Постанова

від 17.10.2024 по справі 380/23269/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 рокуСправа № 380/23269/23 пров. № А/857/4166/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року (суддя Кузан Р.І., м.Львів, повний текст складено 22 січня 2024 року) -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Львівської митниці (далі Митниця) в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.05.2023 № UA209000/2023/000085/2, 10.07.2023 № UA209000/2023/000156/2 та 08.08.2023 № UA209000/2023/000181/2 (далі Рішення №№085, 156, 181 відповідно).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що Митницею під час проведення митного контролю встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що між ТОВ (Покупець) та Компанією «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» sp. z o.o. (Продавець) 20.02.2019 укладено Контракт №20/02/EW/2019 (далі Контракт), згідно з умовами якого покупець зобов`язується оплачувати, а продавець постачати на умовах цього Контракту товари, виготовлені продавцем: профілі та фурнітура із пластмаси ПВХ; зразки плінтусів із ПВХ; кромка ПВХ; іменовані надалі - товар. Товар постачається партіями. Кількість та асортимент товару по кожній партії погоджується сторонами на підставі замовлення розміщеного покупцем та підтвердженого продавцем.

Крім цього, 01.02.2023 між покупцем та продавцем укладено Додаток до Контракту, яким сторони доповнили асортимент товару згідно з Договором, а саме: профілі і фурнітура із пластмаси ПВХ, зразки плінтусів із ПВХ, кромка ПВХ, підложка РЕ під панелі, підлогові панелі SPC та змінили порядок розрахунків вказавши, що оплата за товар буде виконуватись шляхом 100% відстрочки на 45 днів від дати виставлення експортного інвойсу та 90 днів у разі першого постачання підлогових панелей SPC. Датою відвантаження вважається дата виставлення експортного інвойсу.

ТОВ придбало у фірми «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» sp. z o.o товар, зазначений в інвойсах №236100273 від 12.06.2023 на суму 41333,20 євро, №236100447 від 24.08.2023 на суму 34132,15 євро та №2361000506 від 14.09.2023 на суму 42039,75 євро.

З метою митного оформлення вказаного товару декларант позивача подав до Митниці митні декларації №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023 (далі спірні МД), відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортований товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом із спірними МД, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації. Зокрема:

1. Митні декларації, за якими було відмовлено у випуску товарів №23UА209190021133U8 від 30.04.2023, №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 та №23UА209190037830U5 від 07.08.2023.

2. Копію митних декларацій країни відправлення 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023;

3. Договори (контракт) про перевезення № 45 від 28.04.2023, № 76 від 05.07.2023, № 76 від 01.08.2023.

4. Договір (контракт) про перевезення № 03 від 16.01.2023;

5. Договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021;

6. Контракт № 20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

7. Додаток до контракту № 3 від 22.12.2020;

8. Додаток до контракту № 1 від 28.11.2019;

9. Довідки калькуляції транспортних витрат від 28.04.2023, від 06.07.2023 та від 03.08.2023;

10. Рахунки на оплату № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023;

11. Сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328737 від 28.04.2023, № PL/MF/AR 0328767 від 06.07.2023 та № PL/MF/AR 0328777 від 03.08.2023.

12. Декларації про походження товару № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023; № 2361000506 від 31.07.2023.

13. Автотранспортні накладні № 789710 від 28.04.2023, № 20230706 від 07.06.2023 та № 938743 від 03.08.2023.

14. Експортні інвойси № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023.

15. Пакувальні листи від 28.04.2023, від 30.06.2023 та від 31.07.2023.

На вимогу митного органу декларант позивача надав витребувані документи:

1. Прайс-лист № 1 від 01.02.2023;

2. Лист від виробника товару від 13.03.2023;

3. Видаткові накладні №УТ-972 від 28.04.2023, № УТ-1799 від 06.07.2023, № УТ-2186 від 01.08.2023.

4. Договір на виконання транспортно експедиційних послуг №03/2019 від 03.02.2019.

5. Договір транспортно-експедиційного обслуговування від 04.08.2020.

6. Заявка № 93 від 01.08.2023.

7. Платіжне доручення від 13.06.2023.

За результатами розгляду спірних МД та доданих документів митним органом прийнято Рішення №№085, 156, 181 відповідно.

У Рішеннях в графі 33 зазначено наступне:

«…За результатами опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в пункті 1.1. Контракту;

- відповідно до пункту 1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались;

- в експортних деклараціях країни відправлення статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах.

Таким чином, Митницею були виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України (далі МК) декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Додатково декларантом надано такі документи: видаткові накладні, договір транспортно-експедиційного обслуговування, прайс-лист, калькуляцію, заявку, лист від виробника, платіжне доручення, що не стосується даної поставки товару.

Прайс-лист, який виданий для ТОВ суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МК. Застосовано метод 2 ґ (стаття 64 МК).

Джерелом інформації для коригування митної вартості за Рішенням №085 слугувала МД від 01.02.2023 № UA206070/2023/000806, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол. США за кг. Різниця платежів за Рішенням №085/2 склала 45740,08грн.

Джерелом інформації для коригування митної вартості за Рішенням №156 слугувала МД від 24.05.2023 № UA209190/2023/25009, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол. США за кг. Різниця платежів за Рішенням №156 склала 4763,59 грн.

Джерелом інформації для коригування митної вартості за Рішенням №181 слугувала МД, де митна вартість такого товару становить 2,31 дол США за кг. Різниця платежів за Рішенням №181 склала 31527,03 грн.

Частиною першою статті 257 МК визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК).

Відповідно до частини другої статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК).

Частиною другою статті 53 МК визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК).

Відповідно до частини першої статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У частині другій статті 57 МК встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК).

Згідно з положеннями статті 60 МК у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ подало разом із спірними МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК (контракт). Зокрема, митні декларацій країни відправлення 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023; договори (контракт) про перевезення № 45 від 28.04.2023, № 76 від 05.07.2023, № 76 від 01.08.2023; Договір (контракт) про перевезення № 03 від 16.01.2023; договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021; Контракт; додаток до контракту № 3 від 22.12.2020; додаток до контракту № 1 від 28.11.2019; довідки калькуляції транспортних витрат від 28.04.2023, від 06.07.2023 та від 03.08.2023; рахунки на оплату № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023; сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328737 від 28.04.2023, № PL/MF/AR 0328767 від 06.07.2023 та № PL/MF/AR 0328777 від 03.08.2023; декларації про походження товару № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023; № 2361000506 від 31.07.2023; автотранспортні накладні № 789710 від 28.04.2023, № 20230706 від 07.06.2023 та № 938743 від 03.08.2023 року; Експортні інвойси № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023; Пакувальні листи від 28.04.2023, від 30.06.2023 та від 31.07.2023; прайс-лист № 1 від 01.02.2023; лист від виробника товару від 13.03.2023; видаткові накладні №УТ-972 від 28.04.2023, № УТ-1799 від 06.07.2023, № УТ-2186 від 01.08.2023; договір на виконання транспортно експедиційних послуг №03/2019 від 03.02.2019; договір транспортно-експедиційного обслуговування від 04.08.2020; заявка № 93 від 01.08.2023; платіжне доручення від 13.06.2023.

Так, Контракт та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойс № 2361000273 від 28.04.2023 визначає вартість товару 41333,20 ЕUR, інвойс № 2361000447 від 30.06.2023 визначає вартість товару 34132,15 ЕUR, інвойс № 2361000506 від 31.07.2023 визначає вартість товару 42039,75 ЕUR.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення №23PL412020E0512391 від 28.04.2023, 23PL412020E0824942 від 06.07.2023, 23PL412020E0949670 від 03.08.2023.

Поряд з цим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у експортних інвойсах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана позивачем в спірних МД ціна товару відповідає тій, що зазначена в експортних інвойсах № 2361000273 від 28.04.2023, № 2361000447 від 30.06.2023, № 2361000506 від 31.07.2023.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару в МД №23UА209190021133U8 від 30.04.2023 становить 41333,20 ЕUR, в МД №23UА209190032879U7 від 08.07.2023 становить 34132,15 ЕUR, в МД №№23UА209190037830U5 від 07.08.2023 становить 42039,75 ЕUR. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Вказані висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17, від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 тощо.

Щодо обставин, які стали підставами для прийняття оскаржуваних Рішень, то слід зазначити наступне.

Так, відповідач вказав, що відповідно до пункту 1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого покупцем і підтвердженого продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались.

З цього приводу, судом першої інстанції встановлено, що заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відповідач покликається на те, що відповідно до пункту 2.1.01. наданого договору №03 від 16.01.2023 на транспортне обслуговування конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах, заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв`язку. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми фрахтів зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які є невідємною частиною даного Договору і надаються замовником Експедитору перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Договір-заявка на перевезення повинен бути укладений в письмовій формі і завірений печатками Експедитора і замовника. Такі договори, заявки до митного оформлення не надано.

Водночас, у довідці (калькуляції) транспортних витрат від 28.04.2023 чітко зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем Рено держ. № тягача НОМЕР_1 № н/причепа: ВC5111ХF за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 49000 грн (протяжність маршруту 700 км).

У довідці (калькуляції) транспортних витрат від 06.07.2023 зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем МАН держ. № тягача DBL3F27 № н/причепа: DBLNV95 за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 19000 грн (протяжність маршруту 700 км).

У довідці (калькуляції) транспортних витрат від 03.08.2023 зазначено, що вартість перевезення вантажу здійснювалась автомобілем МАН держ. № тягача WOT97216 № н/причепа: WPI81117 за маршрутом м. Жари (Польща) Державний кордон України (Рава-Руська) та становить 41664 грн. (протяжність маршруту 700 км).

Рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023 № 2481, 06.07.2023 №169 та 03.08.2023 №4685 підтверджують вартість автоперевезення та транспортно-експедиторського обслуговування, що поніс позивач.

Договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2021 та договір №03 про перевезення від 27.01.2023 засвідчує факт відносин між позивачем та експедитором, а також умови їх співпраці.

Наведене свідчить, що позивач подав документи, з яких чітко та в повному обсязі відображається інформація, що підтверджує витрати на завантаження, розвантаження та транспортування товару.

Ба більше, сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань.

Верховний Суд в рамках справи №804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно з МК та зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідач зазначає, що «у заявках на транспортні витрати № 45 від 26.04.2023 та №76 від 05.07.2023 вказаний митний перехід Корчова-Краківець, а в рахунку та довідці на транспортні витрати враховані до Рава-Руська та Шегині».

Проте, факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, зокрема міжнародною накладною (CMR). Вартість перевезення відображається у рахунку на оплату та довідці калькуляції транспортних витрат, а дані документи не містять жодних розбіжностей щодо ціни перевезення, його маршруту чи протяжності.

Тому, дане твердження відповідача не стосується об`єктивних перешкод у підтвердженні числових показників заявленої позивачем митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив, що вартість товару зазначена у експортній декларації відправника не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення.

Водночас, митні декларації країни експорту № 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, №23PL412020E0824942 від 06.07.2023 та №23PL412020E0949670 від 03.08.2023 за змістом частини другої статті 53 МК не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Позивач з власної ініціативи подав наявні у нього інші додаткові документи, в тому числі митні декларації країни експорту № 23PL412020E0512391 від 28.04.2023, №23PL412020E0824942 від 06.07.2023 та №23PL412020E0949670 від 03.08.2023, які підтверджують факт проходження товаром митного оформлення в країні відправлення, факт перевезення імпортованого товару по території Польщі до України, але аж ніяк не може слугувати підтвердженням ціни у країні експорту.

Відповідно до листа Компанії «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» від 28.09.2023, у складі статистичної вартості товару завжди враховується пропорційно вирахована вартість транспортних витрат до кордону PL/UA.

При цьому, за загальним правилом статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товару, понесені або розраховані транспортні та страхові витрати від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з держави-члена.

До того ж, покупець не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця. Дана вартість попередньо розрахована продавцем не є остаточною, сталою та незмінною, адже в залежності від віддаленості маршруту вона може становити і більше.

В даному випадку витрати позивача підтверджуються рахунками на оплату транспортно-експедиційних послуг № 2481 від 28.04.2023, №169 від 06.07.2023 та №4685 від 03.08.2023 та довідками калькуляцією транспортних витрат.

Покликання відповідача на те, що прайс-лист, який виданий для ТОВ суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців судом відхиляються, оскільки вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов`язок його подання при поданні декларації відсутній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 у справі №825/1575/17.

Також Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 зазначив, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми і змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем спірними МД.

Таким чином, доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич