Ухвала

від 23.01.2024 по справі 527/1529/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

справа № 527/1529/20

провадження № 61-640ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, яка подана представником Поповою Мариною Юріївною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом Приватного виробничого підприємства «Будівельні матеріали» до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Градизької селищної територіальної громади в особі Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, Державної служби геології та надр України, Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Крупської, про захист прав користувача надр,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) 11 січня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_5 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року.

За приписами частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

До касаційної скарги ГУ Держгеокадастру додано довіреність від 05 січня 2024 року, видану виконувачем обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру Остапенко Людмилою Олександрівною.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо, зокрема, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Разом з тим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Попової М. Ю. діяти від імені ГУ Держгеокадастру в порядку самопредставництва.

На підставі викладеного, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга ГУ Держгеокадастру, яка підписана Поповою М. Ю., на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року підлягає поверненню, у зв`язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, яка подана представником Поповою Мариною Юріївною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар