Ухвала

від 22.01.2024 по справі 160/33663/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2024 рокуСправа №160/33663/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Грищенка І.В.

представника позивача Дидюк Н.О

представника відповідача 2 Перепелиці Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №160/33663/23 за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури до відповідача-1: Державної інспекції архітектури та містобудування України, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп, треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт, скасування дозволу на виконання будівельних робіт, припинення права на виконання будівельних робіт, -

УСТАНОВИВ:

22 грудня 2023 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Державної інспекції архітектури та містобудування України, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп, треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації , в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021 Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021 Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро, виданий замовнику будівництва ТОВ Анталекс груп Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- припинити право ТОВ Анталекс груп на виконання будівельних робіт з будівництва багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

12 січня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 160/33663/23 задоволено.

Зупинено дію дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021 «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Анталекс груп» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Анталекс Груп» (код ЄДРПОУ 42879046), а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельних ділянках за адресами: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 25г, 23, 27 (1210100000:03:328:0264) та вул. Володимира Вернадського, 25 (1210100000:03:328:0046) у м. Дніпро, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/33663/23.

16.01.2024 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №160/33663/23.

В обґрунтування клопотання відповідачем-2: зазначено про те, що позивач не навів переконливих мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернувся позивач, адже заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу про те, що на даний час має місце пошкодження або знищення об`єкта культурної спадщини тощо, інтереси держави щодо якого захищає позивач. Що стосуєтьсяпояснень позивача, якими фактично обґрунтована його заява про забезпечення позову, щодо відсутності дозволів, дозвільних документів та погоджень, то такі, на думку відповідача-2, є передчасними, та не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінні під час судового розгляду справи по суті вимог.Вказав, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто немає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову. Підсумовуючи викладене зазначив, що заявником не доведено підстав для забезпечення позову, прямо передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року вказане клопотання призначене для розгляду в судовому засіданні на 22.01.2024.

22.01.2024 року до суду від позивача надійшли пояснення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких він заперечує проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп про скасування заходів забезпечення позову та зазначає, що клопотання не містить жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ті обставини, на які посилається заявник існували на момент постановления такої ухвали. Вказує, що наведені заявником аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановления ухвали про забезпечення позову, отже, вказане фактично свідчить про незгоду ТОВ «Анталекс Груп» із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою суду від 12.01.2024.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Представник позивача заперечував щодо задоволення такого клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову може бути оскаржена.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 150 КАС України ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

За змістом ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Станом на 22.01.2024 року провадження у справі №160/33663/23 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, рішення у справі не прийнято, а тому будь-яких підстав визначених ст. 157 КАС України для скасування таких заходів забезпечення позову не існує.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп не наведено обставин, які можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову та не надано доказів, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову, відпали.

Доказів, що після прийняття ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі змінилися будь-які обставини, які б свідчили що необхідність вжиття заходів забезпечення позову в цій справі відпали, заявником не наведені, відтак скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року ставить під сумнів саме рішення, винесене судом 12.01.2024 року.

Крім того, звертаючись до суду з клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заявник вказує, що на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/17412/21 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амфітеатр», Громадської організації «ЗА МІСТО БЕЗ САМОЧИННОГО БУДІВНИЦТВА» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анталекс Груп» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210218131, який видано Державною архітектурнобудівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Анталекс Груп» щодо об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою вул. Володимира Вернадського, буд.25 у м. Дніпро» на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0046. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 по справі № 160/17412/21 в задоволенні позову відмовлено. Зазначає, що при винесенні вказаного рішення судом досліджувалися та встановлювалися обставини щодо видачі оскаржуваного дозволу, в тому числі в частині дотримання вимог законодавства сфері охорони культурної спадщини. Рішення набрало законної сили.

Предметом даного позову було, зокрема, дослідження питання правомірності прийняття рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021 Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, статтею 78 визначені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Однак, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 1 ст. і 78 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 сформульовано висновок, про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (п. 32 постанови).

Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Відтак, суд зазначає, що посилання заявника на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за №160/17412/21 є безпідставним, оскільки у справі №160/17412/21 Дніпропетровська обласна прокуратура не була її учасником, а у даній справі нею заявлено позов з інших підстав, хоча предметом оскарження і є те саме рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210218131 від 15.04.2021 Нове будівництво багатофункціонального комплексу з автопаркінгом за адресою: вул. Володимира Вернадського, 25 у м. Дніпро, що і у справі №160/17412/21. Відтак, суд дійшов висновку, що ці обставини не мають преюдиційного значення для даної справи, що розглядається.

На підставі вищевикладеного, оскільки спір по суті ще не вирішено, судове рішення по суті спору не ухвалено, підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №160/33663/23, відсутні, а відтак у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп про скасування заходів забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 242-244, 248, 250, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №160/33663/23 за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури до відповідача-1: Державної інспекції архітектури та містобудування України, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Анталекс Груп, треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт, скасування дозволу на виконання будівельних робіт, припинення права на виконання будівельних робіт - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 23 січня 2024 року.

Суддя В.В. Кальник