Рішення

від 24.01.2024 по справі 185/14387/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/14387/23

Провадження № 2/185/925/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 січня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бутенко Ольгу Анатоліївну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.

Довідкою МСЕК від 14 липня 2016 року позивачу встановлено первинно 60 відсотків втрати працездатності за професійними захворюваннями: у тому числі: 40 відсотків радикулопатія з ДФА, 10 відсотків ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість. В подальшому довідкою МСЕК від 08 липня 2019 року йому було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності безстроково.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров`я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 241200 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Заяви та клопотання відповідача

Представник відповідача просить витребувати додаткові докази, а саме:

у Міжрайонної профпатологічної МСЕК - акт № 632 первинного огляду ОСОБА_1 на МСЕК від 14 липня 2016 року, акт № 956 повторного огляду ОСОБА_1 на МСЕК від 08 липня 2019 року, довідку про виконання або невиконання ОСОБА_1 вимог індивідуальних програм реабілітації інваліда за 2016, 2019 роки, у позивача індивідуальну програму реабілітації за 2016 рік, підтвердження виконання вимог індивідуальних програм реабілітації за 2016, 2019 роки.

Також представником відповідача подано клопотання про визнання обов`язковою участі позивача при розгляді справи.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачемдодані допозовної заявиписьмові докази,що підтверджуютьобставини,на яківін посилаєтьсяу позовнійзаяві,а саме його роботуна підприємствівідповідача ушкідливих умовах, встановлення йомувисновком МСЕКпервинновтрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених ушкодженням здоров`я, тому немає необхідності обов`язкової явки позивача у судове засідання.

Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, правопрацівника навідшкодування моральної шкоди, завданої внаслідокпрофесійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду чи за рахунок роботодавця). Наявність довідки про результати повторного огляду свідчить про наявність первісної довідки, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.

Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 185/10591/21.

Тому немаєнеобхідності увитребуванні актів оглядупозивача уМСЕК.Позивачем наданокопію довідкиМСЕК пропервинне встановленнявтрати професійноїпрацездатності запрофесійними захворюваннями. Інші додаткові докази, які просить витребувати представник відповідача, не стосуються предмету позову.

Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів та визнання обов`язковою явки позивача у судове засідання.

Заперечення відповідача

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.

Також у відзиві на позов представник відповідача просить зобов`язати позивача подати заяву свідка по суті поставлених питань у порядку та в строк, встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України,

Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.

Суд не вправі зобов`язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (протокол № 680 від 11 травня 2016 року), у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:

-радикулопатія попереко-крижова та шийна з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу в поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів,

-хронічне обструктивне захворювання легенів першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), легенева недостатність першого ступеню,

-нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху). (а.с.23-24)

09 червня 2016 року затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , згідно якого професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення професійного захворювання важкість праці, пил гірничої маси, підвищений рівень шуму. (а.с.30-31)

Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААА № 019373 від 14 липня 2016 року ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв`язку з професійними захворюваннями сукупно 60 відсотків, у тому числі: 45 відсотків радикулопатія з ДФА, 10 відсотків ХОЗЛ, п`ять відсотків - приглухуватість. (а.с.17)

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн.

Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід увигляді відшкодування матеріальноїабо немайнової(моральної)шкоди,крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано подією, яка відбулася до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Позивачу первинно встановлено висновком МСЕК ступінь втрати професійної працездатності до 25 травня 2020 року, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача під час дії попередньої редакції Податкового кодексу України, тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою. Пропорційно до суми, яка підлягає стягненню, розмір судового збору складає 1200 грн.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1200 (тисяча двісті) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва