Ухвала

від 23.01.2024 по справі 922/2906/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/2906/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 (колегія суддів: Шевель О. В., Крестьянінов О. О., Фоміна В. О.) у справі

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН" про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН" (далі - ТОВ "КОРСО ТАУН") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2023, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. Окрім цього, скаржник просить зупинити виконання рішення суду першої інстанції до розгляду касаційної скарги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ "КОРСО ТАУН" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у загальній сумі 1 924 959,92 грн.

16.10.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, повний текст якого склав 23.10.2023, про задоволення позову.

Не погодившись з цим рішенням, ТОВ "КОРСО ТАУН" 22.11.2023 оскаржило його до Східного апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі це товариство також просило поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовувало тим, що оскаржуване рішення було прийнято за відсутності ТОВ "КОРСО ТАУН" та його представника; до моменту подання апеляційної скарги ТОВ "КОРСО ТАУН" не отримало повного тексту оскаржуваного рішення, а дізналося про його наявність з Єдиного державного реєстру судових рішень.

01.12.2023 Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції встановив, що копію рішення від 16.10.2023 у цій справі господарський суд 24.10.2023 направив поштою на адресу ТОВ "КОРСО ТАУН": м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, 76 (яку також зазначено і в апеляційній скарзі), однак 01.11.2023 вказане поштове відправлення було повернуто до суду відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". З такою ж відміткою поверталися до суду і копії інших процесуальних документів, надіслані на адресу відповідача, а саме, копії ухвал, якими господарський суд повідомляв сторони про розгляд справи. Водночас згідно з відомостями програми "Діловодство спеціалізованого суду" копію рішення у цій справі було доставлено до електронного кабінету ТОВ "КОРСО ТАУН" у підсистемі "Електронний суд" 23.10.2023 о 12:17.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, двадцятиденний строк з дня вручення відповідачу копії оскаржуваного рішення розпочався 24.10.2023 і тривав до 13.11.2023. Тому, подавши апеляційну скаргу 22.11.2023, скаржник пропустив строк, визначений частиною другою статті 256 ГПК України.

Тож, керуючись частиною третьою статті 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав можливість ТОВ "КОРСО ТАУН" подати суду вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку її подання з наведенням інших поважних причин його пропуску.

Окрім цього, підставою для залишення апеляційної скарги без руху цей суд зазначив неподання скаржником доказів сплати судового збору у визначених законом порядку та розмірі.

Ухвала, в якій скаржнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, скаржник отримав 01.12.2023.

11.12.2023, тобто в межах зазначеного строку, відповідач через підсистему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав докази сплати судового збору.

Разом з тим, вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги з обґрунтуванням поважності причин, з яких ТОВ "КОРСО ТАУН" не подало апеляційну скаргу у встановлений законом строк (з урахуванням обставин, про які зазначено в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху), матеріали цієї заяви не містили.

Будь-якої іншої кореспонденції від апелянта ні в межах визначеного судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ні після закінчення вказаного строку до суду не надходило.

Оскільки скаржник усунув недоліки апеляційної скарги лише частково, а саме: не обґрунтував поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, Східний апеляційний господарський суд відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі на цю ухвалу скаржник стверджує, що суд не взяв до уваги, те, що він та його представник не отримали повного тексту рішення та реально ознайомилися з ним 04.11.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, при поданні відзиву на позов представник відповідача зазначив про наявність у нього електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", однак до подання апеляційної скарги у представника був відсутній доступ до електронної справи.

Вважає недоречними посилання суду апеляційної інстанції щодо направлення оскаржуваного рішення до електронного кабінету скаржника у підсистемі "Електронний суд", оскільки на момент прийняття цього рішення (16.10.2023), наскільки відомо представнику скаржника, у ТОВ "КОРСО ТАУН" ще не було зареєстровано кабінету. А тому на думку скаржника, направлення рішення до електронного кабінету не є належним врученням цього рішення стороні у справі.

Однак Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника та вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину четверту статті 260 та частину першу статті 261 ГПК України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "КОРСО ТАУН" має зареєстрований електронний кабінет; оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлене до цього електронного кабінету 23.10.2023 о 12:17.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення місцевого господарського суду від 16.10.2023 вважається врученим цьому товариству 23.10.2023. А тому, відповідно до положень статті 256 ГПК України апеляційна скарга на вказане рішення мала бути подана до 13.11.2023.

Установивши, що апеляційна скарга ТОВ "КОРСО ТАУН" подана після спливу цього строку, а саме: 22.11.2023, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив її без руху згідно з положеннями частини третьої статті 260 ГПК України. А, враховуючи, що в установлений цією нормою строк ТОВ "КОРСО ТАУН" не подало до суду відповідної заяви із наведенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За наведених обставин обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ТОВ "КОРСО ТАУН" не зазначило та не довело існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили би про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Верховний Суд зауважує, що конструкція частини першої статті 261 ГПК України, яка встановлює обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності випадків, перелічених у наведеній нормі, не передбачає подвійного тлумачення. Її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування вказаної правової норми. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норми права судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "КОРСО ТАУН" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції залишається без розгляду.

Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/2906/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач