Ухвала

від 24.01.2024 по справі 932/468/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/468/24

Провадження № 2/932/250/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суда м. Дніпропетровська Овчиннікова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Новіцького Євгенія Юрійовича до Акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк «Конкорд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю « ОРСОПРО», про припинення поруки за договором поруки від 15.04.2019 року № 70.00.002730,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Новіцького Є.Ю. до Акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк «Конкорд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю « ОРСОПРО», про припинення поруки за договором поруки від 15.04.2019 року № 70.00.002730. На обгрунтування позову представник зазначив, що між АТ «АКБ «Конкорд» та ТОВ « А Вектор» ( згодом назва була змінена на ТОВ «ОРСОПРО», далі принципал) був укладений договір про надання банківської гарантії від 15.04.2019 року № 71.00.009832, за яким банк бере на себе зобов`язання надати банківську гарантію , яка узгоджується з принципалом , а принципал зобов`язаний повернути банку всі виплати , здійснені останнім за гарантією ( якщо такі виплати здійснені банком за власний рахунок ) , повернути банку всі виплати, здійснені ним при виконанні зобов`язань за гарантією, а також сплатити банку винагороду за надання гарантії тощо. Відповідно до п. 1.6 договору банківської гарантії, забезпечення виконання зобов`язань принципала перед банком за цим договором є порука ( фінансове поручительство) ОСОБА_1 . Виконання зобов`язання принципала також забезпечується всім майном принципала , на яке може бути звернуте стягнення. У разі недостатності суми , отриманої під час реалізації предмета погашення зобов`язання принципала також забезпечується всім майном , що належить принципалу і коштів , на які може бути звернення стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України. В зв`язку з неотриманням ОСОБА_1 жодних повідомлень від банку про настання гарантійного випадку та /або невиконання своїх зобов`язань принципалом вважає, що порука є припиненою. При цьому зазначає, що відповідач 17.07.2023 року звернувся до Господарського суду міста Києва ( справа № 910/11628/23) з позовом до ТОВ «ОРСОПРО» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 1667797,21 грн. Тому просить суд визнати припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 15.04.2019 року № 70.00.002730.

Вивчивши зміст позовної заяви, прихожу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі з огляду на таке:

Відповідно до ст.55Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених ЦПК України.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як вбачається з матеріалів позову, виникнення спірних правовідносин у цій справі пов`язано з виконанням умов договору поруки у первісному договорі про надання банківської гарантії між АТ «АКБ «Конкорд» та ТОВ «ОРСОПРО», тобто між двома юридичними особами суб`єктами здійснення господарської діяльності, даний договір був забезпечений договором поруки, укладеним з фізичною особою, яка не є підприємцем.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеного пункту вбачається, що до юрисдикції господарських судів віднесено такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За змістом частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Згідно з приписами частини другої статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-УІІІ до юрисдикціїгосподарських судівналежать справищодо розглядуспорів стосовноправочинів,укладених длязабезпечення виконанняосновного зобов`язання,якщо сторонамицього основногозобов`язанняє юридичніособи та(або)фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/1733/18.

Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, характер спірних правовідносин суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки господарського.

Суд приймає до уваги, що АТ «АКБ «Конкорд» 17.07.2023 року звернувся до Господарського суду міста Києва ( справа № 910/11628/23) з позовом до ТОВ «ОРСОПРО» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 1667797,21 грн. за договором про надання банківської гарантії.

Частиною 2 ст. 377 ЦПК України встановлено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.ст. 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представникові позивачки ОСОБА_1 адвокату Новіцькому Євгенію Юрійовичу у відкритті провадження у цивільній справи за позовною заявою представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Новіцького Євгенія Юрійовича до Акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк «Конкорд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю « ОРСОПРО», про припинення поруки за договором поруки від 15.04.2019 року № 70.00.002730.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.С. Овчиннікова