Рішення

від 22.01.2024 по справі 460/24631/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2024 року м. Рівне№460/24631/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК"доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» (далі позивач) до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000401, №UA204020/2023/0000406 та Рішення про коригування митної вартості №UA204020/2023/000055/2 від 26.04.2023 та № UA204020/2023/000056/2 від 27.04.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що декларантом разом з МД №23UA204020016352U2 та №23UA204020016410U3 подані до митного органу усі належні документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач вказує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).

В ході здійснення господарської діяльності позивач імпортує автомобільні запчастини від заводів виробників, офіційних дистриб`юторів із закордону в даному випадку з Республіки Польща.

Так, позивачем укладено контракт на поставку автомобільних запчастин із заводами виробниками: Czesci Tir Chlebek Spolka Jawna; MARTEX Sp. Z O.О

З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом № 2 від 18.10.2022 із контрагентом Czesci Tir Chlebek Spolka Jawna, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204020010110U0 від 13.03.2023.

Декларантом подані до митного оформлення разом з вказаною декларацією такі документи:

-Контракт № 2 від 18.10.2022р.

-Специфікація № 6V1 від 14.04.2023р.

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № FE/00000011/2023 від 14.04.2023р.

-Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/ME A10062556 від 20.04.2023р.

-Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № PL/MF/AT0038020 від 20.04.2023р.

-CMR № 080138 від 20.04.2023р.

-Відвантажувальна специфікація від 14.04.2023р.

-Прайс лист з 01.04.2023р. по 30.04.2023р.

- Митна декларація країни відправлення MRN23PL335010E0361375 від 20.04.2023р.

- Квитанція SWIFT № 311 від 18.04.2023р.

-Заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 18.04.2023р.

-Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р.

-Договір № ОД030123 Перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 03.01.2023р.

-Заявка № 03_04_23 від 10.04.2023р. (до договору № ОД030123 від 03.01.2023р.)

-Рахунок-фактура РФ-ОТ002319 від 22.04.2023р.

-Лист Вих. № 2604-1 від 26.04.2023р.

-Лист-опис товару від 20.04.2023р.

-Експертний висновок № 26042023 від 26.04.2023р.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту

Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000401 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000055/2 від 26.04.2023, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Крім того, з метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом №09/05//ЕХР/2022 від 09.05.2022 із контрагентом MARTEX Sp. Z O.О, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204020016410U3

Декларантом подані до митного оформлення разом з вказаною декларацією такі документи:

-Контракт № 09/05/ЕХР/2022 від 09.05.2022р.

-Додаткова угода №lMO від 11.07.2022р. до Контракту № 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022р.

-Специфікація №20V1 від 18.04.2023р.

-Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 9/FAE/2023/00194 від 18.04.2023р.

-Декларація про походження товару № 9/FAE/2023/00194 від 18.04.2023р.

-CMR № AMT01/101210 від 20.04.2023р.

-Відвантажувальна специфікація від 18.04.2023р.

-Прайс лист з 01.04.2023р. по 30.04.2023р.

-Митна декларація країни відправлення MRN23PL331020E0382901 від 20.04.2023р.

-Квитанція SWIFT № 312 від 19.04.2023р.

-Заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 19.04.2023р.

-Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р.

-Договір №ОД030123 Перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 03.01.2023р.

-Заявка № 03_04_23 від 10.04.2023р. (до договору №ОД030123 від 03.01.2023р.)

-Рахунок-фактура РФ-ОТ002320 від 22.04.2023р.

-Лист Вих. Nє 2704-1 від 27.04.2023р.

-Лист-опис товару від 20.04.2023р.

-Експертний висновок №26042023/2 від 26.04.2023

Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000406 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000056/2 від 27.04.2023, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»

Митна декларація № 23UA20402006352U2 від 25.04.2023 :

Рівненська митниця вважає, що поданий пакет документів не є достатнім для розмитнення товару за основним методом (ціною контракту) та зазначають, що :

І. Митна вартість імпортованого товарів № 9,19,21 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1.Відмовою в наданні всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до 4.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. 2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності:

- в рахунку - фактурі від 14.04.2023 №FE/00000011/2023 зазначено номера замовлень (умова пункту 3.1. договору №2 від 18.10.2022 )

- не надано у повному обсязі відомості митної декларації (п. 5.3 договору договору №2 від 18.10.2022_

II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №9 за МД UA408020/2023/24423 від 10.04.2023 за ціною 6,17 дол. США за кг; №19 за МД UA205030/2023/6896 від 21.04.2023 за ціною 4,21 дол. США за № 21 за МД UA204020/2023/6735 від 17.02.2023 за ціною 7,14 дол. США за кг.

У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

I. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: відповідна бухгалтерська документація. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч. 18 ст.58 МКУ.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв?язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №9 - (UA408020/2023/24423 від 10.04.2023) за ціною 6,17 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 733,2940 UАН або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 18 2279 EUR.

товар №19 - (UA205030/2023/6896 від 21.04.2023) за ціною 4,21 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 32714,9579 UАН або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 83,2162 EUR.

товар №21 - (UA204020/2023/6735 від 17.02.2023) за ціною 7,14 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 18339,5887 UАН або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 455,8786 EUR.

Митна декларація № 23UA204020016410U0 від 13.03.2023 :

Рівненська митниця вважає, що поданий пакет документів не є достатнім для розмитнення товару за основним методом (ціною контракту) та зазначають, що :

І. Митна вартість імпортованого товарів № 51, 56, 63, 64 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1.???Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до 4.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2.???Подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності:

-в рахунку - фактурі від 18.04.2023є 9/FAE/2023/00194 зазначено умовипоставки товару FCA без прив?язки до географічного пункту;

-в митній декларації країни відправника товару відсутні відомості щодо умов поставки товару та географічного пункту пропуску.

II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару

№ 51 за МД UA209230/2023/42703 від 25.04.2023 за ціною 8,01 дол. США за кг;

№ 56 за МД UA204020/2023/004532 від 03.02.2023 за ціною 3,85 дол. США за кг;

№ 63 за МД UA204020/2023/013769 від 04.04.2023 за ціною 4,63 дол. США за кг;

№ 64 за МД UA204020/2023/006835 від 20.02.2023 за ціною 4,25 дол. США за кг.

У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв?язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №51 - (UA209230/2023/42703 від 25.04.2023) за ціною 8,01 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 18746,4483або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 464,1152.

товар №56 - (UA204020/2023/004532 від 03.02.2023) за ціною 3,85 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 12459,8847або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 308,4756.

товар №63 - (UA204020/2023/013769 від 04.04.2023) за ціною 4,63 дол. США за кг., числове значення митної вартості товару становить 7830,7886або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 193,8707

товар №64 - (UA204020/2023/006835 від 20.02.2023) за ціною 4,25 дол. США за кг., числове значення ми тної вартості товару становить 13427,9017або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 332,4412.

Щодо причин прийняття рішень картки-відмови в прийнятті митної декларації причини відмови зазначено: Митна вартість товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; неподанням декларантом всіх додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Суд зауважує, що повідомлення про витребування додаткових документів у декларанта взагалі не містять будь-яких зазначень щодо наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей.

Посилання у такому повідомленні на наявність у митного органу інформації щодо іншого цінового рівня товарів з посиланням на інші МД не є та не може бути обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки, як установлено судом, більшість зазначених МД стосувалися митного оформлення товару, заявленого цим же позивачем, та за яким скориговано митну вартість товару за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів за вказаними вище МД були предметами судового оскарження та за рядом таких рішень про коригування митної вартості товарів вже прийняті рішення суду про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Загальне формулювання в оскаржуваному Рішенні причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано у редакції: Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: 1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., не свідчить та не може свідчити про проведення належного контролю та надання оцінки поданим декларантом документам у розрізі наявності у них розбіжностей та / або неточностей та / або ознак підробки, чи відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував свої рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо тверджень митного органу про наявність в поданих до митного оформлення документах неточностей обґрунтованого тим, що в рахунку-фактурі від 18.04.2023 зазначено умови поставки товару FCA без прив`язки до географічного пункту та в митній декларації країни відправника товару відсутні відомості щодо умов поставки товару та географічного пункту пропуску, то суду слід зазначити наступне.

Так, відповідачу було подано зовнішньоекономічний договір Контракт 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022, що є основним первинним документом, яким керуються сторони.

У пункті 5.1. зазначеного контракту вказано, що поставка товару здійснюється на умовах EXW, Martex IHKOTEPC 2010 (відвантаження товару Walentego Rozdzienskiego 19, 41-308 Dabrowa Gornicza).

Також митному органу було подано невід`ємну частину вказаного контракту, зокрема, додаткову угоду № 1MO від 11.07.2022р., якою сторони погодили нову редакцію п. 5.1., а саме: поставка товару здійснюється на умовах EXW чи FCA, Martex IHKOTEPM 2010 року (відвантаження товару Walentego Rozdzienskiego 19, 41-308 Dabrowa Gornicza).

В рахунку-фактурі від 18.04.2023 вказано умови поставки, зокрема, FCA.

За умовами поставки FCA передається замитнений товар з супроводжуючими документами і відвантаження товару здійснювалося на складі продавця, адреса якого вказана на першій сторінці в рахунку-фактурі - 41-308 Dabrowa Gornicza, Rozdzienskiego 19, та співпадає з відомостями, зазначеними у пункті 5.1. Контракту № 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022 та додатковій угоді № 1МО від 11.07.2022.

Також у специфікації № 20V1 від 18.04.2023, яка є невід`ємною частиною Контракту № 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022 вказано умови поставки - FCA-Dabrowa Gornicza/Poland та маршрут перевезення Даброва Гурнича/Польша - Рівне/Україна.

У CMR № AMT № 01/101210 від 08.03.2023 вказано місце завантаження товару Dabrowa Gornicza.

У відвантажувальній специфікації, а також в прайс-листі з 01.03.2023 по 10.03.2023 вказано умови поставки FCA-Dabrowa Gornicza/Poland.

У заявці №03_04_2023 визначено місце завантаження, вказано маршрут перевезення та пункт пропуску ПП Ягодин.

Щодо маршруту перевезення, то поставка товару здійснювалася від 2 продавців з Республіки Польща, в тому числі MARTEX Sp. Z 0. O. (Dabrowa Gornicza/Даброва Горніца, Польща).

Відсутність в митній декларації країни експортера умов поставки та географічного пункту пропуску обумовлена формою польської експортної митної декларації. При цьому, суд враховує, що відсутність в митній декларації країни експортера цих відомостей не впливає на митну вартість товару.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000401 та №UA204020/2023/000406 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000055/2 від 26.04.2023, UA204020/2023/000056/2, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору.

Позивач також просить суд стягнути на його користь витрати, понесені з метою перекладу документів послуги перекладача у розмірі 6300,0 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення суми витрат за послуги перекладача, суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України: до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд зауважує, що у даному випадку витрати, пов`язані з перекладом документів, мають бути віднесені до судових витрат на підставі пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України, оскільки є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження витрат позивачем долучено договір про надання послуг усного та письмового перекладу № 106-23 від 27.02.2023, рахунок на оплату, акт надання послуг, платіжну інструкцію на суму 6300 грн, отримувач: ПП Альфа Переклад.

Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 6300,00 грн входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості UA204020/2023/000055/2 від 26.04.2023, UA204020/2023/000056/2 від 27.04.2023 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000401 та №UA204020/2023/000406 .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» суму судового збору у розмірі 8052,00 грн. та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 6300 грн. 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 січня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ідентифікаційний код 42617033)

Відповідач: Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 43958370)

Суддя В.В. Щербаков