Рішення

від 19.01.2024 по справі 926/4447/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

19 січня 2024 року Справа № 926/4447/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю помічника судді Чепишко М.І., яка за дорученням судді виконує обов`язки секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/4447/23

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85)

До відповідача Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м.Чернівці, вул.Лесина, 6)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А)

2) Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" (01135, м.Київ, вул.Жилянська, 97)

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних втрат у розмірі 5546666,32 грн

За участю представників:

Від позивача: Атаманюк В.В.- представник (витяг з ЄДР)

Від відповідача: Єфтемій Р.Ф. - адвокат (ордер СЕ №1072553), Федорова М.О. - адвокат (ордер СЕ №1070469)

Від третьої особи 1: не з`явився

Від третьої особи 2: не з`явився

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom".

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло", в якому просить стягнути 5546666,32 грн, з яких: основний борг в сумі 3714386,60 грн, пеня в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати в сумі 968810,59 грн та 15 % річних в сумі 853291,90 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач приєднаний до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції". АТ "Чернівціобленерго" та АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" визначено операторами системи розподілу, які і надали відомості про те, що відповідач перебував на постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" в період січень 2022 року та спожив, згідно даних операторів, електричну енергію в обсязі 666360,00 кВт*год, які не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3714386,60 грн.

За порушення умов договору позивач нарахував пеню за період з 18.02.2022 року по 23.02.2022 року в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати за період з 18.02.2022 року по 31.08.2023 року в сумі 968810,59 грн та 15 % річних за аналогічний період в сумі 853291,90 грн, які просить стягнути у судовому порядку.

16.10.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№4447.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року позовну заяву за вх.№4447 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 17.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, яке призначено на 07.11.2023 року.

24.10.2023 року, через систему "Електронний суд", від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№4618) та заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№4621).

Ухвалою суду від 24.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

06.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4828), в якому він заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що позивачем не доведено направлення відповідачеві та отримання останнім актів та рахунків для проведення оплати за спожиту електричну енергію, а відтак це свідчить про те, що неможливо визначити дату настання строку оплати відповідачем вказаних рахунків та встановити дату початку порушення ним зобов`язань; роздруківки електронних листів, на які посилається позивач не містять ЕЦП, що є порушенням чинного законодавства, комерційна пропозиція № 5 ним не підписувалася, також вона суперечить типовому договору, а відтак до відносин сторін застосовуватись не може. Крім того, відповідач є бюджетною установою, витрати на споживання електричної енергії оплачуються за рахунок міського бюджету, для чого в органи державного казначейства необхідно подати оригінал договору для можливості проведення оплати, який у нього відсутній.

Ухвалою суду від 07.11.2023 року відкладено підготовче засідання на 22.11.2023 року.

14.11.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4958), згідно якої представник позивача заперечив проти аргументів відповідача, посилаючись на те, що акти та рахунки були надіслані відповідачу на його електронну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що прямо визначено в комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 року, останній не звертався до позивача з проханням надати належним чином засвідчені копії договору про постачання електричної енергії. Застосування до боржника, який прострочив виконання зобов`язань річних, інфляційних та пені прямо визначено договором про постачання електричної енергії, комерційними пропозиціями, які є додатком № 1 до договору та чинним законодавством.

Ухвалою суду 22.11.2023 року відкладено підготовче засідання на 07.12.2023 року.

Ухвалою суду від 07.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.12.2023 року.

Ухвалою суду від 21.12.2023 року розгляд справи по суті відкладено на 04.01.2024 року.

Представник третьої особи - АТ "Чернівціобленерго" у судовому засіданні 04.01.2024 року в усній формі підтвердив факт споживання відповідачем електричної енергії у січні 2022 року на 666090 кВт*год.

Представник третьої особи - АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" в судове засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 04.01.2024 року оголошено перерву до 17.01.2024 року.

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою по всій території України судове засідання 17.01.2024 року не відбулося, суд оголосив перерву до 19.01.2024 року, про що представники сторін повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 19.01.2024 року, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні, представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, в свою чергу представник відповідача заперечував проти доводів позивача, посилаючись на те, що оригінал договору отримав від позивача лише в січні 2024 року, отже строк виконання зобов`язання настав саме з цього часу, а відтак стягнення з відповідача інфляційних нарахування та річних є безпідставним.

Дослідивши всі докази та з`ясувавши обставини справи, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 року №1344 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (а.с.19).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1023-р із змінами, позивача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 року по 31.12.2023 року.

04.01.2022 року Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (далі - оператор-1) направило на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення оператора системи №33/036 про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з орієнтовним обсягом споживання електроенергії споживачів у січні 2022 року (а.с.20-43).

Акціонерне товариство "Українська Залізниця" в особі філії "Енергозут" (далі - оператор-2), 07.02.2022 року направило на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення оператора системи №ЕЕЦ-15/149 про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з орієнтовним обсягом споживання електроенергії споживачів у січні 2022 року (а.с.78-82).

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (постачальник) Чернівецьким міським комунальним підприємством "Міськсвітло" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" (далі - договір) (а.с.48-66).

Вказаний договір, а також порядок приєднання до умов договору, комерційні пропозиції та додатки до комерційних пропозицій розміщені на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua).

За умовами п.1.1 договору цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника (надалі постачальник) як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору на умовах Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку № 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п.3.6 договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем (п.3.7 договору).

Згідно п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами п.5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Підпунктом 2 пункту 6.2 договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

В свою чергу постачальник має право отримувати від споживача оплату за спожиту електричну енергію (п.7.1 договору).

Відповідальність сторін договору урегульована в розділі 9 договору.

Згідно з п.13.1 договору він набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

При цьому, в пункті 13.2 договору визначено, що у разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку, змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", затвердженого Регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі.

Умовами додатку № 1 до договору - пункту 4 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 року (далі - комерційна пропозиція № 5) визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОСР).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарних дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі (п.4.2 комерційної пропозиції).

Згідно з п.4.3 комерційної пропозиції № 5 рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс, інше).

У відповідності до вимог пункту 4.4 комерційної пропозиції №5, акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактичного спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу не перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року № 2118. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

При цьому, в даному пункті комерційної пропозиції №5, визначено, що: - у разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності; - у разі споживачем неповернення підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

У відповідності до пункту 6.1 комерційної пропозиції №5 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п.7.4 комерційної пропозиції №5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Позивач зазначає, що на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ним, як постачальником "останньої надії" на своєму офіційному веб-сайті у мережі інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено порядок приєднання до умов договору, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційна пропозиція №5 до договору.

За даними адміністратора комерційного обліку АТ "Чернівціобленерго" №33/036 від 04.01.2022 року та АТ "Українська Залізниця" в особі філії "Енергозут" №ЕЕЦ-15/149 від 07.02.2022 року Чернівецьке міське комунальне підприємство "Міськсвітло" віднесено до категорії споживачів "останньої надії", постачання електричної енергії, якому у січні 2022 року здійснював постачальник "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

Як стверджує позивач, за даними операторів, відповідач спожив електричну енергію в січні 2022 року в загальній кількості 666360,00 кВт*год, але розрахунок останнім проведено не було, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 3714386,60 грн, пені в сумі 10177,23 грн, інфляційних втрат в сумі 968810,59 грн та 15% річних в сумі 853291,90 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що не отримував рахунки на оплату, рахунки та акти, які направлені позивачем на його електронну адресу не містять ЕЦП, комерційна пропозиція № 5 ним не підписувалась, примірник договору отриманий лише в січня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами частини шостої - десятої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - Правила), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Пунктом 6.2.3 Правил визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Згідно з п.6.2.4 Правил початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

За умовами п.6.2.6 Правил, якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника "останньої надії".

У відповідності до вимог п.6.2.7 Правил, після зміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" споживач зобов`язаний невідкладно ініціювати початок процедури зміни електропостачальника у порядку, встановленому главою 6.1 цього розділу.

Відповідно до ст.45 Закону розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону оператор системи розподілу зобов`язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу (далі - ОСР) надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії, на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник "останньої надії", визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Аналогічна умова визначена і в п.3.4.4 Правил - постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

У відповідності до вимог п.4.8 Правил форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Як вже зазначалось, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії". Матеріалами справи підтверджується та не спростовано сторонами, що у січні 2022 року Чернівецьке міське комунальне підприємство "Міськсвітло" не мало підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є ДПЗД "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору.

Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Примірник договору, протоколу проведення переговорів, додаткова угода направлялись на електронну пошту Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook (а.с.67).

ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії отриманих від ОСР - Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" складено: акт №017960 від 31.01.2022 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2022 року та рахунок №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 року у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 2 класу напруги 666090 кВТ*год за січень 2022 року на суму 3094067,98 грн з ПДВ, які були надіслані відповідачу 11.02.2022 року засобами електронного зв`язку, а саме: на електронну пошту Чернівецького МКП "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook (а.с.75-77).

На підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії отриманих від ОСР - Акціонерного товариства "Укрзалізниця" ДПЗД "Укрінтеренерго" складено: акт №017841 від 31.01.2022 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2022 року та рахунок №000005451090/29/О01/25310 від 10.02.2022 року у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 2 класу напруги 270 кВТ*год за січень 2022 року на суму 1254,19 грн з ПДВ, які надіслано відповідачу 10.02.2022 року на електронну пошту Чернівецького МКП "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook (а.с.83-85).

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п.18 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджено представником останнього у судовому засіданні.

Отже, суд вважає, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача - cvmisksvitlo@gmail.com. є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підтвердження направлення актів та рахунків про сплату споживачем електричної енергії надано роздруківку з Microsoft Outlook.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що рахунки, які позивач направив на його електронну адресу не містять електронного підпису, суд відхиляє такі доводи, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст.96 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У ч.2 ст.96 ГПК України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч.3 ст.96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п.1 ч.2 ст.73 ГПК України).

Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.96 ГПК України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.ч.3-5 ст.91 ГПК України).

Обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи вже давно стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (п.84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі №923/1379/20).

Загальні вимоги до документів, якими обмінюються сторони у спірних відносинах, визначені укладеним ними договором та Правилами.

Так, у відповідності до п.4.14 Правил платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Датою отримання платіжного документа вважається: зокрема і дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (підпункт 5 п.4.14 Правил).

У відповідності до вимог п.4.4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 року після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Судом встановлено, що договір, протокол, додаткова угода, рахунки та акти направлені позивачем на електронну адресу відповідача, яка значиться в ЄДР.

При цьому ані Закон України "Про ринок електричної енергії", ані Правила, ні договір прямо не містять вимогу щодо підписання виставлених рахунків і актів за допомогою електронного цифрового підпису. Натомість зазначені акти та договір та його додатки визначають спосіб обміну такими документами, шляхом відправлення повідомлення на офіційні електронні адреси який, як встановлено судом, був дотриманий сторонами.

Верховний Суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Договір, яким сторони керувались при обміні документами (в тому числі рахунками на оплату та актами), був затверджений постановою НКРРЕЕ.

Це свідчить про те, що порядок направлення таких документів, а також їх форма (зокрема, відправлення позивачем скан-копій рахунків на оплату на електронну адресу Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло") були прийнятними у відносинах сторін.

Відповідач не навів достатніх доводів на підтвердження сумнівів щодо того, що відсутність електронного підпису на рахунках та актах у цьому конкретному випадку вплинуло на справжність документів чи іншим чином на зміст відносин сторін.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 році у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 році у справі № 910/17662/19, від 18.01.2023 року у справі 910/15383/21.

Що ж доводів відповідача стосовно того, що комерційну пропозицію він не підписував, суд вважає за необхідне зазначити, що таке твердження є хибним, з огляду на наступне.

Всі комерційні пропозиції є додатком № 1 до публічного договору, всі вони розміщені на офіційному веб-сайті постачальника. Як зазначено у п.1.1 договору він укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору на умовах Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком до цього договору.

Так, 08.10.2021 року на сайті "Укрінтеренерго" опубліковано комерційну пропозицію №5, яка діяла в січні 2022 року, у відповідності до вимог п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору. З урахуванням того, що відповідач споживав електричну енергію в січні 2022 року він приєднався до умов комерційної пропозиції №5, яка діяла у той період, доказів зворотного, останній не надав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

За приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу електричну енергію в січні 2022 року на загальний обсяг 666360,00 кВт*год на загальну суму 3714386,60 грн, що підтверджено даними АТ "Чернівціобленерго" та АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут".

Як вбачається, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт споживання електричної енергії в обсягах наданих операторами, а лише заперечується надіслання та отримання рахунків.

Слід відмітити, що п.4.1 комерційної пропозиції №5 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Таким чином, навіть без наявності рахунку, обов`язок з оплати за спожиту електричну енергію покладається на відповідача, який повинен був самостійно провести оплату.

Отже, оскільки відповідачем спожито електричну енергію з ресурсу ДПЗД "Укренерго" і не спростовано цього факту, то останній у відповідності до вимог п.п.5.9-5.11 договору та п.4.1 комерційної пропозиції повинен був провести оплату за спожиту електричну енергію в сумі 3714386,60 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3714386,60 грн, за спожиту електричну енергію є обґрунтованою, документально підтвердженою, законною, відповідно такою, яку слід задовольнити.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 18.02.2022 року по 31.08.2023 року в сумі 968810,59 грн та 15% річних за період з 18.02.2022 року по 31.08.2023 року в сумі 853291,90 грн. Зокрема, позивач по оператору - 1 нарахував: 15% річних в сумі 852945,54 грн та інфляційні втрати в сумі 968418,04 грн, та по оператору - 2 нарахував 346,36 грн 15 % річних і інфляційні втрати в сумі 392,55 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 18.02.2022 року по 23.02.2022 року в сумі 10177,23 грн, яка розрахована у відповідності до вимог п.6.1 комерційної пропозиції, зокрема по оператору-1 в сумі 10172,28 грн, по оператору-2 в сумі 4,95 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Як вже було зазначено вище, у відповідності до вимог п.4.2 комерційної пропозиції №5 остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарних дня після закінчення розрахункового періоду.

При цьому, згідно п.4.3 комерційної пропозиції № 5 рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом), у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс, інше).

Як вже було зазначено, постачальник розмістив на своєму офіційному сайті публічний договір, комерційні пропозиції та додатки до них.

Так, 07.06.2019 року на офіційному сайті позивача розміщена комерційна пропозиція № 3, якою зокрема було збільшено строк позовної давності стосовно стягнення штрафних санкцій (штраф і пеня), а також збільшено розмір процентів до 15% у зв`язку з простроченням оплати боргу.

Інший розмір нарахування процентів річних також встановлено у п.6.1 комерційної пропозиції №5, так нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% (інший розмір) річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність розрахунку позивачем інфляційних втрат та 15% річних, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно та належні до сплати в заявлених розмірах, а відтак вимога про стягнення з відповідача 968810,59 грн інфляційних та 853291,90 грн -15% річних підлягає задоволенню.

У відповідності до п.4.17 Правил за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Пунктом 5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

За умовами п.6.1 комерційної пропозиції №5 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня.

Зазначене кореспондується з положеннями ст.549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положення ч.6 ст.231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з вимогами ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача пеня у межах заявленого періоду становить 10177,23 грн, відтак вказана вимога підлягає задоволенню.

Що ж до твердження відповідача стосовно того, що у нього був відсутній оригінал договору, що перешкодило йому провести оплату, слід зазначити наступне.

За умовами п. 9.1.1 Правил споживач має право на вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, у тому числі інформації, безпосередньо пов`язаної з виконанням укладених ним договорів та здійсненням комерційних розрахунків з учасниками роздрібного ринку, або будь-якої іншої відкритої інформації, пов`язаної з постачанням (розподілом, передачею) йому електричної енергії.

Згідно п.9.1.3 Правил інформація надається споживачу: за його запитом та/або запитом уповноваженої ним особи; на сайті учасників роздрібного ринку; у центрах обслуговування споживачів; у рахунках; в його особистому кабінеті на сайті учасників роздрібного ринку; у місцях оплати за електричну енергію (за наявності укладених договорів про розрахунково-касове обслуговування з банківськими установами, поштовими відділеннями).

Відповідачем доказів звернення до позивача з проханням надати йому засвідчені в установленому порядку копії будь-яких документів протягом січня 2022 року чи після закінчення строку споживання електричної енергії не надано, з таким запитом споживач звернувся до постачальника лише в грудні 2023 року, тобто після звернення останнього до суду. Отже, відповідач свідомо вчасно не здійснив заходів для забезпечення йому необхідних документів для оплати за поставлену електричну енергію постачальником "останньої надії".

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85) до відповідача Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м.Чернівці, вул. Лесина, 6) за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А), 2) Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" (01135, м.Київ, вул.Жилянська, 97) про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних в сумі 5546666,32 грн - задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м.Чернівці, вул.Лесина, 6, код 05451090) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код 19480600) заборгованість в сумі 5546666,32 грн, з яких: основний борг в сумі 3714386,60 грн, пеня в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати в сумі 968810,59 грн, 15 % річних в сумі 853291,90 грн.

3. Стягнути з Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м.Чернівці, вул.Лесина, 6, код 05451090) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код 19480600) судовий збір в сумі 83200,00 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2024 року.

Суддя С.М. Гушилик