Ухвала

від 23.01.2024 по справі 445/923/17

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №445/923/17

Провадження № 2/943/41/2024

У Х В А Л А

судового засідання

23 січня 2024 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Журибіди Б.М.

при секретарі Пирка В.М.

за участі представників позивача Піддубної Х.Г., Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників ОСОБА_3 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової Оксани Анатоліївни, Приватного нотаріуса Золочівського нотаріального округу Львівської області Швець Ольги Володимирівни, Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Береш Любові Іванівни, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (правонаступники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), третіх осіб Золочівської міської ради, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

В переведенні Буського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за означеним позовом.

На адресу суду 16.05.2023 року надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 . Остання просить прийняти дану позовну заяву про вступ її у справу в якості третьої особи, витребувати у ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в її користь земельну ділянку площею 0,1107 га, яка є частиною земельної ділянки за кадастровим № 4621810100:01:011:0035 площею 0,30 га та розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В судове засідання ОСОБА_7 не з`явилася, подала письморве клоотання про проведення такго у її відсутності, просить вирішити питання про прийняття поданої нею письмової заяви.

Представник позивача ОСОБА_8 щодо вирішення позовної заяви ОСОБА_7 , на думку суду, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису.

Представник відповідача, адвокат Алексеєнко А.А. подав письмове клопоатння про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти прийняття позовної заяви ОСОБА_7 до даної справи, зазначивши, що в разі задоволення такої просить повернутися до підготовчого судового засідання.

Інші учасники справи за викликом суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до змісту ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За клопотанням представників сторін, враховуючи відсутність інших учасників процесу, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши думку представників позивача, вивчивши матеріали справи, матеріали позовної заяви ОСОБА_7 , клопотання представника відповідача про повернення до підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно з ч.3, 4 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Таким чином, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам );

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`яснень Постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слідує, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та позову третьої особи; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Також, Велика палата Верховного суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18 дійшла висновку про те, що позов третьої особи, поданий, згідно приписів ст. 52 ЦПК України, може бути прийнятий судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. А вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналізуючи вказану норму закону, слід зробити висновок, що для набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, повинен мати місце такий критерій, як наявність єдиного предмету спору, що було дотримано ОСОБА_7 ..

Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи, в силу ч. 1 ст. 52 ЦПК України, повинна містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Проаналізувавши позов, що перебуває в провадженні суду та поданий позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд приходить до висновку, що ці позови є взаємопов`язаними та поєднані спільним предметом спору, а відтак з огляду на викладене, з метою об`єктивного розгляду справи, а також винесення законного та обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Щодо клопотання представника відповідача про повернення в підготовче судове засідання, слід зазначити наступне.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 06 липня 2023 року підготовче судове засідання у даній справі закрито, призначено до судового розгляду по суті.

Згідно з ч. 1ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Як вбачається з положень ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

До того ж, відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Представник відповідача адвокат Алексеєнко А.А. клопотав про повернення в підготовче судове засідання для забезпечення дотримання прав учасників справи щодо можливості реагування на подану третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_7 позовну заяву, подання пояснень, заперечень, відзиву, тощо.

Представники позивачаОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечили проти повернення в підготовче судове засідання.

Такі доводи клопотання адвоката Алексеєнка А.А., на переконання суду, свідчать про вагомість підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

З огляду на викладене, клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 52, 212, 258, 260, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Залучити до справи за позовом Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників ОСОБА_3 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової Оксани Анатоліївни, Приватного нотаріуса Золочівського нотаріального округу Львівської області Швець Ольги Володимирівни, Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Береш Любові Іванівни, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (правонаступники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), третіх осіб Золочівської міської ради, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, - у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_2 .

Прийняти до спільного розгляду з первісним позовом позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_7 .

Повернутись до стадії підготовчого судового засідання у даній справі.

Підготовче судове засідання відкласти на 22 лютого 2024 року о 15.00 год в приміщенні Буського районного суду Львівської області за адресою м. Буськ вул. Паркова, 14, Львівської області, з викликом учасників справи.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_7 . У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Встановити третій особі, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_7 п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи. В підготовче судове засідання викликати сторони по справі, представників.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. М. Журибіда