РІШЕННЯ
Іменем України
16.01.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
за участі секретаря судового засідання Лозинському Т.-Р.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Коциба Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Сколівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Сколівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 (попереднє прізвище « ОСОБА_3 »), який було зареєстровано 01.09.2012 року Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №1975. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 . 27.09.2019 року шлюб було розірвано рішенням Франківського районного суду м. Львова у справі №465/1832/19. Після розірвання шлюбу, він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за домовленістю батьків заради забезпечення найкращих інтересів дитини, продовжували проживати за адресою: АДРЕСА_1 . 30.05.2021 року ОСОБА_3 раптово, без жодного попередження і без згоди на це батька дитини забрала малолітнього ОСОБА_5 з місця його постійного проживання. Як з`ясувалось пізніше, з телефонної розмови, відповідач відвезла його у місто Сколе, Львівської область, де проживають її батьки. З того моменту і по сьогодні він намагався поспілкуватися із сином, дзвонив, пробував домовитись про зустріч, проте ОСОБА_3 чинила раніше та продовжує чинити перешкоди у спілкуванні з сином: не дозволяє бачити сина, кричить. З графіком побачень, який встановлений висновком Служби у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації Львівської області не погоджується, оскільки не визначено порядку побачень у святкові, неробочі дні року. Крім того, враховуючи значну відстань від його місця проживання до нинішнього місця проживання сина у місті Сколе, він вважає недоцільним встановлення часу побачень у вівторок та четвер з 18:00 год. до 20:00 год. З 19.01.2022 року і по цей час він так і не мав можливості повноцінно поспілкуватися з сином. Вважає, що поведінка відповідача негативно впливає на стан малолітнього ОСОБА_5 , який теж прагне спілкування з батьком. Просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 06.10.2022 року вирішено передати дану справу за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова, для розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 року головуючим суддею у справі визначено суддю Ванівського Ю.М.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.11.2022 року відкрито провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
Від відповідача 28.11.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що графік побачень з дитиною встановлений для батька ОСОБА_2 за його ж заявою від 05.12.2021 згідно розпорядження голови Стрийської районної державної адміністрації Львівської області Богдана Янко від 19.01.2022 №5. Позивач не звертався до органу опіки та піклування із вимогою змінити графік побачень з дитиною. Крім цього, відсутні відомості про встановлення органом опіки та піклування фактів ухилення від виконання нею розпорядження голови Стрийської районної державної адміністрації Львівської області від 19.01.2022 №5. Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у нього перешкод у побаченні та спілкуванні із сином ОСОБА_5 . Не бажання сина бачитись та спілкуватись з батьком не свідчить про вчинення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. Вважає позов безпідставним, необґрунтованим та передчасним, що є підставою для відмови у його задоволенні.
14.12.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій йдеться про те, що докази, які надані відповідачкою та долучені до матеріалів справи, не свідчать про негативний вплив на стан дитини та його спілкування з батьком. В інформації огляду невролога дитячого від 15.09.2022 в графі «Анамнез захворювання» зазначено, що мати пов`язує стан дитини із його спілкуванням з батьком. Тобто, дослідження лікаря ґрунтовалось виключно на інформації, яка надана відповідачкою. Окрім того, позивач вважає, що твердження відповідачки порушують його право на повагу до гідності та честі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
11.01.2024 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі у яких йдеться про те, що висновок експерта, який міститься в матеріалах справи, відповідає вимогам цивільного процесуального закону, так як ухилення відповідачки від проведення експертизи призвело до неможливості надання експертом відповіді на окремі питання, поставлені на вирішення експертизи. Більше того, відповідачка, відмовляючись від участі в проведенні експертизи, звертається до інших спеціалістів для проведення досліджень над малолітнім ОСОБА_5 .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задоволити.
Відповідач у судове засідання не з`явилась, подала на адресу суду промову у дебатах, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи в судовому засіданні заявив, що підтримує розпорядження Стрийської районної державної адміністрації від 19.01.2022 №5, яким позивачу встановлено графік побачень з сином.
Суд заслухавши пояснення сторін, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) зроблено актовий запис №342 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27.09.2019 року (справа №465/1832/19) шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно Акту обстеження від 11.06.2021 року, комісією встановлено, що ОСОБА_5 проживав з батьком та матір`ю з грудня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .
Актом про встановлення фактичного місця проживання від 11.11.2021 виконавчого комітету Сколівської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином ОСОБА_5 , 2014 року народження та батьками.
Згідно розпорядження Стрийської районної державної адміністрації від 19.01.2022 №5, ОСОБА_2 надано дозвіл на участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлено наступний графік побачень:
перша та третя п`ятниця місяця з 10.00 год. п`ятниці до 15.00 год. неділі;
вівторок, четвер з 18.00 год. до 20.11. год.;
в період літніх канікул на два тижні забирати дитину за місцем свого проживання;
в період зимових канікул на тиждень забирати дитину за місцем свого проживання.
Згідно висновку служби у справах дітей Сколівської міської ради від 29.06.2022 №609/02-07, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
До предмету доказування у вказаній категорії справ входить встановлення наявності або відсутності перешкод, які створюються відповідачем щодо участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а, крім того наявність умов, які батьки можуть запропонувати задля участі кожного з них у вихованні своїх дітей, а також способів участі кожного з них у спілкуванні з дітьми, усунення при цьому існуючих перешкод, що не повинно шкодити інтересам дітей.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Відтак, з листа Стрийського районного управління поліції відділення поліції №3 від 11.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 у період часу із 01.05.2021 року і до 29.09.2021 року звертався із телефонним повідомленнями у відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області два рази, це 26.06.2021 року о 17.23 год. та 03.07.2021 року о 13.42 год. Суть обох звернень була однакова « в АДРЕСА_3 , колишня дружина заявника перешкоджає бачитись з їх спільною дитиною ОСОБА_5 , якому 7 років». В обох випадках заявника ОСОБА_2 письмово опитано по даному факту та надано роз`яснення, для уникнення непорозумінь і конфліктів з колишньою дружиною ОСОБА_3 , потрібно звернутися до відповідних органів щодо встановлення чіткого графіку побачень з дитиною та попередньо колишню дружину про це повідомляти.
Як вбачається з листа Стрийського РУП ВП №3 ГУ НП у Львівській області від 27.10.2022 року №6748/01/51-22, ОСОБА_2 звертався до ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області 11.10.2022 року (ЄО №4639) та 13.10.2022 року (ЄО №4672) по факту конфлікту з дружиною, яка не відпускає дитину на прогулянку з батьком.
Як вбачається з листа Стрийського РУП ВП №3 ГУ НП у Львівській області від 09.11.2022, розглянуто звернення ОСОБА_3 . При спілкуванні з ОСОБА_2 останньому було рекомендовано дотримуватись графіку побачень згідно розпорядження голови Стрийської РДА №5 від 19.01.2022 року. Однак з даного документа не можливо встановити підстави звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів.
Крім цього, судом досліджувались долучені до матеріалів справи записи телефонних розмов малолітнього ОСОБА_5 з позивачем - ОСОБА_2 . Цими звукозаписами, на думку суду, підтверджуються намагання позивача як батька, зустрітись з сином. Голос дитини під час розмови з батьком є спокійним, не роздратованим чи наляканим.
Із запису розмови 11.10.2022 року (дзвінок 2) вбачається, що батько просить сина вийти на вулицю, на що дитина відповідає, що вийти не може. Після цього продовжується розмова ОСОБА_2 з відповідачкою, яка постійно наголошує, що дитина налякана, вона буде звертатись за допомогою, бо позивач налякав дитину. Вся ця розмова відбувається, як слідує із звукозапису, при дитині - ОСОБА_5 , який каже, що все чує.
Звукозаписом розмови за 11.10.2022 року (дзвінок 4) зафіксовано як позивач запитує сина чому він від нього втік, на що ОСОБА_5 відповідає, що злякався військової форми. Це свідчить про те, що відповідачка не пояснювала дитині, що його батько є військовослужбовцем. Крім цього, на звукозаписі чути голос відповідачки на задньому плані, що свідчить про вплив матері на сприйняття дитиною батька.
Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи записи телефонних розмов позивача із сином, суд вважає, що такі не свідчать про негативний вплив батька на сина під час їхнього спілкування та під час їхніх зустрічей. Навпаки відповідачка, будучи матір`ю, малолітнього ОСОБА_5 з`ясовує стосунки з позивачем по телефону у присутності малолітньої дитини, тим самим створюючи для нього психотравмуючу ситуацію.
Відповідачка у відзиві вказує, що не бажання сина бачиться та спілкуватись з батьком, не може свідчити про вчинення нею перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. Однак такі твердження нічим не підтверджені, а навпаки спростовуються наявними у справі матеріалами.
Так, згідно довідки ТзОВ «Компанія «Україна - ЛВ - ТУР» №11 від 14.06.2021 року, ОСОБА_5 , учень 1-В класу з вересня 2020 року отримує освітні послуги в сфері шкільної освіти у Приватному закладі загальної середньої освіти початкова школа «Дивосвіт».
Згідно характеристики ТзОВ «Компанія «Україна - ЛВ - ТУР» від 16.06.2021, ОСОБА_5 отримує освітні послуги в сфері шкільної освіти у Приватному закладі загальної середньої освіти початкова школа «Дивосвіт». Батько бере активну участь у навчально - виховному процесі та у житті дитини. Приводить дитину в навчальний заклад та забирає з нього, взаємодіє з педагогічним колективом.
Як вбачається з довідки Благодійного фонду Андрія Котельника від 16.06.2021, ОСОБА_5 відвідує заняття боксом з січня 2020 року по теперішній час. Тривалий час спілкуючись з дитиною відмічено, що він має сильну прив`язаність до батька ОСОБА_2 , глибокий емоційний зв`язок. В свою чергу батько бере активну участь у вихованні та навчанні дитини, розвиває здібності сина, зокрема до спорту, турбується про його фізичний, духовний та естетичний розвиток, формує в синові сильну особистість, яка в майбутньому легко долатиме перешкоди та досягатиме поставлених цілей.
Згідно характеристики на ОСОБА_2 , що видана Львівським державним університетом фізичної культури імені Івана Боберського, ОСОБА_2 працює у відділі інформаційного забезпечення, профорієнтації та працевлаштування, як зовнішній сумісник з 26 липня 2021 року. За час роботи у відділі зарекомендував себе, як висококваліфікований та відповідальний працівник. ОСОБА_2 є ініціативним, дисциплінованим, креативним в прийнятті рішень, що стосуються його професійного діяльності.
Згідно характеристики на ОСОБА_2 , що видана ТзОВ «Львівська пивна компанія» від 22.06.2021 року, ОСОБА_2 працює на посаді агента торговельного відділу збуту з 06.03.2020 року. Зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник, який чітко організовує робочий процес відповідно до поставлених завдань. У колективі з усіма підтримує дружні відносини і користується повагою та авторитетом у керівництва.
Належних та допустимих доказів відповідачкою на обґрунтування своїх доводів про не бажання сина спілкуватися та бачитися з батьком, до суду не надано.
Крім того, відповідачкою в судовому засіданні зазначалось про ігроманію позивача, спробу самогубства, вогнепальну зброю, позики. Такі твердження відповідачки судом до уваги не беруться, так як не підтверджені жодними доказами та є голослівними. Натомість матеріали справи містять довідку за результатими опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою комп`ютерного поліграфа від 19.11.2021 року, відповідно до якої у громадянина ОСОБА_2 не виявлено виражених психофізіологічних реакцій на запитання щодо наявності у нього психологічних залежностей характерних для лудоманії (паталогічна ігрова залежність).
Крім цього, відповідачка в ході розгляду справи постійно наголошувала, що неочікувані зустрічі та телефонні розмови малолітнього ОСОБА_5 з батьком - ОСОБА_2 призводять до виникнення емоційних реакцій дитини, погіршення психоемоційного стану сина.
Відтак, згідно професійного висновку Комунальної установи «Сколівський інклюзивно - ресурсний центр» Сколівської міської ради віл 19.10.2022 №50 щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано наступні рекомендації: треба запропонувати дитині проговорити ситуацію, але лише в тому випадку, якщо вона готова це робити; підтримувати почуття власної гідності; співпрацювати в пошуках розв`язання конфліктів; забезпечувати ріст і креативний розвиток родини; не забувати про те, що за долю дитини несуть відповідальність обидва батьки; ніколи не з`ясовувати відносини чи обговорювати травматичну подію при дитині; при можливості уникнути в майбутньому будь - якої психологічної травми над дитиною з боку батька; не перешкоджати розвитку відносин і позбавляти одного з батьків участі у вихованні дитини за домовленою наперед зустріччю; уникати в майбутньому суперечок, які б перешкоджали спілкуванню з обома батьками; налагодити внутрішньо сімейні стосунки у системі батьки - діти, щоб уникнути в майбутньому психотравмуючих ситуацій для дитини; необхідно уникати ситуацій, які можуть тригерити дитину, особливо якщо вона бурхливо реагує на щось специфічне, що роблять чи говорять родичі; у випадку сильних емоційних реакцій, якщо дитина засмучена чи налякана, її краще відвести в тихе безпечне місце, де вона може заспокоїтись; потрібно запропонувати дитині поговорити, але лише в тому випадку, якщо вона готова це робити; необхідно гарантувати конфіденційність історії. Травму не можна розголошувати.
В свою чергу, згідно Положення про інклюзивно - ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №545, інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі - комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.
Основними завданнями інклюзивно - ресурсних центрів є: проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб; надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи; консультування батьків, інших законних представників особи з особливими освітніми потребами щодо особливостей її розвитку; забезпечення участі педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру: у діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами; у семінарах, тренінгах, майстер-класах для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну досвідом тощо; залучення (у разі потреби) педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру під час засідань психолого-педагогічного консиліуму у спеціальних закладах загальної середньої освіти; надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з особливими освітніми потребами: дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти; дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу; визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі (групі); визначення категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів), ступеня їх прояву та рівня підтримки особи з особливими освітніми потребами в закладі освіти; надання консультативної, психологічної допомоги батькам, іншим законним представникам осіб з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей та підвищення обізнаності щодо організації їх навчання і виховання; інформування громади про діяльність інклюзивно-ресурсного центру та взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров`я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями тощо; ведення обліку осіб, які звернулися до інклюзивно-ресурсного центру, шляхом формування їх електронного переліку в АС "ІРЦ" за формою, визначеною додатком 1; підготовка звітної та аналітичної інформації про результати діяльності інклюзивно-ресурсного центру.
Згідно даного професійного висновку ОСОБА_13 від 19.10.2022 року №50, психологічна робота з дитиною - ОСОБА_5 , що відбувалась 18.10.2022 року була обумовлена запитом мами ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що «Сколівський інклюзивно - ресурсний центр» Сколівської міської ради не наділений повноваженнями на проведення психологічного дослідження, а також те, що такий висновок сформовано без залучення батька, для проведення справді комплексного та повного порівняльного аналізу, такий висновок визнається судом доказом не допустимим та не належним.
В матеріалах справи міститься також висновок огляду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у невролога (дитячого) від 15.09.2022, згідно якого мати пов`язує порушення сну із розмовою хлопця з батьком по телефону і переживання дитини. Попередній діагноз: порушення сну. Також наявна довідка від 13.10.2022 року ОСОБА_14 (Приватна медична практика) згідно якої, зі слів мами після несподіваного візиту батька хлопець ( ОСОБА_5 ) був збуджений, наляканий, не спав вночі, вночі говорить, прокидався.
Однак інформація, яка міститься у зазначених довідках не може вважатися достовірною, так як дослідження лікарів ґрунтувались лише на інформації, наданої відповідачкою, а тому така не може вважатись об`єктивною.
Професійний висновок Комунальної установи «Сколівський інклюзивно - ресурсний центр» Сколівської міської ради віл 17.06.2022 року №31 щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та Висновок служби у справах дітей Сколівської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не беруться судом до уваги, так як не стосуються предмету спору у даній справі.
Крім цього, в справі наявний висновок експерта №577/23 за результатами проведення судово - психологічної експертизи від 13.10.2023 року, згідно якого на питання 1,4,7,8 відповідь можлива лише після психологічного дослідження малолітнього ОСОБА_5 . Ставлення малолітнього ОСОБА_5 до батька може формуватись під впливом зовнішніх факторів. Адже діти даного віку повністю залежні від дорослих, відповідно і формування «понятійного апарату» залежить від думки дорослих. В даному випадку відношення до батька, формується як контр перенос матері до батька. Одноособово приймати рішення ОСОБА_5 надто складно. Малолітній ОСОБА_5 в даному випадку проживає з мамою та відповідно повністю залежний від материнського об`єкту, у зв`язку із відсутністю батьківського об`єкту (відсутність альтернативи та кооперації батьків). Одноособово приймати рішення ОСОБА_5 надто складно, так, як його думка здебільшого формується під впливом матері та її трактувань. Зі сторони батьківського об`єкту, ОСОБА_2 , прагнення до взаємодії та позитивної комунікації з ОСОБА_3 (заради сина) встановлено. Однак, зі сторони материнського об`єкту, ОСОБА_3 , не встановлено, встановлений факт психологічного опору до зустрічей сина з батьком. 5,6 На дані питання відповідь можлива лише після психологічного дослідження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 7. Малолітній ОСОБА_5 з врахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища спроможний надавати об`єктивну оцінку по відношенню до кожного з батьків, однак лише після психологічного обстеження в рамках судово-психологічної експертизи. Важливим фактором є те, що психічна діяльність малолітнього ОСОБА_5 в процесі розвитку, в процесі формування і індивідуально-психологічні особливості структури особистості. Кожна дитина бажає зростати у повній сім`ї. 8. Враховуючи те, що в даний час малолітній ОСОБА_5 проживає з мамою, найкращим варіантом таких зустрічей має стати мама, тобто бути ініціатором. А в подальшому ОСОБА_5 сам буде ініціювати такі зустрічі, важливо, щоб хлопчик знав - « війна» між татом та мамою завершена, відповідно і конфлікт вичерпаний. Однак, участь батька у вихованні дитини має бути обов`язковим. Враховуючи те, що ОСОБА_5 хлопчик, без батьківського об`єкту, формування індивідуально-психологічних особливостей особистості з психологічної точки зору може бути нищівним для хлопчика. А батькам, варто перегорнути сторінку непорозумінь, образ особистісних та віднайти порозуміння між собою, заради сина та його психічного здоров`я, особливо матері.
Твердження відповідачки про те, що висновок експерта є незаконним та неправдивим, так як спілкування судового експерта ні з нею, ні з дитиною не відбулось, спростовуються наявними у справі доказами.
Як вбачається із змісту висновку експерта, 11.05.2023 року суду та учасникам справи було скеровано клопотання судового експерта про дату та час психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_5 , яким встановлено дату 05.06.2023 року о 14:30 год. На вказану адресу для проведення психологічного обстеження з`явився батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 у супроводі невстановленої особи. 05.06.2023 року ОСОБА_3 подала заяву про відмову від психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_5 та проінформувала про подання до Франківського районного суду м. Львова заяви про відвід судового експерта. 04.09.2023 року суду та учасникам справи було скеровано клопотання судового експерта про дату та час психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_5 , яким встановлено дату 25.09.2023 року о 10:30 год. На вказану дату для проведення психологічного обстеження не з`явились мати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , надавши 22.09.2023 року заяву про відмову від психологічного обстеження ОСОБА_5 .
Згідно ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Положеннями ст. 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи . Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків . Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Висновок експерта №577/23 від 13.10.2023 року містить відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України. Також висновок експерта містить інформацію про те, що виконання експертизи доручено судовому експерту першої атестаційної категорії МОЗ України, Кошулинській З.В. , яка має вищу психологічну освіту, спеціальність «практична психологія, викладач», кваліфікацію судового експерта з правом проведення психологічних експертиз, свідоцтво №29, видане 18.01.2019 року ЕКК при МОЗ України, стаж експертної роботи 23 роки.
Таким чином, висновок експерта, який міститься в матеріалах справи, відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом та саме факт ухилення відповідачки від проведення експертизи призвело до неможливості експерта надати відповіді на всі поставленні питання.
Долучені відповідачкою копія скарги до Міністерства юстиції України та заява про вчинення кримінального правопорушення, не беруться судом до уваги, так як не є предметом розгляду у даній справі.
Відповідачка також вказує, що позивачем обрано не належний спосіб захисту, при цьому посилається на позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі №522/1528/15-ц та від 02.02.2021 року у справі №925/642/19. Однак предметом розгляду у справі №522/1528/15-ц було визнання договору поруки припиненим та про визнання договору поруки частково недійсним; предметом розгляду у справі №925/642/19 було визнання незаконним та скасування рішення. Відтак вказані відповідачкою правові позиції не є релевантними з даною справою з огляду на різні предмет та підстави.
З приводу тверджень відповідачки про те, що суд відмовив у задоволенні її клопотання про заслуховування думки дитини, суд зазначає, що таке клопотання відповідачкою на відповідній стадії судового процесу не заявлялось.
Суд зазначає, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її побачень з тим з батьків, з яким вона не проживає.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
При цьому під час вирішення спору щодо виховання дитини, зважаючи на її вікову категорію, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини спілкуватися з батьками.
Таке спілкування з дитиною та заслуховування її думки було доручено саме судовому експерту, однак таке не відбулось у зв`язку з ухиленням відповідачки від її участі у експертизі та участі малолітнього ОСОБА_5 .
Враховуючи все вищевикладене, суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає їм інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина має рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні доньки, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати і інтересам дитини.
Відповідно до абз. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Частиною 15 вказаного закону передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. При наявності спору чи таких стосунків між батьками, що унеможливлюють укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, в порядку ст. 158 СК України за заявою мати або батька дитини орган опіки і піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Виходячи з вимог статті 81 ЦПК України, зважаючи на обов`язок позивача довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку що вимоги позивача в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та оціненими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
В ході судового розгляду суд приходить до переконання, що між сторонами тривалий час існують напружені, конфліктні та неприязні відносини. А тому коли між батьками існують конфлікти щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, побачення дитини з батьком без присутності матері є доцільним та обґрунтованим, оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, заподіювати негативного впливу на неї.
Отже, у зв`язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дітей та наявності спору між сторонами у спілкуванні з ними, на підставі ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дітей, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.
При цьому для визначення способів спілкування батька із сином, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.
Оскільки позивач є батьком дитини, то мати, з якою проживає дитина, не має права перешкоджати у здійсненні батьком своїх прав щодо виховання сина. Позивач характеризується з позитивної сторони, будь-яких обмежень у спілкуванні позивача з дитиною судом не встановлено і тому, суд вважає, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні сина може позбавити дитину родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього.
На переконання суду під час розгляду даної справи жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дитиною, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитині, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Одночасно, зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини (Постанова Верховного Суду від 02 лютого 2022 року по справі № 607/20536/19).
Розпорядженням Стрийської районної державної адміністрації від 19.01.2022 №5, ОСОБА_2 надано дозвіл на участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановлено графік побачень. Однак враховуючи що у встановленому графіку не визначено порядку побачень у вихідні та святкові дні, неробочі дні року, суд приходить до висновку, що доцільним буде встановити позивачу запропонований ним графік побачень з сином ОСОБА_5 , так як такий, на думку суду, відповідатиме інтересам дитини.
Враховуючи вищевикладене, встановивши характер спірних правовідносин , дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157, 158 СК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень позивача з дитиною.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Сколівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини - задоволити.
Зобов`язати ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , усунути перешкоди ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у спілкуванні та участі у вихованні його сина ОСОБА_5 та визначити спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення порядку і часу для спілкування без присутності матері з дотриманням режиму дня та харчування дитини, з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з дитиною таким чином:
спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_5 особисто без участі матері дитини та/або будь-яких третіх осіб з боку матері дитини;
місце спілкування з дитиною ОСОБА_5 місце проживання батька або місце перебування батька, в тому числі, але не виключно, дитячі майданчики, парки, сквери, цирк, театр, бібліотеки, виставки, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, зоопарки, санаторії, освітні заклади, музеї, заклади харчування, кінотеатри, стадіони, інші заклади на території України та за її межами, які будуть відвідуватись батьком з дитиною спільно з метою забезпечення його фізичного, духовного та морального розвитку та підготовки до самостійного життя;
час перебування з батьком:
- перші і треті п`ятниця та вихідні дні (субота та неділя) кожного місяця в період з 15.00 год. п`ятниці до 15.00 год. неділі, за місцем проживання/перебування батька та/або у закладах, належних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей/або на природі;
- кожного року, який закінчується парним числом (2024, 2026 і т.д.) з 20.00 год 22 січня по 20.00 год 23 січня (день народження ОСОБА_5 ) за місцем проживання/перебування батька та/або у закладах, належних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей/або на природі;
- кожного року, який закінчується непарним числом (2023, 2025 і т.д.) з 20.00 год 23 січня по 20.00 год 24 січня (день наступний за днем народження ОСОБА_5 ) за місцем проживання/перебування батька та/або у закладах, належних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей/або на природі;
- кожного року, який закінчується непарним числом (2023, 2025 і т.д.) в період Різдвяних свят: з 15.00 год 06 січня по 10.00 год 08 січня, з можливістю поїхати із дитиною на відпочинок на морські курорти, санаторії, туристичні бази в межах України та за її межами, завчасно письмово попередивши про це матір дитини;
- кожного року, який закінчується парним числом (2024, 2026 і т.д.) в період Великодніх свят: з 15.00 год останньої п`ятниці, що передує Великодню, по 10.00 год. першого понеділка після Великодня, з можливістю поїхати із дитиною на відпочинок на морські курорти, санаторії, туристичні бази в межах України та за її межами, завчасно письмово попередивши про це матір дитини;
- в період літніх канікул протягом двох тижнів, з можливістю поїхати із дитиною на відпочинок на морські курорти, санаторії, туристичні бази в межах України та за її межами, завчасно письмово попередивши про це матір дитини;
- в період зимових канікул протягом одного тижня, з можливістю поїхати із дитиною на відпочинок на морські курорти, санаторії, туристичні бази в межах України та за її межами, завчасно письмово попередивши про це матір дитини.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2024 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Сколівської міської ради ЄДРПОУ: 44528820, адреса: 82600, м. Сколе, майдан Незалежності,1.
Суддя Ванівський Ю.М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2024 |
Оприлюднено | 26.01.2024 |
Номер документу | 116497498 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні