Рішення

від 23.01.2024 по справі 320/12311/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року № 320/12311/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРОРГСИНТЕЗ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРОРГСИНТЕЗ» з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1071/Ж10/31-00-04-03-06-15 від 30.11.2022 прийняте ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.

Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявним у справі матеріалами.

Ухвалою від 26.09.2023, за результатами вивчення змісту наявних у справі документів та з урахуванням наявного у справі клопотання представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем безпідставно, за відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства України в частині формування від`ємного значення ПДВ, що підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку. При цьому наголосив, що Податковий кодекс України чітко визначає формулу визначення суми бюджетного відшкодування, а саме податкове зобов`язання звітного періоду мінус податковий кредит звітного періоду, а також встановлює певні обмеження на включення сплачених сум ПДВ за окремими операціями (наприклад, операції з першого постачання житла, чи операції з постачання товарів/послуг, які не були оплачені) чи обмежує суму бюджетного відшкодування сумою реєстраційного ліміту. Водночас, норми Податкового кодексу України не містять заборон на формування від`ємного значення за рахунок податкового кредиту, сформованого за операціями з придбання товарів, які були реалізовані в звітному періоді чи будуть реалізовані в наступних звітних періодах. Також жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено, що від`ємне значення ПДВ розраховується щодо окремих операцій чи окремого товару.

Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами перевірки позивача, якою виявлені порушення вимог Податкового кодексу України при формуванні від`ємного значення ПДВ, отже є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (№ 9088039899 від 20.06.2022) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складно акт від 02.11.2022 № 1094/Ж5/31-00-04-03-06/31607028 (далі - акт), яким встановлено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податку пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1., пункту 200.4, пункту 200.7 статті 200, з урахуванням підпункту 14.1.36, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, абзацу 3 підпункту 4 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого:

-завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 2814358,50 грн;

-відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1) у розмірі 712 692,93 грн;

-завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3 477 755, 40 грн.

Наведені висновки сформовані відповідачем на підставі таких обставин.

У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року позивачем визначено (задекларовано) наступні показники, зокрема:

- усього податкових зобов`язань (р 9) 3409661 грн;

- усього податкового кредиту (р 17) 70164256 грн;

- від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р 19) 66754595 грн;

- сума, обчислена, відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 ПК України на момент подання декларації (р 19.1) 76205246 грн;

- сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання декларації - 66 754 595 грн, а саме:

- підлягає бюджетному відшукуванню (р 20.1) 14356571 грн;

- на рахунок платника у банку (р 20.2.) - 14356571 грн;

- зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р 20.3.) 52398024 грн;

- сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р 21) - 52398024 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є:

експорт продукції власного виробництва: зразки, лабораторні реагенти, що являють собою органічні сполуки для лабораторних досліджень та ін. (США, Латвія, Японія, Китай, Великобританія та ін.) на суму 124 453,62 тис грн або 86% від загального обсягу постачання, який згідно чинного законодавства (пункт 195.1 статті 195 Податкового кодексу) оподатковується податком за ставкою 0%;

придбання на митній території України товарів та послуг, що оподатковуються за ставкою 20% та перенесення від`ємного значення попереднього періоду (ряд 16.1) на суму (послуги з реконструкції корпусів будівель).

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (р 9 колонки Б декларації) встановлено її заниження на 6292113,90 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 декларації, оскільки було занижено показник у рядку 4.1. колонки Б декларації на 6292113,90 грн, внаслідок ненарахування з урахуванням підпункту 14.1.36, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, податкових зобов`язань за операціями, що були включені до склад податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту операції з придбання робіт/послуг з реконструкції існуючого комплексу (будівлі літ.LIV, літ. XLV) з будівництвом адміністративно-побутового корпусу та котельні по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському р-ні м. Києва, які станом на 31.05.2022 та на дату їх придбання, не використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу.

За результатами перевірки первинних документів, оборотно-сальдових відомостей, карток рахунку 201 «Сировина і матеріали», рахунку 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів», рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками», рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами», позивач затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об`єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об`єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом) та обліковуються на бухгалтерському рахунку 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» вимог пункту 198.5 статті 198, з урахуванням підпункту 14.1.36, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу, в частині ненарахування податкових зобов`язань на загальну суму 6292113,90 грн, що були включені до складу податкового кредиту, на операції з придбання товарів/послуг, які станом на 31.05.2022 та на дату їх придбання, не використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу, та не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведені податкові накладні відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду встановлено її завищення на 6292113,90 грн., внаслідок заниження показника рядку 9 (колонка Б) Декларації (усього податкових зобов`язань).

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає відшкодуванню встановлено її завищення на 2814358,50 грн, внаслідок завищення показника рядку 19 Декларації та відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2022 року в сумі 712692,93 грн.

У ході проведення перевірки встановлено, що позивачем укладено договори з ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 33345384) зокрема від 01.02.2021 № 02Е «Договір про поставку лабораторного обладнання» та від 12.01.2022 № E-2022 «Договір дистрибуції».

Відповідно до умов Договору від 01.02.2021 № 02Е про поставку лабораторного обладнання (Угода), укладеного між ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» (Компанія) та ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» (Дистриб`ютор), Компанія зобов`язується передати у власність Дистриб`ютора продукцію для її подальшого розповсюдження на умовах та в порядку, зазначених цією Угодою, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти Продукцію у власність та сплатити її вартість, а також здійснювати дії необхідні для розповсюдження та просування Продукції на умовах та в порядку, зазначених у цією Угодою.

Відповідно до умов Договір дистрибуції від 12.01.2022 № E-2022, укладеного між ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» (Компанія) та ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» (Дистриб`ютор), Компанія зобов`язується передати у власність Дистриб`ютора продукцію для її подальшого розповсюдження на умовах та в порядку, зазначених цією Угодою, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти Продукцію у власність та сплатити її вартість, а також здійснювати дії необхідні для розповсюдження та просування Продукції на умовах та в порядку, зазначених у цьому Договорі.

За результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку сум бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 207 «Запасні частини»», рахунку 281 «Товари на складі», рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», встановлено, що згідно умов Договору № 02E та Договору №E-2022 позивачем за період 12.2021-01.2022 на підставі видаткових накладних придбано (оприбутковано) продукцію ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» на загальну суму 4 362 231,60 грн (в т.ч. ПДВ 727 038,60 грн).

Також на виконання вказаних договорів, за результатами даних Єдиного державного реєстру податкових накладних, позивачем за період 12.2021-01.2022 здійснено реалізацію придбаної продукції, що свідчить про відсутність виникнення від`ємного значення з ПДВ за придбаними у ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» товарами.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2814358,50 грн та відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2022 року на суму 712692,93 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подавав відповідачу заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

На підставі акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення:

-від 30.11.2022 № 1070/Ж10/31-00-04-03-06-15, яким встановлено завищення суми податку на додатну вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 814 358,50 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 703 589,63 грн;

-від 30.11.2022 № 1071/Ж10/31-00-04-03-06-15, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму 712 692,93 грн;

- від 30.11.2022 року № 1072/Ж10/31-00-04-03-06-15, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 3 477 755,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач подавав до Державної податкової служби України скаргу від 21.11.2022 № 1393.

Під час розгляду скарги позивача, ДПС України зазначила, що платник ПДВ до бюджетного відшкодування має право віднести від`ємне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податковому періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Враховуючи викладене, право на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ має виключно платник ПДВ, який задекларував таку суму у податковій декларації з ПДВ та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Варто зазначити, що актом перевірки:

встановлено відсутність фактів заниження податкових зобов`язань з ПДВ та завищення податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року, тобто не виявлено даних, які б могли вплинути на правильність формування платником від`ємного значення з ПДВ, а відтак і суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ;

не встановлено перевищення суми ПДВ, заявленої платником до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року, над сумою, фактично сплаченою ним постачальнику, а також перевищення суми, розрахованої відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 ПКУ;

встановлено відсутність податкового боргу станом на дату складання акта перевірки.

Таки чином ДПС України дійшла висновку, що відповідно до ПКУ право на отримання бюджетного відшкодування не залежить від обліку платником податку основних засобів, робіт послуг, у тому числі по операціях із ввезення їх на митну територію України, на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та від моменту введення в експлуатацію основних засобів. Отже, висновки перевірки щодо завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 2 814 358,50 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3 477 755,40 грн є безпідставними та такими, що суперечать, вимогам чинного законодавства, а отже, підлягають скасуванню.

Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 22.02.2023 № 4503/6/99-00-06-01-02-06, скарга задоволена частково, скасовано податкові повідомлення рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 30.11.2022 № 1070/Ж10/31-00-04-03-06-15, № 1072/Ж10/31-00-04-03-06-15, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.11.2022 № 1071/Ж10/31-00-04-03-06-15.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2022 №1071/Ж10/31-00-04-03-06-15, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Кодекс), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпунктів 14.1.18., 14.1.178., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пунктів 200.1., 200.4. статті 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 Кодексу).

Таким чином, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітний період. При цьому, Кодекс не містить застережень про те, що сума від`ємного значення ПДВ розраховується щодо окремих операцій чи окремого товару.

Окрім того, Кодекс не містить заборон на формування від`ємного значення за рахунок податкового кредиту, сформованого за операціями з придбання товарів, які не були реалізовані в звітному періоді чи будуть реалізовані в наступних звітних періодах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.04.2022 у справі №640/30798/20.

При цьому, за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таки чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм.

Матеріалами справи підтверджено, що дані податкової декларації з податку на додану вартість сформовані позивачем на підставі реальних господарських операцій з контрагентами, які не віднесені до ризикових.

За період з грудня 2021 року-травень 2022 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «РІВА-СТАЛЬ» за договорами № E-2022 від 12.01.2022 та № 02E від 01.02.2021, в рамках яких ним було придбано товари на загальну суму 4352609,13 грн, у тому числі ПДВ - 717 416,13 грн, що підтверджується належними первинними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами та даними бухгалтерського обліку.

За результатами такого придбання та на основі складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, Товариство сформувало податковий кредит, правомірність формування якого та сума не ставилися під сумнів відповідачем в акті перевірки.

Більше того, як зазначено в описовій частині рішення, Державною податковою службою України у рішенні за результатами розгляду скарги від 22.02.2023 № 4503/6/99-00-06-01-02-06 констатовано відсутність фактів заниження податкових зобов`язань з ПДВ та завищення податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року, тобто не виявлено даних, які б могли вплинути на правильність формування платником від`ємного значення з ПДВ. Окрім того, не встановлено перевищення суми ПДВ, заявленої платником до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року, над сумою, фактично сплаченою ним постачальнику.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає висновки акту перевірки щодо відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ в сумі 712692,93 грн неправомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 10690,39 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРОРГСИНТЕЗ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1071/Ж10/31-00-04-03-06-15 від 30.11.2022 прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРОРГСИНТЕЗ» (ЄДРПОУ 31607028; вул. Червоноткацька, 85, м. Київ, 02094) сплачений ним судовий збір у розмірі 10690 (десять тисяч шістсот дев`яносто) гривень 39 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145, вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.