Рішення

від 10.01.2024 по справі 927/1046/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1046/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", ідентифікаційний код 41612233, вул. Магнітогорська, буд.19, кв.15, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900, e-mail: pro.light.consulting@ukr.net

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача: Акціонерного товариства "Асвіо Банк", ідентифікаційний код 09809192, вул. Преображенська, 2, м. Чернігів, 14000, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання договору про надання банківської гарантії, а також банківської гарантії недійсними

про стягнення 392735,39 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" через систему «Електронний суд» подано позов до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про визнання недійсним Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії, укладеного 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг"; визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань №955-22/В1 від 27.12.2022, видану Акціонерним Товариством "Асвіо Банк".

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 40 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання вимог ст. 203 Цивільного кодексу України при укладенні Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 та видачі Акціонерним товариством «Асвіо Банк» Гарантії виконання зобов?язань №955-22/В1 від 27.12.2022, що є підставою для визнання недійсним договору. Крім того позивач зазначив, банківська гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійсних) зобов?язань, що не передбачено законодавством України; рішення про укладення Договору про надання банківської гарантії загальними зборами учасників позивача не приймалось; пункт 4.2. Договору про надання банківської гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України; пункт 5.10. Договору про надання банківської гарантії протирічить принципам справедливості, добросовісності та розумності; Акціонерним товариством "Асвіо Банк" безпідставно нараховано штраф в період дії карантину та в період дії воєнного стану; строк дії Договору про надання банківської гарантії в ньому не зазначений, що протирічить ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2023 відкрите загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.08.2023, встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 01.08.2023 отримана відповідачем 04.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 01.08.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві (вул. Магнітогорська, буд.19, кв.15, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

17.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.08.2023, у якому відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У поданому відзиві відповідач зазначає, що рішенням №3 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Лайт Консалтінг» від 31.01.2022 уповноважено директора Ганську Людмилу Анатоліївну, яка діє на підставі модельного статуту Товариства, підписувати від імені Товариства протягом 2022 року з АТ «Асвіо Банк» договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них, в т.ч. пов`язані, у разі необхідності, з розміщенням в АТ «Асвіо Банк» грошового покриття на виконання договорів про надання гарантій, на умовах визнаних АТ «Асвіо Банк». У порушення п.4.2.1. Договору, позивач не перерахував відповідачу кошти відповідно до Письмового повідомлення вих. № 1088 від 11.04.2023 року. Незгода з умовами Договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Твердження позивача про наявність форс-мажорних обставин не можуть буди прийняті судом, оскільки дія таких обставин розповсюджується на відповідальність за неналежне виконання зобов`язання, а не на забезпечення виконання такого зобов`язання. Також відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2023 у справі №904/2342/23 за позовом АТ «Асвіо Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Лайт Консалтінг» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за Договором №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022, позов задоволено частково, стягнуто солідарно 238833,00 грн. боргу, 1282,47 грн. процентів та 200000,00 грн. штрафу. У решті позову відмовлено. У відзиві на позов відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 50 000,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву суд зазначає таке.

Згідно з ч.8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2023 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Вищезгадана ухвала Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2023 про відкриття провадження у справі № 927/1046/23 отримана відповідачем 04.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057877660 від 03.08.2023.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, днем закінчення строку для оплати отриманих послуг є перший робочий день за вихідним.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 21.08.2023 включно.

Відзив на позовну заяву від 15.08.2023 надісланий суду та позивачу 15.08.2023, що підтверджується штрихкодовим відбитком на конверті, описі вкладення та накладній; до суду відзив на позов надійшов 17.08.2023 (вх.№12954), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції загального відділу (канцелярії) суду.

Таким чином, відзив на позов відповідачем подано у межах вставленого судом процесуального строку і підстави для його поновлення відсутні.

Ухвалою суду від 28.08.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Асвіо Банк" від 15.08.2023 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, призначено проведення підготовчого засідання 30.08.2023 за участю представника відповідача Дуброва Дмитра Геннадійовича в режимі відеоконференції.

30.08.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що у випадку задоволення судом позовних вимог ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" ОСОБА_1 буде нести самостійну (одноосібну) відповідальність перед відповідачем, так як зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" договір про надання банківської гарантії №955-22/В1 від 19.12.2022, укладений між відповідачем і позивачем та є предметом спору, підписаний ОСОБА_1 , яка є директором та єдиним учасником товариства (позивача), та яка є поручителем перед відповідачем відповідно до договору поруки №87-201/22П від 12.12.2022 за виконання позивачем своїх зобов`язань за договором банківської гарантії №955-22/В1 від 19.12.2022, а тому рішення у справі може вплинути на права та обов?язки ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд залучити її до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

У судове засідання 30.08.2023 сторони не прибули, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 30.08.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Постановлено позивачу протягом 3 днів з дати отримання даної ухвали направити третій особі - ОСОБА_1 , копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази направлення надати суду, зобов`язати третю особу надати письмові пояснення щодо суті позовних вимог і докази у підтвердження своїх міркувань; пояснення направити учасникам справи, а докази направлення надати до суду у строк до 19.09.2023. Відкладено підготовче засідання на 20.09.2023.

Ухвала суду від 30.08.2023 отримана відповідачем 08.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 30.08.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ), повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду від 30.08.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу третьої особи, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 04.09.2023 задовольнено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" від 28.08.2023 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Призначено проведення підготовчого засідання 20.09.2023 за участю представника позивача Машошиної Альони Олегівни в режимі відеоконференції.

19.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника, підписане електронним цифровим підписом.

20.09.2023 від адвоката Машошиної Альони Олегівни надійшло клопотання, у якому вона повідомила про те, що в подальшому вона не є представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг".

У підготовчому засіданні 20.09.2023 прийняв участь представник позивача. Представники відповідача та третьої особи не прибули.

Суд у судовому засіданні 20.09.2023 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 11.10.2023.

Ухвалою суду від 20.09.2023 витребувано від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", докази надсилання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , копії позовної заяви та доданих до неї документів. Повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відповідача про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 11.10.2023.

Ухвала суду від 20.09.2023 отримана відповідачем 03.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 20.09.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ) та адресу третьої особи, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

30.09.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання, на виконання ухвали суду від 30.08.2023, до якого додано докази направлення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 05.10.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" від 15.09.2023 та клопотання Акціонерного товариства "Асвіо Банк" від 03.10.2023 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Призначено проведення підготовчого засідання 11.10.2023 за участю представників позивача - Тиховліс В.Р., та відповідача - Дуброва Д.Г. , в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 11.10.2023 прийняли участь повноважні представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції, поза межами суду). Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 у підготовче засідання 11.10.2023 не прибула.

Клопотання позивача від 30.09.2023 про залучення доказів до матеріалів справи судом задоволено, подані документи залучено до матеріалів справи.

Суд у судовому засіданні 11.10.2023 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 24.10.2023, про третя особа повідомлена ухвалою суду від 11.20.2023.

Ухвала суду від 11.10.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу третьої особи, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд Чернігівської області листом №927/1046/23/1400/23 від 24.10.2023 повідомив учасників справи, що у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О. розгляд справи в призначений час не відбудеться.

Ухвалою суду від 03.11.2023 підготовче засідання у справі №927/1046/23 призначено на 12.12.2023. Забезпечено проведення підготовчого засідання 12.12.2023 о 13:30 та усіх наступних судових засідань у справі, за участю представника позивача - Тиховліс В`ячеслава Романовича та представника відповідача - Дуброва Дмитра Геннадійовича в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.

Ухвала суду від 03.11.2023 надіслана позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів 03.11.2023 о 17:53, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Учасники справи у судове засідання 12.12.2023 не прибули.

У судовому засіданні 12.12.2023 суд керуючись ст. 185, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.01.2024, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 12.12.2023.

Ухвала суду від 12.12.2023 надіслана позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів 14.12.2023 о 07:01, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, третій особі - рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Ухвала суду від 12.12.2023, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу третьої особи, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулась до суду 29.12.2023 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 05.01.2024 у задоволені клопотання відповідача від 04.01.2024 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 927/1046/23 відмовлено.

10.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв?язку з неможливістю вчасно прибути в судове засідання через повітряну тривогу.

У судове засідання 10.01.2024 учасники справи не прибули.

Клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату задоволенню не підлягає, оскільки явка представника відповідача обов?язковою судом не визнавалася.

З`ясовуючи належність повідомлення третьої особи про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3,7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від третьої особи не надходило.

За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом встановлено, що ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2023, 20.09.2023, 11.10.2023, 12.12.2023 направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Також третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень та безпосередньо у Господарському суді Чернігівської області.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про належне повідомлення третьої особи про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/1046/23.

Суд також зазначає, що ухвали суду від 01.08.2023, 30.08.2023, 20.09.2023, направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ) також повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, враховуючи участь повноважного представника позивача в судових засіданнях 20.09.2023, 11.10.2023 в режимі відеоконференції та подання клопотань в межах розгляду даної справи, суд доходить висновку про обізнаність позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/1046/23.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до п. 1.2.-1.4., 1.7. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (нова редакція) ідентифікаційний код 41612233, затвердженого учасником Загальних Зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", рішення №22/07/2019 від 22.07.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" є юридичною особою приватної форми власності, створене за відповідним рішенням засновників та діє відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», інших законодавчих актів України.

Учасником Товариства є громадянка України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , від імені якої діє Єременко Сергій Валерійович на підставі довіреності від 19.07.2019.

Товариство є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації.

Товариство має право від свого імені укладати договори, здобувати майнові права, бути позивачем і відповідачем в судах, господарському та третейському судах (а.с.30-45).

Матеріали справи містять рішення №3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 31.01.2022, яким уповноважено директора Ганську Людмилу Анатоліївну, яка діє на підставі модельного статуту Товариства, підписувати від імені Товариства протягом 2022 року з АТ "Асвіо Банк" договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них, в т.ч. пов?язані, у разі необхідності, з розміщенням в АТ "Асвіо Банк" грошового покриття на виконання договорів про надання гарантій, на умовах, визначених АТ "Асвіо Банк" (а.с.96).

19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (принципал) укладено Договір №955-22/В1 про надання банківської гарантії (а.с.46-57), відповідно до п. 1.1. якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (бенефіціар), відповідно до умов протокольного рішення №000005/03/22 уповноваженої особи від 13.12.2022 на закупівлю "90910000-9: Послуги з прибирання Лот №1 Послуги з прибирання Східного ТУОМ (ДК 021:2015-90910000-9 Послуги з прибирання), Лот №2 Послуги з прибирання Північного ТКОМ (ДК021:2015-90910000-9 Послуги з прибирання), Лот №3 Послуги з прибирання Західного ТУОМ (ДК021:2015-90910000-9 Послуги з прибирання), Лот №4 Послуги х прибирання Південного ТУОМ (ДК021:2015-90910000-9 Послуги з прибирання, а саме: Лот № 1 Послуги з прибирання Східного ТУОМ (ДК 021:2015-90910000-9 Послуги з прибирання), ідентифікатор закупівлі: UA-2022-11-25-005758-а (далі контракт/документація) та Зави про надання гарантії (заява) зобов`язається після виконання принципалом умов п.п.2.1., 2.2., 2.3. цього договору надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - Гарантія).

Згідно з п. 1.2.-1.4. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 сума гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 341190, 00 грн, а саме: Лот №1.

Вид гарантії гарантія виконання зобов`язань.

Строк гарантії з дати набрання чинності гарантії (якщо в гарантії не зазначено інше) до 4 березня 2024 року включно.

Пунктами 1.5.-1.7. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 передбачено, що загальна сума зобов`язань за наданою гарантією зменшується на суму платежів, сплачених принципалом і гарантом на користь бенефіціара.

Сторони досягли згоди про те, що обсяг та умови гарантійних зобов`язань гаранта за гарантією визначається у самій гарантії, що складена відповідно до умов цього договору і заяви. Робочий день це день протягом якого гарант здійснює банківські операції.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 для видачі гарантії на суму та строк, які передбачені п. 1.2., 1.4. договору, принципал зобов`язаний надати гаранту: - заяву у визначеній гарантом формі. При цьому, умови, зазначені принципалом в Заяві мають відповідати умовам контракту/документації; - належним чином засвідчену копію договору (контракту) або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії, або копію тендерної документації про проведення тендера (за необхідності) тощо. Принципал має право не подавати відповідної тендерної документації в разі оприлюднення такої документації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель. У цьому разі принципал надає інформацію для ідентифікації закупівлі; - належним чином засвідчені копії установчих документів; - документи, що підтверджують повноваження відповідальних осіб принципала на виконання дій, необхідних для отримання гарантій; - фінансові звіти за останні звітні періоди (за потребою); - інші документи на запит гаранта.

У пункті 2.4. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 сторони визначили, що за зобов`язання гаранта по наданій гарантії принципал сплачує гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі 8529,75 грн. Принципал зобов`язаний сплатити гаранту комісійну винагороду до факту надання гарантії шляхом перерахування відповідної суми на рахунок.

Як вбачається з платіжної інструкції №242 від 26.12.2022 на суму 8529,75 грн. комісійна винагорода була сплачена (а.с.59).

Відповідно до платіжної інструкції №243 від 26.12.2022 сплачено грошове покриття згідно договору №955-22/1 від 19.12.2022 у сумі 102 357, 00 грн. (а.с.60).

У пунктах 9.1., 9.2. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Сторони домовились, що у випадку ненадання принципалом документів, визначених пунктом 2.1. договору або несплати комісійної винагороди за надання гарантії протягом передбаченого договором строку, дія договору достроково припиняється без будь-якого додаткового оформлення/повідомлення.

Матеріали справи містять рішення №4 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 26.10.2022, яким вирішено звернутися до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з клопотанням виступити поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Проект Лайт Консалтінг" перед АТ "Асвіо Банк" за договорами про надання гарантій та змін до них (а.с.97).

19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №87-201/22П (а.с.76-82), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого згідно з цим договором та чинним законодавством України поручитель зобов`язується відповідати перед гарантом у порядку та в строки (терміни), встановлені цим договором, за виконання в повному обсязі принципалом зобов`язання, що передбачене договором про надання гарантії. Порукою на підставі цього договору забезпечується як виконання принципалом зобов`язання, так і вимоги гаранта щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним: - витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язанням; - збитків, завданих порушенням поручителем умов цього договору та усіх витрат згідно договору про надання гарантії.

Принципал і поручитель відповідають перед гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання у повному обсязі зобов`язань за договором про надання гарантії. Порука за цим договору набуває чинності з моменту укладення цього договору та діє чотири роки і три місяці (п. 6.1., 6.2. Договору поруки №87-201/22П від 19.12.2022).

27.12.2022 Акціонерним товариством «Асвіо Банк» видано Гарантію виконання зобов`язань №955-22/В1, відповідно до якої Акціонерне товариство "Асвіо Банк" за першою вимогою бенефіціара (Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго") без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити беніфіціару протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги беніфіціара, передбачену цією гарантією грошову суму у розмірі 341190,00 грн. у випадку порушення принципалом зобов`язань за договором. Гарантія набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до 04 березня 2024 року (а.с.58).

29.03.2023 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" з вимогою №01/15731 у якій вимагало сплатити грошову суму у розмірі 341190,00 грн. (а.с.61-62).

Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" лист №1088 від 11.04.2023, у якому повідомило про отримання вимоги від беніфіціара та просило для забезпечення компенсації сплатити суму в розмірі 238833 грн. протягом 3 банківських днів з дня направлення даного листа (а.с.63-64).

Згідно з меморіальним ордером №336_11 від 18.04.2023 перераховані кошти на користь ПАТ "НЕК "Укренерго" згідно вимоги №01/15731 від 29.03.2023 по ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" згідно договору про надання гарантії №955-22/В1 від 19.12.2022 (а.с.66).

18.04.2023 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" лист №1160, у якому повідомило що сплатило кошти в розмірі 341 190, 00 грн. на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" згідно вимоги №01/15731 від 29.03.2023. Позивач просив відповідача-1 сплатити суму в розмірі 238 833, 00 грн. протягом 3 робочих днів з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії (а.с.67-69).

20.04.2023 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" та ОСОБА_1 з письмовим повідомленням з вимогою про сплату заборгованості за договором про надання банківської гарантії №955-22/В, у якому повторно вимагав сплатити суму 238 833,00 грн. (грошове покриття згідно договору про надання гарантії) та вимагав платити штраф у розмірі 341190,00 грн. у зв`язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" п. 4.2.1. договору про надання гарантії (а.с.70-75).

Позивачем додано до позову фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" - баланс на 31.12.2022 та звіт про фінансові результати за 2022 рік, а також лист Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчується форс-мажорна обставина - військова агресія російської федерації проти України та підтверджується, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними.

За доводами позивача, зміст Договору про надання банківської гарантії, а також банківської гарантії суперечать Цивільному кодексу України; особи, які вчиняли правочини не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, у зв?язку з чим мають бути визнані судом недійсними.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення зобов`язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов`язанням. Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов`язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб`єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Статтею 561 Цивільного кодексу України встановлено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, розділом І якого визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин. Належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями (пункт 11 частини 3 розділу І Положення № 639).

Стаття 562 Цивільного кодексу України, яка закріпила цей принцип, є спеціальною у порівнянні із частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України. Визначена норма закріплює загальний принцип акцесорності для всіх видів забезпечення виконання зобов`язань, які є додатковими до основного договору, що забезпечується, і в повній мірі залежать від нього.

Гарантія згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України є способом забезпечення основного зобов`язання і своїм виникненням завдячує саме йому. Як правило, умови видачі гарантії, в тому числі і визначення суми гарантійного платежу, безпосередньо залежать від цього основного зобов`язання.

У той же час, як вбачається зі змісту статті 546 Цивільного кодексу України, законодавець вказує на незалежність зобов`язання гаранта сплатити бенефіціару визначену суму від основного договору. Це означає, що гарантія підпадає під самостійне правове регулювання, яке абсолютно не залежить від впливу основного зобов`язання.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Виходячи з приписів ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (принципал) Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022; між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель) Договору поруки №87-201/22П від 19.12.2022, а також факт видачі Гарантії виконання зобов`язань №955-22/В1 від 27.12.2022

Відповідно до ч.1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Порядок укладення господарських договорів регулюється ст. 179-181 Господарського кодексу України та ст. 638-647 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.1,2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Аналогічні норми щодо порядку укладення договорів визначені і ст.638-639 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Стаття 646 Цивільного кодексу України визначає, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Отже, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). Водночас відповідь про згоду укласти договір на інших умовах не є акцептом, а є новою офертою.

Подібну правову позицію виклав Касаційний господарський суд у постанові від 25.04.2018 у справі №910/6002/17.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про визнання недійсними Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 та Гарантії виконання зобов?язань №955-22/В1 від 27.12.2022, виданої Акціонерним товариством «Асвіо Банк», позивач посилається на те, що зміст зазначених правочинів суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України; особи, які їх вчиняли не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності. Зокрема, банківська гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійсних) зобов?язань, що не передбачено законодавством України; рішення про укладення Договору про надання банківської гарантії загальними зборами учасників позивача не приймалось; пункт 4.2. Договору про надання банківської гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України; пункт 5.10. Договору про надання банківської гарантії протирічить принципам справедливості, добросовісності та розумності; Акціонерним товариством "Асвіо Банк" безпідставно нараховано штраф в період дії карантину та в період дії воєнного стану; строк дії Договору про надання банківської гарантії в ньому не зазначений, що протирічить ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Частиною 3 ст. 565 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/6915/19 виклав правову позицію, що з огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов`язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 ЦК України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов`язують обставину видачі гарантії без існування основного зобов??язання в якості підстави для визнання її недійсною.

Зазначене спростовує твердження позивача з приводу того, що банківська гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійсних) зобов?язань, що не передбачено законодавством України і вказана обставина є підставою для визнання спірного правочину недійсним.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги про визнання недійсними Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 та Гарантії виконання зобов?язань №955-22/В1 від 27.12.2022, виданої Акціонерним товариством «Асвіо Банк», позивач посилається на те, що зміст зазначених правочинів суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України; особи, які їх вчиняли не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Щодо доводів позивача про відсутність у осіб, які вчиняли оспорювані правочини необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також щодо того, що рішення про укладення Договору про надання банківської гарантії загальними зборами учасників позивача не приймалось суд зазначає таке.

Зі змісту Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022, Гарантії виконання зобов?язань №955-22/В1 від 27.12.2022 та Договору поруки №87-201/22П від 19.12.2022 вбачається, що зі сторони Акціонерного товариства "Асвіо Банк" ці правочини підписані начальником управління документальних операцій Лимар С.А., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., що зареєстрована в реєстрі №140 від 08.02.2022, про що зазначено у цих правочинах.

Відповідачем - Акціонерним товариством "Асвіо Банк", повноваження особи, яка діяла від його імені в частині підписання договорів та гарантії не оспорюються, відтак, вважається, що ці правочини укладені уповноваженою особою.

Зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" Договір №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 підписаний ОСОБА_1 , яка є директором Товариства. Рішенням №3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 31.01.2022 уповноважено директора Ганську Людмилу Анатоліївну підписувати від імені Товариства протягом 2022 року з АТ "Асвіо Банк" договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них. Рішенням №4 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 26.10.2022 вирішено звернутися до ОСОБА_1 з клопотанням виступити поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Проект Лайт Консалтінг" перед АТ "Асвіо Банк" за договорами про надання гарантій та змін до них.

Вказане свідчить про необґрунтованість вищезазначених тверджень позивача.

Позивач посилається на невідповідність пунктів 4.2., 5.10. Договору про надання банківської гарантії вимогам чинного законодавства України, а також зазначає, що ці пункти протирічать принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Не знаючи про зміст не отриманого ним відправлення, принципал позбавлений можливості виконати вимоги, зазначені у такому відправленні. Аналогічне стосується і п.3.1.3., 3.1.4. Договору про надання банківської гарантії. Крім того, позивач зазначає про те, що Банком безпідставно нараховано штраф в період дії карантину та воєнного стану.

За визначенням ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.2. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 передбачено, що протягом 3 банківських днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти (грошове покриття) в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом.

Згідно з п. 5.10. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 у випадку невиконання принципалом п. 4.2.1. цього договору, принципал зобов`язаний сплатити на користь гаранта штраф у розмірі суми гарантії, визначеній у п. 1.2 цього договору на рахунок гаранта, зазначеному у повідомленні гаранта протягом 3 робочих днів з дати направлення гарантом принципалу повідомлення за адресами, вказаними в розділі 11 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2023 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" лист №1088 від 11.04.2023 у якому повідомив про отримання вимоги про сплату коштів у розмірі 341190,00 грн. від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", просив для забезпечення компенсації суми вимоги сплатити суму 238833,00 грн. та звернув увагу, що у випадку невиконання принципал буде зобов`язаний сплатити штраф у розмірі суми гарантії (а.с.63-64)

Як вбачається із сайту Укрпошти, вказаний лист 18.04.2023 вручений за довіреністю.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" належним чином було повідомлено про необхідність сплатити гарантійне покриття на користь Банку.

Суд звертає увагу на те, що штраф, передбачений відповідно до п. 5.10 Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 сторони передбачили за невиконання принципалом п. 4.2.1 договору.

Пунктом 4.2.1. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 передбачено, що протягом 3 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти (грошове покриття) в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату гарантії, на рахунок вказаний гарантом.

Отже, сторонами передбачено наступний порядок реалізації договірних правовідносин: - направлення позивачем письмового повідомлення відповідачеві про отримання вимоги на оплату по гарантії; - перерахування відповідачем позивачеві грошових коштів у розмірі, необхідному для виконання вимоги на оплату гарантії; - перерахування позивачем зазначеної суми бенефіціарові.

І лише у випадку якщо відповідач, отримавши вимогу позивача, не перерахує кошти, позивач сплачує бенефіціарові свої кошти, які стають кредитом для відповідача.

Таким чином, штраф, передбачений п.5.10. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022, передбачений за невиконання дій, що передують взагалі виникненню кредитних правовідносин. Цей штраф не виникає внаслідок неповернення кредитних коштів. Якби відповідач вчинив дії, за невиконання яких сторони передбачили штраф, то кредитні відносини взагалі б не виникли.

За приписами ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписуючи Договір №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022, позивач був обізнаний та погодив його умови, в тому числі п.3.1.3., 3.1.4., 4.2., 5.10. Договору без зауважень та заперечень, що свідчить про погодження укладеного правочину.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин, щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Суд зауважує, що укладаючи Договір №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 відповідач діяв на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів (ч.1 ст.42 Господарського кодексу України), а тому повинен був усвідомлювати наслідки неналежного виконання договірних зобов?язань у вигляді нарахування штрафу.

Разом з тим, правомірність нарахування та стягнення штрафу не є предметом спору у даній справі №927/1046/23, а тому суд не може прийняти до уваги надані позивачем до матеріалів справи фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" - баланс на 31.12.2022 та звіт про фінансові результати за 2022 рік, а також лист Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчується форс-мажорна обставина - військова агресія російської федерації проти України та підтверджується, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними.

Наразі позивач просить визнати недійсними Договір №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 та Гарантію виконання зобов?язань №955-22/В1 від 27.12.2022, з огляду на суперечність зазначених правочинів ст. 203 Цивільного кодексу України, в тому числі пунктів 4.2., 5.10. Договору про надання банківської гарантії.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.76, 77 Господарсько процесуального кодексу України існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із Акціонерним товариством "Асвіо Банк" під час укладання Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 та видачі Гарантії виконання зобов??язань №955-22/В1 від 27.12.2022, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в України воєнного стану та визнання недійсними оспорюваних правочинів.

Позивач зазначає те, що строк дії Договору про надання банківської гарантії в ньому не зазначений, що протирічить ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України.

Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Суд звертає увагу, що у п. 9.1. Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 зазначено, що договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов?язань.

Таким чином, незгода позивача з умовами Договору №955-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання сторонами договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Цивільного суду від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 зазначав, що недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору.

Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків припідписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавстві (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд звертає увагу, що сторони подають значні за обсягом заяви по суті спору та пояснення, що досить часто містять об`ємні цитати судових рішень. Судом надано відповіді на основні аргументи сторін. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.08.2023 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 50 000,00 грн.

При цьому відповідачем надано Договір №10 про надання правової допомоги від 13.01.2023, довіреність, посвідчення адвоката (а.с.119-123). Інші докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подано.

Керуючись ст. 13, 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (ідентифікаційний код 41612233, вул. Магнітогорська, буд.19, кв.15, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (ідентифікаційний код 09809192, вул. Преображенська, 2, м. Чернігів, 14000) про визнання договору про надання банківської гарантії, а також банківської гарантії недійсними, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення підписаний 23.01.2024, у перший робочий день після відпустки судді Демидової М.О.

Суддя М.О. Демидова