Постанова

від 24.01.2024 по справі 127/6596/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/6596/23

Провадження № 22-з/801/14/24

Доповідач:Сопрун В. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуСправа № 127/6596/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Когутницького В.М., представників відповідача Бральчука О.А., Городнюка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішенняу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2023 року в задоволені позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного 20000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного № 04-02/10-к від 10 січня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення».

Зобов`язано Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д.К. Заболотного (ЄДРПОУ 054484528) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) попередні умови праці, які існували до зняття педагогічного навантаження на 144 години.

Стягнуто з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного (ЄДРПОУ 054484528) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 10000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного (ЄДРПОУ 054484528) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8052 грн.

18 січня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про стягнення судових витрат, в якій просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного витрати на правову допомогу в розмірі 17000 грн.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було заявлено про подання заяви про стягнення судових витрат. Загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач ОСОБА_1 понесла у зв`язку з розглядом справи № 127/6596/23 складає 17000 грн, та просить стягнути з відповідача Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного.

Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д.К. Заболотного просив відмовити в ухваленні додаткового рішення у справі, повернути заяву без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши подану заяву та матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Матеріалами справи встановлено, що інтереси позивачки ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції представляв адвокат Когутницький В.М. на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 2/2 від 01 лютого 2023 року та додаткової угоди до договору №2/2 від 01 лютого 2023 року про надання професійної правничої допомоги адвоката № 2/2/7 від 01 грудня 2023 року та ордеру.

Згідно наданих копій документів про понесені витрати під час розгляду справи надано також: додаток №1 до договору №2/2 від 01 лютого 2023 року про надання професійної правничої допомоги адвоката про сплату 9000 грн; додаток №2 до договору №2/2 від 01 лютого 2023 року про надання професійної правничої допомоги адвоката про сплату 8000 грн; акт прийому-передачі наданих послуг від 17 січня 2023 року, згідно якого загальна вартість послуг становить 17000 грн, які клієнтом були оплачені раніше; квитанції до прибуткового касового ордера №2/2 від 01 лютого 2023 року та №2/2/7 від 01 грудня 2023 року про оплату 9000 грн та 8000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищевикладеного, витрати на правничу допомогу в розмірі 17000 грн, на переконання колегії суддів апеляційного суду є неспівмірними із складністю даної справи, ціною позову, та виконаними адвокатом об`ємом роботи, розмір таких витрат не відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру, зокрема позов ОСОБА_1 задоволено частково та відповідач заперечував проти стягнення визначеної позивачем суми в розмірі 17000 грн, а відтак колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, та вважає за необхідне стягнути з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн, який буде відповідати критерію розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково та заперечення відповідача.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву позивача у цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного (ЄДРПОУ 054484528) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Міхасішин І.В.