`язання. При цьому така дія має чітко відповідати умовам договору, вимогам ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, що характеризує ознаку належності виконання зобов`язання.

В частині першіи? статті 530 Цивільного кодексу Украі?ни зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлении? строк (термін) и?ого виконання, то воно підлягає виконанню у цеи? строк (термін).

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу Украі?ни зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав и?ого у строк, встановлении? договором або законом.

Однак, всупереч умовам Договору та положенням чинного законодавства Украі?ни, ТОВ «МК РІАЛ» допущено порушення зобов?язання за Договором, що полягають у простроченні виконання обов?язку з поставки товару Замовнику.

При цьому, будь-яких обставин, які б давали підстави для звільнення Відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов?язань за Договором, не встановлено.

Відповідальність за неналежне виконання договірних зобов?язань передбачена положеннями ГК України, ЦК України та умовами Договору.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього Договору та виникли поза волею Сторін.

Аналогічні положення закріплено Сторонами у п. 8.1 Договору.

Також у п. 11.1 Договору Сторони передбачили, що вони усвідомлюють усі ризики, пов?язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Таким чином, Постачальник є таким, що порушив зобов?язання за Договором, а відтак, підлягає притягненню до господарсько-правової відповідальності. Водночас підстав для звільнення Постачальника від вказаної відповідальності не встановлено.

За ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із таких правових наслідків є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. У свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6.1 Договору у разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Враховуючи, що внаслідок порушення ТОВ «МК РІАЛ» зобов`язання щодо поставки товару в обумовлений Договором строк, відповідно до пункту 6.1 Договору, пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки підлягає нарахуванню виходячи із загальної вартості товару 3 235 259, 82 грн, за період часу з 19.03.2022 (день, що є наступним за останнім днем, в який зобов`язання мало бути виконане) по 21.03.2022 (день, що передує дню фактичного виконання зобов`язання щодо поставки товару).

Розглянувши наданий прокурорм розрахунок пені, суд вважає його обгрунтованим, арифметично вірним, що свідчить про наявність правових підстав для нарахування пені за період відповідачу з 19.03.2022 до 21.03.2022 у розмірі 5 318,24 грн. відповідно до п. 6.1 укладеного сторонами договору.

Щодо строків позовної давності для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Так, щодо питань, які стосуються стягнення штрафних санкцій у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX унормовано, що відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодекс України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, визначені Цивільним кодексом України, не сплинули, а продовжені на строк дії воєнного стану.

Оскільки, прокурором строк позовної давності не пропущено, порушене право держави підлягає захисту у судовому порядку.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1)наявність інтересів держави у спірних правовідносинах;

2)порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3)наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4)нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Підстави для представництва прокурором інтересів держави підтверджено наступним.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Установлена практика Європейського суду з прав людини повністю виправдовує участь прокурора на одній із сторін провадження у суді, якщо виникає необхідність, зокрема, у захисті реальних інтересів держави чи майна (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).

Враховуючи практику Європейського суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, діє на захист не своїх власних порушених прав, а на захист інтересів держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства у сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Таким чином, звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання використання бюджетних коштів, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання всіх прав.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Як свідчать матеріали справи, договір, укладений між Харківською обласною військовою адміністрацією, АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «МК РІАЛ», фінансувався за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Кошти для фінансування вищезгаданого Договору виділялись Мінінфраструктури у вигляді субвенції відповідно до п. 2 постанови КМУ від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» з подальшим їх перерахуванням на рахунок АТ «Укрзалізниця», яким здійснено попередню оплату за Договором.

Державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні законності використання бюджетних коштів та належного виконання зобов`язань, які укладаються з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, на фінансування яких державою виділяються бюджетні кошти у значному розмірі.

Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на відновлення зазначених інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів, які є компенсацією за прострочення виконання зобов?язання за договором поставки, із Постачальника на рахунок Платника з подальшим їх поверненням до державного бюджету сприятиме фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

В умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевих бюджетів. З метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період дії воєнного стану надзвичайно важливим є раціональне, цільове та ефективне використання бюджетних коштів з огляду на їх обмежений обсяг.

Так, у спірних правовідносинах також наявні економічні інтереси територіальної громади та держави в цілому.

У зв?язку з цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а порушення у цій сфері є неприпустимими.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для захисту порушених інтересів держави органами прокуратури.

Неналежне виконання зобов`язання щодо постачання Товару у передбачений строк за договором на постачання продовольчих товарів з боку Відповідача призвело до порушення прав Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі?, обласноі? державноі? адміністраціі? щодо можливості розпорядження бюджетними коштами на закупівлю продовольчих товарів з метою забезпечення нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Тобто, у вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, обласної віи?ськової адміністрації, що полягає у неналежному (несвоєчасному) виконанні зобов?язання щодо поставки Товару за договором ТОВ «МК РІАЛ».

При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, мають характер не лише формального недотримання умов договору, а навпаки, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов?язання за договором на постачання продовольчих товарів з боку ТОВ «МК РІАЛ», що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Тобто позивачем у справі за позовом прокурора є саме держава, а не конкретна особа чи орган (суб`єкт владних повноважень чи підприємство, які створені безпосередньо державою для реалізації своїх функцій у відповідних сферах).

Необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи зміст поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки й порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України 24.02.2022 виданий Указ № 68/2022 про утворення Харківської обласної військової адміністрації, статусу якоі? відповідно до Закону Украі?ни «Про правовии? режим воєнного стану» набула Харківська обласна державна адміністрація.

Повноваження військових адміністрацій передбачені ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, зокрема щодо складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни № 252 від 11.03.2022 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» визначено, що з метою оперативного та ефективного прии?няття управлінських рішень для забезпечення безперебіи?ного функціонування установ і закладів бюджетноі? сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період воєнного стану, введеного Указом Президента Украі?ни № 64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Украі?ні», виконання та формування місцевих бюджетів здіи?снюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням таких особливостеи?: органи місцевого самоврядування, і?х виконавчі органи, місцеві державні адміністраціі?, віи?ськово-цивільні адміністраціі? продовжують здіи?снювати бюджетні повноваження, а у разі утворення віи?ськових адміністраціи? такі повноваження здіи?снюють віи?ськові адміністраціі? відповідно до Закону Украі?ни «Про правовии? режим воєнного стану».

Також, виконавчі комітети відповідних місцевих рад, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації здійснюють без погодження відповідною комісією місцевої ради передачу бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) за бюджетною програмою.

Враховуючи викладене, функціі? Харківської обласноі? ради в частині бюджетних повноважень наразі здіи?снює Харківська обласна віи?ськова адміністрація, обласна державна адміністрація.

Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни № 528 від 03.05.2022 «Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану» затверджено розподіл у 2022 році субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також Порядок та умови надання субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Згідно із зазначеним розподілом обласному бюджету Харківської області виділено з державного бюджету на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану 388 878 200 грн.

Крім того, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, головним розпорядником субвенціі? є Мінінфраструктури. Розпорядники субвенціі? за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.

Кошти, використані Укрзалізницею для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

Усе вищезазначене підтверджує статус Харківської обласної віи?ськової адміністрації, обласної державної адміністрації як розпорядника коштів.

Крім того, відповідно до п. 1 постанови КМУ від 02.03.2022 № 185 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з умовами Договору Харківська обласна військова адміністрація є його стороною (Замовником), до прав та повноважень якої належить: прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. п. 1.1, 6.5, 9.3 договору).

Таким чином, Харківська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 постанови № 193 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Пунктами 3 5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Відповідно до п. 9 Порядку № 528 розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство відповідно до вимог Порядку № 528 забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.

Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень.

При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Матеріали справи свідчать про те, що Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють або здійснюють його неналежно.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Салтівська окружна прокуратура міста Харкова на виконання вимог, установлених абз.4 ч.4 ст.23 Закону, листом від 03.08.2023 №53-100-3635вих-23 повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «МК РІАЛ» як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку.

Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповіді від 24.08.2023 № 01-60/5694 Харківська обласна військова адміністрація заначила, що не погоджується з фактом наявності порушень умов договору у вказаних правовідносинах та повідомила окружну прокуратуру про оскарження Департаментом агропромислового розвитку ХОДА аналогічних висновків Держаудитслужби.

Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова листом від 03.08.2023 № 53-100-3627вих-23 про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «МК РІАЛ» як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку, повідомлено й Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

З відповіді цього міністерства від 09.08.2023 №12928/34/10-23 вбачається, що воно не вживало заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ «МК РІАЛ», що відповідно до указаних висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 свідчить про неналежність виконання уповноваженим органом своїх повноважень щодо необхідного захисту державних інтересів.

Таким чином, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України), допущено нездійснення відповідного захисту: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з ТОВ «МК РІАЛ» до Державного бюджету України відповідних сум у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «МК РІАЛ» як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку.

Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними, в зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм Салтівською окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами від 03.11.2023 №53-100-5291вих-23 і №53-100-5290вих-23 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Водночас суд відхиляє заперечення відповідача на позов щодо того, що прокурором необґрунтована та недоведена бездіяльність компетентного органу з огляду на таке.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Більше того, варто наголосити, що у Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України висловив позицію про те, що суттєвим вбачається з`ясування поняття «інтереси держави». У процесі дослідження КСУ встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. (п. 3 мотивувальної частини).

Також Конституційний Суд України наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Як свідчать матеріали справи, договір, укладений між Харківською обласною військовою адміністрацією, АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «МК РІАЛ», фінансувався за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до ст. 24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Салтівська окружна прокуратура міста Харкова на виконання вимог, установлених абз.4 ч.4 ст.23 Закону, листом від 03.08.2023 №53-100-3635вих-23 повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «МК РІАЛ», як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповіді від 24.08.2023 № 01-60/5694 Харківська обласна військова адміністрація зазначила, що не погоджується з фактом наявності порушень умов договору у вказаних правовідносинах та повідомила окружну прокуратуру про оскарження Департаментом агропромислового розвитку ХОДА аналогічних висновків Держаудитслужби.

Таким чином, із відповіді ХОВА вбачається, що вона не вживала належних заходів на захист порушених інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ «МК РІАЛ», хоча їй і було достеменно відомо про таке порушення, а лише оскаржувала висновки Держаудитслужби, що не є предметом спору у даній справі.

У зв`язку з наведеним у даній справі мають місце порушення інтересів держави, оскільки невирішеність питання щодо стягнення з ТОВ «МК РІАЛ» пені до Державного бюджету України призводить до посилення дефіциту коштів у резервному фонді Державного бюджету України в умовах війни.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені прокурором не спростував, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» (вул. Воскресінська, буд. 233, с. Новоселівка, Харківський район, Харківська область, 63209, код ЄДРПОУ 35855917) до Державного бюджету України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів) від 15.03.2022 пеню за період з 19.03.2022 до 21.03.2022 включно у розмірі 5 318,24 грн.

3. Стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в сумі 2 684,00 грн. (реквізити отримувача: код ЄДРПОУ 02910108, юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 23.01.2024.

СуддяН.А. Новікова