Рішення

від 10.01.2024 по справі 380/23269/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 рокусправа № 380/23269/23

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаСлободян Ю.К.,

представника відповідачаМаркіної Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (місцезнаходження: 81134, Львівська область, Львівський район, с. Липники, вул. Угрина, буд. 17, код ЄДРПОУ 42454019) (далі позивач, ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, Львівська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023; № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023; № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на умовах контракту №20/02/EW/2019 позивач придбав та ввіз на територію України товар. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи, на переконання позивача, не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, ціни та якості задекларованих товарів. Всупереч наведеному відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023, № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 та № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023. З цих підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач 24.10.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Під час здійснення митного контролю за митними деклараціями від 30.04.2023 №UA209190/2023/021133, від 08.07.2023 №UA209190/2023/032879, від 07.08.2023 №UA209190/2023/037830, було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах.

За результатами опрацювання встановлено наступне: товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019; відповідно до п.1.2. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались; в експортних деклараціях країни відправлення статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах .

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 25.10.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача 27.10.2023 подано відповідь на відзив.

Також від представника позивача 17.11.2023 надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (Покупець) та Компанією «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» sp. z o.o. (Продавець) 20.02.2019 укладено Контракт №20/02/EW/2019, згідно з умовами якого Покупець зобов`язується оплачувати, а Продавець постачати на умовах цього Контракту Товари, виготовлені Продавцем: профілі та фурнітура із пластмаси ПВХ; зразки плінтусів із ПВХ; кромка ПВХ; іменовані надалі - Товар. Товар постачається партіями. Кількість та асортимент Товару по кожній партії погоджується сторонами на підставі замовлення розміщеного Покупцем та підтвердженого Продавцем.

Крім цього, 01.02.2023 між Покупцем та Продавцем укладено Додаток до Контракту, яким Сторони доповнили асортимент товару згідно з Договором, а саме: профілі і фурнітура із пластмаси ПВХ, зразки плінтусів із ПВХ, кромка ПВХ, підложка РЕ під панелі, підлогові панелі SPC та змінили порядок розрахунків вказавши, що оплата за Товар буде виконуватись шляхом 100% відстрочки на 45 днів від дати виставлення експортного інвойсу та 90 днів у разі першого постачання підлогових панелей SPC. Датою відвантаження вважається дата виставлення експортного інвойсу.

ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» придбало у фірми «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» sp. z o.o товар, зазначений в інвойсах №236100273 від 12.06.2023 на суму 41333,20 євро, №236100447 від 24.08.2023 на суму 34132,15 євро та №2361000506 від 14.09.2023 на суму 42039,75 євро.

З метою митного оформлення вказаного товару декларант позивача подав до Львівської митниці митні декларації №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортований товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митними деклараціями №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації. Зокрема:

1. Митні декларації, за якими було відмовлено у випуску товарів №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023.

2. Копію митних декларацій країни відправлення 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023;

3. Договори (контракт) про перевезення № 45 від 28.04.2023, № 76 від 05.07.2023, № 76 від 01.08.2023.

4. Договір (контракт) про перевезення № 03 від 16.01.2023;

5. Договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021;

6. Контракт № 20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

7. Додаток до контракту № 3 від 22.12.2020;

8. Додаток до контракту № 1 від 28.11.2019;

9. Довідки калькуляції транспортних витрат від 28.04.2023, від 06.07.2023 та від 03.08.2023;

10. Рахунки на оплату № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023;

11. Сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328737 від 28.04.2023, № PL/MF/AR 0328767 від 06.07.2023 та № PL/MF/AR 0328777 від 03.08.2023.

12. Декларації про походження товару № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023; № 2361000506 від 31.07.2023.

13. Автотранспортні накладні № 789710 від 28.04.2023, № 20230706 від 07.06.2023 та № 938743 від 03.08.2023.

14. Експортні інвойси № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023.

15. Пакувальні листи від 28.04.2023, від 30.06.2023 та від 31.07.2023.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларант позивача надав витребувані документи:

1. Прайс-лист № 1 від 01.02.2023;

2. Лист від виробника товару від 13.03.2023;

3. Видаткові накладні №УТ-972 від 28.04.2023, № УТ-1799 від 06.07.2023, № УТ-2186 від 01.08.2023.

4. Договір на виконання транспортно експедиційних послуг №03/2019 від 03.02.2019.

5. Договір транспортно-експедиційного обслуговування від 04.08.2020.

6. Заявка № 93 від 01.08.2023.

7. Платіжне доручення від 13.06.2023.

За результатами розгляду ЕМД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023, № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 та № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023 та складено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023, № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 та № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар: надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митого оформлення товаросупровідних документах.

За результатами опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- відповідно до п.1.2. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались;

- в експортних деклараціях країни відправлення статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах.

Таким чином, Львівською митницею були виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларантом надано такі документи: видаткові накладні, договір транспортно-експедиційного обслуговування, прайс-лист, калькуляцію, заявку, лист від виробника, платіжне доручення, що не стосується даної поставки товару.

Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023 слугувала МД від 01.02.2023 № UA206070/2023/000806, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол. США за кг. Різниця платежів за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023склала 45740,08грн.

Джерелом інформації для коригування митної вартості за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 слугувала МД від 24.05.2023 № UA209190/2023/25009, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол. США за кг. Різниця платежів за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 склала 4763,59 грн.

Джерелом інформації для коригування митної вартості за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023 слугувала МД від 24.05.2023 № UA209190/2023/25009, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол. США за кг. Різниця платежів за рішенням про коригуванням митної вартості №UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023 склала 31527,03 грн.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023 щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, митні декларацій країни відправлення 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023; договори (контракт) про перевезення № 45 від 28.04.2023, № 76 від 05.07.2023, № 76 від 01.08.2023; Договір (контракт) про перевезення № 03 від 16.01.2023; договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021; контракт № 20/02/EW/2019 від 20.02.2019; додаток до контракту № 3 від 22.12.2020; додаток до контракту № 1 від 28.11.2019; довідки калькуляції транспортних витрат від 28.04.2023, від 06.07.2023 та від 03.08.2023; рахунки на оплату № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023; сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328737 від 28.04.2023, № PL/MF/AR 0328767 від 06.07.2023 та № PL/MF/AR 0328777 від 03.08.2023; декларації про походження товару № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023; № 2361000506 від 31.07.2023; автотранспортні накладні № 789710 від 28.04.2023, № 20230706 від 07.06.2023 та № 938743 від 03.08.2023 року; Експортні інвойси № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023; Пакувальні листи від 28.04.2023, від 30.06.2023 та від 31.07.2023; прайс-лист № 1 від 01.02.2023; лист від виробника товару від 13.03.2023; видаткові накладні №УТ-972 від 28.04.2023, № УТ-1799 від 06.07.2023, № УТ-2186 від 01.08.2023; договір на виконання транспортно експедиційних послуг №03/2019 від 03.02.2019; договір транспортно-експедиційного обслуговування від 04.08.2020; заявка № 93 від 01.08.2023; платіжне доручення від 13.06.2023.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт № 20/02/EW/2019 від 20.02.2019 та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойс № 2361000273 від 28.04.2023 визначає вартість товару 41333,20 ЕUR, інвойс № 2361000447 від 30.06.2023 визначає вартість товару 34132,15 ЕUR, інвойс № 2361000506 від 31.07.2023 визначає вартість товару 42039,75 ЕUR.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення №23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у експортних інвойсах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана позивачем в МД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023, ціна товару відповідає тій, що зазначена в експортних інвойсах № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару в МД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023 становить 41333,20 ЕUR, в МД №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 становить 34132,15 ЕUR, в МД №№23UА209190037830U5 від 07.08.2023 становить 42039,75 ЕUR. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Крім того суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 (адміністративне провадження № К/9901/42425/18), від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 (адміністративне провадження № К/9901/34107/19) тощо.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Відповідач вказав, що відповідно до п.1.2. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались.

З цього приводу суд враховує пояснення представника позивача про те, що заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відповідач покликається на те, що відповідно до п.2.1.01. наданого договору №03 від 16.01.2023 на транспортне обслуговування конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах, заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв`язку. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми фрахтів зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які є невідємною частиною даного Договору і надаються замовником Експедитору перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Договір-заявка на перевезення повинен бути укладений в письмовій формі і завірений печатками Експедитора і замовника. Такі договори, заявки до митного оформлення не надано.

Водночас суд зазначає, що у довідці (калькуляції) транспортних витрат від 28.04.2023 чітко зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем Рено держ. № тягача НОМЕР_1 № н/причепа: НОМЕР_2 за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 49000,00 грн. (протяжність маршруту 700 км).

У довідці (калькуляції) транспортних витрат від 06.07.2023 зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем МАН держ. № тягача DBL3F27 № н/причепа: НОМЕР_3 за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 19000,00 грн. (протяжність маршруту 700 км).

У довідці (калькуляції) транспортних витрат від 03.08.2023 зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем МАН держ. № тягача WOT97216 № н/причепа: НОМЕР_4 за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 41664,00 грн. (протяжність маршруту 700 км).

Рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023 підтверджують вартість автоперевезення та транспортно-експедиторського обслуговування, що поніс позивач.

Договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021 та договір №03 про перевезення від 27.01.2023 засвідчує факт відносин між Позивачем та експедитором, а також умови їх співпраці.

Наведене свідчить, що позивач подав документи, з яких чітко та в повному обсязі відображається інформація, що підтверджує витрати на завантаження, розвантаження та транспортування товару.

Ба більше, сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань.

Верховний Суд в рамках справи №804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно з Митним кодексом України та зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідач зазначає, що «у заявках на транспортні витрати № 45 від 26.04.2023 та №76 від 05.07.2023 вказаний митний перехід Корчова-Краківець, а в рахунку та довідці на транспортні витрати враховані до Рава-Руська та Шегині».

З цього приводу суд зазначає, що факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, зокрема міжнародною накладною (CMR). Вартість перевезення відображається у рахунку на оплату та довідці калькуляції транспортних витрат, а дані документи не містять жодних розбіжностей щодо ціни перевезення, його маршруту чи протяжності.

Тому, дане твердження відповідача не стосується об`єктивних перешкод у підтвердженні числових показників заявленої позивачем митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив, що вартість товару зазначена у експортній декларації відправника не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення.

З цього приводу позивачем надано наступні пояснення, які враховуються судом.

Митні декларації країни експорту № 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, №23PL412020E0824942 від 06.07.2023 та №23PL412020E0949670 від 03.08.2023 за змістом ч. 2 ст.53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Позивач з власної ініціативи подав наявні у нього інші додаткові документи, в тому числі митні декларації країни експорту № 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, №23PL412020E0824942 від 06.07.2023 та №23PL412020E0949670 від 03.08.2023, які підтверджують факт проходження товаром митного оформлення в країні відправлення, факт перевезення імпортованого товару по території Польщі до України, але аж ніяк не може слугувати підтвердженням ціни у країні експорту.

Продавець при заповненні митних декларацій країни експорту керується Інструкцією із заповнення митних декларацій (AIS/ІМПОРТ, AES/ECS2, NCTS2, версія 2.5 від 3 березня 2023 року, розроблено в Митному департаменті Мінфіну).

Відповідно до листа Компанії «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» від 28.09.2023, у складі статистичної вартості товару завжди враховується пропорційно вирахована вартість транспортних витрат до кордону PL/UA.

При цьому, за загальним правилом статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товару, понесені або розраховані транспортні та страхові витрати від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з держави-члена.

Суд також враховує доводи позивача, що він не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця. Дана вартість попередньо розрахована продавцем не є остаточною, сталою та незмінною, адже в залежності від віддаленості маршруту вона може становити і більше.

В даному випадку витрати позивача підтверджуються рахунками на оплату транспортно-експедиційних послуг № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023та довідками калькуляцією транспортних витрат.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем подано всі належні докази, які підтверджують транспортні витрати.

Покликання відповідача на те, що прайс-лист, який виданий для ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців судом відхиляються, оскільки вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов`язок його подання при поданні декларації відсутній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 у справі №825/1575/17.

Також Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 зазначив, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми і змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Крім того відповідач стверджує, що відповідно до інформації зазначеній у рахунках-фактурах до часу повної оплати товару Покупцем, Продавець є його виключним власником. Згідно з умовами Контракту (п.3.1. додатку від 01.02.2023 до Контракту), оплата за товар буде здійснена шляхом 100% відтермінування на 45 днів від дати виставлення експортного інвойса і 90 днів в випадку першої поставки підлогового покриття SPC. Запропоновані умови відрізняються від загальної торгової практики партнерів, що свідчить про вплив позаринкових факторів на формування ціни товару та умов контракту.

Втім, таке твердження відповідача є загальним та не підкріплене жодними доказами. Більше того, терміни та умови оплати не впливають на митну вартість товару.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем МД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023, № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 та № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 8056,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з перекладом документів в сумі 29940,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому, частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на підтвердження понесення витрат на послуги з перекладу надав рахунки ТзОВ «ФАРФАЛЛА» № 1 від 24.11.2023, №2 від 19.12.2023 та акти наданих послуг від 24.11.2023 та 19.12.2023. Крім цього представником позивача долучено платіжні інструкції на загальну суму 29940,00 грн.

Проте суд зазначає, що переклад поданих позивачем документів здійснено перекладачем Бех О.О., а не ТзОВ «ФАРФАЛЛА». Позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 є працівником цього товариства. Крім цього, зі змісту вказаних документів неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з перекладом документів в сумі 29940,00 грн з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000085/2 від 02.05.2023, № UA209000/2023/000156/2 від 10.07.2023 та № UA209000/2023/000181/2 від 08.08.2023.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (місцезнаходження: 81134, Львівська область, Львівський район, с. Липники, вул. Угрина, буд. 17, код ЄДРПОУ 42454019) судовий збір в сумі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 22.01.2024.

СуддяР.І. Кузан