Постанова

від 22.01.2024 по справі 120/12571/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12571/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

22 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Вінд" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2023 року позивач, ТОВ "Трейд Вінд", звернулося в суд із позовом до Вінницької митниці (відповідача) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості від 30.06.2023 року UA№401000/2023/000068/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UА401020/2023/000981.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 25.10.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товару встановлено, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності. У зв`язку з чим митним органом надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч.3 ст.53 Митного кодексу України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Трейд Вінд» (Україна) «Покупець» та компанією «CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD» (КНР) «Продавець» укладено Контракт №GD20230120 від 20.01.2023, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар власного виробництва, а покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови постачання вказуються в інвойсах та (або) специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту. Поставки здійснюються на умовах CIF, CFR, FOB (Інкотермс-2010).

07.04.2023 підписанням специфікації № 1 до Контракту № GD20230120 від 20.01.2023 Покупець і продавець домовилися про поставку партії товару, а саме SPC ламінованої підлоги, та IXPE підложки для підлоги на загальну суму 74 362,45 доларів США.

24.04.2023Продавцем був виставлений на адресу Покупця Комерційний інвойс № CZDH23610-1 на поставку товару загальною сумою 74362,45 доларів США, в тому числі на SPC ламіновану підлогу в сумі 74236,65 доларів США, та IXPE підложки для підлоги на суму 125,80 доларів США.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 23UA401020033893U3.

Відповідно до Комерційного інвойсу № CZDH23610-1 товар що поставляється це:

1. SPC Ламінована підлога - панелі прямокутної форми виготовлені з композиту CaCO3 та ПВХ. Мають закінчений вигляд. З двох торців мають паз, а з двох інших торців - фігурний виступ.

2. Підложка для підлоги під ламінат та паркетну дошку в асортименті з IXPE матеріалу, в рулонах розміром 1*10 м, товщиною 1,5 мм, ТМ KING FLOOR.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України

Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності.

У зв`язку із викладеним, Митницею надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч.3 ст.53 Митного кодексу України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

На виконання вказаної вимоги відповідача позивачем надано наступні документи, які на його думку підтверджують заявлену митну вартість товару:

1. Пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.04.2023;

2. Комерційний інвойс (Commercial invoice) CZDH23610-1 від 24.04.2023;

3. Коносамент WMSS23042189 від 26.04.2023;

4. Міжнародна залізнична накладна 24892 від 19.06.2023 року;

5. Автотранспортна накладна (CMR) № 000005222 від 28.06.2023;

6. Автотранспортна накладна (CMR) № 000005239 від 28.06.2023;

7. Автотранспортна накладна (CMR) № 000005240 від 28.06.2023;

8. Автотранспортна накладна (CMR) № 000005242 від 28.06.2023;

9. Декларація про походження товару CZDH23610-1 від 24.04.2023;

10. Платіжна інструкція в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 50 від 02.06.2023;

11. Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг РФ-17277 від 22.06.2023;

12. Довідку що підтверджує вартість перевезення товару № 2806/21 від 28.06.2023;

13. Специфікація виробника товару до Контракту № GD20230120 від 20.01.2023 року № 1 від 07.04.2023;

14. Контракт (договір) № GD20230120 від 20.01.2023;

15. Висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/393 від 29.06.2023;

16. Договір про надання послуг митного брокера 1001/1 від 02.01.2020;

17. Договір про перевезення № 1708/21/01 від 17.08.2021.

18. Копію митної декларації країни відправлення 223120230001325714;

19. Прайс-лист виробника товару від 20.01.2023.

Отримавши вищезазначені документи, Вінницькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2023/000068/2 від 30.06.2023.

Також, відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000981.

Причиною відмови у вказаній картці зазначено заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товару. Винесення Митницею Рішення про відмову відповідно до п. 5,6 ст. 54, ст. 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA401020/2023/000068/2.

Незгода позивача із такими діями відповідача та, як наслідок, із прийнятими ним рішеннями про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Приписами частини 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

З наведених норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово викладалась Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

При цьому слід враховувати, що сукупність всіх наведених вище норм законодавства вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. У разі ненадання витребуваних документів або недоведеності декларантом в ході проведення консультацій правильності визначення митної вартості, достовірності та належності митний орган уповноважений прийняти рішення про коригування митної вартості.

Відповідна позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 14.04.2021 по справі № 820/4849/16.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.01.2023 між ТОВ «Трейд Вінд» (Покупець) та Компанією «CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO., LTD.» (Продавець) укладено Контракт на постачання товарів № GD20230120 від 20.01.2023 року відповідно до умов якого:

П.1.1. Продавець зобов`язується передати товар власного виробництва у власність Покупця, а покупець прийняти і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови постачання вказуються в інвойсах, та (або) в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

П. 2.2. Загальна вартість кожної конкретної партії товару, що поставляється, ціна за одиницю і за позиціями вказується в комерційних інвойсах та (або) Специфікаціях, для кожної конкретної партії товару, що поставляється.

П. 6.3. Умови оплати зазначаються Продавцем в інвойсах на кожну партію товару та (або) специфікаціях.

07.04.2023 підписанням специфікації № 1 до Контракту № GD20230120 від 20.01.2023 року Покупець і продавець домовилися про поставку партії товару, а саме SPC ламінованої підлоги, та IXPE підложки для підлоги на загальну суму 74 362,45 доларів США.

24.04.2023 Продавцем був виставлений на адресу Покупця Комерційний інвойс № CZDH23610-1 на поставку товару загальною сумою 74362,45 доларів США , в тому числі на SPC ламіновану підлогу в сумі 74236,65 доларів США, та IXPE підложки для підлоги на суму 125,80 доларів США.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 50 від 02.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Вінд» сплачено на виконання контракту CD20230120 грошові кошти в сумі 74 362,45 доларів США.

Між ТОВ «Трейд Вінд» та ТОВ «Клевер Тім» укладено Договір про транспортне експедитування № 1708/21/01 від 17 серпня 2021 року відповідно до п.1.1. якого Еспедитор (ТОВ Клевер Тім») зобов`язується за доручення і за рахунок ТОВ «Трейд Вінд» виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно- експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Так відповідно до довідки ТОВ «Клевер Тім» Про транспортні витрати № 2806/21 від 28.06.2023 року, та рахунку № РФ-17277 від 22/06/2023 року вартість транспортних витрат складає 536827,50 грн., в тому числі: за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (Шанхай - Гданськ)- 178454,77 грн; Міжнародне залізничне перевезення за межами державного кордону України 234 039,04 грн.; додаткові послуги з обробки товарів в порту Гданськ 48 699,87 грн, Транспортно-експедиційне навантаження-розвантаження) - 48 699,87 грн; Транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 75 633,82 грн.

Відповідно до вимог Митного кодексу до складу митної вартості включаються в тому числі: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи вказане загальні витрати на транспортування та обробку товару що ввозився Позивачем на митну території України в режимі імпорту (SPC ламінована підлога та IXPE підложки для підлоги) складає 461 193,68 грн.

Загальна митна вартість товарів які були ввезені Позивачем складає 3 180 524,37 грн. (74362,45 дол. США (загальна вартість товару згідно інвойсу)*36,5686 (офіційний курс долара США грн за 1 дол. США на 30.06.2023 року) + 461 193,68 грн. (вартість витрат на транспортування).

Тобто, цифрове значення митної вартості SPC ламінована підлога та IXPE підложки для підлоги, які Імпортував Позивач до митного оформлення повністю підтверджуються наданими до митного оформлення документами, вказаними вище, в яких відсутні будь які розбіжності, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Разом з тим, митницею встановлено невідповідність поданих до митного оформлення документів та відмову декларанта у наданні документів, що вимагались митницею, зважаючи на невизначеність основних умов договору метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, та приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Зокрема, відповідного висновку митний орган дійшов з огляду на таке: у зовнішньоекономічному Договорі не встановлено основні умови, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.3 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати); частину документів до митного оформлення подано без дотримання вимог ст. 254 МКУ (китайською мовою); за допомогою сервісу Google перекладач було проаналізовано відомості наявні в поданій колії МД країни відправлення №о223120230001325714 від 24.04.2023 та було встановлено, що відправником товару є Changzhou Gutenberg Wood Industry Co. Ltd, що не відповідає заявленим відомостям; поставка товару проводиться в рамках договору GD20230120 від 20.01.2023 року. Разом 3 тим в відповідному договорі однозначно не встановлено основні умови договору, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.3 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати), а також в наданому платіжному дорученні від 02.06.2023 року № 50 в гр. 70 «Призначення платежу» наявне посилання лише на контракт, оскільки п.2,3 контракту визначено, що загальна вартість контракту складається із вартості всіх конкретних партій товару та становить 10 млн дол. США, що не дає можливості віднести це перерахування коштів саме за даний товар.

Як вірно звертає увагу суд першої інстанції на постанову Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, в якій зазначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При цьому встановлено, що в межах розгляду даної адміністративної справи, представником відповідача не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином розбіжність у найменуванні продавця (постачальника), ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару, за умови, що така інформація може бути встановлена на основі відомостей з інших документів, що були надані до митного оформлення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на вимогу відповідача було надано ще додаткові документи, однак, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Факт неподання декларантом додаткових документів, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви щодо визначення числового значення митної вартості, став підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки виявлені і описані в колонці 33 спірного рішення розбіжності стосуються виключно порядку виконання умов контракту.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у наданих позивачем документах були відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. А відтак, позивачем первісно надано всі необхідні документи для визначення митної вартості, а вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Також, як слідує з матеріалів справи, в Зовнішньо-економічному контракті GD20230120 від 20.01.2023, наданому до митного оформлення, вказується Продавець товару компанії CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD «Продавець» наявний відтиск печатки який повністю відповідає написанню найменування компанії вказаному в Митній декларації країни походження товару.

Окрім того, Позивачем було надано належним чином завірений переклад митної декларації країни походження з якої вбачається, що назва компанії CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD (ТОВ «Чанчжовська деревообробна компанія «Голденбург») в митній декларації відповідає назві компанії в інших документах поданих до митного оформлення.

Крім того, позивачем надано належним чином завірений переклад Ліцензії на ведення господарської діяльності, виданої Управління по нагляду за ринком району Уцзінь міста Чанчжоу стосовно компанії CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD (ТОВ «Чанчжовська деревообробна компанія «Голденбург») в якій назва на китайській мові відповідає назві компанії в митній декларації крани походження, а назва на англійській мові відповідає назві компанії в Контракті. Крім того в даній ліцензії також вказаний код компанії CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD (ТОВ «Чанчжовська деревообробна компанія «Голденбург») - 913204126763996486 який також вказаний в митній декларації країни відвантаження в колонках внутрішній вантажовідправник та виробник та реалізатор разом з назвою компанії CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD (ТОВ «Чанчжовська деревообробна компанія «Голденбург»).

Доводи відповідача, що порядок поставки та оплати товару не відповідає Договору, не заслуговує на увагу, оскільки порядок поставки рівно як і порядок оплати поставленого чи ні товару є комерційними умовами, і якщо останні не впливають на митну вартість товару, то митницю не стосуються.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 07.05.2020 по справі № 1.380.2019.001625, в якій суд касаційної інстанції вказує, що на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Крім того слід звернути увагу, що при прийнятті відповідачем спірного Рішення про коригування митної вартості та визначення її за резервним методом не було взято до уваги звіт цінової експертизи про імпортну поставку скло сітки ДП «Держзовнішінформ» від 29.06.2023 № 113/393 відповідно до якого ціни на ламіновану підлогу в асортименті, що постачається згідно з комерційним інвойсом № CZDH23610-1 від 24.04.2023 до контракту на постачання товару № GD20230120 від 20.01.2023 укладеним між компанією CHANGZHOU GOLDENBURG WOOD CO.,LTD та ТОВ «Трейд Вінд» не суперечить цінам компанії-постачальника.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

При цьому слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові у справі № 820/307/17 від 21.04.2021, рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Разом з тим, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2023 року UA№401000/2023/000068/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягало скасуванню.

Також, оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/000981 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, зміст Картки відмови містить не точності та посилання на документи які не мають відношення до даної справи, що також підтверджує не законність та не обґрунтованість даної картки.

Зокрема, на сторінці 1 Картки відмови відображений перелік документів на які були надані Позивачем до митного оформлення. Серед даного переліку відсутній Прайс-лист виробника товару від 20.01.2023 який був наданий відповідно до вимог Відповідача та на який Відповідач посилається в оскаржуваному Рішенні про коригування.

На сторінці 2 Картки відмови відповідач вказує: «Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Здійснити митне оформлення товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару №UA010000/2023/000053/2 від 30.06.2023. Рішення митного органу може бути оскаржене в порядку, передбаченому гл.4 Митного кодексу України». Однак, доказів того, що рішення №UA010000/2023/000053/2 від 30.06.2023 стосується позивача, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 308КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.