Постанова

від 20.03.2024 по справі 926/4447/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №926/4447/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" б/н та дати (вх. №01-05/481/24 від 15.02.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2024 (суддя Гушилик С.М., повний текст складено 23.01.2024)

у справі №926/4447/23

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85)

до відповідача Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м.Чернівці, вул.Лесина, 6)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А)

2) Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" (01135, м.Київ, вул.Жилянська, 97)

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних втрат у розмірі 5 546 666,32 грн

за участю представників:

від апелянта (відповідача): Єфтемій Р.Ф. - адвокат (в режимі відеоконференції)

від позивача: Атаманюк В.В. - представник (в режимі відеоконференції)

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2024 у справі №926/4447/23 позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено у повному обсязі; стягнуто з Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість в сумі 5546666,32 грн, з яких: основний борг в сумі 3714386,60 грн, пеня в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати в сумі 968810,59 грн, 15 % річних в сумі 853291,90 грн., а також судовий збір в сумі 83200,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить в частині задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до відповідача Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" про стягнення пені в сумі 10177,23 грн, інфляційних втрат в сумі 968810,59 грн та 15% річних в сумі 853291,90 грн. рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2024 у справі №926/4447/23 скасувати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 15.03.2024, призначено розгляд справи на 20.03.2024.

15.03.2024 позивач подав відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржене рішення без змін.

В судовому засіданні 20.03.2024 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржене рішення скасувати в частині стягнення пені в сумі 10177,23 грн, інфляційних втрат в сумі 968810,59 грн та 15% річних в сумі 853291,90 грн. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Треті особи явки представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло", в якому просило стягнути 5546666,32 грн, з яких: основний борг в сумі 3714386,60 грн, пеня в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати в сумі 968810,59 грн та 15 % річних в сумі 853291,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, оператори системи розподілу (АТ "Чернівціобленерго" та АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут") надали відомості про те, що відповідач перебував на постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" у січні 2022 року та спожив, згідно з даними операторів, електричну енергію в обсязі 666360,00 кВт*год, які не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3714386,60 грн.

За порушення умов договору позивач нарахував пеню за період з 18.02.2022 до 23.02.2022 в сумі 10177,23 грн, інфляційні втрати за період з 18.02.2022 до 31.08.2023 в сумі 968810,59 грн та 15% річних за аналогічний період в сумі 853291,90 грн, які просив стягнути у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, серед іншого, вказував, що позивач не довів факту направлення відповідачеві актів та рахунків для проведення оплати за спожиту електричну енергію, відтак неможливо визначити дату настання строку оплати відповідачем вказаних рахунків та встановити дату початку порушення ним зобов`язань.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3714386,60 грн., 968810,59 грн інфляційних, 853291,90 грн -15% річних, а також 10177,23 грн. пені.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та аргументи позивача.

Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 10177,23 грн, інфляційних втрат в сумі 968810,59 грн та 15% річних в сумі 853291,90 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в оскарженому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, на підтвердження чого апелянт вказує такі доводи:

- в оскарженому рішенні суд не вказав дату, яку він вважає граничним строком виконання зобов`язання відповідача з оплати за поставлену електроенергію та дату, з якої починається перебіг прострочення оплати;

- оскільки суд задоволив позовні вимоги про стягнення сум пені, інфляційних втрат та 15% річних, які розраховані позивачем, починаючи з 18.02.2022, то можна стверджувати, що суд дійшов висновку про те, що станом на 18.02.2022 у відповідача вже існувала прострочка грошового зобов`язання з оплати за поставлену електроенергію і вказана прострочка існувала протягом заявленого періоду - з 18.02.2022 до 31.08.2022;

- суд не врахував положення ПРРЕЕ, які є обов`язковими до застосування у спірних правовідносинах, зокрема, п.4.8., п.4.12., п.4.13, п.4.14, п.4.19 Правил, які пов`язують сплату споживачем електроенергії з отриманням останнім рахунку від енергопостачальної організації;

- суд зіслався на положення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та додатку №1 до цього договору «Комерційна пропозиція №5» від 08.10.2021, що розміщені на сайті позивача ДПЗД «Укрінтеренрго» (www.uie.kiev.ua) та дійшов висновку, що дати направлення позивачем (10.02.2022 та 11.02.2022) актів купівлі-продажу елекроенергії та рахунків на електронну пошту відповідача є і датами отримання таких рахунків відповідачем;

- суд взяв до уваги надані позивачем роздруківки скріншотів з поштової програми Microsoft Outlook як паперові копії електронного доказу, що підтверджують направлення позивачем на електронну адресу відповідача актів купівлі-продажу електроенергії та рахунків, однак з цих скріншотів вбачається лише те, що 10.02.2022 та 11.02.2022 на електронну пошту cvmisksvitlo@gmail.com надсилались електронні листи з вкладеннями, однак відомості про те, які саме ці вкладення зазначені докази не містять;

- сам лише факт направлення на електронну пошту електронного листа не може бути безумовним доказом його отримання адресатом, тим більше, що сторони до переведення відповідача до позивача як постачальника «останньої надії» не мали правовідносин та не листувались, в тому числі в електронній формі;

- положення пункту 13.7 договору, що розміщений на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» та зміст якого відповідає умовам Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до ПРРЕЕ) передбачають, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними у цьому договорі адресами сторін, а датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача; іншого порядку повідомлення договір не передбачає;

- суд не врахував, що п.4.3. Комерційної пропозиції, на який він зіслався, суперечить п.13.7 договору та не відповідає п.4.14 ПРРЕЕ, положення якого не ототожнюють «направлення» та «отримання» електронною поштою платіжного документу (рахунку);

- в матеріалах справи відсутні докази отримання від позивача відповідачем рахунків на оплату електроенергії протягом періоду з січня 2022 року до 31.08.2023, а отже, і підстав оплати за електричну енергію згідно з порядком, передбаченим у п.4.2. ПРРЕЕ протягом цього періоду;

- суд не врахував, що лише під час розгляду справи в суді, 10.01.2024, рекомендованим листом №0316804169145 до відповідача від позивача надійшли документи щодо постачання електричної енергії - договір, додаткова угода, комерційна пропозиція №5 від 08.01.2021, протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії та рахунки від 10.02.2023 на суму 1505,02 грн. та від 25.12.2023 на суму 3712881,58 грн.; при цьому останній рахунок датований 25.12.2023;

- у відповідача протягом періоду з 18.02.2022 до 31.08.2023 було відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати за електроенергію, оскільки як до, так і після цього періоду відповідач не отримував рахунки на сплату електроенергії, а отже, строк виконання цих зобов`язань у вказаний період не настав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- відповідно до положень комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021, встановлено що, рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОСР постачальнику;

- у позовній заяві додатками 11,15,19,23 надано суду докази отримання відповідачем пакету документів, актів рахунків, вимоги тощо;

- електронна адреса (cvmisksvitlo@gmail.com), на яку надсилались акти та рахунки зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

- позивач надав суду належні докази, що доводять факт направлення відповідачеві та отримання останнім документів, які могли би слугувати підставою для надання послуг з постачання електричної енергії у спірний період та їх оплату і суд першої інстанції правильно встановив факт отримання рахунків відповідачем;

- ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії отриманих від ОСР - Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" складено: акт №017960 від 31.01.2022 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2022 року та рахунок №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 2 класу напруги 666090 кВТ*год за січень 2022 року на суму 3094067,98 грн з ПДВ, які були надіслані відповідачу 11.02.2022 засобами електронного зв`язку, а саме на електронну пошту Чернівецького МКП "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook (а.с.75-77);

- у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу за період з 18.02.2022 до 31.08.2023 інфляційні втрати в сумі 968810,59 грн та 15% річних в сумі 853291,90 грн., зокрема, позивач по оператору - 1 нарахував: 15% річних в сумі 852945,54 грн та інфляційні втрати в сумі 968418,04 грн, та по оператору - 2 нарахував 346,36 грн 15 % річних і інфляційні втрати в сумі 392,55 грн;

- позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 18.02.2022 до 23.02.2022 в сумі 10177,23 грн, яка розрахована у відповідності до вимог п.6.1 комерційної пропозиції, зокрема по оператору-1 в сумі 10172,28 грн, по оператору-2 в сумі 4,95 грн;

- суд першої інстанції врахував норми матеріального та процесуального права, правильно врахував встановлені обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та матеріалам справи.

Треті особи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Фактичні обставини справи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 №1344 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (а.с.19).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1023-р із змінами, позивача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2023.

04.01.2022 Акціонерне товариство "Чернівціобленерго" (оператор-1) направило на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення оператора системи №33/036 про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з орієнтовним обсягом споживання електроенергії споживачів у січні 2022 року.

Акціонерне товариство "Українська Залізниця" в особі філії "Енергозут" (оператор-2), 07.02.2022 направило на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення оператора системи №ЕЕЦ-15/149 про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з орієнтовним обсягом споживання електроенергії споживачів у січні 2022 року.

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (постачальник) Чернівецьким міським комунальним підприємством "Міськсвітло" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії".

Вказаний договір, а також порядок приєднання до умов договору, комерційні пропозиції та додатки до комерційних пропозицій розміщені на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua).

За умовами п.1.1 договору цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника (надалі постачальник) як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору на умовах Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку № 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п.3.6 договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем (п.3.7 договору).

Згідно п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами п.5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Підпунктом 2 пункту 6.2 договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за спожиту електричну енергію (п.7.1 договору).

Відповідальність сторін договору урегульована в розділі 9 договору.

Згідно з п.13.1 договору він набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

В пункті 13.2 договору визначено, що у разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку, змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", затвердженого Регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі.

Умовами додатку № 1 до договору - пункту 4 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОСР).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарних дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі (п.4.2 комерційної пропозиції).

Згідно з п.4.3 комерційної пропозиції № 5 рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс, інше).

У відповідності до вимог пункту 4.4 комерційної пропозиції №5, акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактичного спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу не перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року № 2118. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

У цьому ж пункті комерційної пропозиції №5, визначено, що: - у разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності; - у разі споживачем неповернення підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

У відповідності до пункту 6.1 комерційної пропозиції №5 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п.7.4 комерційної пропозиції №5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На виконання Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ним, як постачальником "останньої надії" на своєму офіційному веб-сайті у мережі інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено порядок приєднання до умов договору, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційна пропозиція №5 до договору.

За даними адміністратора комерційного обліку АТ "Чернівціобленерго" №33/036 від 04.01.2022 та АТ "Українська Залізниця" в особі філії "Енергозут" №ЕЕЦ-15/149 від 07.02.2022 Чернівецьке міське комунальне підприємство "Міськсвітло" віднесено до категорії споживачів "останньої надії", постачання електричної енергії, якому у січні 2022 року здійснював постачальник "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

За даними операторів відповідач спожив електричну енергію в січні 2022 року в загальній кількості 666360,00 кВт*год загальною вартістю 3714386,60 грн., однак не здійснив розрахунку з позивачем за спожиту електроенергію.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з вимогами ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання.

Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ, Правила), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Пунктом 6.2.3 Правил визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.3.4.4 Правил постачальник "останньої надії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Таким чином, у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

У відповідності до вимог п.4.8 Правил форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

В оскарженому рішенні суд першої інстанції встановив, що у січні 2022 року Чернівецьке міське комунальне підприємство "Міськсвітло" не мало підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є ДПЗД "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору. Оскільки відповідачем спожито електричну енергію з ресурсу ДПЗД "Укренерго" і не спростовано цього факту, то останній у відповідності до вимог п.п.5.9-5.11 договору та п.4.1 комерційної пропозиції повинен був провести оплату за спожиту електричну енергію в сумі 3714386,60 грн. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Апелянт не заперечує цієї обставини, однак доводить, що суд першої інстанції не встановив дати, з якої розпочинається відлік прострочення грошового зобов`язання за спожиту у січні 2022 року електроенергію, яку було віднесено до поставленої постачальником "останньої надії", а також на підставі неналежних доказів встановив обставини надсилання рахунків відповідачеві та отримання відповідачем цих рахунків.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії отриманих від ОСР - Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" складено: акт №017960 від 31.01.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2022 року та рахунок №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 2 класу напруги 666090 кВТ*год за січень 2022 року на суму 3094067,98 грн з ПДВ, які були надіслані відповідачу 11.02.2022 засобами електронного зв`язку, а саме: на електронну пошту Чернівецького МКП "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com, що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook.

На підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії отриманих від ОСР - Акціонерного товариства "Укрзалізниця" ДПЗД "Укрінтеренерго" складено: акт №017841 від 31.01.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2022 року та рахунок №000005451090/29/О01/25310 від 10.02.2022 у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 2 класу напруги 270 кВТ*год за січень 2022 року на суму 1254,19 грн з ПДВ, які надіслано відповідачу 10.02.2022 на електронну пошту Чернівецького МКП "Міськсвітло" cvmisksvitlo@gmail.com., що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є cvmisksvitlo@gmail.com.

Апелянт не заперечує правильності електронної адреси, а також факту надсилання позивачем електронних листів з вкладеннями на цю адресу, разом з тим вказує, що зі скріншотів не вбачається які саме вкладення надсилались.

Зокрема, позивач на підтвердження факту направлення актів та рахунків про сплату електричної енергії надав:

- роздруківку від 11.02.2022 з Microsoft Outlook про доставку електронного листа (а.с.77), у якій зазначено тему «Рахунок та акт за січень 2022», назва вкладення - «рахунок та акт за січень 2022», дата відправки отримувачу - 11.02.2022, Пт, 16:22;

- роздруковані вкладення до електронного листа - акт №017960 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2022 та рахунок №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 (а.с.75-76);

- роздруківку від 11.02.2022 з Microsoft Outlook про доставку електронного листа (а.с.85), у якій зазначено тему «Рахунок, акт за січень 2022», назва вкладення - «Рахунок, акт за січень 2022», дата відправки отримувачу - 10.02.2022, Чт, 17:16;

- роздруковані вкладення до електронного листа - акт №017841 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2022 та рахунок №000005451090/29/О01/25310 від 10.02.2022 (а.с.83-84).

Наведеним спростовуються доводи апелянта, що з роздруківок поштової програми, які надав позивач, не вбачається які саме вкладення надсилались відповідачу.

Як правильно вказав в оскарженому рішенні суд першої інстанції, обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні.

Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (п.84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Загальні вимоги до документів, якими обмінюються сторони у спірних відносинах, визначені укладеним ними договором та Правилами.

Так, у відповідності до п.4.14 Правил платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Датою отримання платіжного документа вважається: зокрема і дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (підпункт 5 п.4.14 Правил).

У відповідності до вимог п.4.2 комерційної пропозиції №5 остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарних дня після закінчення розрахункового періоду.

У відповідності до вимог п.4.3 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

У відповідності до вимог п.4.4 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що вказані положення комерційної пропозиції суперечать п.13.7 договору, адже комерційна пропозиція №5 є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розроблена у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕП від 14.03.2018 №312, Цивільного та Господарського кодексів України, тобто, п.4.3., п.4.4. Комерційної пропозиції передбачає детальне регулювання надсилання рахунків та актів купівлі продажу і доповнює цим умови договори, а не суперечить їм.

Всі комерційні пропозиції розміщені на офіційному веб-сайті постачальника.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 4.1 комерційної пропозиції №5 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Таким чином, навіть без наявності рахунку, обов`язок з оплати за спожиту електричну енергію покладається на відповідача, який повинен був самостійно провести оплату.

У рахунках №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 на суму 3 712 881,58 грн (отримано відповідачем 11.02.2022) та №000005451090/29/О01/25310 від 10.02.2022 на суму 1 505,02 грн (отримано відповідачем 10.02.2022) зазначено, що рахунок має сплачений протягом 5 банківських (робочих) днів.

Отже, датою строку сплати грошового зобов`язання в розмірі 1 505,02 грн є 17.02.2022, а датою строку сплати грошового зобов`язання в розмірі 3 712 881,58 грн є 18.02.2022.

У наданому позивачем протоколі розрахунку пені, %річних та інфляції за рахунком №000005451090/23/О01/25430 від 10.02.2022 на суму 3 712 881,58 грн здійснено нарахування за період з 19.02.2022 до 31.08.2023, а у протоколі розрахунку пені, %річних та інфляції за рахунком №000005451090/29/О01/25310 від 10.02.2022 на суму 1 505,02 грн - з 18.02.2022 до 31.08.2023.

В оскарженому рішенні суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 18.02.2022 до 31.08.2023 в сумі 968810,59 грн та 15% річних за період з 18.02.2022 до 31.08.2023 в сумі 853291,90 грн., тобто вказав загальний для двох рахунків період нарахування, що спростовує твердження апелянта про те, що суд врахував 18.02.2022, який є останнім днем строку сплати 3 712 881,58 грн

Зокрема, позивач щодо оператора - 1 нарахував: 15% річних в сумі 852945,54 грн та інфляційні втрати в сумі 968418,04 грн, та щодо оператора - 2 нарахував 346,36 грн 15 % річних і інфляційні втрати в сумі 392,55 грн.

Також, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 18.02.2022 до 23.02.2022 в сумі 10177,23 грн, яка розрахована у відповідності до вимог п.6.1 комерційної пропозиції, зокрема щодо оператора-1 в сумі 10172,28 грн, щодо оператора-2 в сумі 4,95 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

07.06.2019 на офіційному сайті позивача розміщена комерційна пропозиція № 3, якою зокрема було збільшено строк позовної давності стосовно стягнення штрафних санкцій (штраф і пеня), а також збільшено розмір процентів до 15% у зв`язку з простроченням оплати боргу.

Інший розмір нарахування процентів річних також встановлено у п.6.1 комерційної пропозиції №5, так нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% (інший розмір) річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність розрахунку позивачем інфляційних втрат та 15% річних, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий виконано арифметично правильно, а відтак вимога про стягнення з відповідача 968810,59 грн інфляційних та 853291,90 грн -15% річних підлягає задоволенню. Доводів щодо правильності розрахунку позивача апеляційна скарга не містить.

У відповідності до п.4.17 Правил за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Пунктом 5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

За умовами п.6.1 комерційної пропозиції №5 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня.

Зазначене кореспондується з положеннями ст.549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положення ч.6 ст.231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з вимогами ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку позивачем пені, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належна до стягнення з відповідача пеня у межах заявленого періоду становить 10177,23 грн, відтак вказана вимога підлягає задоволенню. Доводів щодо правильності розрахунку позивача апеляційна скарга не містить.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що договір, додаткова угода до нього, комерційна пропозиція та рахунки на оплату надійшли на поштову адресу відповідача лише у січні 2024 року, адже матеріалами справи підтверджується, що із запитом про відповідних документів споживач звернувся до постачальника лише в грудні 2023 року, тобто після звернення останнього до суду.

Відтак доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2024 у справі №926/4447/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 01.04.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.