Ухвала

від 22.01.2024 по справі 134/100/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/100/24

1-в/134/10/2024

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2024 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючоїсудді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника виправного центру ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Грозинці Хотинського району Чернівецької області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, до засудження непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

встановив:

12 січня 2024 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, у якому він просить на підставі ст. 81 КК України звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, мотивуючи тим, що своєю поведінкою та ставленням до праці він довів своє виправлення.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання. Вказав, що відбуваючи покарання у виді обмеження волі весь час працював на контрагентських об`єктах, однак отримав травму голови, тому не може виконувати важку роботу, проте виконує роботи по благоустрою установи. Також просить врахувати позитивну характеристику за місцем проживання та необхідність допомагати сім`ї здійснювати догляд за батьком, який є особою з інвалідністю 3 групи. Накладені на нього стягнення вважає неправомірними, однак їх не оскаржував.

Представник виправного центру при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що засуджений ОСОБА_5 не довів своє виправлення, оскільки за час відбування покарання тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, має лише одне заохочення, яке він отримав перебуваючи в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор». Окрім того, засуджений ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків не зробив та продовжив порушувати закон, тому відносно нього недоцільно застосовувати умовно-дострокове звільнення.

Заслухавши пояснення засудженого, представника виправного центру, думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 81 КК Українидо осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 81 КК Україниумовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до положеньПостанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільненнявід відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільненнявід відбування покарання, мають ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.

Саме досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженого обґрунтовує можливість його дострокового звільнення від відбування покарання, хоча і під певною умовою.

Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормоюКК України, тобто є не обов`язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 серпня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ст. 335 КК України та з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) днів. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 січня 2022 року, залишеної без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 березня 2022 року,скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого ОСОБА_5 в місця обмеження волі для відбування покарання, призначеного вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 серпня 2020 року, у виді 2 (двох) років 6 (шести) днів обмеження волі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2022 року засудженого ОСОБА_5 направлено до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, відповідно до ч. 4 ст. 57 КВК України. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 58 КВК України, постановлено рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбуття покарання,зарахувавши згідно ст. 72 КК України у строк покарання час попереднього ув`язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Початок строку відбування покарання 09.06.2023 року, кінець строку 28.12.2024 року.

З 16 березня 2023 року засуджений ОСОБА_5 перебував в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», отримав одне заохочення, заходи стягнення не застосовувалися.

З 09 червня 2023 року по теперішній час засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».

Згідно строкового трудового договору № 103-23 від 17.07.2023 року засуджений ОСОБА_5 був працевлаштований на контрагентському об`єкті ТОВ «ПРОФІТ ІНДАСТРІ», де працював по 20 жовтня 2023 року.

В подальшому, згідно додаткової угоди № 186/23 від 20 жовтня 2023 року до строкового трудового договору № 103-23 від 17 липня 2023 року засудженого ОСОБА_5 було переведено на контрагентський об`єкт ТОВ «Вінницька птахофабрика», де він працював по 26 жовтня 2023 року.

Згідно строкового трудового договору № 199-23 від 16.11.2023 року засуджений ОСОБА_5 був працевлаштований на контрагентському об`єкті ПП «Вікторі О», де працював по 19 грудня 2023 року.

Як вбачається з характеристики ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)», за час відбування покарання у виді обмеження волі засуджений ОСОБА_5 характеризується негативно, не дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, заходи заохочень не застосовувались. Проявляє соціально-корисну ініціативу та приймає участь в суспільному житті відділення. Санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному стані, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується, ставиться відповідно, використовує їх за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Проявляє готовність до самокерованої соціально-правомірної поведінки. Порушень вимог пожежної безпеки не допускає. Не відвідує заходи виховного характеру, не робить для себе позитивні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження».

Підтримує соціально-користі зв`язки з рідними та знайомими шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнає. Заборгованості за виконавчими листами не має.

У засудженого ОСОБА_5 встановлено середній рівень ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення.

Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_5 підпадав по відбуттю 1/2 строку покарання, а саме 25.12.2023 року.

Рішенням комісії ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» - протокол № 23 від 27 грудня 2023 року - засудженому ОСОБА_5 відмовлено в порушенні клопотання перед судом про умовно-дострокове звільнення від покарання, оскільки він не довів своє виправлення.

Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень, засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання отримав одне заохочення у видіподяки та три стягнення у виді суворої догани, які на даний час не погашені.

Як вбачається з довідки про доходи, за період відбування покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» дохід засудженого ОСОБА_5 склав 22940,82 грн. (липень 2023 року 2953,58 грн., серпень 2023 року 7323,26 грн., вересень 2023 року 6959,12 грн., жовтень 2023 року 3803,24 грн., листопад 2023 року 1335,18 грн., грудень 2023 року 566,44 грн.).

З 24 листопада 2023 року по 03 грудня 2023 року ОСОБА_5 проходив амбулаторне лікування з приводу посттравматичного головного болю, на час лікування йому рекомендовано уникати важкої фізичної праці, що підтверджується довідкою КНП «Крижопільський МЦ ПМСД» від 24.11.2023 року № 1605.

Станом на 22 січня 2024 року засуджений ОСОБА_5 відбув 1/2 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 11 місяців 5 днів.

У відповідності до ч. 1ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Висновок про те, що засуджений довів своє виправлення, передбачає, що йогосумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Згідно ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_5 , суд не вбачає підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

Так, суд бере до уваги, що хоча засуджений ОСОБА_5 відбув встановлену законом частину строку покарання та майже постійно був працевлаштований, однак за час відбування покарання він характеризується негативно, має лише одне заохочення та три непогашені стягнення, що не дозволяє зробити висновок про сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженого, які вказують на доведення ним виправлення.

Наявність позитивної характеристики за місцем проживання, а також та обставина, що батько засудженого ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 3 групи, не можуть бути визнані достатніми підставами для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом відбування покарання.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.

Керуючисьст. 81 КК України,ст. 154 КВК України,ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя