Ухвала

від 16.04.2024 по справі 460/24631/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24631/23 пров. № А/857/4261/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Сеника Р. П.

перевіривши апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/24631/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ототрак" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 березня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" rv.post@customs.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

01 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява Рівненської митниці про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року заяву Рівненської митниці задоволено. Продовжено строк для усунення Рівненською митницею недоліку апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/24631/23.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 02 квітня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд"rv.post@customs.gov.ua, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

12 квітня 2024 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення та/або розтрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Його доводи полягають у тому, що Рівненська митниця є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетні видатки при закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

Апелянт звертає увагу суду на те, що в умовах воєнного стану в Україні, з метою збільшення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету постановами Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 та від 01 квітня 2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» Державній митній службі України зменшено бюджетні призначення, зокрема, які виділені на сплату судового збору.

Разом з тим, справа №460/24631/23 має важливе значення для Рівненської митниці з метою формування судової практики у спірному питанні, а також і можливого повернення коштів із Державного бюджету України.

Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого митним органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» митним органам не надано пільг щодо сплати судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для несплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», за наявності яких можна було б відстрочити та/або розтрочити сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, подане клопотання задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта на те, що у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, митний орган не зазначає про вжиті ним усі можливі заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і не може бути підставою для повторного продовження процесуального строку.

Також колегія суддів враховує, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху, а також постановлення ухвали про продовження процесуального строку вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліку апеляційної скарги визначеного в ухвалі.

Відтак, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Рівненської митниці про відстрочення та/або розтрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати - відмовити.

Апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/24631/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник