Рішення

від 22.01.2024 по справі 580/7185/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року справа № 580/7185/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління" Звенигородської міської ради до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Звенигородська міська рада, виконавчий комітет Звенигородської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління" Звенигородської міської ради (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Звенигородська міська рада, виконавчий комітет Звенигородської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 6345/23-00-07-03-01 від 21.11.2022, щодо застосування штрафу застосованого на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України у сумі - 1 103 579,12 грн.

Позов мотивований тим, що спірне рішення прийняте всупереч вимогам податкового законодавства. Позивач стверджує, що штраф, передбачений абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, є похідним від податкового повідомлення- рішення, прийнятого згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України. Абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України визначено лише один критерій пов`язаності вторинного податкового повідомлення-рішення по відношенню до первинного - його отримання. Проте, відповідачем не вручалося і навіть зовсім не приймалося первинне податкове повідомлення-рішення, відповідно до абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, що свідчить про пряме порушення вимог ПК України. Крім того, позивач зазначає, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПК України (п. 114.1 ПК України). Відтак, термін нарахування штрафу за недотримані строки реєстрації податкових накладних за 2017 рік сплинув у 2020-2021 роках, 2018 року сплинув у 2021-2022 роках (до початку перевірки). Так як перевірка проводилася за період з 01.01.2017 по 12.09.2022, відповідно 1095 сплинуло 12.09.2019, а тому штраф за період з 01.01.2017 до 11.09.2019 застосовано поза межами строків давності. Також, податкові накладні на надання житлово-комунальних послуг не надаються побутовим споживачам, при цьому державний бюджет жодним чином не зазнав негативних наслідків у разі нереєстрації таких податкових накладних, оскільки ПК України не звільняє продавця від обов`язку включення ПДВ до суми податкових зобов`язань за звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Також, суд залучив до участі у справі третьою осою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Звенигородську міську раду (далі третя особа).

29.09.2023 третя особа подала суду пояснення на позов, в якому підтримала позовні вимоги позивача.

04.09.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що в періоді, що перевірявся, відповідно до первинних документів (дані по бухгалтерському рахунку Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті») на розрахунковий рахунок позивача щоденно надходили суми виручки за надані житлово-комунальні послуги та послуги по збиранню, захороненню ТПВ від неплатників ПДВ у сумі 13 943 443,97 грн, у тому числі ПДВ 2 323 907,35 грн. В той же час, позивач в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрував податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 2 323 907,35 грн по операціям з постачання неплатникам ПДВ, які не відповідають даті виникнення податкових зобов`язань. Враховуючі вищевикладене, в порушення вимог п. 187.10 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 2 323 907,35 грн на суми щоденних надходжень виручки за надані житлово-комунальні послуги та послуг по збиранню, захороненню ТПВ від неплатників ПДВ.

14.09.2023 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований юридичною особою з 24.12.1996 (код ЄДРПОУ 03356789).

На підставі наказу від 12.09.2022 № 1318-п службові особи відповідача здійснили документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 до 12.09.2022.

За її наслідками складений акт від 28.09.2022 № 4708/23-00-07-03-01/03356789 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 187.10 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України, результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 2 323 907,35 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 21.11.2022 № 6345/23-00-07-03-01, яким на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф у сумі 1 103 579,12 грн.

Надаючи оцінку спірному рішенню в контексті позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На підставі пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Водночас, відповідно до п. 187.10. ст. 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

На підставі п. 14.1.266 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

При цьому, Законом України № 812-VІІІ від 24.11.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі", який набрав чинності з 01.01.2016, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений пунктом 44, згідно з яким: "44.Тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2019 року.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць".

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зокрема: у пунктах 44 і 45 цифри "2019" замінити цифрами "2022", а товарну підкатегорію "2703 00 00 00" виключити.

Аналізуючи норми п. 187.10 та підп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України у взаємозв`язку з приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України, суд доходить висновку, що як раз ці норми і містять винятки з правила, встановленого п. 201.4 ст. 201 ПК України, у зв`язку з чим, особа, що надає послуги з вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, повинен визначати свої зобов`язання за касовим методом, тобто на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу), а тому і податкові накладні повинен за приписами п. 201.1 статті 201 ПК України складати на ту ж дату.

Винятки вже з цього правила визначені п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Отже, ПК України право на складання зведених податкових накладних надано лише тим платникам податків, що визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, які зазначені в п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тобто які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Оскільки надання послуг з вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття не включено до цього переліку, то позивач не має права на складання зведених податкових накладних.

Як встановлено судом з акту перевірки, позивачем у період з 30.01.2017 до 28.12.2019 складено (у останній день кожного місяця) та зареєстровано зведені податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 2 323 907,35 грн на суми щоденних надходжень виручки за надані житлово-комунальні послуги та послуг по збиранню, захороненню твердих побутових відходів від неплатників ПДВ.

При цьому, в періоді, що перевірявся, відповідно до первинних документів (дані по бухгалтерському рахунку Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті») на розрахунковий рахунок позивача щоденно надходили суми виручки за надані житлово-комунальні послуги та послуги по збиранню, захороненню ТПВ від неплатників ПДВ у сумі 13 943 443,97 грн, у тому числі ПДВ 2 323 907,35 грн.

В той же час, позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за кожним фактом отримання коштів за надані послуги, чим порушено ст. 201 ПК України.

Відповідальність за вказане порушення визначено абз. 1 п. 120-1.2. ст. 120 ПК України, яким передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Таким чином, на переконання суду, до позивача спірним рішенням правомірно застосовано штраф у розмірі 1 103 579,12 грн, що становить 50% суми ПДВ, за операціями надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів за період 2017-2019 роки (2 323 907,35 грн).

Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 340/854/19 та від 06.06.2023 у справі № 280/4556/19, суд вважає необґрунтованим, оскільки за фактичними обставинами вказаних справ до платника податків застосовано на підставі абз. 2 п. 120-1.2. ст. 120 ПК України.

Разом з тим, у справі, що розглядається, до позивача штраф застосовано відповідно до абз. 1 п. 120-1.2. ст. 120 ПК України. Отже правовідносини у справах № 340/854/19 та № 280/4556/19 та у цій справі не є подібними.

Стосовно твердження позивача, що податкові накладні на надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів не надаються побутовим споживачам-неплатникам податків, а тому не відбувається впливу на податковий облік, суд зазначає, що на підставі пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, вказаною нормою ПК України визначений безумовний обов`язок платника податків зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, у т.ч. ті, які не надаються покупцю.

При цьому, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податковій накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеній на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказані випадки не є релевантними до спірних правовідносин, в межах яких до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки правовідносини виникли з приводу нереєстрації податкових накладних на надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів неплатникам податку.

Крім того, суд вважає необґрунтованими викладені у позові доводи позивача, що спірний штраф застосований поза межами строків давності застосування штрафних санкцій.

Суд зазначає, що відповідно до згідно з п. 113.1 ст. 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПК України.

Абз. 1, 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України (у редакції станом на час прийняття спірного рішення) визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

При цьому, відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29.05.2020, п. 52 прим. 2 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України викладено в новій редакції, згідно з яким у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Також, п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції станом на час прийняття спірного рішення) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції станом на час прийняття спірного рішення) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

З огляду на викладені норми, суд дійшов висновку, що у період з 18 березня 2020 року до часу прийняття спірного рішення перебіг строків давності, визначених ст. 102 ПК України був зупинений, а тому твердження відповідача, що спірний штраф застосований поза межами строків давності застосування штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі абз. 1 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судовий збір поверненню.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ